Позакласний захід до Дня писемності "Всіх нас єднає рідна мова"

Тема: «Всіх нас єднає рідна мова»

(виховний захід до Дня української писемності та мови)

Мета: поглибити знання учнів про історію виникнення і становлення письма, історію українського правопису;

 виховувати почуття національної гідності: поваги до народу, його історії, любові до рідної української мови.

Обладнання: портрет Нестора-Літописця, Кирила і Мефодія, слайди.

Епіграф:   «Нове життя нового прагне слова»

     

      Хід заходу

Учениця 1

У нас сьогодні свято мови, -

В колисці гойданій та скупаній в росі.

У нас сьогодні свято слова –

Зручніш влаштовуйтеся гості всі.

 

О мово солов”їна, калинова!

Яких іще нам слів дібрати?

Джерельна, чиста, світанкова –

Тебе ми вічно будем шанувати.

 

Тебе ми з першим звуком полюбили,

Бо ж колискові мамині пісні

Великої любові нас навчили

До мови рідної й землі.

 

Без тебе ми не уявляємо і днини,

Без тебе як нам жити і радіти?

Ми зробимо усе для України,

Щоб мові вічно і цвісти, і жити

 

Відеопрезентація  про мову

 

На мультимедійній дошці слайди із зображенням Нестора-Літописця, «Повісті минулих літ»

 

Ведуча 1:

9 листопада, у День Преподобного Нестора-Літописця ми відзначаємо день української писемності та мови. І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам”ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки.

 

Ведуча 2:

Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.

 

Ведуча 1:

6 листопада 1997 року, до тисячоліття писемності, Президент України Леонід Данилович Кучма підписав Указ про відзначення цього свята. З цього часу щороку в Україні проводять масові заходи по відзначенню цієї події.

 

 

 

 

Нестор (сидячи за столом запалює свічку):

Тягар робочих літ наляг мені на плечі.

Стих безтурботний сміх і споважніли речі,

І голос чую скрізь настирливо дзвінкий:

«Лукавий наймите, а де ж доробок твій?

 

Де плід твоїх трудів і творчості твоєї?

Чи ж добре ти робив над власною ріллею?

Чи встигнеш, поки день, скінчить свої жнива?»

Як гірко слухати ці навісні слова,

І як не заздрить вам і молодості вашій –

Цій сповненій вина і не надпитій чаші,

Цій гострій свіжості передсвітних годин,

Цій смужечці зорі над білим сном долин!

 

Автор  1: (під легку музику)

Тоскно в темній келії Нестора. Лиш блистаниці під іконою жевріють тьмяним світлом, прорізують густу тьму осінньої ночі, що виповнила витали ще. Тиша важко увійшла в душу. Очистила мислі від чужих слів, облич, рухів…

 

Автор  2:

Писати чи не писати про свої розмисли гріховні… про жадання честолюбне… про свій хронограф, який би став наукою доблесті усій землі. Єдине зухвале бажання має Нестор-книжник: поставити народ Руський на один кон з іншими великими народами і просвіщеними… Так буде! Так він зробить…

 

Нестор, виводячи пером:

 

Відеоролик про Нестора-Літописця

 

Ведуча 1

КИРИЛО І МЕФОДІЙ — слов’янські просвітителі, творці слов’янської азбуки, проповідники християнства, перші перекладачі богослужбових  книг на слов’янську мову, брати. Молодший з братів Кирило  і старший Мефодій

Ведуча2

Заслуга Кирила і Мефодія в історії культури велика: по-перше, Кирило у 863 році розробив першу впорядковану слов'янську азбуку і цим поклав початок розвиткові слов'янської письменності; по-друге, Кирило і Мефодій переклали з грецької мови багато книг, що стало початком формування старослов'янської літературної мови, по-третє, Кирило і Мефодій протягом багатьох років провели серед західних і північних слов'ян і сприяли поширенню грамотності серед цих народів.

Ведуча 1

Крім того, Кирило і Мефодій вели безперервну боротьбу проти спроб німецько-католицького духовенства заборонити слов'янські книги.

Справа, якій присвятили своє життя Кирило і Мефодій, була недаремною. І найкращий доказ цього — вдячність нащадків.

 

На дошці слайди із зображенням братів Кирила і Мефодія

 Ведуча 2

Просимо до вашої уваги переглянути розмову двох братів.

Проектор -  фото Кирила і Мефодія

Інсценівка

 

 

Кирило і Мефодій. Розмова:

Кирило:

Брате, сьогодні бачив дивний сон:

Те дерево, що в нас в саду росте,

Пожовклим вкрилось листям,

Не плодородить більше, не цвіте.

Аж ось велику хмару гонить,

Цілющою водою напуває,

Як червом з часом точене коріння,

І кожна гілка знову оживає.

 

Мефодій:

Господь послав тобі щасливий знак.

Те дерево - народ, що б’ють негоди.

Вода – слова, що батько передав,

Як скарб, своєму сину, душу в душу

Усі жалі й надії, радість, сум,

Старовини забутої герої –

В мелодіях казок, легенд і дум.

Давно вже думав я, що нам, мій брате,

Не треба долі кращої, ніж та,

Щоб людям добрим праведно служити.

Я хочу, друже, вкласти у письмо,

Те слово, що звеличує народ,

Знайти для звуків літери такі,

Щоб були гідні духу їх висот.

 

 

Кирило:

Чудова в тебе думка, ми разом

Для цих людей абетку укладем.

Хай дні минають. Хай чийсь блудний син

Цілющу воду в книгах віднайде. 

Фото кирилиці

1-й ведучий. Ми — українці. Живемо у вільній не­залежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

2-й ведучий. Земля українська стародавня, така ж дав­ня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи роз­квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере­казах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

1-й ведучий. Для нас рідна мова — це не тільки доро­га спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарб­ницю загальнолюдської культури.

