Позакласний захід «ЧОРНЕ ЗОЛОТО»

План проведення вечора

І. Виступи учнів

1. Їжа богів

2. Какао-дерево

3. Збір і обробка какао-плодів

4. Європа і шоколад

5. Види шоколаду

6. Шоколадні плюси з точки зору хімії

7. Шоколадні мінуси

8. Шоколадні омани

9. Шоколадна дієта

10. Цікавинки

ІІ. Захист стіннівок «Невідоме та цікаве про шоколад»

ІІІ. Реклама на нашому вечорі

IV. Підбиття підсумків вечора

Хід вечора

І. Виступи учнів

Їжа богів

Аромат і смак шоколаду зачаровують людей уже більше 3000 років — з тих самих пір, як мудрі ацтеки навчилися готувати гіркий пінний напій із зерен какао, води й перцю чилі (цукру вони не знали взагалі). Уперше слово «какао» пролунало як «kakawa» приблизно 1000 років до нашої ери на берегах Мексиканської затоки в момент розквіту цивілізації ольмеків, на зміну якій прийшла цивілізація майя. Саме цивілізація майя започаткувала культивування дикоростучого какао-дерева. І вже тоді, на зорі людської цивілізації, були розроблені методи приготування шоколаду різних видів з використанням різноманітних добавок і компонентів. Боби смажили, мололи й нагрівали, після чого отримували какао-рідину, яка, змішуючись із водою, перетворювалася на гіркий апетитний напій. Після падіння цивілізації народів майя ацтеки продовжували приготування какао, додаючи цукор, ваніль, корицю й мед. Отриманий напій вони назвали «хосоlatl», в якому «чоко» означало піну, а «атль» — воду. Цей напій уславився своєю харчовою цінністю, зміцнювальними та тонізуючими властивостями. Шоколад був символом влади й багатства, бо витончені ласощі могли собі дозволити далеко не всі, а лише еліта. (Давні майя зберігали какао-боби в тих же сховищах, що й золото.) Какао-боби цінувалися настільки, що служили еквівалентом грошей: за 100 бобів можна було купити раба! Правда, індійці використовували його тонізуючий ефект виключно в релігійних обрядах — для «спілкування» з духами. Ацтеки приписували шоколадному напоєві божественне походження, вважаючи його амброзією. Саме ацтеки завершили легенду, адже в їх арсеналі був вислів: «Я п’ю шоколад, і серце моє радіє». Ретельно вивчаючи питання, вони дійшли висновку, що напій молодить тіло та просвітлює розум. Останнє своїм прикладом активно доводив імператор Монтесум. Згідно з його смаками, чоколатль модифікували: за фірмовим рецептом Монтесуми, необхідно було розтерти смажені боби з молочними зернами кукурудзи, заправити медом, соком агави й ваніллю. (Півшляху назустріч революції — додавання в какао замість чилі цукру, що трапилося пізніше, лише в середині ХVІ століття, пройдено. Також крок уперед у культурі вживання шоколаду — до чоколатлю Монтесумі подавали легке хрустке печиво з борошна, яєць і цукру.) Хто знає, до яких років міг би дожити Монтесума, але він був убитий повсталими індіанцями.

Шведський учений Карл вон Лінн, не мудруючи, так і охрестив дерево какао — Theobroma cacao — «їжа богів», чим увічнив за шоколадом цей статус.

За часів індіанців майя дерева какао спеціально не вирощували. Їх росло чимало, але не достатньо для того, щоб кожен міг пити божественний напій. У результаті індіанці стали використовувати какао-боби як засіб платежу. Коли розрахунки велися чималими сумами, то плоди рахували не поштучно, а стручками, кожний з яких має вагу близько 500 г. Траплялися й курйози: давні «фальшивомонетники» виймали зі стручків какао-боби й наповнювали їх чим-небудь менш цінним. Пізніше непрактичність і цінність плодів какао спонукали індіанців майя до того, щоб почати вирощувати плантації какао — хорошого, як відомо, має бути багато.

Винахід шоколаду пов’язують ще з однією дуже давньою, красивою й повчальною легендою. Колись дуже давно в країні ацтеків жив досить умілий садівник, якого звали Кветцалькоатль. Він вирощував у своєму саду чудові фруктові дерева й довго не звертав уваги на одне маленьке непримітне деревце, плоди якого були чимось схожі на огірки. Одного разу, заради інтересу, садівник вирішив зварити з них напій. Яким же було його здивування, коли він зрозумів, що гіркий напій здатний надавати людині сил, розвеселити душу. З цього часу непримітне деревце, яке Кветцалькоатль назвав «какао», стало найголовнішим у його саду, а напій, названий «чоколатлем», почали цінувати більше золота. Незабаром садівник розбагатів, загордився і став вважати себе всемогутнім. За це розгнівані боги покарали його, зробивши божевільним. У нападі люті Кветцалькоатль вирубав свій сад, але випадково одне деревце вціліло. Це було какао.

