Пропоную до уваги розробку нестандартного уроку – Різдвяний вертеп. Мета уроку: дати учням поняття про вид і час дієприслівників, формувати вміння утворювати дієприслівники доконаного і недоконаного виду, правильно вживати їх у мовленні; розвивати словниковий запас, логічне мислення, пам'ять, зв'язне мовлення, артистизм учнів; виховувати повагу до народних звичаїв, кращі риси характеру українців.
Вид і час дієприслівників. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення
Мета: дати учням поняття про вид і час дієприслівників, формувати вміння утворювати дієприслівники доконаного і недоконаного виду, правильно вживати їх у мовленні; розвивати словниковий запас, логічне мислення, пам'ять, зв’язне мовлення, артистизм учнів; виховувати повагу до народних звичаїв, кращі риси характеру українців.
Тип уроку: нетрадиційний урок - Різдвяний вертеп.
Обладнання: підручник, комп’ютер, мультимедійна дошка, проектор, етимологічний словник, таблиця «Вид і час дієприслівників», дидактичний матеріал (картки для учнів), кольорові стрічки та мініатюрні дідухи, прикраси для ялинки із солоного тіста, національний одяг, маски, декорації для вертепу.
Форми роботи: фронтальна, групова, індивідуальна, у парах.
Методи роботи: проблемне запитання «Займи позицію», робота за картками, робота з етимологічним словником, з підручником, розповідь за таблицею, вибіркова робота, «Асоціативний кущ», «Мікрофон», вправа з ключем, інсценування.
Хід уроку
І. Організаційний момент. (Тихо лунає пісня «Щедрий вечір» - аудіозапис).
- Діти, закінчуються Різдвяні свята. А ще так хочеться насолодитися теплом українських народних традицій, гостинністю господарів і талантом гостей, продовжити відчуття свята. Тому запрошую всіх на Різдвяний вертеп.
Формування емпатійної здатності. «Кольорова стрічка».
У вас на партах лежать виготовлені вами маленькі дідухи. Пов’яжіть кожен свій стрічку, що символізує ваш настрій і готовність до уроку: червона – не готовий, тривожність; зелена – майже готовий, не дуже впевнений ; жовта – готовий, задоволений.
- Поясніть походження слова «дідух» за етимологічним словником.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. «Слово про слово» - повідомлення учнів. Вертеп. Дідух. (Додаток №1)
2. Виконання колядок. Вибіркова робота.
Завдання іншій групі – вибрати й записати речення з дієприслівником або дієприслівниковим зворотом. Діти, одягнені в національне вбрання, деякі в масках, із Різдвяною зіркою виконують колядки.(Додаток №2).
3.«Захист алгоритму» «Кома при дієприслівниковому звороті та одиничному дієприслівнику»
Рецензія учнів.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
- Які ознаки дієслова властиві дієприслівникові?
- Як визначити час і вид дієслова?
IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.
- Щоб будь-яке свято вдалося, спочатку слід потрудитися. Тому попрацюймо!
Проблемне запитання «Займи позицію».
- Чи згодні ви, що дієприслівники недоконаного виду не можуть виступати лише в значенні минулого часу, а дієприслівники доконаного виду можуть виражати минулий час?
- Чи достатньо у вас знань, щоб прийняти рішення? Які знання вам потрібні? Засвоєння теми сьогоднішнього уроку допоможе вам отримати ці знання.
V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Робота в групах. Кожна група опрацьовує один вид дієслів і складає лінгвістичну розповідь за таблицею.
1. Читання учнями теоретичного матеріалу підручника.
2. Складання лінгвістичної розповіді за таблицею.
3. Обґрунтування своєї позиції.
- То чи згодні ви, що дієприслівники недоконаного виду не можуть виступати лише в значенні минулого часу, а дієприслівники доконаного виду можуть виражати минулий час? Обґрунтуйте.
4. Практична робота «Гра в сніжки».
Учитель кожному по черзі кидає білі кульки, в яких знаходяться аркуші паперу з написаними на них двома дієсловами. Спіймавши, дитина виходить до дошки та утворює від дієслів дієприслівники доконаного й недоконаного виду, виділяє суфікси. Інші учні записують і перевіряють.
Садити, посадити; косити, покосити; возити, перевезти; в’язати, нав’язати; прикрасити, прикрашати.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1. «На лінгвістичній ковзанці».
Ковзанка – улюблена дитяча розвага всіх часів. Я пропоную вам лексичну ковзанку.
- Який розділ науки називається лексикологією? Отже, спускаємося з гірки - називаємо антонім і синонім до дієприслівника, піднімаємось – визначаємо час і вид дієприслівника.
Економлячи, йдучи, розповідаючи, попрацювавши, привозячи, бігаючи.
- А зараз до слова російською мовою доберемо український відповідник і визначимо їх час і вид.
