Позакласний захід "Основи медіаграмотності"

Основи медіаграмотності

Мета позакласного заходу: Отримати базові знання у сфері медіа, ознайомити учнів із найрозповсюдженішими видами маніпуляцій і пропаганди, надати базові інструменти перевірки інформації та критичного мислення. Розвивати, аналізувати види і тексти медіа, засоби комунікації, критично сприймати медіатексти, володіти методами і прийомами психологічного захисту від непотрібної інформації, безпечної поведінки в медійному просторі, навичками організації особистісного медійного простору (в тому

числі й творчими); розвивати мотивацію щодо формування індивідуальної медіаграмотності.

Виховувати: відповідальність за свої дії, виховання критичного ставлення до інформації

Завдання: розказати, якими потрібно користуватися ЗМІ (що читати чи дивитися), а навчити учнів не підпадати під вплив пропаганди, допомогти не стати жертвами маніпуляцій, що призводить до паніки, ненависті та різних страхів.

Очікувані результати: учні мають знати визначення понять «мас-медіа» «медіа», «інформація» «фейк», основні види медіа; уміти визначати роль інформації та мас-медіа в сучасному світі, визначати завдання медіаграмотності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: проектор, комп’ютер, роздатковий матеріал.

План позакласного заходу

1. Інформація та мас-медіа.

1.1. Ультракоротка історія медіа

1.2.Види медіа

1.3.Вплив медіа

2. Інформаційна культура особистості

2.1. Пропаганда та інформування

2.2. Маніпуляції та фейки

2.3. Інформаційний імунітет.

3. Підведення підсумків.

Хід заходу

Організаційний момент: повідомлення теми та мети. (Слайд 1)

Вчитель. Добрий день. Рада вітати вас на позакласному заході з медіаграмотності. Сьогодні ми з вами навчимося визначати роль інформації та мас-медіа в сучасному світі, розрізняти пропаганду від правдивої інформації, та як не стати жертвою зловмисників у інтернеті.

Вивчення нового матеріалу

1. Інформація та мас-медіа. (Слайд 2)

1.1. Ультракоротка історія медіа

Учитель. Із давніх-давен найдорогоціннішим скарбом людини був розум. У всі часи були люди, яких природа наділяла надзвичайними розумовими здібностями. Вони ставали мудрецями і передавали свої знання іншим різними засобами. Так  уперше виникла інформація.

Сучасне суспільство характеризується збільшенням ролі інформації і знань у житті суспільства і сьогодні ми живемо у світі, який залежить від технологій. Ніхто вже не може працювати і жити, як раніше. Тож без уміння оцінювати інформацію, яка надходить до нас, можна дуже швидко опинитися під її завалом, бо інформації дійсно багато і велику частину інформації ми отримуємо від медіа.

Доба, в яку ми живемо, називається інформаційною, а працювати з інформацією ще донедавна ніде спеціально не навчали.

Звідси випливає причина актуальності медіаосвіти, яка полягає в тому, що інформаційна революція зробила наше сприйняття світу значною мірою залежним від того, як його подають медіа.

Щодня ви, ваші рідні, близькі, друзі слухають радіо, читають газети, журнали, дивляться телевізор, багато часу проводять у мережі Інтернет.

Учитель звертається до учнів. З якою метою це робиться? (отримання інформації)

Яку роль у суспільстві вони виконують?

Учитель. Тож, розглянемо, що таке інформація? (Слайд 3)

Учитель. Інформація – це знання, яке здобуває споживач (суб’єкт) внаслідок сприйняття та опрацювання певних відомостей. Інформація існує у вигляді документів, креслень, малюнків, текстів, звукових чи світлових сигналів тощо. Тобто, носієм інформації може бути будь-який матеріальний об’єкт. Будь-яка інформація передається за допомогою повідомлень. Інформацією прагнуть володіти всі, тому медіа (мас-медіа), до яких належать канали та інструменти для використання, зберігання, передавання, інформації або даних, стали важливою частиною існування людства.

Без уміння оцінювати інформацію, яка надходить до нас, можна дуже швидко опинитись під її завалом. У цих умовах медіаосвіта — шлях до того, щоб людина дістала змогу самозахиститися від недобросовісної медіаінформації. Результатом медіаосвіти є поява медіаграмотності, тобто формування критичного мислення і усвідомленного ставлення до медіа.

1.2.Види медіа (Слайд 4)

Що ж таке медіа і що належить до медіа?

Мас-медіа, медіа — засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто канали масової інформації (радіо, телебачення, преса, кіно, фотографія, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, інтернет тощо).

