За допомогою цієї розробки уроку ви зможете відновити в пам`яті учнів матеріал про життєпис письменника, розкрити значення його творчості для українського народу; розкрити зміст твору, передати зміни у настрої хлопчика, викликані єднанням з природрю; навчити виразно читати вірш, допомогти відчути естетичну насолоду під час читання; розвивати образне та логічне мислення; увагу, пам`ять; виховувати почуття гуманізму та оптимізму як головних рушійних сил у житті.
Розробка уроку
з української літератури у 7 класі
на тему: Тарас Шевченко. Автобіографічна поезія
“Мені тринадцятий минало”
Автор:
вчитель української мови та літератури Кожухівської СЗШ І-ІІІ ступенів
Бездітна Ольга Петрівна
Тема. Тарас Шевченко. Автобіографічна поезія «Мені тринадцятий минало».
Мета: відновити в пам`яті учнів матеріал про життєпис письменника, розкри- ти значення його творчості для українського народу; розкрити зміст твору, передати зміни у настрої хлопчика, викликані єднанням з природрю; навчи- ти виразно читати вірш, допомогти відчути естетичну насолоду під час чита- ння; розвивати образне та логічне мислення; увагу, пам`ять; виховувати по- чуття гуманізму та оптимізму як головних рушійних сил у житті.
Очікувані результати:
Обладнання: портрет письменника, необхідні ілюстрації до вірша для створе- ння скрайбінгу, скрапсторінка, схемки, таблички, фонограма, проектор.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Хід уроку
І. Етап орієнтації, мотивації діяльності.
1.Створення сприятливої атмосфери.
- Доброго дня! Я рада всіх вас бачити. Сподіваюсь, що від сьогоднішнього уроку ви отримаєте заряд позитиву.
- Сьогодні на уроці ми будемо:
Не просто слухати – а чути,
Не просто дивитися – а бачити,
Не просто думати – а міркувати.
Гарно й плідно працювати!
Наших гостей приємно здивувати!
2. Мотивація навчальної діяльності.
(вчитель під музичний супровід зачитує вірш з метою визначення учнями теми уроку).
Не на шовкових пелюшках,
Не у величному палаці –
В хатині бідній він родивсь
Серед неволі, тьми і праці.
Нещасна мати сповила
Його малого й зажурилась…
І цілу ніченьку вона
За сина-кріпака молилась.
І Бог почув молитву ту,
І дав душі убогій силу,
І в руки хлопцеві вложив
Співоцьку чародійну ліру.
І виріс він, і кобзу взяв,
І струн її торкнувсь рукою
І пісня дивна полилась,
Сповита вічною тугою.
В тій пісні людям він співав
Про щастя, про добро, про волю
Будив зі сну, пророкував
Їм вищу і найкращу долю.
І пісня голосно лилась…
Але недовго: ворог лютий
Підкрався нишком – і замовк
Співець кайданами окутий.
Замовкла пісня на устах,
Але в душі жила, бриніла
І в серці бідного співця
Огнем палаючим горіла.
Він рвався серцем із тюрми
На волю, до ланів широких,
До синіх хвиль Дніпра-ріки,
До тихих тих могил високих.
Та сил в співця вже не було…
Остання пісня продзвеніла –
І в небо тихо піднялась
Душа поета наболіла.
(відповідь учнів у віршованій формі)
1-ший учень:
У нашій хаті на стіні
Висить портрет у рамі.
Він дуже рідний і мені,
І татові, і мамі.
Він стереже і хату, й нас,
Він знає наші болі.
Я добре знаю – це Тарас,
Що мучився в неволі.
2-гий учень:
Такий ріднесенький, дивись,
Він мов говорить з нами,
Він на портреті, мов живий,
Ось-ось і вийде з рами.
Уклін тобі, Тарасе,
Великий наш пророче.
Для тебе вірно б`ється
Те серденько дитяче.
ІІ. Етап ціле покладання.
(учні самостійно формулюють очікуванні результати)
ІІІ. Етап ціле реалізації.
-Про цю людину ми дуже багато чули і знаємо. Адже Шевченка вивча- ють ще з початкових класів.
-Зараз ми з вами переглянемо презентацію і пригадаємо його життєвий та творчий шлях.А прокоментує нам Наташа.
(перегляд презентації «Дітям про Шевченка»)
(прослуховування повідомлення про значення імені Тарас)
З`явилась вона у поета тоді, коли він відбував заслання в Орську. Він легко ховав поезії за халяву чобота. Шевченко такі аркуші об`єднав у одну книжечку. Потім його друг Лазаревський зробив оправу, і вона дістала назву «Мала книжка». Поезію « Мені 13-тий минало» Шевчен- ко теж записав у цю книжку у 1847 році, виливаючи туди тугу-спогади про своє безрадісне дитинство.
