Позакласний захід. Інтелектуальна гра "Я люблю рідну мову"

Інтелектуальне шоу.  Я люблю рідну мову

Мета: розкрити красу рідного слова на основі української історії, її традицій та культури, формувати вміння правильно говорити рідною мовою, ознайомитися із життям видатних мовознавців.

Обладнання: вислови видатних людей про мову,  відео кліпи пісень «Смерічка»,  «Вчителька»,  фрагменти із життя видатних мовознавців, відео урок «Хто такий кушнір?».

Дві команди «Жовтих» та «Синіх» по 5 чоловік, командири. 4 раунди

Перший раунд. Мовний. Складається із трьох частин: правопису, перекладу та пояснення.      (3б.)

Правопис. Названі слова повторити по літерах.        

 І команда: попідтинню   (1б.)   ІІ команда: дзюркотіти   (1б.)

Переклад: І команда: память отшибло (памороки забило), легок на помине (про вовка промовка), лед тронулся (крига скресла)           (3б)

ІІ команда: надоедать упреками (набридати докорами), средство от изжоги (засіб від печії), прививка от оспы (щеплення від віспи).         (3б)

Пояснення. І команда: Як ви думаєте, що може означати слово загуменковий.    1) людина похилого віку, 2) із далекого, забитого села, 3) зроблений із гуми.    (1б.)

ІІ команда: Як ви вважаєте, що може означати слово пейоративний.                     1) платоспроможний, 2) пияка. 3) лайливий      (1б.)

Пісенний конкурс: пригадуємо та співаємо українські пісні  («Смерічка»)

Другий раунд. Конкурс «Культура слова». Складається із двох частин: «Правильне слововживання» та «Знайомство з видатними сучасними мовознавцями».

Конкурс «Культура слова». Скажіть правильний варіант слововживання

І команда: бувша назва (колишня назва), вулиця довжиною два кілометра (вулиця завдовжки два кілометри), знак на углу будинка (знак на розі будинку), поставте правильно наголос у словах. Увага на екран. (уподобання, котрий).         (4б)

ІІ команда: уязвиме місце (вразливе (слабке) місце), цікаві міроприємства (цікаві заходи), сто років тому назад (сто років тому), поставте правильно наголос у словах. Увага на екран. (завдання, курятина).                   (4б.)

Друга частина: «Знайомство з видатними сучасними мовознавцями». Увага на екран. (Колоїз Жанна Василівна та Олександр Миколайович Авраменко, презентація, відео урок ). Давайте подивимося відео урок  «Хто такий кушнір?».

Третій раунд: «Вірю – не вірю».

І команда:

1.У 1918 – 1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки                 (Так)

2.У грудні закінчується корочун    (Так) (21.12. – день зимового сонцестояння: день стає довшим)

3.Граматична основа речення – це підмет і додаток            (Ні)

4.Найбільш близькою до української мови є білоруська                (Так)  (84%, потім польська і російська)

ІІ команда: 1.Пилип Орлик, гетьман Запорізького війська, автор першої в світі конституції, 1710р.                 (Так)

2. Прикметник відповідає на питання «як?»

3. У «Короткому словнику синонімів» слово «бити» має найбільше синонімів, 45.                     (Так)

4. Найбільш уживаною літерою в українській мові є буква «пе». На цю літеру теж починається найбільша кількість слів.          (Так)                          У «Великому тлумачному словнику їх  ____»

Четвертий раунд: Практична робота: за дві хвилини потрібно скласти якомога більше слів, які  починалися б літерою «пе».

     Загуменковий

1) людина похилого віку

   2) із далекого, забитого села

   3) зроблений із гуми.   

Пейоративний

1. платоспроможний

2. пияка

 3) лайливий     

1.УподобАння чи уподОбання

 2.КотрИй чи кОтрий

1. ЗавдАння чи завданнЯ

2. кУрятина чи курЯтина

Колоїз Жанна Василівна

 Доктор філологічних наук, професор

Народилася 26 вересня 1969 року в селі Тріскині Рівненської області.  Закінчила    Львівський державний (нині національний) університет  імені Івана Франка. На кафедрі  української мови Криворізького національного університету працює з 1991 року.  Захистила  кандидатську дисертацію. Навчалася в докторантурі при кафедрі української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У вересні 2007 року  успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. З 2008 р. і донині – завідувач кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету. Є членом спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій, членом експертної комісії  при МОН України, що координує виконання та затвердження держбюджетних наукових тем. Цікавиться проблемами сучасної та історичної української лексикології, фразеології, деривації (словотвір). Неабияке захоплення викликає лексикографічна робота, результати якої представлено низкою словникових праць. Має понад 160 наукових і науково-методичних публікацій. Викладає  дисципліни «Сучасна українська літературна мова», «Історична граматика української мови», «Українська діалектологія», «Методи наукових досліджень», «Теорія і практика редагування газет».

