Позакласна година в 7 класі на тему : Вечорниці на "Андрія"

                           Сценарій свята « Вечорниці на «Андрія»

Форма проведення: театралізована вистава

Мета: ознайомити учнів з традиційним проведенням українських вечорниць на «Андрія» , обрядами, пов язаними з ними; учити шанувати й цінувати  історію своєї держави, її народні надбання;

розввивати артистизм, творчі здібності;

 виховувати в учнів інтерес до культурної національної спадщини, звичаїв і традицій рідного народу.

Дійові особи: господар, господиня, гурт хлопців, гурт дівчаат.

( Святково оформлена  сцена, на столі портрет Шевченка, прикрашений рушником. З одного боку стіл, накритий скатертиною, на столі макітри з варениками, пирогами, свічник, хліб, глечик. З іншого боку – лави, накриті хідниками. На сцену виходить господиня в народному одязі, зав`язана хусткою).

  Господиня. Щось не йдуть гості, вже і пора б .

                         І надворі стемніло, а їх усе нема й нема.

                         Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,

                         Бо вже вечорниці час нам починати.

                          Ось наліпим вареників біленьких, смачненьких,

                          Тай запросим до нас в гості хлопчиків гарненьких.

                          Щоб вони разом із нами дружно працювали,

                          Богданівські вечорниці піснею стрічали.

(Виконує пісню «Ой зелене жито, зелене».

( Через зал ідуть дівчата з хлопцями)

Дівчата.  Добрий вечір Вам, тітко!

Господиня. Я вже зачекалася на вас. Так сумно .  А прийдете, заспіваєте, засмієтеся, і моє серце веселішає.

 У кожній хаті в Україні вареники варять нині,

Крутобокі, білолиці, із добірної пшениці.

Ану, дівчата, несіть сюди , прошу щиро,

Вареники мої з сиром

 Вареники непогані, вареники у сметані.

(Дівчата вносять макітру з варениками, виконують пісню «Вареники у сметані»)

-Ось і варенички мої. А з чим бувають вареники?

(Триває конкурс, хто більше назве начинок вареників)

-Добре ви знаєте, з чим бувають вареники. А винагорода за це – пухкенькі, кругленькі варенички. (Пригощає).

-А зараз позмагаємося, хто кого перебалакає, краще розкаже скоромовку.

     На печі, на печі

     Смачні та гарячі

      Пшеничні калачі

     Хочеш їсти калачі –

      Не сиди на печі

Наша Варка – господарка,

Господарка, квітникарка,

У дврі біля криниці

 Сіє айстри, чорнобривці.

Ми носили воду в ситі,

Та дерева не политі.

Воду в ситі не носити,

Саду ситом не полити.

Дівчина.  Упевнена, що батьки нізащо нас не перебалакають.

Хлопець. А нехай спробують.

Господарка. А яке свято без загадок? Хлопці, а загадайте-но дівчатам загадки.

(Загадують загадки )

Дівчата.  А які ж вечорниці без ігор?

Давайте пограємо.

Господар. Зараз ми подивимось на наших парубків, їхню силу, спритність.

    Гра «Козацькі розваги»

Завдання: виштовхнути суперника з кола( долонями, лобом, плечем стоячи на одній нозі.

Господиня.  Добрі козаки завітали до нас. А що ж дівчата? На що вони здатні?

Гра « Дівочі витівки»

Погукати маму( з переляком, з радістю). Одягнувши хустку та дивлячись у дзеркало, сказати: « Ой гарна я, гарна».(Не сміючись)

Дівчина.  А  давайте щось про хлопців заспіваємо веселеньке.

Хлопець. Давайте, давайте, ми теж не ликом шиті.

Дівчина.  Ішов Андрій з вечорниць темненької ночі,

                  Сидить гуска на воротях, вирячила очі.

                   Він до неї: гиля, гиля, вона й полетіла,

                   Коли б не втік осокою, була б Андрія з`їла.

Хлопець.  У Богданівці густо хати, вітер не провіє,

                    Сама мати ложки миє, бо Віка не вміє.