Какао-дерево

Дерево какао належить до родини Стеркулієві й вирощується в тропічній зоні, що відома під назвою «пояс какао». До цієї родини належить кола блискуча, порошок насіння якої додають у деякі сорти шоколаду, а також використовують для приготування напоїв кока-кола й пепсі-кола, та фірміана проста, насіння якої містить кофеїн і використовується в Китаї як сурогат кави.

Але повернемося до улюбленого «шоколадного» дерева. У шоколаду й какао-дерева схожий характер. Шоколад примхливий: він не полюбляє гарячих сонячних променів, так і дерева какао не витримують прямих сонячних променів, тому їх захищають спеціальним тентом. Для того щоб воно на радість нам росло, дереву необхідна тінь і захист від вітру. Плантації повинні бути розміщені на висоті 400–600 метрів над рівнем моря. Велику роль відіграє і якість ґрунту. Він має бути багатим на Нітроген і Калій, добре дренованим на ділянках із чисельними дощами і, навпаки, мати запаси води в посушливих районах. Для росту дерева також необхідний вологий клімат (60–90 %) і температура в середньому від 25 до 28 С. Плоди дерева какао називають какао-стручками. Молоді дерева починають плодоносити через три-п’ять років. Стручок какао має вагу від 200 до 800 г і лопається із сухим тріском після дозрівання через п’ять-шість місяців. За цей час він змінюється в кольорі від зеленого до жовтого й від червоного до оранжевого. Висота какао-дерев може коливатися від 5 до 7 метрів, а тривалість життя — від 25 до 30 років. Какао-дерева можна зустріти на всій протяжності екваторіального поясу, де середня температура 26  С і висока вологість. Листки какао-дерева великі (20–40 см у довжину й 7–12 у ширину), квіти білого чи рожевого кольору, 1 см у діаметрі. У середньому дерево дає 30 стручків, причому какао-боби ростуть прямо зі стовбура дерева. Кожен стручок містить від 30 до 40 бобів, врізаних у білий м’якуш плоду. Порошок насіння какао, як ми знаємо, використовується для приготування напою какао й шоколаду. А масло какао-насіння використовують у харчовій промисловості та для отримання основи для свічок.

Існує кілька видів какао.

Кріолло відрізняється особливо високою якістю й чудовим ароматом. Використовується для приготування шоколаду найвищої якості, але дуже рідко використовується в чистому вигляді, так як це сорт дуже рідкісний і дорогий, до того ж він усе менше й менше трапляється. Стручок цього виду, як правило, видовжений, колір варіює від зеленого до пурпурно-червоного, коли дозріває. Обсяги світового виробництва — менше 3 %. Кріолло надає шоколаду надзвичайного смаку.

Форастеро має суничний смак. Стручок — від зеленого до жовтого кольору після дозрівання. Обсяги світового виробництва становлять 85 %.

Трінітаріо — гібрид кріолло та форастеро, що виведений у Венесуелі в 1727 році. Становить 10–15 % світового виробництва. З нього виготовляють відмінний шоколад, цінний своїми смаковими й харчовими якостями.

Секрет смаку шоколаду — у правильному купажі всіх трьох сортів, і цим займалися вже давні ольмеки, які більше за все в гарячому шоколаді цінували піну.

Збір і обробка какао-плодів

У регіонах з дуже вологим кліматом какао можна збирати цілий рік. Але в багатьох країнах лише два сезони збору врожаю: листопад — січень і травень — липень. Під час збору плодів кожен стручок розсікається з допомогою мачете, білий м’якуш виймається зі стручків, які потім накривають листками бананового дерева. Протягом одного-двох тижнів відбувається процес бродіння. Це дуже важливий процес. Неправильне його проведення може негативно відбитися на смаку шоколаду. Після бродіння какао-боби містять близько 60 % вологи. Її необхідно зменшити як мінімум до 7,5 %, щоб виключити можливість псування під час перевезення. Тому боби, що забродили, розкладають під сонцем на спеціальних матах чи піддонах, які слід відразу накрити на випадок дощу. Процес сушіння сприяє усуванню гіркоти й появі специфічного аромату какао.

Процес виробництва шоколаду починається з випалювання бобів. Їх очищають і смажать, щоб усунути вологу, що залишилася, і досягти властивого для какао смаку й запаху. Вишукані сорти какао підсмажуються за більш низької температури, що надає їм ніжного аромату. Підсмажування, виконане неправильно, призведе до неприємного горілого смаку.

