Позакласна робота як один із засобів розвитку індивідуальних здібностей учнів під час вивчення іноземної мови

Позакласна робота як один із засобів розвитку індивідуальних здібностей учнів під час вивчення іноземної мови

Савечко Я.В. – вчитель іноземної мови

Позакласна робота з іноземної мови є вагомою складовою всього навчально-виховного процесу. Вона розкриває низку додаткових можливостей як для вчителів, так і для учнів. Грамотно організована і проведена позакласна робота не лише поглиблює і розширює знання з іноземної мови, але й сприяє зацікавленню учнів у її вивченні, підвищенні мотивації до знайомства з її культурою. Вона систематизує та вдосконалює набуті знання і навички, розвиває комунікативну компетенцію, допомагає розкрити вміння і таланти учнів.

Позакласна робота сприяє розкриттю індивідуальних здібностей, творчого особистісного потенціалу дитини, його вмінь і навичок, які не завжди можна розглянути на уроці. Проведення позакласної роботи в першу чергу спрямована на задоволення інтересів школярів, розвиток здібностей у різних сферах спілкування та діяльності. Крім того, позакласна робота - це ефективний засіб згуртування дітей у коллектив.

Слід звернути увагу на те, що у процесі організації позакласної роботи з ІМ необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь органі­заційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу під час виконання завдань з позакласної роботи.

Знання психологічних особливостей учнів - необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу.

Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної роботи. До них належать зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, виставки, конкурси, колективні творчі справи та інше.

В сучасній методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові.

Серед змагальних форм позакласної роботи особливо слід виділити гру. Проведення ігор робить оволодіння граматичними явищами і лексикою мови неопосередкованим. Особливо велике значення мають ігри при навчанні молодших школярів. Сам факт, що гра викликає інтерес і активність дітей і дає їм можливість проявити себе в захоплюючій для них діяльності, сприяє швидшому і міцнішому запам'ятовуванню іншомовних слів і речень. Цьому ж служить і той факт, коли знання матеріалу є обов'язковою умовою активної участі в грі, а в деяких іграх — обов'язковою умовою виграшу. Гра дає можливість не тільки удосконалювати, але і набувати нових знань, оскільки прагнення виграти примушує думати, згадувати вже пройдене і запам'ятовувати все нове, що зустрічається в грі.

Успіх у використанні засобів масової інформації в більшій мірі залежить від того, наскільки учні розуміють важливість і необхідність цього виду позакласної роботи, і від того, як цей процес організований. При правильній організації в учнів виховується відчуття колективізму, розвивається самостійність, точність і акуратність у виконанні доручених завдань, виробляється творче відношення до справи.

Культурно-масові форми позакласної роботи передбачають проведення різних вечорів: вечір-портрет, вечір-зустріч, вечір-хроніка, вечір-ритуал, вечір-свято.

Які б заходи не проводилися головне, щоб діти сказали: «Позакласна робота - це найкращий урок!»