Учене звання – професор.     Педагогічний  стаж – понад 20 років.

        Мовознавець Олександр Миколайович Авраменко

Народився 7 травня 1971 року в смт Комишуваха Запорізької області. Закінчив педагогічне училище, вступив до Запорізького національного університету, філологічний факультет якого закінчив із відзнакою в 1995 році. Автор понад п'ятдесяти підручників та посібників з української мови й літератури, загалом на 2016 рік має 107 виданих книжок. Лауреат Усеукраїнського конкурсу «Учитель року» та Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди. Заслужений працівник освіти України (2017). Доцент  Київського університету імені Грінченка. Олександр Авраменко викладає українську мову відомим українцям, серед яких – як політики, так і телевізійні ведучі та зірки шоу-бізнесу. Окрім того, мовознавець щороку готує та диктує Всеукраїнський диктант національної єдності. Це український педагог, теле- та радіоведучий. Олександр Авраменко є одним із найпомітніших дослідників і популяризаторів української мови.   Олександр Миколайович очолює робочу групу з розробки програм зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Також він є упорядником посібників для проведення державної підсумкової атестації в українських школах.

З 2009 року Олександр Авраменко, який має добре поставлений дикторський голос, випускає збірки аудіодиктантів. Є автором унікальних самовчителів «Українська за 20 уроків» (2014), «100 експрес-уроків української» (2016). Із 2015 року веде мовну рубрику «Експрес-урок» на телеканалі «1+1».

І команда:

1.У 1918 – 1920 роках українська мова була офіційною

 мовою Кубанської Народної Республіки.  

2.У грудні закінчується корочун. 

3.Граматична основа речення – це підмет і додаток.

4.Найбільш близькою до української мови є білоруська.               

ІІ команда:

1.Пилип Орлик, гетьман Запорізького війська,

автор першої в світі Конституції.

2. Прикметник відповідає на питання «як?»

3. У «Короткому словнику синонімів» найбільше синонімів має слово «бити»  .        

4. Найбільш уживаною літерою в українській

мові є буква «п».

БИ́ТИ -  

ГАМСЕ́ЛИТИ, ГАТИ́ТИ,ГЕ́ПАТИ, ГИЛИ́ТИ, ГРІ́ТИ, ДУБА́СИТИ, КРЕСА́ТИ, МОЛОТИ́ТИ, УДАРЯ́ТИ [ВДАРЯ́ТИ], БА́ЦАТИ,

ТРІ́СКАТИ ,ГАМСЕ́ЛИТИ, ДАВА́ТИ, ДУХОПЕ́ЛИТИ, КОЛОШМА́ТИТИ, КРОПИ́ТИ, ЛУПИ́ТИ, ЛУПЦЮВА́ТИ, ЛУШПА́РИТИ, МІСИ́ТИ, МОТЛОШИ́ТИ, ПЕРІ́ЩИТИ, ПОЛОСКА́ТИ, РЕПІ́ЖИТИ, ТОВКМА́ЧИТИ, ТОВКТИ́, ТОЛОЧИ́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, ЧЕСА́ТИ, ШКВА́РИТИ, ШМАТУВА́ТИ, ШПА́РИТИ, МОЛОСУВА́ТИ, СИ́ПАТИ, ВІДВА́ЖУВАТИ, ОГРІВА́ТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЩУВАТИ, ЗАЦІ́ДЖУВАТИ,  КУЛА́ЧИТИ, СТУСУВА́ТИ, ТУ́ЗАТИ [ТУСА́ТИ], ЧУ́БИТИ, ШЛЬО́ПАТИ, СТУКАТИ

ПАВУЧОК

Пополудню павучок Пилипко, подумавши, поповз по павутинці по полуниці. Проповз півпавутинки, побачив павучиху Пустунку. Подумав, посидів, подивився, поліз по павутинці привітати подругу. Павучок підповз, привітався. Приятелі приязно поспілкувалися. Побачивши привітність Пустунки, павучок посміхнувся. «Пані павучихо, - промимрив, - прошу покірно, полізли по павутинці по полуниці». Подумавши, Пустунка погодилася. Позбиравши полуниці, павучок почав пригощати павучиху. Потім поважна пані почала пригощати павучка полуницею. Павук-павучиху, павучиха – павучка: продовжували пригощатися поки полудень пройшов.