Після підсмажування какао-боби охолоджують, а потім рафінують, відокремлюючи від оболонки, і подрібнюють на частинки завтовшки кілька міліметрів. Лушпиння видаляється через сито потоком гарячого повітря. Очищені й подрібнені боби називають подрібненими бобами какао.

Перетворення подрібнених бобів какао на шоколад шляхом змішування різних компонентів — це майстерна й секретна галузь у виготовленні шоколаду. Боби сортують за їх походженням, підсмажені й відвіяні, вони підбираються за точними рецептами, змішуються й поміщаються в машини для перемелювання какао.

Підсмажені, змелені боби, так зване «пір’я», нагрівають і ретельно мелють до утворення какао-пасти, яку ще називають какао-маса, або лікер. Вона є основним інгредієнтом для приготування різної шоколадної продукції і складається з какао-масла (натуральний жир какао) і сухої складової бобів. Потім какао-масу викладають під гідравлічний прес для вижимки жиру (какао-масла). Залишок, який містить ще 20 % масла, змелюють на порошок, який потім ретельно просіюють. Отриманий порошок — це чистий, не підсолоджений какао-порошок. Какао-масло фільтрують, пом’якшують, формують і відправляють на зберігання. Какао-лікер змішують із цукром (і сухим молоком у випадку виготовлення молочного шоколаду), пасту інтенсивно розтирають. Для виготовлення шоколаду в какао-масу необхідно додати какао-масло, цукор, ваніль. Ці інгредієнти змішують і вимішують до отримання однорідної маси.

Важко уявити, що з річного врожаю кожного какао-дерева можна приготувати близько 400 г шоколаду.

Європа й шоколад

Першим європейцем, якому довелося спробувати незвичайний напій, став Христофор Колумб. Відбулося це в 1502 році. Нещасного довго нудило від гіркого гарячого частування, яке запропонували доброзичливі індійці острова Гуанжа (на Карибах). Іспанець Ернан Кортес, який прибув у Мексику на 15 років пізніше, виявився більш далекоглядним, ніж Колумб, і швидко зметикував, що у «чоколатля» велике майбутнє. Коли він прибув у 1517 році до Мексики, ацтеки прийняли його за бога Кецалькоатля, який повернувся. Але плани Кортеса теж виявилися грандіозними: він завоював Мексику. А ще — зрозумів, що «чоколатль» допоможе завоювати йому відмінне становище й у себе на батьківщині. Кораблі, завантажені какао-бобами, попливли в Іспанію і стали для неї справжнім відкриттям. Тут було винайдено новий рецепт шоколаду — із цукром, корицею й мускатним горіхом. Перець чилі стали обходити стороною, і напій тепер подавався гарячим. Ці зміни виявилися шоколаду на користь. Іспанці не поспішали поширювати шоколад за межі країни, зробити це не дозволяли обсяги постачання. Окрім цього вони зберігали в секреті рецептуру приготування напою й поширювали його тільки ієрархічним шляхом: принцеси отримували його в придане. І лише в ХVІІ столітті солодощі з какао-бобів стали відомими на всій території Європи. Мореплавці продовжували свої подорожі до далеких берегів: у їх числі був також італійський мандрівник Франческо Кареті. Подорож Центральною Америкою дала значні результати: шоколад став відомим і в Італії. Італійці не стали так ретельно зберігати рецепт ласощів, і вони поширилися по всій Європі.

У 1700 році англійці додали до шоколаду молоко. Пізніше добування з какао-бобів какао-масла стало переломною подією в історії шоколаду: тепер його можна було виготовляти не лише як напій, але й у вигляді плиток.

У шоколаду з’явилося багато шанувальників. При цьому масове визнання межувало з ексклюзивністю — спробувати шоколад вдавалося небагатьом і нечасто. В Англії стали з’являтися так звані Шоколадні Будинки, де збиралася англійська еліта. Найвідомішим став Шоколадний Будинок Вайта, який був відкритий у 1893 році. Нарешті Джон Кедбері, бажаючи відучити своїх співвітчизників від згубної любові до пива, почав випускати маленькі недорогі плитки з апельсиновою, лимонною, вишневою й мигдальною начинками. На радість дітям і дорослим!

