Позакласний захід для учнів 7 класу з української мови і літератури "Звана вечеря"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        Конспект позакласного заходу

вчителя української мови і літератури

Семченко Катерини Василівни

 

Мовно-літературна гостина

«Звана вечеря»

для учнів 7-х класів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Клас:7-А,Б,В

Конспект позакласного заходу

Вчителя української мови і літератури

Семченко Катерини Василівни

Тема: «Звана вечеря»

Мета: узагальнити й поглибити знання учнів з української мови та літератури про народні традиції, пов’язані з гостинністю українського народу; перевірити інтелектуальний розвиток дітей, виявити рівень і якість знань; розвивати пам'ять, швидкість мислення, увагу, спостережливість, кмітливість; прищеплювати здоровий дух змагання, прагнення стати найкращим; розширювати кругозір учнів; виховувати пізнавальні інтереси, любов до української мови і літератури, шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, зокрема української кухні.

Форма: мовно-літературна гостина.

Перебіг заходу:

Звучить пісня «Як у нас на Україні»

Господар

Добрий вечір, добрим людям

Радо вас вітаємо.

Звану вечерю

Ми розпочинаємо!

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю та миром.

Господиня

Гість у дім – радість з ним.

Добрий день вам, люди добрі!

Щиро просимо до господи.

Раді вас у нас вітати,

Щастя і добра бажати.

На званій вечері, присвяченій Дню української писемності та мови зустрічати!

(Господарі вручають гостям символ гостинності українського народу – хліб з сіллю на вишитому рушникові).

Титри передачі «Звана вечеря»

Вірш (декламує Валентин Курошу)

РІДНА МОВА

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечизна,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова.

Д. Павличко

Господар

Наші предки українці дуже шанували гостей, із радістю приймали їх у себе вдома. Ми з вами є нащадками традицій та обрядів гостинності українського народу.

Найхарактернішою рисою українців вважається гостинність. За уявленням східних слов’ян, Бог, або його посланець, тобто «гість» -ходив по землі поміж людей, прийнявши людську подобу. Від слова «гість» утворилися слова «гостювати, пригощати, гостинець, гостинність, гостина - подарунок». Наші предки незнайомих перехожих питали: «Хто ти – чужинець, або гість?».

 

Господиня

Гостей наші пращури шанували, запрошували до оселі, саджали на почесне місце – покуть, обов’язково пригощали хлібом – сіллю.

Вважалось, що той, хто скуштує кусень хліба з сіллю, дістане господнє благословення і ніколи не посміє скривдити того, хто частує.

Господарі не сідали з гостями за стіл, а прислуговували, постійно запрошуючи гостей їсти: господиня – жінок, господар – чоловіків.

Сьогодні у команд 7-х класів буде прекрасна можливість поборотися за звання найгостиннішого класу та найкращих знавців української мови та літератури.

 

Господар

Під час нашої гостини ми згадаємо про традиції української гостинності, перевіримо наші знання з української мови та літератури, продемонструємо свої акторські здібності.

 

Господар (знайомить учасників з правилами гри)

Дорогі гості нашої званої вечері, дозвольте ознайомити вас з меню.

Офіціант!

Офіціант (виходить учень і зачитує страви меню).

Меню

1. Холодна закуска «Привітний холодець» (конкурс на краще запрошення на вечерю);
2. Перша страва «Бліц-борщ червоний» (бліц-турнір з мовно-літературних питань);
3. Друга страва «Вареники з фольклорними штучками» (конкурс на знання прислів’їв);
4. Десерт «Музикальний узвар» (конкурс на правильне визначення виду української народної пісні) та «Акторські оладки» (презентація твору української літератури).

 

Вчитель

Тож починаємо!

Титри передачі

Господиня

Україна завжди славилася своєю кухнею. Її страви були відомі далеко за межами країни. Це обумовлено перш за все їх високими смаковими і споживними властивостями, різноманітністю використовуваних продуктів і способом кулінарної обробки. Адже одних тільки способів приготування борщу нараховується понад З0, а до його складу входить близько 20 найменувань різних продуктів.

Господар

Офіціанте! Подайте нам холодну закуску!

Офіціант

Холодець подано!

Господиня

Холодець є популярною старовинною стравою, яка присутня на кожному українському застіллі. Приготування правильного холодцю – заняття не з легких. І якщо прості господині готували страву з м’ясних залишків, то в будинках аристократів над приготуванням холодцю трудилися не одну годину, висвітлюючи бульйон і роблячи зовнішній вигляд холодцю більш привабливим. В Україні холодець готують з свинячих і яловичих ніг або гомілок. До столу холодець обов’язково подають з хріном або гірчицею.

 

Вчитель

До першого конкурсу «Привітний холодець» команди мали підготуватися вдома. Вашим завданням було створити оригінальне запрошення на звану вечерю. Пропоную переглянути.

(Демонстрація запрошень)

 

Господар

Після холодцю належить куштувати першу страву. Шановні гості, пропонуємо вам «Бліц-борщ український». Офіціанте!