Відеопрезентація 

2-й ведучий. Весь світ віддає шану великим володарям українського слова — Т. Шевченкові та Франкові, Ле­сі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багат­ство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спад­щину, котру треба примножувати та оберігати.

1-й ведучий. Я цілком згоден, бо нещодавно прочитав  слова Ушинського: «Відберіть мову — і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову — ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і народ».

2-й ведучий. А мені спало на думку, що не­даремно стільки літ чужинці старалися заборони­ти нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.

1-й ведучий. Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покір­ним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я пропоную при­гадати той тернистий шлях боротьби української мови за незалежність.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ  «СКОРБОТНИЙ  КАЛЕНДАР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»

Під звуки мелодії Т. Петриненка «Україно» виходять діти з картками,

на яких написано дати і розповідають про події даного року

• 1720 р. — указ Петра І про заборону книго­друкування українською мовою.
• 1769 р. — видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.
• 1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закри­то українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
•   1862 р.— закрито українські недільні школи.
• 1876 р.— указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пі­сень.
•   1884 р.— закрито всі українські театри.
• 1908 р.— вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкід­ливою.
• 1914 р.— російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу.
• 1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
• 1983 р.— видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві гру­пи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.

У 1989 р. видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодер­жавну мову.

У 1991 р. прийнята державна програма реаліза­ції української мови та мов національних меншин до 2000 року.

 

А зараз пропонуємо до вашої уваги прослухати

Пісня «Човен» на сл. І.  Франка

У виконанні учениці 8 класу,  Демко Валерії

Синє небо над горою, найчарівніше з усіх

Ти під ним відчуєш волю і дитячий спогад слів.

Як побачиш синє море, степ безкрайній в далині,

Закохаєшся в дівочість української землі.

 

Приспів:

Краща мова єднання це українська

Нам Україну народила,

Краща мова кохання це українська

Сила небес їй дала крила.

 

Програш

 

Ми талантами своїми і красою вразим всіх

Бог нам дав єдине щастя, а у злі нам жити гріх.

Не цураймося ніколи усім серцем полюбить.

Бо життя безкрайнє поле, все життя безкрайня мить.

 

Приспів.

Програш.

Приспів. (2)

 

Учні читають поезії:

1.    В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О, мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора безславна…

Цвіти і сяй, моя державна…

 

2.     Безсмертна… вічна рідна мова,

Дзвінкі і чисті голоси.

Так, мова – це душі основа,

Мірило честі і краси.

 

4. Слова – вони чіткі, як військо.

В глибинах їх немає меж.

Я мову польську і російську

По-людськи поважаю теж.

 

5. … Вона – господарка чудова,

Себе в оренду не здає,

Допоки є Шевченка мова,

То доти Україна є!

 

Яка ж багата рідна мова!

Ти містиш просто безліч знань!

Тож мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить!

 

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов'їну.

 

Конкурсні завдання

А зараз перевіримо ваші знання з мови та літератури. Проведемо невеличкі конкурси. Переможці будуть нагородженні призами. Але велике прохання -  не викрикувати, піднімайте руки, якщо знаєте правильну відповідь.

І так перше завдання

1. Подивіться уважно на екран. Ваша задача скласти прислів'я, поставивши склади в правильному порядку.

Доб1 Му4 Жи5 Ри11
Хто7 Ре2 Во10 Ти6
Вміє8 Го9 То3 Ти12

 (Добре тому жити, хто вміє говорити)

Вірно.

Молодець! Переможця нагороджуємо призом на пам'ять про День української писемності.

II. Підніміть руки, хто любить читати? Дуже багато любителів читання. А хто бажає прочитати всім казку? Хто найсміливіший?

Твоя задача прочитати виразно казку, проявивши свою кмітливість й розгадати ребус до цієї казки.

(Якщо учень не зможе розгадати ребус, може попросити допомогу залу)

2. Читання казки

Молодець! Учасника нагороджуємо призом на пам'ять про День української писемності.

III.  Наступний конкурс для знавців прислів'їв та висловів про мову.

Просимо до вашої уваги прислів'я, заховане між зайвими буквами.

Назвіть правильну відповідь.

3. Слово дорожче золота.

Наступний вислів. Не викрикуйте! Піднімайте руки.

4. І мова наша - солов'їна.

Молодці! Ще один вислів. Просимо до вашої уваги.

5. Мова –  засіб висловлення думки.

Вірно. Переможців нагороджуємо подаруночками.

І останнє завдання. Відновіть вірш, уставивши пропущені літери, що позначають голосні звуки. Виразно прочитати його й назвіть автора. Будьте уважні! Хто знає відповідь, піднімайте руку.

 

6. Д_вл_с_,   _ж   св_т_ _,
   Кр_й  н_б_  п_л_ _,
   Соловейко в темнім гаї
   Сонце зустрічає.

Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.

Т.  Шевченко

Молодці! Ви були дуже активними! Дякую вам!

Ведуча 1:

Друзі! Простуймо світом гордо й незалежно, знаймо, що ми - діти вільної України, багатостраждальної, але роботящої і доброї, щирої нашої Батьківщини. Вона одна у нас, як мати. І від нас усіх залежить, якою вона буде, наша мила Вітчизна. Любімо свою мову, свій милий край, свою Україну.

Ведуча 2:

Замисліться. Ніхто не прийде наводити нам лад у нашій хаті. Ми мусимо це зробити самі, власними зусиллями. Пам’ятайте. Мовні обов’язки написані для нас, українців. Поки буде жити українська мова, буде існувати українська нація, бо мова – дух народу.

ПІСНЯ Т. Кароль  «УКРАЇНА  -  ЦЕ МИ»