Безумовно, технологія приготування шоколаду «відшліфовувалася» тривалі роки. Перший європейський твердий шоколад був липкою жирною коричневою масою й нагадував, швидше за все, печиво. Тільки в 1828 році голландцю Конраду Ван Хутену вдалося виділити дві складові, без яких неможливо створити справжній шоколад: какао-масло й какао-порошок. А ще через 20 років англієць Йозеф Фрай, змішавши за температури 45  С ці компоненти з цукром, почав відливати шоколад у форми. Трохи пізніше швейцарець Даніель Пітер навчився змішувати какао-масу зі згущеним молоком, отримавши молочний шоколад. У 1879 році Рудольф Ліндт із Берна зробив оригінальний пристрій і став займатися виробництвом шоколаду fondat, який танув у роті. Цей шоколад мав такий успіх, що через 20 років цюріхський кондитер Рудольф Шпрюнглі виклав за винахід Лінда 1,5 млн франків, на які можна було купити 435 кг золота.

З тих пір склад шоколадних ласощів постійно видозмінювався — одних лише смакових добавок нараховується більше 500. А за шоколадом надовго закріпився статус продукту, цінного в енергетичному плані, але малокорисного (а то й шкідливого) в дієтичному. Так тривало до кінця ХХ століття, поки вчені-біохіміки серйозно не зацікавилися цілющими й захисними властивостями поліфенолів (сильних природних антиоксидантів), яких у какао-бобах виявилося більше, ніж деінде. Те, що найдавніша цивілізація відчувала «нутром», сьогодні підтвердилося серйозними науковими дослідженнями, довівши, що шоколад має чимало переваг, у тому числі й для тих, хто ретельно рахує кожну калорію.

Види шоколаду

Сьогодні шоколадний ринок радує нас різноманітністю. Будь-які сорти, на будь-який смак, за будь-яку ціну! Як тут не розгубитися? Кожен сорт шоколаду має особливий спосіб приготування, а також особливі властивості: характеристику, смак, уміст какао, текстуру. У процесі використання будь-якого рецепту неможливо поєднати один сорт шоколаду з іншим, не звернувши особливої уваги на пропорцію різних інгредієнтів, інакше баланс буде порушений і якість десерту чи цукерок зіпсована.

Розрізняють три основні види шоколаду: чорний, молочний і білий. Критерій якості шоколаду — відсотковий уміст у ньому сухого какао.

До складу темного шоколаду, який має гіркувато-солодкий смак, входить какао-маса, цукор і какао-масло. Цукру має бути лише 53 %. Відповідно, у цьому випадку відсотковий уміст какао й какао-масла збільшується. В основному темний шоколад використовується для глазурування, відливки, приготування мусу, морозива, щербету й гарячого шоколаду.

Низькосортний чорний шоколад містить до 30 % какао.

Чорний шоколад середньої якості містить не менше 30 % какао.

Чорний шоколад вищої якості повинен містити не менше 43 % какао.

Молочний шоколад складається з какао-маси, цукру, сухого молока, какао-масла й різних добавок, в основному, ванілі й різних ароматизаторів. Молочний шоколад повинен містити 55 % цукру. Цей легкий, солодкий шоколад ідеально підходить для мусів, як прикраса для кондитерських виробів.

У низькосортному молочному шоколаді до 25 % какао й 14 % речовин, що утворюються під час випарювання молока.

Молочний шоколад середньої якості містить не менше 20 % какао і 20 % сухих речовин, що утворюються під час випарювання молока (знежиреного молока).

Молочний шоколад вищої якості: мінімальний уміст какао — 30 %, а сухих речовин, що утворюються під час випарювання молока (знежирене молоко), — 18–19 %.

До складу білого шоколаду входить какао-масло, яке має білий колір, цукор і порошкове молоко. Цей вид шоколаду активно використовується в кондитерській промисловості для приготування шоколадних наповнювачів, а також для глазурування й виготовлення морозива.

Білий шоколад виготовляється з масла какао (не менше 20 %), що являє собою натуральний жир какао, та 14 % інгредієнтів молочного походження. У ньому немає тертого какао, а отже, й аромату і смаку справжнього шоколаду.

Шоколад пористий

Сучасний ринок шоколаду важко уявити без пористого шоколаду. Секрет його приготування полягає в тому, що під час виготовлення шоколадної маси додається надлишковий тиск газів (зазвичай це суміш вуглекислого газу з азотом) і в момент дозування шоколаду по всьому об’єму шоколадної плитки починається інтенсивне виділення газу.

Шоколад зі значним умістом добавок

Це шоколад, у який у процесі виготовлення уводять значну кількість добавок у вигляді горіхів, цукатів, родзинок, вафельних крихт та інших інгредієнтів.