Офіціант (заносить «страву»).

«Бліц-борщ червоний» подано!

Господиня

Борщ — одна з найпопулярніших українських страв. Природно, українські господині готують борщ по-особливому, рівним їм немає ні в одній країні.

Червоний борщ, найулюбленіший, готували з капустою, буряком, морквою, петрушкою (пастернаком), пізніше — з картоплею. У святкові чи недільні дні борщ варили на м'ясній юшці (із свининою чи птицею), в будень — затовкували або засмажували салом із часником та цибулею. Гостроти борщу додавав червоний стручковий перець, особливо поширений на Півдні України. Борщ готували з квасолею (Середнє Подніпров'я, Полтавщина, Поділля), на Півдні додавали злегка підсмажене борошно, пшоняну або гречану кашу (затирали борщ), а на Полтавщині – галушки. Червоний борщ широко вживали не лише як повсякденну обідню страву, але й на Різдво, весілля, хрестини, поминки.

Вчитель

Розпочинаємо конкурс «Бліц-борщ червоний» (бліц-турнір з мовно-ліратурних питань). Для кожного класу дається одна хвилина, протягом якої ви маєте відповісти на більшу кількість питань з української мови та літератури.

 

Запитання до команд

7-А

1.Державна мова України      (українська).

2.Як називають І. Франка в літературі? (Каменярем).

3.Найбільша одиниця мови    (текст).

4.Скільки творів ввійшло в першу збірку поезій «Кобзар»? (8).

5.Частина мови, яка називає ознаку   (прикметник).

6.Скільки разів І. Франка було ув’язнено? (тричі).

7.Знак у кінці питального речення   (знак питання).

8.Село, в якому народився Т. Шевченко (Моринці).

9.Слова з протилежним значенням   (антоніми).

10.Розмова двох дійових осіб (Діалог).

11.Наука про звуки мови    (фонетика).

12.Художнє означення – це… (епітет).

13.Головні члени речення    (підмет і присудок).

14.Який художній твір має ознаки ритму та рими? (вірш).

15.Частина мови  слова «Ой»   (вигук).

 

7-Б

1.Ознакою якого твору є алегорія? (байки).

2.Список літер у встановленому порядку (алфавіт).

3.Перу якого письменника належить поезія «Хор лісових дзвіночків» (П. Тичині).

4.Словник про значення слів   (тлумачний).

5.Послідовний розвиток подій у творі? (сюжет).

6.Сьомий відмінок української мови  (кличний).

7.Словесний опис зовнішності літературного героя... (портрет).

8.Опис природи     (пейзаж).

9.Скільки букв в українському алфавіті (33).

10.Оповідання про незвичайні, фантастичні події (казка).

11.Як пишеться займенник «будь-хто»? (через дефіс).

12.Обрядові пісні, що виконуються на Різдво (колядки).

13.Розділ науки про мову, який  вивчає лексику (лексикологія).

14.На  які  групи  діляться  числівники  за  значенням?  (кількісні

та порядкові).

15. Продовжте назву оповідання В. Винниченка «Федько-...». (Ха-

ламидник).

7-В

1.Як називаються слова, які використовують люди певної місцевості? (діалектними).

2.Що сталося з головним героєм твору Панаса Мирного «Морозенко»? (він замерз).

3. Словниковий склад мови    (лексика).

4.Хто автор «Пісні про Байду»? (народ).

5.Найменша одиниця мови    (звук).

6.Вид фольклору, в якому прославляють весну (веснянки).

7.Частина мови слова СЬОГОДНІ   (прислівник).

8.Надмірне перебільшування у творі (гіпербола).

9.Стиль підручника     (науковий).

10.Як називаються пісні, назва яких, можливо, походить від слова Коломия? (коломийки).

11.Розділ науки який вивчає словосполучення і речення (синтаксис).

12. Як Т. Г. Шевченко звільнився з кріпацтва? (його викупили).

13. Скільки відмін у іменника? (4).

14. Співзвучне закінчення рядків — це... (рима).

15.До якого роду відноситься іменник «базіка»? (до спільного).

(Журі підсумовують результати перших двох конкурсів)

(Оголошення результатів )

 

Друга страва «Вареники з фольклорними штучками» (конкурс на знання прислів’їв)

Господар

Друга страва вже на підході! Офіціанте!

Офіціант

«Вареники з фольклорними штучками» подано! 

Господиня

Назва вереники – є загальноукраїнською, а пироги – західноукраїнською (галицькою). Вважається, що страва існувала ще в часи язичництва і за своєю символікою різнилася з теперішніми уявленнями. Її споживання приписують ще трипільцям, де вареники символізували в них місяць та плодючість.

