Позакласний захід до Дня рідної мови ''Як парость виноградної лози, Плекайте мову...''

Про матеріал

Захід був присвячений Дню української писемності та мови та мав на меті розширити знання учнів про красу і багатство української мови та виховувати повагу до культурної спадщини рідного народу.

Перегляд файлу

Тема. ''Як парость виноградної лози, Плекайте мову...''

(виховний захід до Дня рідної мови)

Хід свята

 

Линуть мелодійні пісні про мову, Україну.

Звучить музика

На сцену виходять господар і господиня в українських костюмах і з короваєм.

Господиня: Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут коріння роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик землі рідної, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово.

Господар: Шановні діти, вчителі, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб, сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято наше – торжество рідної мови.

Господиня: Гостей дорогих ми віншуємо щиро, стрічаємо хлібом, любов`ю і миром. Прийміть коровай наш із жита-пшениці й джерельної водиці.

Вручає коровай. Гість кладе його на заздалегідь приготовлений столик, прикрашений рушником, квітами.

Відеопрезентація № 1 Вступ

Господиня: Сьогодні, 21 лютого, - унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

Господар: Олю, а ти знаєш, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови?

Господиня: Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок.

Господар: Що ти маєш на увазі?

Господиня: Святкуємо ми цей день із присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем  полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи із 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

Відеопрезентація № 2

 

Господар: Так, я тепер розумію, що найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. І коли, як не сьогодні на весь світ нам вигукнути: «Хай живе рідна мова!» І чуємо, як російською, англійською, італійською, польською нас підтримують люди, які також не дозволяють знецінитися, зникнути мові.

Просимо до Вашої уваги переглянути історію будування Вавилонської вежі

Звучить музика

Поважно заходять три мудреці, стають перед сценою внизу

Мудрець Архип: Ох і далека ж дорога пролягла до вашого порогу!

Мудрець Мусій: Вітаємо вас, наше юне покоління, у новому 21 сторіччі! Прийшли ми до вас недаремно! Світ такий широкий і безмежний, що нерідко і заблукати в ньому!

Мудрець Анафанасій: А допоможе знайти вірний шлях багатовікова особливість народу- мова! Адже в давні часи всі люди однією мовою говорили й усі одне одного розуміли.

Мудрець Архип: І закортіло людям лишити пам`ять про себе довічну.

 Імпровізація діалогу» Біля підніжжя Вавилонської вежі»

На мультимедійній дошці з`являється підніжжя вежі, згодом - і вся вежа

1 учень: А нумо зберемося разом та й побудуємо вежу високу-високу!  

2 учень: Ми збудуємо вежу  аж до самого неба!(Голоси за сценою)

Мудрець Анафанасій: Будувалася вежа не рік і не два. Самих цеглин для неї знадобилося тридцять п`ять мільйонів! Ціле місто виросло навколо гори, на якій будувалася вежа. Місто Вавилон. А на горі з кожним днем усе вище й вище, уступами підводилася вежа-красуня: знизу широка, догори все вужча й вужча. (Шумові ефекти будівництва) Та ранком, звідки не візьмись, поміж людей з`являється сам Бог. Не сподобався йому їхній замір – досягти неба, де живе Всевишній.І Бог зрозумів: це тому примудрилися люди свою вежу вибудувати, що у них спільна мова і кожна людина розуміє іншу. От вони й домовились!

Мудрець Мусій: І наслав Бог на землю страшенну бурю ( Шумові ефекти:грім, злива).  Поки буря вирувала, вітер поніс усі слова, котрі люди звикли одне одному говорити.

1 учень: Но мор пент!

2 учень: Нічого не розумію!

3 учень: Ничего не понимаю!

4 учень:Nicht ferschtein! (Голоси за сценою)

Мудрець Архип: І розійшлися люди в різні кінці землі, кожен народ у свою сторону – будувати свої міста. І до сьогодні всіма мовами світу люди розповідають оцю легенду про недобудовану Вавилонську Вежу.

Мудрець Мусій: Недарма ми розповіли вам цю притчу – прагнемо нагадати вам, що всі ми люди, хоч живемо у різних країнах, маємо різні традиції, говоримо різними мовами!