Навіть не всі цукерки, до складу яких входить какао, можна з гордістю назвати саме шоколадними. Наприклад, відомий «Вечірній Київ», який за продажем б’є всі рекорди та експортується навіть у США, насправді — цукерка пралінова (вона складається з корпусу, до складу якого можуть входити какао-продукти, цукор, горіхи, а шоколадом тільки глазурується). Є також цукерки помадні, желейні, зі збитим корпусом (як «Пташине молоко» чи «Кузя»). Шоколадною вважається лише та цукерка, яка готується за особливої технології: спочатку формується шоколадна шкірочка, туди заливається начинка й потім усе накривається денцем. Уміст чистого шоколаду в ній — не менше 50 %! Саме так виготовляють «Маргариту», «Монте-Крісто», «Асорті».

Щоб виготовити справжній шоколад, необхідно як мінімум чотири компоненти: какао терте, какао-масло, цукор і ванілін. Це тривалий процес. Спочатку какао-боби з допомогою спеціальних машин очищають від домішок, сортують і підсушують. Наступний етап — перетворення какао-бобів на крупку й обсмажування, що надає какао характерного смаку й аромату. Потім — дуже ретельне подрібнення крупки, що відбувається в три стадії. У результаті ми отримуємо какао терте — в’язку масу, яка стає сировиною для виготовлення какао-масла і, звичайно ж, усіма улюбленого шоколаду. Потім машини відповідно до закладеного в пам’яті рецепту дозують какао-масло, терте какао, цукор і ваніль, ще раз усе подрібнюючи й вимішуючи. Ступінь подрібнення частинок — не більше 20 мкм (тобто 20 тисячних міліметра)! Таких результатів можна досягти лише в умовах високотехнологічного виробництва. Весь процес займає 6–12 годин. Готова маса за необхідності передається на ділянку відливки шоколадних плиток.

Нам, як споживачам, добре відомо, що в разі зберігання шоколадних виробів за відносно високих температур (вище 21  С) поверхня шоколаду з часом утрачає блиск, на ній з’являється матовий наліт — відбувається так зване «жирове посивіння» шоколаду. Суть цього явища полягає в перекристалізації какао-масла й супутньому перетворенні гладенької дзеркальної поверхні на поверхню з голчатою структурою кристалів на ній і відповідним дифузним розсіюванням світла, яке ми бачимо як матову білувату «сиву» поверхню.

Процес перекристалізації — це об’єктивний природний термодинамічний процес, який відбувається завжди, але його інтенсивність залежить від правильності виконання операцій темперирування у виробництві шоколаду і значно прискорюється зі зростанням температури. Саме з цієї причини в стандартах на шоколад і шоколадні вироби вказано, що температура зберігання має бути в діапазоні 15–21  С. Заради справедливості слід відмітити, що «посивіння» шоколадних виробів не призводить до утворення речовин, шкідливих для здоров’я, а лише псує товарний вигляд шоколаду.

Іноді з різних причин відбуваються дегустаційні виставки шоколаду. На них шоколад прийнято їсти, запиваючи ковтком міцного чаю без цукру. Уживання шоколаду в домашньому оточенні в колі гостей відрізняється від офіційних церемоній: його можна подавати до кави з додаванням невеликої краплі бальзаму. Сам шоколад у плитці розламують на шматочки й викладають на кругле блюдце, яке необхідно зробити з фольги від шоколаду. Саму шоколадну плитку під час цього необхідно покласти на кольорову обгортку, після чого висипати в блюдце.

Шоколадні плюси з точки зору хімії

З’ясувалося, що «сором’язлива» шоколадка містить у собі стільки поліфенолів, скільки їх міститься в шести яблуках, п’яти чашках зеленого чаю. А за вмістом Кальцію, Магнію, Феруму, Натрію, вітамінів, протеїнів та інших поживних речовин одна солодка плитка перевищує порцію фруктово-овочевого салату з моркви, яблук, апельсинів і бананів! Шоколад з підвищеним умістом антиоксидантів з’явився у продажу у Великій Британії. Корисні ласощі містять утричі більше антиоксидантів, ніж звичайна плитка шоколаду. Головними з них є поліфеноли: їх внесок у профілактику серцево-судинних та онкологічних захворювань давно доведено. У двох шматочках шоколаду міститься стільки ж антиоксидантів, скільки в 0,5 кг брюссельської капусти і 2,5 кг яблук. Давні ацтеки, які використовували шоколад задовго до вторгнення іспанських колонізаторів, вважали його афродізіаком і речовиною, що стимулює духовний розвиток.

Але це ще далеко не всі переваги шоколаду. Оголосимо весь список.

Какао-феноли покращують роботу серцево-судинної системи: зміцнюють судини й артерії, покращують кровообіг, знижують зсідання крові, нормалізують артеріальний тиск, попереджають утворення тромбів — головних винуватців інфарктів та інсультів. (Щодо цього шоколад нагадує… аспірин. Але який на смак! До того ж ніяких побічних ефектів.)

