Позакласний захід "Сім чарівних фарб"

Сім чарівних фарб

Позакласний захід для 5-7 класів

Мета: дати поняття про еле­ментарні закони кольорових сполучень, про емоційно-виражальні можли­вості фарб; учити виражати свої почуття, душевні переживання та думки мовою кольору; розвивати здібності до емоційного сприйнят­тя навколишнього світу кольорів; збагачувати суб'єктивні світо­відчуття через взаємозв'язок му­зичного, поетичного і візуального сприйняття; виховувати потребу у творчому самовираженні.

Тип заходу — інтегрований (образотворче мистецтво, музика, література).

Хід заходу: І. Організаційний момент

Класи поділяються на дві ко­манди: зліва команда «Веселка», справа — «Палітра». Учитель по­відомляє про порядок проведен­ня конкурсу, пояснює принципи його оцінювання, представляє журі конкурсу.

1. Розповідь вчителя «чарівні фарби» за Є. Пермяком

Один раз на сто років Чарівна Фея приносить сім чарівних фарб. Цими фарбами можна намалюва­ти все, що захочеш, і намальоване оживе. Хочеш — малюй череду ко­рів і потім паси їх. Хочеш — ма­люй пароплав і пливи на ньому... Або ракету — і лети до зірок. Чарівними фарбами можна намалювати що завгодно, навіть мило,               і воно буде милити­ся. Тому Чарівна Фея приносить чарівні фарби найдобрішому з усіх найдобріших дітей.

І це зрозуміло... Якщо такі фарби потраплять у руки злому хлопчику або злій дівчинці, вони можуть натворити багато лиха. Прималюють людині другий ніс — і буде людина двоноса. Намалю­ють собаці роги, курці — вуса, а кішці — горб, і буде собака — рога­тою, курка — вусатою, а кішка — горбатою.

Тому фея дуже довго перевіряє серця дітей, а потім уже вибирає, кому із них подарувати чарівні фарби. Востаннє чарівниця подарувала їх одному дуже доброму хлопчику. Найдобрішому із найдобріших.

Хлопчик дуже зрадів фарбам і відразу ж узявся малювати. Ма­лював для інших. Тому що він був найдобрішим із найдобріших хлоп­чиків. Він намалював бабусі теплу хустку, мамі — святкову сукню, а батькові — мисливську рушницю. Сліпому дідусеві хлопчик нама­лював очі, а своїм товаришам — велику-превелику школу...

Він малював, не розгинаючись, весь день і весь вечір... Він малю­вав і на другий, і на третій, і на четвертий день... Він малював, бажаючи людям добра. Малював до того часу, доки не закінчились фарби. Але...

Але ніхто не міг скористатися намальованим. Хустка для бабусі була схожа на ганчірку для мит­тя підлоги, а сукня, намальована для матері, виявилася такою кособокою і мішкуватою, що вона не захотіла її навіть наміряти. Рушниця нічим не відрізнялася від палиці. Очі для сліпого дідуся на­гадували дві голубі плями, та він і не міг ними бачити. А школа, яку дуже ретельно малював хлопчик, вийшла до того потворною, що до неї навіть боялися підходити близько.

Надворі з'явились дерева, схо­жі на мітли. З’явилися коні з но­гами із дроту, машини з кривими колесами, будинки з падаючими стінами, дахами навкося, шуби і пальта, у яких один рукав був ко­ротший від іншого... З'явилися ти­сячі речей, якими не можна було скористатися. І люди злякалися:

— Як ти міг створити стільки зла, найдобріший з усіх найдобріших хлопчиків?!

І хлопчик заплакав. Йому хоті­лося зробити людей щасливими! Але він не вмів малювати і тільки дарма використав фарби. Хлопчик плакав так голосно, що його почула Чарівна Фея. По­чула і повернулася до нього, і по­клала перед хлопчиком нову короб­ку з фарбами:

— Тільки це, мій друже, звичай­ні фарби. Але вони можуть теж стати чарівними, якщо ти цього захочеш.

