ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД НА ТЕМУ: «ІСТОРІЯ ОДНИХ ШТАНІВ, ЧИ ДЖИНСІВ»

ПОЗАКЛАСНИЙ  ЗАХІД  НА ТЕМУ:

«ІСТОРІЯ ОДНИХ ШТАНІВ, ЧИ ДЖИНСІВ»

Джинси, звичайно, асоціюються з Америкою, Диким Заходом, золотою лихоманкою й заокеанською романтикою. Проте джинси винайшов не американець. Леві Страусс, єврей німецького походження, народився 26 лютого 1829 року в Німеччині в баварському селищі. У червні 1846 року він перебирається до Нью-Йорку: там уже поселилася його численна рідня. Шість років він пробув у Нью-Йорку. А потім відправився в Сан-Франциско (центр «золотої лихоманки»), сподіваючись розпродати там різні товари, у т. ч. парусину для наметів і фургонів. Але на Леві напали й пограбували. Після нападу бандитів єдине, що залишилося в Леві Страусса, - невеликий шматок брезенту. Саме з цієї тканини в 1850 році народилися перші в світі джинси. А відбулося це так. Леві Страусе розраховував продати полотно й відкрити власний магазин типу «тисяча й один дріб'язок». Але в ці розумні плани внесла корективи сама доля. З'явилася вона у вигляді обірваного старателя. Сталося це 15 травня 1853 року. Леві Страусе спостерігав за розвантаженням свого товару.

- Чим торгуєш? - запитав перехожий.

• Рекомендую: найміцніше полотно для наметів, - відповів Леві Страусс. - Такого ніде не знайдете.
• Навіщо мені намет? Мені потрібні міцні штани. Усе, що я купував раніше, - повне барахло. Дожили! Штанів не дістанеш!

І отут Леві осінило. «Я допоможу твоїй біді», - сказав він і потягнув старателя до кравця. Той відразу скроїв із грубого коричневого полотна простенькі, але найміцніші штани. Перша пара джинсів була готова!

Чутки про високу якість «штанів від Леві», що коштували в ту пору 1 долар 46 центів, поширилася швидко, і штани розійшлися вмить. Коли парусина закінчилася, заповзятливий німець переключився на іншу міцну тканину - саржу, що робилася у французькому місті Німі. З появою синтезованої фарби індиго штани Леві перемінили коричневий колір на темно-синій. Для поліпшення якості штанів Леві готовий був використовувати будь-які ідеї.

Мідні заклепки, що виблискують на сонці, - винахід кравця Джекоба Девіса, який емігрував у Каліфорнію з Риги. Одного разу до нього зайшов знайомий старатель і поскаржився, що кишені його штанів не витримують ваги самородків та рвуться. Якоб у цей момент працював над кінською попоною. І йому спала на думку ідея: чому б не зміцнити кишені штанів заклепками, якими пришивається попона? Джекоб звернувся до Леві Страусса і запропонував працювати разом. Відбулося це в 1873 році. Джекоба Девіса, як у свій час Страусса, відразу завалили замовленнями. Не маючи можливості запатентувати свій винахід, Джекоб звернувся до Леві й запропонував працювати разом. Так, за пропозицією Джекоба, Леві почав зміцнювати кути кишень заклепками, що збільшило їхню міцність. Чи замислювалися ви, чому на джинсах заклепки ставляться саме так, а не інакше? Одного разу на пікніку друг Леві обпікся заклепкою, що розжарилася від полум 'я багаття... У терміновому порядку довелося переставляти всі заклепки на досі незвичні місця. Заклепки з'явилися на стегнах і задніх кишенях. А ще через якийсь час задні кишені прикрасили шви у вигляді подвійної арки. У 1886 році на штанях з'явилася перша шкіряна етикетка. Петлі для ременів почали пришивати в 1922 році. А саме слово «джинси» виникло в середині 30-х років

Леві Страусс швидко зрозумів, що напав на золоту жилу. Незабаром усе місто заговорило про чудо-штани «від Леві» (по-англійському Levi's), яким немає зносу. Кількість замовлень зростала як сніжний ком. Леві покинув свій намет і переїхав у власний магазин на Сакраменто-стріт, 117. А в 1856 році тут з'явилася вивіска «Леві Страусе і Ко». Він їздить по таборах старателів, збираючи побажання клієнтів. Одні говорили про необхідність перекроїти окремі частини штанів, інші хотіли б одержати міцні петлі для ременя, треті мріяли про геометричні кишені, з яких не просипався б пісок. Усе це враховується при розробці нових моделей «від Леві».