Стеаринова кислота, яка міститься в маслі какао, сприяє зниженню рівня «поганого» холестерину в крові й чудово «чистить» судини, запобігаючи розвитку атеросклерозу.

Флавоноїди, на які багатий гіркий шоколад, підвищують здатність організму засвоювати цукор, тобто мають антидіабетичну дію. Відмітьте, що супутником усіх перелічених хвороб частенько є зайва вага…

Шоколад здатний розправитися зі стресом і хандрою не гірше запатентованих антидепресантів. Уживання «їжі богів» допомагає виробленню ендорфіну та серотоніну. Відомі гормони щастя відновлюють рівновагу й дарують відчуття спокою, безтурботності, внутрішнього тепла — саме того, чого нам так часто не вистачає.

У великій кількості в шоколаді міститься Магній, який необхідний нашому організму для підтримання рівноваги Кальцію, Натрію, Калію й Фосфору, а також для засвоєння вітаміну С. Магній є незамінним для роботи нервової і м’язової систем, відіграє важливу роль в обміні речовин, а також у процесі енергообміну. Підтримує роботу серця, нормалізує кровообіг, попереджає виникнення інфаркту. Уповільнює старіння, запобігає закупорці судин, знижує рівень холестерину в крові. Разом з Кальцієм діє як заспокійливий засіб, має антистресову дію. За його нестачі виникає безсоння, головний біль, поганий настрій, знижується працездатність, а також можуть виникнути аритмія й судоми литкових м’язів.

У шоколаді міститься Ферум, який запобігає розвитку анемії.

Відомо, що жирових клітин у жінок більше, ніж у чоловіків. Тому вони відчувають потяг до висококалорійної їжі, яка підтримує ці клітини. Особливо це стосується шоколаду. Він поповнює енергією тіло й мозок більше, ніж будь-яка інша їжа. Дослідження вчених показали, що бажання з’їсти шоколад у жінок зростає під час стресу, депресії, у разі порушень сну. Суміш жирів і цукру в шоколаді сприяє виробленню в мозку серотоніну — гормону, який контролює настрій, та ендорфіну, що робить жінок щасливими. Крім того, фенілетамін і теобромін підвищують тонус і настрій.

Шматочок шоколаду є незамінним, коли ви втомилися чи коли у вас поганий настрій, коли ви йдете на поправку після важкої хвороби чи травми — він відновлює сили й підвищує імунітет.

Наявність у шоколаді природних стимуляторів — кофеїну і його близького «родича» теоброміну, забезпечують відмінну інтелектуальну й фізичну підзарядку, підвищуючи працездатність, творчу й рухову активність. Тож з’їсти пару шматочків напередодні іспиту чи фітнес-тренування зовсім не зашкодять. Кофеїн також прискорює обмін речовин.

І нарешті, шоколад благотворно діє на травлення і сприяє… утриманню ваги. Танін, що міститься в ласощах, регулює роботу кишечнику, здійснюючи легку послаблювальну дію, і сприяє виведенню з організму різних шкідливих речовин. А доза кофеїну, що знижує апетит і активізує обмін речовин, у шоколаді оптимальна.

Шоколадні мінуси

Ви не повірите, але шоколадних мінусів існує лише два.

По-перше, вищенаведені переваги має лише чорний шоколад з відсотковим умістом какао 60–70 і більше відсотків (молочний і білий — «брати», а також шоколад з карамельно-фруктово-лікерно-вершковими добавками не мають властивостей «гіркого лікаря»).

По-друге, все добре в міру. Безпечна «доза» чорних ласощів — 60 г на день.

Ну, а карієс, алергія та інші підступи, в яких звинувачують «шоколадного зайця», не більш ніж вигадки.

Шоколадні омани

Шоколад і зайва вага

З приводу зайвої ваги від шоколаду скажемо коротко: надлишок — від надлишку. У великих кількостях шкідливий будь-який продукт.

Шоколад і карієс

Ще одна неприємність, в якій звинувачують шоколад, — карієс. Утішимося: улюблені солодощі сприяють розвитку карієсу не більше, ніж інші продукти, і лише в тих випадках, коли споживач забуває про гігієну після «споживання». Але на відміну від них, у шоколаді є антисептична речовина, яка згубно діє на бактерії, що утворюють зубний камінь.

Шоколад і кров’яний тиск

Не варто особливо побоюватися і впливу шоколаду на кров’яний тиск. Необхідно лише враховувати, що в 100 г шоколаду міститься 20 мг кофеїну, а також теоброміну. (Для порівняння: чашка кави містить 120 мг кофеїну.) Спеціалісти не рекомендують шоколад лише дітям до 6 років і дорослим, які страждають на гіпертонію.