   Так сказала фея і зникла. А хлопчик задумався. Як же зробити, щоб звичайні фарби ста­ли чарівними і щоб вони радували людей, а не приносили їм нещас­тя? Добрий хлопчик дістав пензля і заходився малювати. Він малював, не розгинаючись, весь день і весь вечір. Він малював і на другий, і на третій, і на чет­вертий день... Малював до тих пір, доки не закінчилися фарби. Тоді він попросив нові.

Минув рік... Минуло два роки... Минуло багато-багато років. Хлопчик став дорослим, але, як і раніше, не розставався з фарба­ми. Очі його стали пильними, руки умілими, і тепер на його малюнках замість кривих будинків із похи­леними стінами височіли світлі будівлі, а замість суконь, схожих на мішки, — яскравий, святковий одяг. Хлопчик не помітив, як став справжнім художником. Він ма­лював усе, що було навкруги, і те, чого ще ніхто ніколи не бачив: лі­таки, схожі на величезні стріли, і кораблі, схожі на літаки, повітря­ні мости і палаци зі скла. Люди здивовано дивилися на його малюнки, але ніхто не лякав­ся. Навпаки, всі раділи й захоплю­вались.

— Які чудові картини! Які ча­рівні фарби! — говорили вони, хоча фарби були найзвичайнісінькі. Картини й справді були такі гарні, що людям схотілось їх оживити. І ось настали щасливі дні, коли намальоване на папері стало переходити в життя: і палаци зі скла, і повітряні мости, і крилаті кораблі...

Так трапляється не тільки з фарбами, а й зі звичайною соки­рою чи швейною голкою і навіть із простою глиною. Так трапляєть­ся з усім, до чого доторкнуться руки найбільшого з найбільших чарівників — руки трудолюбивої, наполегливої людини.

ІІ. Конкурс «Чарівні фарби»

2. Бесіда «Колір у нашому житті»

А тепер уявіть собі, що всі ко­льори зникли з навколишнього світу і ми бачимо його тільки сіро-білим. Яка одноманітна, похмура і незвична картина виходить! Виявляється, як багато в нашому житті означає колір!

Маки червоні. Жовтий пісок.

Зблиснув на гілці зелений листок.

Жук фіолетовий гріє боки.

Синя хлюпоче ріка в береги.

Жовтогаряча кора у сосни.

Очі блакитні в шпака навесні.

Через колір ми піз­наємо природу, яка навколо. За­вдяки йому ми знаємо, чи дости­гли ягоди або те, що вже настала осінь, тому що зелене листя дерев пожовкло і почервоніло. В різний час доби залежно від кольору сон­ця змінюються відтінки неба, зем­лі, води, дерев. Ранок — у блакит­ному серпанку, в світлих і ніжних тонах; день наповнюється різно­манітністю соковитих, яскравих фарб; захід сонця забарвлює природу в пурпурові, малинові, оран­жеві фарби; ніч приносить темні, сині, фіолетові, сірі й чорні кольо­ри.

Демонструються репродукції картин І. К. Айвазовського «Ранок», «Ніч на морі»

Учитель. Що ж таке колір? Яка його природа? Чому одні предмети сині, інші — червоні, а деякі — зелені?

Щоб відповісти на це запитан­ня, відгадайте загадку:

Що у світі найсвітліше,

Наймиліше, найтепліше?

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок настає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає,

Променисте... (Сонце.)

Виявляється, всьому причиною є сонце, його промені, які освітлю­ють усе на своєму шляху. У тем­ряві ми не бачимо ніяких кольорів. Наше око розрізняє тільки силуети предметів. Які ж кольори нас оточують? Усі кольори діляться на дві групи: ахроматичні — чорний, бі­лий, всі сірі та хроматичні — всі кольорові.

Англійський фізик Ньютон зробив відкриття, що сонячні про­мені, переломлюючись у краплях дощу, перетворюються на веселку. Учений розклав білий колір на сім кольорів спектра.

