Позакласне заняття. Виникнення слів, походження топонімів і антропонімів

                                                                                                                                    1

Позакласне заняття з української мови

                                                            Підготувала вчитель початкових класів

                                                            Баранник Л.О.

Тема                 Виникнення слів, походження топонімів і антропонімів

 

Мета:               ознайомити дітей з поняттями «етимологія», «антропоніми»,

                          «топоніми», з етимологічним словником, словниками  імен та   

                           географічних назв ; вчити дітей правильно  формувати свої            

                           думки, висловлювати їх в логічній послідовності ; збагачувати 

                           активний запас слів ; розвивати зв’язне мовлення, мислення, 

                           спостережливість.    

 

Обладнання:   етимологічний, тлумачний словники, словники імен та геог-

                           рафічних назв, предметні малюнки.

 

 

                                                      Хід    заняття    

 

1.   Організаційна частина.

 

2.    Мовна розминка.

 

       Загадка      Хто гнізда свого не має,

                          Яйця іншим підкидає

                          Та у лісі в холодку

                           Все кує: «Ку-ку! Ку-ку!» ?

 

3.    Виникнення слів.

    

       - Як ви здогадалися, що це зозуля ?

       - Чи можете ви сказати, як з’явилося, виникло слово «кукушка» в російсь-

          кій мові? Чому так назвали птаха? (Птаха назвали за співзвуччям звуків,

         які він видає.)

 

 - Як ви думаєте, чому рябчика  так назвали ? (Цей птах названий уже не

          за звуками, які видає, а за забарвленням, оперенням.)

 

        - Тобто, в основу назв птахів, розглянутих нами, було покладено 2 озна-

           ки: спів, голос і оперення.

 

        - А тепер визначте, які ознаки були покладені в основу назв музичних              

          інструментів : скрипка, балалайка, сопілка (за особливостями звучання),

          гармоніка-однорядка (з одним рядом клавіш), гармоніка-двурядка (з дво-

         ма рядами кнопок), триструнка(балалайка з трьома  струнами),

                                                                                                                                   2

         семиструнка (гітара з сьома струнами) ( за будовою інструмента.)

 

 

        - А за якими ознаками названі гриби : підберезник, опеньок ? (За місцем,

          в якому вони виросли.)

 

        - А за якими ознаками названо дні тижня ? (Неділя-день, коли відпочи-

          вають, російською «ничего не делают» ;понеділок- день після неділі…)

 

 

4.    Ознайомлення з поняттям «етимологія».

 

       - А тепер скажіть, чому «стіл» так названий ?

 

       - Виявляється, не завжди ми можемо сказати, чому так названий той або

          інший предмет. Це відбувається тому, що ознака, покладена в основу

          найменування, забувається, стирається. І треба провести ціле наукове

          дослідження, щоб відповісти на запитання про виникнення слова.

          Наука, що займається питаннями походження слів, називається

          «етимологія». З цією метою навіть складаються етимологічні словники.

          Заглянемо в такий словник і дізнаємося, як виникло слово «стіл». Так,

          слово «стіл» утворилося від  стьляти  , тобто стелити. Первісне значен-

          ня слова – «підстилка», на якій приймали їжу.

 

       - Знайдіть в етимологічному словнику слова та поясніть їх походження.

          Бутерброд (з німецької мови, «бутер»-масло, «брот»-хліб)

          Велосипед (з французької мови, «велокс»-швидкий, «педіс»-нога)

          Газета (з італійської мови, «газетта» спочатку мало значення «дрібна

                       монета,за яку можна було спочатку прочитати, а потім і ку-

                       пити газету)

          Козак (з тюркської мови, «козак»-вільна людина)

          Колобок(східно-слов’янське,«колоб»-круглий невеликий хліб+суфікс -ок)

          Префікс (з латині, «прае»-попереду)

 

5.    Ознайомлення з поняттям «антропоніми».

        - Виникнення імен власних для нас теж загадка. Власні імена мають

          наукову назву - антропоніми (від грецьких слів «антропос» і «оні-

          ма» - ім’я). Імена наші запозичені переважно з грецької мови. Власне

          слов’янських імен мало: Любов, Віра, Надія, Людмила, Володимир. Во-

          ни нам зрозумілі. А запозичені імена неясні. Наука досліджує, вивчає

          імена і дає тлумачення, з якої мови це ім’я прийшло, яке це ім’я мало

                                                                                                                                    3

          значення. Для цього складають словники.

 

        - Хто знає про походження свого імені ? (Діти розказують, вчитель до-  

           помагає, дає довідки про походження імен дітей)

 

6.    Ознайомлення з поняттям «топоніми».

 

        - Однак не тільки імена людей належать до власних імен. Згадайте, що

           ще відноситься до власних імен ? (Географічні назви: назви держав,

           рік, гір, міст, вулиць і т.ін.)

        - Це великий шар слів. Усі географічні назви називаються топонімами

           ( від  грецьких слів «топос»-місце, «оніма»-ім’я).

        - Пригадайте, що ви знаєте про походження назв деяких міст, річок…..

 

7.    Підсумок заняття.

 

        - Що вивчає етимологія?

        - Що таке антропоніми, топоніми ?

        - Чи дізналися ви щось нове про значення та походження слів ?

 

        - Ми сьогодні познайомились з процесом виникнення слів, дізналися про

           науку етимологію. Ця наука дуже цікава. Як цікаво дізнатися, чому     

           предмет названий саме так, а не інакше! Проте для цього треба багато

           вчитися.