Шоколад і холестерин

Так, у шоколаді є жир. Рослинний! Тобто масло какао. До речі, численні дослідження показують, що стеаринова кислота, яка міститься в масло-какао, сприяє зниженню рівня холестерину в крові. Крім того, какао, як продукт рослинного походження, не містить холестерину, оскільки останній має тваринне походження. Його можна виявити в молочному шоколаді, але й там лише 25 мг на 100 г. (Для порівняння: у 100 грамах м’яса холестерину 75 мг.)

Шоколад і надмірна калорійність

Нарешті, надмірно висока калорійність шоколаду й виробів з нього — ще одне обмовлення цього невинного й усіма улюбленого продукту: енергетична насиченість 100 г (денна норма для дорослого) самого шоколаду становить 400 ккал, а 100 г шоколадних батончиків — не більше 550 ккал. (До речі, норма кілокалорій для дітей — не більше 150–200 ккал на день.)

Шоколадна дієта

Справжні іменини серця для ласунів! Dolce-дієта обмежує денний раціон стограмовою плиткою гіркого шоколаду і трьома чашками густого какао (без молока). Молоко знижує активність флавоноїдів — ось чому їсти молочний шоколад, як і запивати гіркі ласощі молоком, менш корисно. Лише один «шоколадний» день — і мінус 1–2 кг. Але зловживати солодкою дієтою не варто, особливо тим, хто має проблеми з печінкою й нирками.

До речі, гіркий шоколад — справжня знахідка для тих, хто вирішив дотримуватися посту. Адже головною складовою улюблених чорних ласощів — масло какао — жир рослинного походження, а отже, його вживання не суперечить суворим правилам посту.

Шоколад по праву вважається джерелом молодості. У малих дозах він корисний для фігури в будь-якій кількості. І цей жарт стає істотною правдою, якщо зробити невелике уточнення: улюблений десерт необхідно вживати не всередину, а зовні. Косметика і процедури на основі шоколаду нині у фаворі. І все завдяки кофеїну, що входить до його складу. Він стимулює кровообіг, нормалізує відтік лімфи, запобігаючи появі набряків. Крім того, це один з найефективніших інгредієнтів у боротьбі із зайвою вагою й целюлітом: під дією кофеїну активізується розпад жирів, шкіра набуває пружності. «Шоколадні» теобромін і теофілін забезпечують ліфтинг-ефект, а Ферум, Купрум і Магній підтримують нормальну життєдіяльність шкірних покривів, живлячи й тонізуючи шкіру. Про те, що шоколад можна використовувати не лише як доповнення до чаю, світова косметика повідомила нам лише у ХХ столітті. Масло какао — один з побічних продуктів кондитерської індустрії. Какао-боби спочатку пресують і вижимають з них масло, а жмих іде на відкуп шоколадникам. Масло використовується фармацевтами як основа для мазей, а косметологи виготовляють з екзотичного продукту всілякі креми й маски. Уже доведена ефективність масла какао як засобу профілактики розтягнень шкіри. Воно підходить для догляду за шкірою будь-якого типу: пом’якшує й відновлює зрілу, заспокоює запалену й подразнену, зволожує дитячу. Замінить будь-який жирний живильний крем, що досить зручно взимку. Какао-боби містять такі компоненти, як вітаміни групи В, вітамін РР, провітамін А і мікроелементи: Кальцій, Магній, Ферум, моно- і полісахариди, рослинні протеїни. Какао-боби багаті також на вітамін F, який має ефективні властивості регенерування. Завдяки йому відновлюються мембрани клітин, і в них утримується волога.

Цікавинки

Каліфорнійська компанія Koo-Ki Sushi виготовляє найнезвичайніші у світі суші. За зовнішнім виглядом вони нічим не відрізняються від традиційних, але насправді створені із солодкої карамелі, пастили й шоколаду. Незвичайні кондитерські вироби виготовляються вручну і, судячи з усього, користуються великим попитом. Одна порція таких ласощів коштує кілька тисяч доларів.

У Німеччині десять років тому Ганс Імхоф із Кельна, президент шоколадної фірми «Штольверк», подарував своєму рідному місту шоколадний музей. У ньому можна побачити шоколадний фонтан і вулкан, а в буфеті можна відразу спробувати 14 різновидів рідкого шоколаду. Серце музею — триметровий шоколадний фонтан, до якого ведуть усі доріжки шоколадного музею. Місткість шоколадного фонтану — 200 кг рідкого шоколаду, який можна продегустувати, зануривши у фонтан вафлі.