3.     Конкурсне завдання «Намалюй веселку»

По одному учаснику від команди малюють веселку на окремих аркушах паперу.

Це червоний, жар неначе.

Це оранжевий, гарячий.

Жовтий, як пшениця в полі.

Мов трава, зелений колір.

Голубий, як у краплині.

А наступний колір — синій.

Синій колір, ніби річка,

Фіолетовий, як нічка.

4. Розповідь учителя.
Учитель. А чи знаєте ви, що будь-який колір можна отримати, змішуючи лише три кольори: чер­воний, синій, жовтий? Ці три ко­льори називаються основними. А ті, що утворюються після змішу­вання основних кольорів, — по­хідними.

Усі кольори діляться на теплі й холодні.

До теплих належать: червоні, жовті, оранжеві, зелені. Ці кольо­ри нагадують нам сонце, вогонь, те, що в природі дійсно дає тепло.

До холодних належать: синій, блакитний, фіолетовий, зелений (смарагдовий), синьо-зелений. Ці кольори нагадують нам лід, сніг, воду.

Кожний колір може дати кілька відтінків під час висвітлення, за­темнення чи змішування фарб між собою.

4. Конкурсне завдання «Намалюй будиночок»

Намалювати, застосовую­чи спосіб змішування фарб для отримання відтінку потрібного кольору, будиночок для метелика (команда «Веселка»), для павучка (команда «Палітра»).

Звучить музика П. І. Чайковського «Вальс квітів»

5. Розповідь учителя «Кольорова гама»

Учитель. Коли художник створює свою картину, він вико­ристовує відповідну кольорову гаму, тобто поєднання кольорів — теплих, холодних чи тих та інших разом.

Ми говоримо: «Картина напи­сана в теплій кольоровій гамі, чи в холодній, чи в змішаній».

Демонструються репродук­ції картин у різноманітній ко­льоровій гамі:

«Яблуко роздору» О. Воронкова,

«Персик» Ван Гога,

«Берізки» О. Межун

Різноманітність кольорів живої природи по-своєму радує нас у всі пори року. Кожній порі року відповідає певна палітра фарб, що поєднуються одна з одною.

Хто вона, ота красуня в золотім намисті,

Що без пензля і без барв скрізь малює листя? (Осінь.)

6. Асоціативна гра «Скла­ди палітру пори року»

Весна   —   ніжно-зелені, блакитні, жовті.

Літо   —  всі яскраві, мальов­ничі кольори й відтінки.

Осінь — со­ковиті жовто-червоно-оран­жеві (теплі).

Зима — бла­китні, білі, сині, фіо­летові (холодні).

Згадайте картини про природу, відтворені українськими поетами в їх чудових віршах. Подумайте, які фарби ви будете використовувати, створюючи ілюстрації до цих по­етичних рядків. Команди виконують ілюстрації до віршів, які підготували одна одній заздалегідь.

Звучить музика А.Вівальді «Зима»

7. Розповідь учителя

Учитель. Теплу й холодну ко­льорову гаму художники викорис­товують не тільки для зображення картин про природу (пейзаж), а й в інших жанрах живопису. Наприклад, створюючи натюрморт і використовуючи при цьому відпо­відну кольорову гаму, художник формою, кольором передає красу надзвичайних речей.

ІІІ. Завершення конкурсу.

Оцінювання конкурсних за­вдань. Нагородження активних учнів.

----------------------------------------------

 Дякуємо за активну участь у проведенні

декади музичного та образотворчого мистецтв.

Ми всіляко підтримуємо Ваше стремління, ініціативу.

 Бажаємо Вам творчої наснаги,

натхнення і незгасного вогника в душі.

Вчитель:                                                                       С. А. Наконечна

Директор Покошицької ЗОШ І-ІІІ ступенів:                     Н. Л. Сліпкань

2014-2015 н.р.