Повідомлення на лінгвістичну тему "У світі фразеології (7 клас)"

Повідомлення на лінгвістичну тему.

У світі фразеології

(7 клас)

 

Мета: поглибити  знання  учнів з української фразеології; розкрити                   функціонально-стилістичні можливості  фразеологічних одиниць;                    удосконалювати навички грамотного вживання фразеологізмів у                      мовленні; розвивати образне й логічне мислення; розвивати мовлення;           поширити й поглибити словниковий запас; удосконалювати культуру              мовлення;  виховувати любов до рідної мови, свого народу та  повагу                 до національної культури.

ХІД УРОКУ

 

1. Організація уроку.
2. Оголошення теми, мети, завдань уроку

     IIІ. Вступне слово вчителя

Учитель. Фразеологізми — іскрометні скар­би мовної образності — переда­ють найтонші відтінки душевних порухів, забарвлюють висловлене в національний колорит.   І сьогодні ми поговоримо саме про них.  Шановні учні, у нас з вами попереду ЗНО, ми готуємось, звичайно. Ця тема для вас не нова, тому я б хотіла дізнатися що саме ви очікуєте від цього уроку. (Озвучити і записати на оцінювальних аркушах).

Варіанти записів:

• пригадати детальніше, що таке фразеологізми;
• потренуватися визначати фразеологізми;
• потренуватися розрізняти фразеологізми від вільних словосполучень;
• повторити теоретичний матеріал;
• дізнатися про посібники з фразеології;
• з’ясувати, що означають певні фразеологізми;
• розширити власний словниковий запас;
• навчитися використовувати фразеологізми у мовленні;
• з’ясувати, над якими розділами фразеології мені варто ще попрацювати…

Учитель. Фразеологія української мови — це її багатство й окраса. Їх називають «вітамінами мови», «родзинками мови», «перлами мови». Більшість фра­зеологізмів має образне значення й використовується як прикраса або надає соціальної оцінки тексту.

 Давайте почнемо з того, що пригадаємо, що ж таке фразеологізми і який  розділ мовознавства вивчає їх.

 Варіант відповіді: стійкі словосполучення, які не можна роз’єднувати; фразеологія.

Учитель. Звірте свої відповіді із електронним посібником (стор.8).                            

Учитель. Так, дійсно, ще    І.Франко казав: «Слова — полова,

Але огонь в одежі слова —

Безсмертна, чудотворна фея,

Правдива іскра Прометея.» 

 

Давайте ж, користуючись довідником (стор. 9), пригадаємо  джерела фразеології .

 

Учитель. Отже, у фразеології ук­раїнської мови представлені най­різноманітніші сфери буття народу: його історія, особливості суспільних взаємин минулих епох, виробничої діяльності і побуту, морально-етич­ного кодексу і родинних стосун­ків; у ній знайшли відображення своєрідність тваринного і рослин­ного світу, географічного оточен­ня і природних умов тощо. Стійкі фразеологічні вислови є глибоко символічними і можуть розповісти багато цікавого. Тому зараз ми переходимо захисту ваших міні проектів.

 

IV. Перевірка домашніх завдань (проектів-досліджень)

Десятикласники отримали заздале­гідь завдання самостійно досліджу­вати фразеологізми та їхню роль у мові. Захист учнівських презентацій.

 

1. Проект-дослідження «Фразеологізми, їх одиниці та класифікація»

           2. Проект  «Фразеологічні і словники як джерело навчання»

 

           3. Проект  «Чому ми так говоримо?»

V. Виконання тренувальних вправ

Визначте професію за фразеологізмами ( на аркуші записані фразеологізми, а на       зворотньому боці – назва професії ).   Одне із домашніх завдань – пояснити їх значення.

Кравецькому ремесло: білими нитками шите; увірвалася нитка; сім раз одміряй, раз одріж; як на мене шито, куди голка, туди й нитка, вушко голки;

Ковальське ремесло: брати в ле­щата; куй залізо, поки гаряче; між молотом і ковадлом;

Із  середовища рибалок: закидати вудку, змотува­ти вудки, ловити окунів — дрімати, клювати на живця.

Із спостережень мисливців: стріляна птиця; ганяти як солоного зайця; на ловця і звір біжить.

Гончарське ремесло: полуда впала на очі; зняти полуду з очей; не святі горшки ліплять.

Із мови перукарів: стригти під один гребінець, відбрити під польку, поголити без мила.

Військо­ва справа різних історичних періодів: схрещувати мечі, підняти меч (на кого), не нюхати пороху, на пороховій бочці, іти в наступ, брати рубіж, влучити в ціль, залишити поле бою, на два фронти, нашого полку прибуло.