Поступово крій ускладнюється, джинси стають усе більш зручними й функціональними. Крім коричневого полотна для пошиття, усе ширше використовується тканина «денім» (скорочення від фр. Serge de Nime). Ця тканина у величезних кількостях поставлялася в Новий Світ: з неї шили комбінезони для рабів, що працювали на плантаціях. Фарбували її майже завжди в колір «індиго». Цей колір і став «фірмовим» для Леві Страусса. Однак сині, міцні, скроєні, як пічні труби, штани з п'ятьма кишенями та подвійним швом ще не були тими самими джинсами, що зараз носить увесь світ. Золота лихоманка йшла на спад. На зміну старателям приходять нові підкорювачі Дикого Заходу - ковбої. Саме завдяки їм джинси отримали знайомий нам силует. От знаменита модель 501: низький пояс, недбалі складки, мідні заклепки - істинно ковбойський стиль! Магічні цифри 501 – усього лише номер чергової партії тканини.

Так Леві Страусе став мільйонером ще в 1870 році. Звичайно, «Леві Страусе і Ко» займалася не тільки джинсами. Випускався й інший одяг, аж до нічних сорочок. Але саме завдяки джинсам компанія залишалася недосяжною для конкурентів. «Сині штани із заклепками» хоча й були досить дорогими, продавалися по всій Америці, у Мексиці, на Гаваях, у Новій Зеландії. Фірма перетворювалася на гігантську імперію. Джинси міцно затвердились у повсякденному побуті ковбоїв і фермерів. Крислатий капелюх, грубі черевики й джинси – от портрет справжнього чоловіка. Європейські гості обов'язково відвозили із собою «ковбойські штани» як сувенір.

     Побувати в Америці й не купити  джинси «від Леві»  вважалося дурістю.

У результаті, до кінця 20-х років XX cm. річний прибуток компанії досяг 4 млн. доларів. Навіть Велику депресію фірмі вдалося використати собі на благо. Ковбої надягли 501-шу модель для найбруднішої роботи. Багатії, щоб продемонструвати свою прихильність щодо національних традицій. Джинси перетворилися в соціально-вагомий символ. Внучатий племінник Леві Страусса, що очолював тоді компанію, швидко зорієнтувався в ситуації, що склалася. Він організував у Каліфорнії фольклорні свята і ковбойські фестивалі.

В особистому житті в Леві було не все так гладко. Родини Страусс так і не створив. Він весь віддався своїй справі, займався добродійністю: заснована ним персональна стипендія в каліфорнійському університеті й зараз присуджується найбільш визначним студентам. Леві Страусс помер у 1902 р. У діловому районі Сан-Франциско були приспущені прапори. Усі газети надрукували великі некрологи. З життя пішла людина, що зробила значний внесок в економічний розвиток своєї країни.

Сьогодні існує 2 типи джинсової тканини. Jean - бавовняна з діагональним переплетінням нитки, пофарбована однаково по обидва боки. Дорогі моделі з неї не шиють. Депіт (від назви французького міста, де робили фарбу знаменитого «джинсового кольору») – більш груба, але й значно дорожча «джинсовка». Основний колір «індиго», ворс вибілений, при пранні втрачає фарбу. Усі справжні джинси перед продажем піддають термообробці, щоб злегка «посадити». Деякі обробляють у спеціальних машинах з додаванням круглих камінчиків з пемзи, щоб додати їм «тертий» вид.

Гарні штани пофарбовані якісно. Щоб перевірити це, потріть джинси з тильної сторони розмоченим кінчиком сірника – він розмиє фарбу.