Господар

Головною родзинкою цієї страви є саме тісто, яке має бути пузате, але при цьому дуже ніжне і м’яке. Начинки використовують найрізноманітніші: тушковану капусту, сир, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину) і різні гриби. До вареників обов’язково подають шкварки і сметану. До речі, в стародавні часи цією стравою не тільки пригощали гостей. Дівчата на день ангела Андрія ворожили на варениках. А якщо вареники наснилися – це було передвісником пишних гулянь і навіть весілля.

Вчитель

Конкурс на знання прислів’їв. Вам потрібно зіставити початок прислів’я з його кінцівкою. У вас є хвилина. В цей час проводимо конкурс для вболівальників.

Як ти вітаєш	такий відголосок
Слово та вітання чемне	не валіза, язик не облізе
Який голос	той з лихом не знається
Добре привітання	кожному приємне
Хто з людьми завжди вітається	так і тебе вітатимуть
Хто здоров’я та доброго дня бажає	тим і раді
Чим багаті	тим і приймає
Набралося гостей	з усіх волостей
Що хата має	той його сам має

Правильні відповіді:

- Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть.

- Слово та вітання чемне – кожному приємне.

- Який голос, такий відголосок.

- Добре привітання – не валіза, язик не облізе.

- Хто з людьми завжди вітається, той з лихом не знається.

- Хто здоров’я та доброго дня бажає, той його сам має.

- Чим багаті, тим і раді.

- Набралося гостей з усіх волостей.

- Що хата має, тим і приймає.

 

Конкурс для вболівальників «А що під кришечкою, друзі?»

Офіціант вносить тацю під кришкою.

Під кришечкою знаходяться два «яблука». Перше «яблуко» було завезено до Росії у 17 ст. з Голландії за наказом Петра І, а в Голландію потрапило з Америки. Його називали «земляне» або «чортове» яблуко.

Друге «яблуко» французи та італійці називали його «яблуком кохання», «золотим яблуком». Перша згадка про це «яблуко» в Україні датована 1781 роком. Що ж це за яблука?
(Правильна відповідь: перше «яблуко» - картопля. «Пом де тер» (франц.) – «земляне яблуко». Друге «яблуко» - помідор. «Пом д’ор» (франц.) – «золоте яблуко»).

 

Господар

Дорогі гості, непомітно сплинув час і підходить черга найсмачнішому-десерту.

Попросимо офіціанта внести десерт. Офіціанте!

Офіціант

Десерт «Музикальний узвар» та «Акторські оладки» подано!

Господиня

Узва́р (взвар) — солодкий відвар, компот із сушених фруктів, що готувався напередодні церковних свят — Різдва і Хрещення — як обрядова страва[1].

Назва походить від дієслова «заварити», тому що фрукти тільки доводяться до кипіння. Узвари — найпоширеніша солодка страва в українській кухні. Їх готують із сушених фруктів — яблук, груш, вишень, родзинок, а також із свіжих фруктів і ягід.

Господар

Ола́дки — традиційна страва української кухні у вигляді невеликих пухких смажених коржиків з рідкого тіста, замішаного на воді або молоці, на основі борошна та яєць.«Ладкою» називали пательню, на якій пеклися оладки.

Оладки за старих часів, як і тепер, готували з густішого тіста, ніж млинці. Їх пекли з дріжджового або прісного тіста з збитими білками. На відміну від млинців, їх готували з начинкою (наповнювачем) — у тісто додавали дрібно нарізані яблука, гарбуз, родзинки, сливи (у млинці, натомість, начинку загортають — такі млинці звуть налисниками).

Команди вгадують мелодії

Відповіді:

1. Купальська.
2. Козацька.
3. Коломийка.
4. Козацька.
5. Щедрівка.
6. Веснянка.
7. Колядка.
8. Купальська.
9. Жниварська.
10. Колискова.

Команди представляють літературний твір

Господиня

Сигналом для закінчення зустрічі та трапези з гостями слугувало внесення хліба з сіллю. Гості дякували господарям за гостинець словами: «Спасибі за хліб, за сіль, за кашу і милість вашу».

Коли гості від’їдали,

Їм  гостину – хліб з сіллю давали.

Існував обряд розставання.

Кінець трапези та гостей вшанування.

На гостину хліб з сіллю вручали

Та дороги щасливої бажали.

При розставанні господарі бажали гостям щасливої дороги:

Хто на поріг, тому пиріг,

А хто від порога – тому щаслива дорога!

Хай дорога стелеться вам рушниками!

 

Рефлексія «Жито»

Представники команд дякують господарям за вечерю, даючи господині колосок жита.

 

Виконання пісні господинею «Зеленеє  жито зелене» господинею.

Слово членам журі.

 

Підбиття підсумків гри та ногородження переможців.

 

Вчитель : Вітаємо переможців. Сподіваємося, що спільними зусиллями ми повернемо сучасному поколінню його історичні цінності, національні звичаї, традиції, обряди, все те, чим жив і пишався український народ.

Офіційна частина вечері закінчилася. А зараз усі запрошуються на традиційну українську страву – вареники з картоплею.

 

Лунає пісня «Ой варенички»