Із середо­вища моряків: пливти проти течії, тримати курс, брати на буксир, від­давати кінці, рятівне коло.

Театрально-музична сфера:  відігравати роль, у своєму репер­туарі, з інших опер, коронний номер, під завісу, як по нотах, втрапити в тон;

Гра в шахи і шашки: хід конем, гратися в піддав­ки, шах і мат.

 

Робота в групах та парах.

№ 1

1) Як кажуть про людину?

Полохливу — заяча душа

обездолену — пропаща душа

байдужу — черства душа

хоробру — хвацька душа

бездушну — канцелярська (чор­нильна) душа

підступну — Каїнова душа

схвильовану — розхристана душа.

 

№ 2

Доберіть синоніми та антоніми до слів

Тікати

• брати ноги на плечі
• накивати п'ятами
• давати драпака
• давати драла
• дати волю ногам
• брати ноги в руки

 

№ 3

Запишіть фразеологізми із сло­вом каша, поясніть їх значення.

1. 3 ним каші не звариш — з кимось дуже важко порозумітися;
2. мало каші з’їв — кажуть так про недосвідчену людину;
3. немало каші з’їв — має  досвід;
4. бути в одній каші — перебувати в одній компанії;
5. дати (всипати) березової каші — суворо покарати, побити кого-небудь.

 

№ 4

Поясніть значення фразеологізмів: лебедина пісня, не бачити смаленого вовка, козацьке сонце, горобина ніч.

Лебедина пісня — останній прояв таланту, ширше — останній вчи­нок у житті.

Козацьке сонце — місяць.

Не бачити смаленого вовка — не зазнати труднощів.

Горобина ніч — ніч з сильною і тривалою грозою.

 

№ 5 (Робота біля мультимедійної дошки)

Знайди пару.

Який Сава, (така й слава).

На тобі, Даниле, (що мені не миле).

На Миколи (та ніколи).

Ростом з Івана, (а розумом з болвана).

Коли не вчився Іванком, (то Іваном вже тяжко вчитись).

У всякої Федори (свої одговори).

Ой не ходи, Грицю, (та й не вечор­ниці).

Казала Настя, (як удасться).

Сиди, Векло, (ще не смеркло).

То ти йому про Хому, (а він про Ярему).

 

№ 6

Визначте синтаксичну роль фразеологізмів.

Дівчата печуть раки: «Не знаємо. Не вміємо».

Дівчатка раптом ні сіло ні впало між собою побилися.

Спортивна техніка — ось альфа і омега успіху важковаговиків.

 

№ 7

Ви — редактор. Уведіть в текст фразеологізми  (ні світ ні зоря, на швидку руку, з хвилини на хвилину, рукою подати, їй без року тиждень, з порожніми руками, піймавши облизня), замі­нюючи ними лексичні  синоніми.

Ще звечора Василь і Микола домо­вились про риболовлю. Василь прокинувся дуже рано, одягнувся, поснідав поспішно і став чекати Миколу. Той повинен був прий­ти найближчим часом, але чомусь запізнювався.

Нарешті Василь дочекався. «Нічо­го, встигнемо,— виправдовувався Микола. — До річки дуже близько».

Закинули вудочки. Раптом Василь  витягає вудочку і бачить: на кінці —  маленька срібляста плотвичка. «Чи варто її брати? — думає Василь. — Адже народилася вона зовсім недавно. Нехай підростає».

Так і повернулися хлопці з риболовлі без риби.

Для самоперевірки:

Рано — ні світ ні зоря;

поспішно — на швидку руку;

найближчим часом — з хвилини на хвилину;

близько — рукою подати;

народилася зовсім недавно — їй без року тиждень;

ні з чим — з порожніми руками, піймавши облизня.

 

 

Тест (робота з комп’ютером)

1. У якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами?

А. Читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому.                       Б. Пекти раків, прикусити язика,  западати в душу, писана красуня.

В. Легкий хліб, переливати з пустого в порожнє, брати воду, засипати вугілля.

Г. Кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, гнути за­лізо.

 

2. У якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд?                                            А. Пасти задніх, ґав ловити, зуб за зуб, правити теревені.                                                            Б. Кров з молоком, від серця відлягло, впасти духом, рукою подати.

В. Ні пари з уст, мов у рот води набрав, тримати язик зубами, грати в мовчанку.                                                                                                               Г. Зривати маску, відкривати очі, хоч у вухо бгай, міряти на свій аршин.