Дівчина.  Ти гадаєш, милий хлопче, що я тебе хочу?

                   Я такими парубками коноплі волочу.

Хлопець.  У Богданівці нема дров, лиш самі поліна,

                    У Богданівці такі дівки – хлопцям по коліна.

Дівчата.    Та годі вам, хлопці на нас брехати,

                     Краще підем танцювати.(Танцюють).

-Швидше,Вадиме, збирайся, а то запізнишся до школи.

- Нічого, школа відчинена весь день..

 Сторож  упіймав хлопчика, який крав яблука.

- Негіднику, я зараз навчу тебе, як красти яблука!

- Навчіть, дядьку, а то мене вже втретє ловлять…

( Виходить Гриць)

   Оце треба так горлати?

   Не дали мені й поспати.

   На печі так зручно лежати,

   Що не хочеться вставати.

Господиня. Усі знають, що ти ледачий,

                       Ти не змінився, Грицю, я бачу.

                       Отож , серденько моє, і пісня про тебе є.

( Співають пісню « Грицю, до роботи»)

Дівчата. Грицю, Грицю, до роботи.

Хлопці. В Гриця порвані чоботи.

Дівчата. Грицю, Грицю, до телят.

Хлопці. В Гриця ніженьки болять

Дівчата. Грицю, Грицю, іди їсти….

Гриць.  Знаю, знаю. Я казав, щоб мені дали сісти до столу.

Господиня. Грицю, невже ти зараз затанцюєш?

Гриць. А чому б не танцювати?

             Вечорниці – гарне свято. (Бере бубон, танцює танець з бубном)

Господиня. Я гадаю, що ти вже не полізеш на піч спати, залишайся з нами.

А щось сьогодні і танців немає, дівчата? (Виконують танок).

Смішинка «Вовки» (Розігрується сценка)

Дівчинка. Чого, Женю, так збілів?

                    Що з тобою сталось?

Хлопчик. Та за мною через став аж сто вовків гналось!

    - Бог з тобою ! Сто вовків! Та село почуло б…

                   - Так воно так і не сто, а п`ятдесят було!

      - Та й п`ятдесят диво в нас…. Де б їх стільки  взялось?

                    - Ну, ти права, нехай так, але десять  гналось .        

       - Та і десять не було! Знать один усього!?

                     - А як один ? Аби вовк! Страшно і одного!

       - А, може, то і не вовк?

                      - А що ж то ходило? Таке сиве та мале, а хвостик, як шило?

Гриць.  Я вам краще про себе розкажу.

От я вчора виступав! Ви б почули, як співав!

Хоч немає слуху, я горлав щодуху!

«До, ре, мі, фа, соль, ля, сі»

Голос мій почули всі! А закінчив – сталось щось!

З місця всі зірвались! Сцену ледь не рознесли…

А мене схопили - аж на вулицю несли!

… А вже там побили.

 Господиня. На  «Андрія» печуть «калиту» геть усі дівчата,

Щоб смачненький корж кусали хлоп’ята.

А ось сьогодні зранку, дівчата наші спекли калиту.

(тримає калиту в руках)

 Господар.Калита в нас духовита,

З хрустом корочки смачним,

Ох і гарна мов налита

Щедрим сонцем золотим!

(прив’язує калиту стрічкою до палки)

Господиня: Пане господарю, запрошуйте до калити.

Господар. Нумо, хлопці, калиту скуштувати. Хто найспритніший?!

(Господар хлопців смішить і не дає вкусити калиту,  при цьому намагається розписати обличчя сажею; повтор. з іншими).

Хлопці. Дівчата, а чи не пора нам додому?

Дівчата. Так, так. Ой, мабуть, давайте людям

                За гостину дякувати будемо.

                 І за те, що гарно приймали, і що смачно частували.

Дівчина. Тітко, дякуємо Вам за те, що прийняли нас.

Господиня. Спасибі і вам, дорогі діточки, що розвеселили нас із господарем.

( Під пісню К. Бужинської «Як у нас на Україні « виходять із зали).