Мудрець Анафанасій: Прощавайте, час нам в дорогу вирушати.

Музика

Мудреці виходять

Відеопрезентація № 3

Господар: Ми несподівано зустрілись із часткою старовини, адже з легендами знайомі і з ними разом ми росли. Просимо до вашої уваги переглянути інсценізацію до легенди про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею

Лунає музика(сопілка)

Господиня: Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами.

На сцені сидить Бог на кріслі–троні. Він одягнений у білу рясу, з бородою. До нього підходять учні 5 класу, одягнені по-різному. Кожен щось говорить до Бога. Він починає обдаровувати дітей.

Господиня: Французи вибрали елегантність і красу (дає дівчинці дзеркало і капелюшок).

Угорці – любов до господарювання (Бог дає фартушок)

Німці – дисципліну і порядок (книгу з написом «Закон»).

Росіяни – владність (корону).

Поляки – здатність до торгівлі (мішечок із грошима).

Італійці одержали хист до музики (музичний інструмент).

Діти радіють подарункам, піднімаючи їх високо, показують усім. Помалу зникають за сценою. У куточку сцени залишається одна дівчинка, одягнена в українське вбрання. Вона плаче, закривши руками очі…

Господиня:  Обдарувавши всіх, підвівся Бог зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок.

Бог: Хто ти? Чого плачеш?

Дівчинка: Я – Україна, а плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові та пожеж. Сини мої на чужій роботі, у своїй хаті нема правди й волі.

Бог: Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Господиня:Дівчинка хотіла йти, та Бог, піднявши правицю, зупинив її.

Бог: Є у мене скарб неоціненний, який уславить тебе на цілий світ. Це- пісня.

(дає дівчинці сопілку. Вона прикладає її до грудей, посміхається, веселішає)

Господиня: Узяла дівчинка – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям понесла пісню людям.

Дівчинка підходить до краю сцени, лине тиха мелодія пісні,

Грає сопілка

Дівчинка: Народе мій! Нас Бог благословив. Дарунок дав нам – скарб неоціненний. Прийміть його – це пісня голосна.(Дівчинка повільно виходить).

Співають (учні 8 класу)пісню про Україну.пісня №1

Господар: Так. Мова – це великий Божий дар для людини. У світі налічується близько трьох тисяч мов. У кожного народу вона своя. А серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – наша українська мова.

Господиня: На цій планеті живе вона –

у віковічному серпанку

Та калиновому вінку, вродлива, бо

прокинулася зранку,

Струнка і горда, серед руж червоних

І солов`їв, у сукні волошковій.

Звучить музика сопілки

Виходить Мова

Монолог Мови: Я невтомна й працьовита, не омину жодного закутка, жодної оселі. Загляну і в карпатські гори, і в поліські простори, покружляю дзвінкою луною і по Наддніпрянщині, і в деснянських долинах. Не шкодую ні сили, ні багатоголосих барвів, дарую всім і кожному частинку своєї самобутньої незрівнянної душі.

 Летіли роки, а я все не старіла, а я розквітала більше і яскравіше.Ніжними ліричними співанками, войовничими гімнами і просто старовинними стрілецькими піснями перекочувалася в степовому різнотрав`ї. Свіча надії ще палахкотить у моєму серці. Допоки живу я дзвінка і солов`їна , доти топтатимеш ряст і ти…

Виходять.

 Звучить музика

Співають (учні 8 класу)пісню про мову.пісня №2

Господар: Мово рідна! Світлоносна! Ти – як море, безкрайнє і бездонне.. І не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є вічність, ти – часточка народу, ти єднаєш родину, ти – рушник вишиваний, який стелиться від батьківської хати і показує нам дорогу у світ.

Виходять читці.Тихо лине мелодія сопілки

1. Коли не мовиш ти ще слова –

Та словом ти уже живеш:

Від мами чуєш колискову

І уві сні, коли заснеш!

 

2. Від маминого поцілунку

Промовиш слово, потім два,

І, як на ниточку, на думку

Нанижуться твої слова.