Сидев, веселясь, стуча, взлетев, поговорив, смеясь.
2. Вправа з ключем.
Наші предки залишили нам невеличке послання-пересторогу, яке підказує, як нам жити, щоб бути справжніми українцями. Його слід розгадати – виконати вправу з ключем.
Розподіліть усі дієприслівники на дві колонки: 1) дієприслівники недоконаного виду; 2) дієприслівники доконаного виду.
Кличучи, встигнувши, допомігши, теревенячи, поклигавши, вживаючи, бачачи, зиркнувши, вразивши, очікуючи, дивлячись, замріявшись.
- Із других букв прочитаєте два слова, пропущені у прислів’ї:
«…й …іржею візьметься». Запишіть речення, за необхідності поставте розділові знаки. Про яку рису вдачі йдеться? Як із нею боротися? Поясніть цей вираз.
3. Вправа «Прикрась ялинку - виконання різнорівневих завдань.
Кожен учень вибирає собі завдання за рівнем складності. Після виконання школяреві вчитель дає прикрасу, яку вішають на ялинку. Усі подарунки для ялинки (прикраси) виготовлені із солоного тіста. Саме такі іграшки робили наші пращури. Але раніше вони прикрашали не ялинку, а дідуха.(Ілюстрація – додаток №3).
- Ви повинні старатись, щоб на нашій красуні-ялинці з’явилося багато прикрас.
Завдання для І-ІІ рівнів
Виправити в реченнях помилки, використовуючи зразок. Випишіть дієприслівники, визначте суфікси (-учи-, -ючи- або -ши-, -вши-), вкажіть їх вид та час (за таблицею).
Готуючісь до різдва кожна родина преберає у хаті на покут ставит дідуг готує св’яткові страви. Батько сідає за стіл промовляючі Спасибо боже за твою щедрісьть що маємо такий богатий стіл.
Зразок
Готуючись до Різдва, кожна родина прибирає в хаті, на покуть ставить дідух, готує святкові страви. Батько сідає за стіл, промовляючи: «Спасибі, Боже, за твою щедрість, що маємо такий багатий стіл».
Завдання для ІІІ рівня
Поставити розділові знаки в тексті, виконати синтаксичний розбір першого речення, морфологічний і морфемний розбір дієприслівника.
Готуючись до Різдва кожна родина прибирає в хаті на покуть ставить дідух готує святкові страви. Батько сідає за стіл промовляючи Спасибі Боже за твою щедрість що маємо такий багатий стіл.
Завдання IV рівня
Написати твір-мініатюру «Різдвяні традиції в моїй родині», виконати синтаксичний розбір речення з дієприслівниковим зворотом, морфологічний і морфемний розбір дієприслівника.
4. «Асоціативний кущ» - «Різдво» (колективно).
Дібрати якомога більше власне українських слів на відповідну тему.
5. Інсценування «Наш вертеп».
Українці – дуже веселий і дотепний народ. То давайте й ми з вами посміємося. Пропоную вам підготувати невеличку усмішку для нашого вертепу.
Робота в парах чи групах. Кожній групі даємо невеличку народну усмішку, яку слід інсценувати (чи прочитати за ролями). Завдання іншим учням – виписати дієприслівники, вказати їх вид і час. Текст проектується на мультимедійну дошку.(Додаток №4). Зверніть увагу, діти, як оформлюється діалог.
VII. Підбиття підсумків уроку.
- Як же творяться дієприслівники доконаного виду?
«Кольорова стрічка»
- Як змінився ваш настрій? Підніміть кольорову стрічку, яка показує ваш емоційний стан.
«Мікрофон»
- Я дуже ціную українські…
VIII. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.
Усім – вивчити правила п.28, виконати вправу ...
Група А – вправа …(усно).
Група Б – скласти акровірш «Різдво» («Коляда»), вживаючи дієприслівники.
Додаток №1.
Повідомлення учнів «Слово про слово» . Вертеп.
Слово «вертеп» має кілька тлумачень, а сама назва запозичена зі старослов’янської мови, де слово «вертеп» означало «печера», «ущелина» або «балка».
Відомі терміни:
Вертеп - веселе різдвяне дійство з піснями-колядками, жартами, короткими виставами, яке влаштовували мандрівні музиканти й актори.
Вертепом називали театр, в якому вистави розігрувалися ляльками на паличках (маріонетками) у великій дерев’яній дво- або триповерховій скриньці.
Верте́п — старовинний пересувний український ляльковий театр, де ставили релігійні і світські (переважно жартівливі та іронічні) п'єси; відтворена стайня з народженням Христа. Український вертепний театр - самобутнє явище у розвитку нашої театральної культури.
Український вертеп відомий з ХVІІ століття. Світська частина вистави поклала початок української комедії ХІХ століття.
Вертеп поширений в основному в Україні, в барокову добу (ХVІІ- ХVІІІ століття) і мав численні регіональні варіанти.
З часом вертеп із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де лялькову вертепну виставу сполучають із грою живих людей, а подекуди і цілковито вся вертепна вистава зводиться до гри живих осіб.
Діяльність вертепного мистецтва стала популярною за межами України і вертеп побутував у Росії, Білорусі, Сербії та інших слов’янських країнах.
Дідух
Що означає "Дідух"?
Бог, Різдво Світа, Прадід і Лицарі, Ідеал щастя. Давня Правдонька Старих Людей: любов рідні.Шанування Прадіда і Прарідні.
Українське Різдво-Коляда – це Свято Різдва Світа і хвали Господу-Творцю. У Святах Коляди й Щедрого Вечера є основні складові Староукраїнської культури й реліґії — і на ідеології цих Свят стоять інші згадані свята, містерії й реліґійні обряди...
Святий Вечір є, на думку народу, містичною добою Різдва Світа, коли-то й людина народилась. Думка про присутність Господа на Святій Вечері горує понад усіми іншими. Є оця Тайна Вечеря найбільшою реліґійною дією Українського Різдва.
Перша містерія Святого Вечора: Господар вносить Дідуха-Діда. Коли дають попереджувальний знак про появу Зірки, вносить до хати хлопчина, звичайно, синок Господаря, або пастух від худоби в’язку сіна ("отавки") та в’язку соломи. Сіном устелюється стіл (скриню) і землю під столом, — по хаті стелять солому. Господар вносить Дідуха або Діда, тобто Святочний сніп пшениці, або, — якби того не було, — сніп жита чи іншого збіжжя; вітає всіх домашніх з Святим Вечером і Різдвом — і ставить Дідуха на "покутті", на почеснім місці, підстеливши сіна.
Господар, що має через усі Свята долю духовника, сповняє цією містерією першу культово-реліґійну дію і показує реліґійні почування всієї рідні. Хлопчина, що вносив сіно й солому, є його духовним послушником.
Дідух – предок народу, культурний Лицар. Злиття з поняттям Найвищого Єства. Дідух — це безперечно Прадід, перший предок народу, сама назва про те свідчить. У народних традиціях цілого світу це постать окружена напівміфо- логічним, напівбожим німбом. У багатьох народів пракультурного округу — це об’єкт релігійного шанування. Міфологічним символом Прадіда є в пракультурних і первісних народів — майже загально — Місяць; подекуди лиш є шанування Прадіда спрямоване соняшно. Його мало що не боготворять і дійсно: у багатьох народів природи його постать злялася з поняттям Найвищого Єства, Творця і Добродія Світа.
У традиції українського народу має міфічна постать Дідуха різноманітне значення: це найперший і живий Предок народу; раз виступає Господь у його постаті; іншим разом виступає Прадід як Первісний ідеальний господар.
Додаток № 2.
Колядки
І команда
Зайшовши до Вашої хати,
Бажаємо щастя й здоров’я,
Щедрих врожаїв багато,
Миру всім і любові!
Вашого двора не минаємо
Святий вечор!
Ми вашу хату звеличаємо
Святий вечор!
Одкривайте двері
Накривай столи
Святий вечор!
Кладіть на столи
З маком пироги
Святий вечор!
Добрий вечор!
Хай Ваша хата
Буде радістю багата
Ще й смачними пирогами
Та й веселими піснями.
ІІ команда
Зіронька ясна на небі сяє,
Вас з Новим роком вона вітає.
Щодрий вечор, добрий веч(ор).
Ми, посіваючи, щастя бажаєм,
Щастя, здоров'я і урожаю.
Щодрий вечор, добрий веч(ор).
Хай буде щастя сину й невістці,
Щоб була радість в хаті, в колисці.
Щодрий вечор, добрий веч(ор).
Хай буде щастя дочці і зятю,
Добра усім вам у вашій хаті.
Щодрий вечор, добрий веч(ор).
Хай про вас буде хороша слава.
Нам дайте хліба, грошей і сала.
Щодрий вечор, добрий веч(ор).
Дайте нам, дайте і не шкодуйте.
Здорові будьте, радо святкуйте.
Многа літа, многа літа!
Додаток №3.
Ілюстрація із зображенням прикрашеного дідуха.
Додаток № 4.
Усмішки для інсценування «Наш вертеп»
1. Стоїть Івась, похнюпивши голову.
- Чого ти, Івасю, зажурений?
- Та мав я дві солодкі груші, одну для себе, а другу для брата. То Сергійчина десь пропала.
2. Учень стоїть у садку, колупаючи землю лопатою. Батько питає:
- Що ти, сину, робиш?
- Та вчителька дала завдання знайти квадратний корінь. Уже стільки землі перекидав, а тільки круглі та довгі трапляються.