 

3. Який фразеологізм є антонімічним до інших?                                                          А. Одним миром мазані.                                                                                                    Б. Одного гніздечка птиці.                                                                                          В. Не з нашої парафії.                                                                                            Г. Два чоботи — пара.

 

4.  Укажіть рядок фразеологізмів власне українського походження.

А. Манна небесна, гордіїв вузол, хоч греблю гати, намилити шию.

Б. Гарбуза дістати, не до жартів, до булави треба голови, світ макітриться.                                                                     

В. Альфа і омега, вовк в овечій шкурі, два боки однієї медалі, сіль землі.

Г. Ідея фікс, дамоклів меч, у голові джмелі літають, як корова

     язиком злизала.

 

5. Позначте рядок, у якому правильно розкрито значення фразеологізму                  гордіїв вузол.

А. Сплутана волосінь рибальського спінінга.                                                Б. Спеціальний спосіб зав'язування вірьовки.                                                В. Дуже складна, заплутана справа.

Г. Один з прийомів вільної боротьби.                                                                 

 

6. Визначте, який із наведених фразеологізмів має значення «розірвати дружні стосунки».

А. Розбити глек.                                                                             Б. Набити оскому.                                                                            В. Вбити клин.                                                                          Г. Міряти на свій аршин.

 

7. Знайдіть рядок фразеологізмів з античної міфології.

А. Гордіїв вузол, за царя Панька, в очах зеленіє, вмивати руки.

Б. Ноїв ковчег, земля обітованна, до булави треба голови. 

В. Журба сушить, тягар на душі, аж за вухами лящить.

Г. Сізіфова праця, танталові муки, ахіллесова п'ята, герку­лесові стовпи.

 

8. Позначте рядок, у якому правильно розкрито значення фразеологізму          надягати овечу шкуру.

А. Мати лагідний, неконфліктний характер.                                                                     Б. За жодних умов не втручатися у конфліктну ситуацію.                                              В. Віддавати перевагу одягові з овечого хутра.

Г. Під маскою доброзичливості приховувати підлі наміри.  

                                          

9. Визначте, який із наведених фразеологізмів має значення «відмовляти            кому-небудь при сватанні».

А. Набивати ціну.

Б. Пасти пташок.

В. Впіймати ґаву.

Г. Дати гарбуза.

 

10. До фразеологізмів належать:

А. Афоризми, крилаті вислови, порівняння, прислів’я, приказки.

Б. Гіперболи, епітети, літоти, повтори.

В. Звертання, вставні слова, відокремлені члени речення..

Г. Головні члени речення, другорядні члени речення, вигуки.

 

11. Визначте, у яких стилях мовлення вживання емоційно-забарвлених          фразеологізмів є найдоречнішим.

А. Науковий, художній, офіційно-діловий.

Б. Науковий, розмовно-побутовий, епістолярний.

В. Публіцистичний, художній, розмовно-побутовий.

Г. Науковий, конфесійний, офіційно-діловий.

 

VI. Оцінювання навчальних досягнень десятикласників.

Поставте відповідні позначки в оцінювальних аркушах

Очікування від уроку	Чи працював(ла) над проектом?	Чи задоволений(на) роботою на уроці?	Чи працював(ла)  в групі, в парах?	Чи здійснилися твої очікування?
	так        ні	так	так        ні	так
	керівник	швидше так	співробітничав(ла) з однокласниками	швидше так
	партнер	швидше ні	висловлював(ла) ідеї	швидше ні
	помічник	ні	підбадьорював(ла) однокласників	ні

VIІ Підсумки уроку. Чи збулися ваші очікування від уроку?

 Підпишіть і закріпіть   картки на дошці (кулачки).

VIII. Домашнє завдання (на вибір)

1. Пояснити значення фразеологізмів зі своєї картки (усно).

2. Скласти гумористичне опові­дання й використати фразеологізми  (усно).                  

 

Використана література

1.  В. А. Степанець. Лексикологія і фразеологія . // Вивчаємо українську мову та літературу. –  № 22-24, серпень 2012. – стор. 15.
2. Н. І. Харченко. Інтерактивні методи та прийоми піл час вивчення фразеологізмів у мовленні. // Вивчаємо українську мову та літературу. –   № 8, березень 2009. – стор. 13.
3. Мокієнко В. М. Із скарбів Фразеології // Українська мова і література в школі. — 1988. — № 4. — С. 69-71.
4. Свашенко О. А. Позакласна робота з фразеології // Українська мова і література в школі. — 1989. — № 7. — С. 51-60.
5. Скрипник Л. П. Фразеологія української мови. — К., 1973.
6. Ужченко В. Д. Вивчення фразеології в середній школі. — К., 1999
7. Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму. — К., 1988.