Поблизу Бірмінгема знаходиться шоколадний центр Cadbury Word. Чого тут тільки немає: й інопланетяни з голубою шкірою, що пояснюють землянам устрій шоколадної планети, і мильні опери, в яких беруть участь їстівні шоколадні моделі.

Учені з японського університету Осакі передбачають, що шоколадна зубна паста може допомогти запобігти захворюванню зубів. Справа в тому, що лушпиння бобів (насіння) какао містить антибактеріальну речовину, яка «бореться» з нальотом. Зазвичай у процесі виготовлення шоколаду це лушпиння викидають, але, можливо, у майбутньому лушпиння будуть використовувати у виробництві шоколаду, щоб зробити вживання останнього більш корисним для зубів.

Дослідники з Гарварду провели ряд експериментів, які наштовхнули їх на думку, що вживання шоколаду тричі на місяць подовжує життя майже на рік. Але, на жаль, якщо їсти занадто багато шоколаду, може збільшитися ризик розвитку серцевих захворювань через високий уміст у ньому жирних речовин. Якщо вам важко уявити своє життя без шоколаду, то намагайтеся віддавати перевагу темним сортам.

Американські вчені встановили, що чашка какао щодня може допомогти зберегти здоров’я, так як у напої міститься багато антиоксидантів. Вважається, що в темному шоколаді більше антиоксидантів, ніж у молочному. Команда шотландських та італійських учених з’ясувала, що для того щоб досягти однакового рівня опору окисненню, молочного шоколаду необхідно з’їсти вдвічі більше, ніж темного.

Масло какао тане за температури 97 градусів за Фаренгейтом (приблизно 36,1 градуса за Цельсієм). Це температура людського тіла. Саме тому шоколад тане в роті.

У Нью-Йорку вчені вважають, що любов до шоколаду може бути «успадкована» від батьків.

Спеціалісти музею воскових фігур Мадам Тюссо й кондитерської фабрики «Cadbury» об’єднали свої зусилля для створення фігури Дженіфер Лопес із шоколаду в натуральну величину.

Барселона. В іспанському музеї шоколаду представлена захоплююча колекція зменшених копій пам’яток Барселони, створених із шоколаду.

Прага. Музей присвячений не кондитерським виробам із шоколаду, а шоколадному напою. Скарбниця музею — колекція унікальних картин художника Владимира Чеха, написаних рідким шоколадом.

Каунас. Увазі відвідувачів єдиного в країнах Балтії музею шоколаду пропонується міні-фабрика, на якій вони побачать весь процес виробництва шоколадних батончиків, і фільм, який розповідає про історію появи шоколаду, стадії його виробництва, сорти й тонкощі споживання.

Колектив кондитерської фабрики «Україна» в Тростянці (Сумська область) виготовили найбільшу у світі шоколадну плитку. Маса рекордсменки — 3 тонни, довжина — 4 й висота — 2 метри, а товщина — 36 сантиметрів.

Найбільший у світі шоколадний годинник (маса 100 кг, діаметр 2 метри) виготовлений в Італії.

Найбільше у світі пасхальне яйце (8,32 x 6,39 м) із шоколаду зробили в Бельгії. Для його виготовлення використали таку кількість шоколаду, якої вистачило б на 50 тисяч стандартних плиток.

Учені дослідили, що якщо їсти шоколад три рази на місяць, можна прожити на рік довше тих, хто відмовляє собі в такому задоволенні.

Гіркий шоколад завдяки своїм властивостям, складу, тривалості й умовам зберігання є продуктом «стратегічного призначення»: він включений у НЗ військових пілотів, польовий раціон військовослужбовців, орбітальне харчування космонавтів, щоденний раціон альпіністів.

ІІ. Захист стіннівок «Невідоме та цікаве про шоколад»

ІІІ. Реклама на нашому вечорі

Як відомо, жодна програма не обходиться сьогодні без реклами. Ми просили учасників сьогоднішнього вечора підготувати рекламну паузу, присвячену вишуканому солодкому продукту.

Зразок реклами, складеної дітьми

Якщо вам потрібний продукт, який сміливо можна взяти із собою в туристичний похід або тривалу експедицію, то візьміть із собою шоколад! Плитковий шоколад — винятково висококалорійний продукт. Його вологість незначна, до 1 %, він не піддається мікробіологічному псуванню й тому може зберігатися тривалий час! Купуйте шоколадну продукцію України! Ми рекомендуємо нашу продукцію тим, кому необхідно прийти в норму після тривалої хвороби! Шоколадні цукерки містять близько 50 % сахарози та 5 % крохмалю, причому в них досить багато жирів і близько 200–400 мг Калію. У них містяться вітаміни групи В та від 3 до 7 % білків.

IV. Підбиття підсумків вечора