 У 2000-х роках склалася така класифікація медіа: (Слайд 5)

Учитель. Вашій увазі пропоную таблицю

Формування сучасного інформаційного суспільства стало результатом кількох інформаційних революцій, які не лише кардинально змінювали способи опрацювання інформації, але й спосіб виробництва, стиль життя, системи цінностей:

1) перша інформаційна революція пов’язана з появою писемності. Вона уможливила передачу інформації, знання від покоління до покоління через її фіксацію в знаках;

2) друга інформаційна революція викликана винаходом і поширенням книгодрукування. Вона удоступнила інформацію широким верствам населення завдяки тиражуванню знань;

3) третя інформаційна революція пов’язана з винаходом телеграфу, телефону, радіо, телебачення, що дозволило оперативно у великих обсягах передавати і накопичувати інформацію, передавати звукові та візуальні образи на великі відстані;

4) четверта інформаційна революція зумовлена винаходом мікропроцесорної технології і персонального комп’ютера. «Вінець» цієї революції — поява всесвітньої мережі інтернет, що уможливило інтерактивне спілкування.

Тобто, ми бачимо, що кожна революція пропонувала все нові й нові можливості для накопичення інформації про явища та процеси й нові канали обміну цією інформацією. Люди все інтенсивніше обмінювались нею і при цьому комунікували (спілкувались) як одне з одним, так і з різними каналами передачі інформації — читали книги, газети, слухали радіо, дивились телебачення.

Запитання учням

Якою має бути інформація, що подається в медіа?

Учні перелічують види інформації, як вони розуміють.

Учитель. Інформація має бути: (Слайд 6)

1. Достовірна -  об'єктивне відображення процесів та явищ, що відбуваються в навколишньому світі.

2. Актуальна -  відповідність сьогоденню.

3. Оперативна -  полягає в тому, що час збору та переробки інформації відповідає динаміці зміни ситуації.

4. Зрозуміла.

5. Повна.

Учитель коротко характеризує ці властивості.

2. Інформаційна культура особистості.

Учитель. Чільне місце в масовій комунікації відводиться журналістові. Журналістика — систематичний пошук і збір, відбір, редагування та розповсюдження інформації через медіа. Існують два основних напрямки журналістики — журналістика дослідження і журналістика розслідування. Журналіст-дослідник зазвичай працює з відкритими (доступними) джерелами інформації, в розслідуванні журналіст вдирається у сферу закритої (недоступної) інформації. Кодекс професійності журналістів акцентує на тому, що журналісти мають бути вільні від будь-яких зобов’язань, окрім одного — служити громадськості, забезпечувати її право на достовірну і повну інформацію.

 Контент, зміст медіаповідомлень становить центральну ланку в процесі масової комунікації. Він поєднує журналіста і аудиторію.

Держава не уповноважена втручатись у роботу мас-медіа. У своїй роботі журналісти керуються етичним кодексом. Етичні норми журналістів — важливий елемент системи саморегулювання професійної спільноти. Безсторонність і неупередженість — етичні принципи журналіста, вони закріплені практично в усіх етичних кодексах. Вони зобов’язують журналістів перевіряти й уточнювати інформацію у декількох джерелах, подавати кілька точок зору з будь-якого питання.

Медіа виконують величезну кількість функцій в абсолютно різних сферах. З одного боку, вони відображають факти й події, з іншого — самі впливають на їх формування.

1.3 Вплив медіа (Слайд 7)

Учитель. Вплив медіа на розвиток особистості великий. ЗМІ впливають на кожну людину окремо, формуючи певні емоції та дії. І не секрет, що часто використовуються маніпулятивні технології, такі як:

1. Дезінформація – свідоме поширення неправильної інформації задля введення в оману громадської думки, один з найпоширеніших засобів політичної пропаганди.

2. Техніка «сендвіча»: нашарування один на одного матеріалів різного характеру, протиставлення позитивних і негативних образів.

3. Емоційний резонанс: спосіб створення певного настрою з одночасним переданням пропагандистської інформації.

4. Замовчування небажаних фактів.

5. Підміна понять.

У цих умовах медіаосвіта – шлях до самозахисту від недобросовісної медіаінформації. Кожна людина має розвивати свої навички мислення, критично оцінювати та синтезувати інформацію, до якої відкрився безмежний доступ, ставати медіаграмотною. Перш за все необхідно навчитися розрізняти інформування і пропаганду. Знаєте, що таке пропаганда та інформування? (Слайд 8)

Учні відповідають, як вони розуміють це поняття.

Учитель. Пропаганда – це така форма комунікації, що має за мету вплинути на ставлення суспільства до певної проблеми/ситуації/явища. Пропаганда можлива завдяки застосуванню маніпулятивних технік.

(Слайд 9) Iнформування – процес повідомлення новин, коли інформують, роз’яснюють, АЛЕ не дають готових рішень. Інформування – інформує, роз’яснює, АЛЕ: не дає готових рішень.

Пропаганда – інформує, роз’яснює, переконує, АЛЕ: компрометує, маніпулює.

До вашої уваги пропоную подивитись приклад пропаганди та інформації. (Слайд 10)

(Слайд 11) Завдання учням. Пропонуємо разом скласти поняття за допомогою його складових Iнформування/ Пропаганда (на фліпчарті)

Учні виходять по одному та розподіляють поняття за значеннями.

Повідомлення (повідомляти); Знання (дізнаватися); Просвіта (просвіщати, пояснювати);  Опис подій (описувати); Спілкування (спілкуватися); Об’єктивний заклик (закликати); Вплив (впливати); Агітація (агітувати); Реклама (рекламувати); Навіювання (навіювати); Оцінний (оцінювати) Змінювати думку.

Учитель. Молодці. Впоралися із завданням. А зараз пропонуємо ще трохи практики. До вашої уваги два відео, одне відео є прикладом інформування, а інше - пропаганди. Яке з них яке ви маєте визначити самі.

Відео 1. Інформування (Слайд12)

Приклади інформування: https://www.youtube.com/watch?v=OLBnRyXHuF4– Децентралізація в Україні. Інформування

Відео 2. Пропаганда (Слайд 13)

Приклади пропаганди:  https://www.youtube.com/watch?v=Sb9oi5ZG_qg – Децентралізація в Україні. Пропаганда

ПРИМIТКА:  У цьому відео наявні маніпулятивні образи та фрази, не повністю розкрито плюси-мінуси такої реформи (наприклад, що робити дотаційним містам), однобічне подання інформації.

Вчитель запитує:

1. Чому ви вирішили саме так?   

2. Від чого ви відштовхувалися при своєму рішенні? На що ви звернули увагу передусім? 

3. Які головні відмінні характеристики ви б назвали?  

4. Які у вас залишилися емоції/враження від перегляду?

ПРИМIТКА: Під час аналізу зверніть увагу учасників на емоційне забарвлення інформації, що подається у переглянутих відеороликах. Наприклад, відео, що є прикладом інформування, містить у собі спокійний, нейтральний тон подання матеріалу.

Отже, якщо в інформаційних матеріалах ви помітили: (Слайд 14)

• використання неідентифікованих джерел, чуток, які неможливо перевірити;

• штучне об’єднання в один матеріал не пов’язаних між собою подій;

• емоційно забарвлені слова, якими описують людей і явища;

• категоричні судження;

• заклики до дій це може свідчити про те, що цей матеріал маніпулятивний і пропагандистський.

Учитель. Тепер ми перейдемо до важливої та необхідної інформації, як на практиці розпізнавати маніпуляції та фейки. (Слайд 15)

Учитель запитує у учнів. Чи можете ви пояснити, що таке «фейк»?

Учні відповідають.

Учитель. Фейк – це одна з найпоширеніших форм маніпуляцій у медіа сьогодні, це навмисно зманіпульована новина. Іноді фейки – це абсолютні вигадки, фікція. Небезпека фейків полягає також у тому, що вони: - спотворюють реальність; - підривають довіру до медіа. Саме тому важливо навчитися сприймати й критично оцінювати інформацію, а також вміти розпізнавати маніпуляції, на яких ґрунтуються фейки. Почнемо цю частину уроку з аналізу однієї з найпоширеніших технік маніпуляцій, які можна знайти як у друкованих, так і в онлайн медіа, - маніпулятивних заголовків.

Запитання до учнів. Для чого, на вашу думку, знадобилося вигадувати заголовок, який не дає чіткого розуміння про подію й фактично вводить читача в оману? (Відповіді можуть бути такі: 1) помилково; 2) для того, щоб обдурити аудиторію, 3) важко відповісти тощо)

Учитель. Ми повинні розуміти, що заголовок – це дуже важливий елемент статті.

Справа в тому, що значна кількість людей не читає всіх статей у газеті, на сайті, переглядаючи тільки заголовки. Саме цю особливість читання використовує пропаганда. Ця маніпуляція також спрацьовує в інтернеті. Мільйони людей щодня відвідують пошукові системи або перевіряють свою пошту. Зазвичай на сторінці вони також бачать тільки заголовки новин про найважливіші події дня. Велика ймовірність, що такий користувач побачить тільки заголовок і ніколи не довідається, що ж відбулося насправді.

Учитель. До вашої  уваги вправа «Робота iз заголовками» (Слайд 16)

Заголовки: Вам потрібно визначити правдива чи ні. Обґрунтуйте свою відповідь.

• У Києві перекритий рух транспорту по вулиці Хрещатик (не фейк, тому що так трапляється на вихідні й свята; це можна перевірити за допомогою вебкамер, які є на Хрещатику, або на сайті Київради, або на сервісі «Яндекс.Пробки»).

• Британські ЗМІ одержали ексклюзивне фото організатора теракту в Бангкоку (не фейк; далі ми розповімо, як можна перевіряти фотографії).

• Стипендії будуть одержувати тільки малозабезпечені студенти (не фейк; це можна перевірити на сайті Міносвіти).

• З наступного місяця доступ до фейсбуку буде коштувати $3 на місяць (фейк, який надрукував сайт гумористичних новин; це можна перевірити на самому сайті «Фейсбуку», де написано, що сервіс повністю безкоштовний і так буде завжди).

Коли читаєте газету або переглядаєте сайт, не покладайтеся тільки на заголовки. Часто вони не дають чіткого розуміння фактів, а іноді використовуються пропагандою для різних маніпуляцій.

Учитель. Найголовніша умова для розпізнання фейку – критичне ставлення до інформації, яку ви споживаєте, а також до ресурсів, з яких ви отримуєте інформацію. Ось тут на нас всіх чекає ще одна небезпека під назвою «Фішинг». Може, хтось знає що це?

(Слайд 17) Фішинг – дуже популярний вид шахрайства. Мова йде про створення сайтів, які дуже схожі на справжні. Фішинг часто базується на некоректно введених адресах у браузері, на підміні пошукових запитів. Наприклад, користувач хоче відкрити сайт вконтакте ру, а замість цього набирає вконракте ру. Як показує статистика такі помилки при введені адреси користувачі роблять досить багато. При цьому відкривається сторінка абсолютно схожа на сторінку авторизації популярної соціальної мережі. Користувач намагається авторизуватися, вводить свій логін і пароль, а оскільки сайт підроблений він не авторизується, а просто повідомляє свій пароль зловмисникам.

Середня тривалість життя фішингових сайтів складає близько 3-х днів, після чого вони просто блокуються або не підтримуються зловмисниками. На жаль, навіть за цей короткий проміжок часу зловмисники встигнуть отримати користь. Від фішингових сайтів Вас, по-перше, має захищати Ваш антивірус. Тут важливими будуть актуальність і швидкість наповнення бази фішингових сайтів обраного антивірусного вендору.

(Слайд 18) Однак, покладатись лише на когось не варто. Часто, достатньо просто бути уважними. При відкритті будь-якої сторінки пов’язаної з фінансовими операціями дуже важливо дивитись на протокол з’єднання, який при цьому використовується. Для цього достатньо подивитись у верхній лівий куток браузера. Там має бути позначка https://, а не http://. Протокол http:// не є захищеним і тому не потрібно вводити будь-яку фінансовому інформацію на сайтах, в яких не використовується протокол https://.

Також варто просто уважно дивитись на адресу сайту. Можливо, Вам щось буде здаватися дивним, будуть переплутані літери, додані непотрібно префікси до адреси сайту. У цьому разі також варто одразу ж залишити сайт.

Учитель. А зараз перевіримо, як Ви чи зможете відрізнити звичайний сайт від фішингового. Вправа фішинг.

(Слайд 19) Завдання 1.

Відповідь. Справжнє.У повідомлені просять користувача ввійти в обліковий запис самостійно,  а не за наданим у листі посиланням, яке може бути безпечним.

Завдання 2.

Відповідь. Шахрайське. URL-адреса підозріла й незахищена.

Завдання  3.

Відповідь. Справжнє. У URL-адресі є префікс https://

Завдання  4.

Відповідь. Шахрайське. Підозріла пропозиція в обмін на введення банківських реквізитів.

Завдання  5.

Відповідь. Шахрайське. URL-адреса підозріла й незахищена.

(Слайд 20) Учитель. Завжди користуючись інтернетом, будьте насторожі: пам’ятайте про загрозу фішингових листів, повідомлень, публікацій. А якщо ви все ж потрапили на гачок, негайно повідомте людей, яким ви довіряєте.

Учитель. Звертається до учнів. Що сьогодні нового ви дізналися? Чи була для вас корисна інформація?

Підведення підсумків. Сучасне суспільство живе в умовах глобального зростання обсягів виробництва й споживання інформації, що потребує глибокого  осмислення. Тож пізнавайте, осмислюйте, робіть висновки та приймайте рішення на шляху до успіху. Ловіть свою хвилю життя! До побачення. На все добре.