(виходить мама з хлопчиком під слова Т.шевченка)
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом.
Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?
Мати: Так, мій синочку, правда.
(жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері)
Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?
Мати: Це, коли людина народжується, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик: Бачив, матусю, бачив… Матусенько, а чому одні зірки ясні, а другі ледь видно?
Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічечка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати : Старайся, мій хлопчику(гладить його по голові).
(мати виходить, а хлопчик залишається).
Автор: 9 березня 1814 року в с. Моринцях, в сім’ї селянина-кріпака народив- ся Т.Шевченко. Хлопчик ріс допитливим і чомусь замисленим. Ніколи не тримався хати, а все тинявся десь по бур’янах, за що його прозвали “малим приблудою”. Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка в “науку”. Дивна ця була наука. Дяк навчав дітей по церковних книгах. За найменшу провину карав своїх учнів різками. Будучи уже відомим поетом, Т. Шевченко згадував ту школу, куди привела його кріпацька доля.
Хлопчик:
Ти взяла мене, маленького за руку
І в школу хлопця відвела
До п’яного дяка в науку.
З нас будуть люде, - ти сказала.
Автор: Та недовго тривала Тарасова наука. Несподіване горе випало на долю малого. Замучена важкою працею померла мати.
Хлопчик:
Там матір доброю мою
Ще молодую у могилу
Нужда та праця положила.
Автор: Невдовзі, після смерті матері, помер і батько. Смерть батька приголомшила малого Тараса.
Хлопчик:
Там батько, плачучи з дітьми
( А ми малі були і голі)
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлись межі людьми,
Мов мишенята. Я до школи –
Носити воду школярам.
Автор: Тарас наймитує у школі, а потім наймається пасти громадську череду. Мине 20 років і він з болем буде згадувати своє дитинство у вірші “ Мені тринадцятий минало”
(хлопчик декламує вірш у супроводі інсценізації)
Оксана: Чом це плачеш ти? Ох, дурненький Тарасик. Давай я сльзи аитру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?
Тарас: Еге ж, малярем…
Оксана: І ти розмалюєш нашу хату.
Тарас: Так, звісно. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо. Я буду таки малярем.
Оксана: Авжеж, будеш! А що ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий, вони ж питочки хочуть!
6.Робота з текстом вірша.
- Щойно ми прослухали поезію у виконанні Сергія. А зараз я хочу, щоб ви розгорнули свої підручники і самостійно прочитали вірш і визначили для себе незрозумілі слова.
- до паю (до обіду аби напоїти худобу);
- плоскінь (рослина з якої ткали тонке полотно);
-приязно (добре);
- помарніло (потемніло).
- А хто помітив з вас, як підписано вірш? (NN)
- Що це означає? ( Такими літерами починалось багато творів Шевченка, що в перекладі з латинської NOMEN NESCIO – імені не знаю; невідома особа, настрій).
7. Формулювання теми та ідеї твору
- Давайте сформулюємо тему та ідею вірша.
Тема: зображення безрадного дитинства хлопчика, коли він будучи кріпа- ком випасав ягнят.
Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка, засудження страшних часів кріпацтва коли людина не мала власних прав і вимушена була страж- дати тяжко працюючи.
8. Автобіографічність поезії.
- А давайте зараз подумаємо. Чому цей вірш автобіографічний?
(відповіді учнів).
9.Ланцюжок змін.
( спокій, лагідність, приязнь, розчарування, образа, відчай,утіха, радість, добро)
10.Прийом контрасту.
Краса простого сонячного дня, що викликає радість у душі малого сироти змінюється, коли хлопчик повертається у реальність.Саме такий прийом називається - контрастом ( з франц. – протилежність).
11.Робота з таблицею.
(роздаю таблиці , які потрібно заповнити)
|
Назва частини |
Який настрій виражений |
Слова вірша, що доводять твою думку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12.Самостійна робота.
- Зараз попрацюєте самостійно, а потім зробите взаємоперевірку роботи.
( заповнюють таблицю художніх засобів: епітети, метафори, риторичні оклики, риторичні запитання, порівняння).
ІV.Рефлексивно-оцінюючий етап
1.Скрайбінг
(Скрайбінг – техніка оформлення фотоальбомів), (під музичний супровід).
Захист роботи біля дошки.
2.Допиши слова
3.Власне рефлексія
(Робота з деревом очікувань).
4.Оцінювання діяльності учнів на уроці.
(заповнюють карти взаємооцінювання)
5. Повідомлення домашнього завдання