 

3. А потім вересень святковий

У айстрах прийде  - ти школяр!

І вперше сам напишеш слово,

І прочитаєш сам буквар!

 

4. А в юності, у час ранковий,

Як сріблом міниться роса,

Знайти єдине схочеш слово,

Коханій щоб його сказать.

 

5. Затим слова своєму сину

І доні мусиш ти знайти:

Щоб вірність мали лебедину,

Щоб від марнот уберегти.

 

6. Коли ж літа впадуть в покоси,

Життя – донизу, до кінця.

Прощення в Бога ти попросиш,

У Сина, Духа і Отця…

7. Цінуймо Рідне Слово, сину,

З яким прийшли ми у життя:

Воно лиш творить з нас Людину,

Об`єднує сердець биття!

Відеопрезентація № 4

Господиня: Чуєш, пісня лунає – і ти мимохіть тягнешся вслід за нею. Слово в пісні, як вода в річці, як соловейко в гаю, як та зоря на небі…

Господиня: Слово рідне! Мово рідна! Арфо серця мого! Люблю зажуру пісень твоїх, музику слів твоїх і невмирущий оптимізм гумору.

Господар: А під гарний настрій завжди хочеться танцювати.

Виконання танцю

Співають (учні 8 класу)пісню про Україну.пісня №3

Господиня: Ой, яка ж весела, гарна, співуча наша рідна мова. Яка мова – такий і народ. Михайле, а ти чув, що про людину судять за 4 ознаками: який вона вигляд має, що вона робить, як вона говорить, що вона говорить.

Господар: Ти хочеш сказати,що ставлення до людини у світі залежить аж на 50% від її мови?

Господиня: Атож. А ще від толерантного ставлення до інших мов! Я, наприклад, вивчаю англійську, планую вивчати іспанську та французьку мови!

 

 

 

 

Господар: А мені до вподоби італійська!

          Уяви лишень: Україна – осередок 130 національностей і народностей, серед яких найбільшу кількість складають українці – 77,8 %, росіяни – 17,3 %. Найбільш численними після українців і росіян в Україні є білоруси, молдовани, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, татари, цигани, грузини, німці.

Відеореклама «Любіть Україну»                                

    

Господар: Любо, а яку мову ти вважаєш для себе рідною? Чому?

Господиня: Звичайно, українську, бо це мова моїх батьків, бабусі, дідуся, мова, якою я розмовляю зі своїм братиком, друзями.

Господар:А чи вважаєш ти рідну мову великою? І чи пишаєшся ти нею?

Господиня: Це питання просте і складне водночас. Я пишаюся рідною мовою, тому що живу на Україні і є справжньою українкою. До того ж моя мова така співуча, така ніжна, така грайлива, така принадна, просто найпрекрасніша у світі.

Господар: Цікаво, а для наших однолітків, товаришів, учнів нашої школи ці питання є актуальними?

Господиня: Так, про це я можу говорити досить упевнено! Адже результати експрес-опитування говорять самі за себе:

Відеопрезентація вислови

Звучить пісня «Мова єднання» у виконанні ансамблю «Польові маки»

(На екрані – відеоряд про Україну, висловлювання про рідну мову).

На сцену виходять усі учасники свята із квітами в руках і по черзі промовляють:

- Слово рідне! Ти, як багатокрила птаха,

 - прагнеш простору і висоти,

 - ти виткане чарівною калиною

 - і  синім барвінком,

- вишневим цвітом

- і запашною рутою-м`ятою.

-Ти ніколи не зів`янеш,

 -ти будеш вічно жити і розвиватися!

- Бережімо наш найкращий цвіт – рідну мову –

- збагачуймо її,

- розвиваймо, 

-дбаймо про її чистоту і красу,

 - говорімо одне одному лише добрі слова!

Господиня: Щиро вітаємо усіх нас із цим чудовим святом – Днем рідної мови.

Господар: Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом та духовним  джерелом життя.

Разом: Щастя, миру, добра!

Лунає пісня про Україну.

 

docx
Додано
12 листопада 2018
Переглядів
271
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку