Позакласний захід до Дня української писемності і мови

Позакласний захід до Дня української писемності і мови  

(звучить пісня «Рідна мова»)

Ведучий 1.    Я знаю: мова мамина свята,

                      в ній вічний, незнищенний дух народу…

                       Її плекали розум і вуста

                      Мільйонів. Це жива вода народу…

Ведучий 2.     Уклін чолом народу,

                      Що рідну мову нам зберіг,

                    Зберіг в таку страшну негоду,

                    коли він сам стоять не міг.

Ведучий 1.    Не замовкай ніколи, рідне слово,

 Іскрися жартом, піснею злітай.

 Над нами квітни завжди веселково,

Щоб сяяв щастям український край.

                                (танок «Дивна квітка»)

Ведучий 2.  У світі налічується близько 3-х тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті - українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом.

Ведучий 1   День  української  писемності  та мови. Це одне з наймолодших  державних свят. Його запроваджено  1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.

Ведучий 1  Як слушно писав академік Д. Лихачов : «Нестор зв’язав руську історію зі світовою, надав їй центрального значення в історії європейських країн і довів, що руський народ – не без роду й племені, що в нього є своя історія, якою має право пишатися  ».

 Ведучий 2     Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи  Давньоруської держави.  Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

Ведучий 1.   Барвиста. Пластична. Жива. Живописна. Поетична. Квітчаста. Квітуча. Мальовнича. Чарівлива. Співуча. Cолов’їна. Найрідніша. Найдорожча…

Ведучий 2    П. Тичина говорив  : „В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною, навічно злитими, здруженими , як дві вільнокрилі птиці . Бо ж наша мова  - як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня — це найдобріша, найвиразніша мова”.

                  (  пісня  Зуєнко К. )

Вед. 1      Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя

Вед.2   Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Вед. 1  Мова – це символ народу

 (сценка)       Діалог матері і дочки

 Мати:Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

 

Донька:                                Забувають діти мову матерів.

                                              Глянь, від того болю світ аж посірів.

                                               Стогне від розпуки зранена земля,

                                               І сивіти стала матінка моя.

 

Мати: Доню моя, доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,

Не посмій вчинити Батьківщині зради.

Можеш призабути запах рути –м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати.

Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися маминої мови!

Ведучий 2   Пройшла наша мова тернистий і важкий шлях. Мову   українського народу передав нам у спадок  Григорій Сковорода, а вдосконалив її  І.П. Котляревський,ставши зачинателем нової української літератури.

Ведучий 1. Текст «Енеїди» Івана Котляревського рясніє зниженими, лайливими слівцями. Не з примхи автора — цього вимагає жанр бурлескної поеми. Лайка органічно вплітається в мову «перелицьованих» богів і героїв як засіб їхньої мовної характеристики.

Ведучий 2.  «У пам'яті сучасників Іван Котляревський  лишився привітною, доброю людиною,  мова його була яскравою, пересипаною народним гумором, прислів'ями і приказками. Всі, хто зустрічався з Котляревським, відзначають його глибокі знання української історії, народного побуту і поезії.

              (інсценізація Еней і Наталка. Пісня Наталки)

Еней.         Спалили Трою- що ж робити?

Як на сім світі далі жити?

Швиденько човника зробив,

На море синє – і поплив.

Коли ж прибув я, то побачив

Красу чудову і зазначив:

• Оце б тут жити – як у раї…

Земля. Пташки співають в гаї.

Дівчина гарна зустрічає

А хто ви? Як вас звуть?

Наталка.             Я українка. Цим горджуся.

Наталкою зовуся.

Я родом із Полтави,

Тому і гордої постави.

А ви хто?

Еней.  Троянець я, Еней завзятий,

            На різні вигадки багатий.

Наталка. Як вам країна наша?

               Як вам мова?

Еней. О. мова тут просто чудова!

         Бринить як пісня солов’я .

         Так що аж співа душа моя.

 

Ведучий 1.  Основоположником сучасної української мови став наш великий Кобзар —  Т.Г. Шевченко. Він наказував нам, щоб ми любили, знали і вивчали її. Наш народ зберіг силу Кобзаревого слова.

                          (уривок із «Тополі »  Т.Шевченка)

Вед.2      Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав: „Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої  сподівання, роздум, досвід, почування”.

Ведучий 1. Від рідного слова ти сил набирайся,

Ніколи й ніде ти його не цурайся.

Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця мова українська . Із сивої давнини бере початок вона.

Ведучий 2«Від  часу  Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного , гарячого та поетичного слова, як з уст цієї слабосилої хворої дівчини », -так писав  І. Франко про Лесю Українку

(інсценізація уривку із «Давньої казки»Л.Українки)

Ведучий 1 Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам

Ведучий 2. Скільки епітетів можна дібрати для характеристики нашої української мови! Вона модна. Вона м’яка. Вона унікальна. Українська мова вважається однією з наймилозвучніших  мов у світі.

Ведучий1  Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, “як проміння ясне” а могутнє, “як хвилі буйні”.

Ведучий 2 Коли слова – палкі блискавиці, тоді воно здатне робити диво і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

     (Танець  «Рідна мати моя»)

Ведучий 1 Слово, кажучи по-сучасному, - немов перфокарта, на якій відбито історію. Немає такої перфокарти – значить і немає в народній свідомості образного уявлення про своє минуле. Тоді народ – як дерево із неглибоким коренем : крона у нього ніколи не буде пишна.

(уривок із роману Л.Костенко «Маруся Чурай»)

 (Звучить пісня «Ой, не ходи, Грицю»).

Ведучий 1   Чуєш, стогне твоя Україна?

Бачиш, люди за волю стають?

Знаєш, брате, ми й справді єдині,

Тільки разом, а не по чуть-чуть.

Тільки разом відродим державу,

тільки  разом, усі українці.

(танець «Заспіваймо пісню за Україну»)

Ведучий  Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи, слово рідне заграє новими гранями краси і довершеності!

Ведучий  Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,

Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Ведучий.  Говоріть про любов і про віру у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя.

Ведучий 1 Сьогоднішнє свято   ми присвячуємо її величності УКРАЇНСЬКІЙ мові, щоб ще раз підкреслити, що те, чим ми повсякденно користуємося, є справжнім дивом, великим і прекрасним.

Ведучий: О мово, найцінніше надбання!

В піснях слова легенькі, як пір’Їна,

В бою – міцніші за підкову для коня.

Як буде мова – буде Україна!

Ведучий  Лети, наша мово прекрасна, над світом,

У казці, у пісні, у прозі, в віршах!

З любов’ю і щирим  вкраїнським привітом

Лишайся у добрих і щирих серцях!

Ведучий 2  Тяжких поневірянь зазнала на своєму шляху наша рідна мова: витерпіла  страшне лихоліття татарщини, пережила утиски Польщі, нападки Московщини.  Убивали її, терзали її, шматували рідну мову, та не знищили – звучить, гримить знову і знову. Вона чиста, як криниця, милозвучна, як пташиний спів, свята, як Божий дар.

(виходить дівчина в білому вбранні зі свічечкою в руках)

Дівчина:

Із пуп`янка долонь

Вихоплюється слово,

Беззвучне і гучне, з роси, води й сльози.

Молись за нас, молись, Пречиста рідна Мово,

Народжена з хлібів і чистої лози.

Єдина і свята, Пречиста Діво Мово,

У полум`ї свічок прийди в пусті серця,

Навчи молитись нас блакитно й калиново,

Навчи чудових слів, яким нема кінця….

 Ведучий 1  Родино ліцейська, об’єднаймось у рідномовному колі усі,

Бо слово українське – найдорожче в житті!

Шануймо, любімо, вивчаймо,

Рідну мову святу величаймо!

Ведучий 2  Яка зворушлива і  щемна мить…

Чи можна ж мову нашу не любить?

Не стримати у душах хвилювання…

Це дійсно мова всеукраїнського родинного єднання!

(«Мова єднання»)

Ведучий 1 Не цурайтесь, люди, мови, не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово, не буде народу.

Ведучий  . Вітаємо всіх

З Днем української писемності та мови!