Позакласний захід з алгебри до свята Великодня «Похідна функції»

Позакласний захід з алгебри до свята Великодня

«Похідна функції»

Підготувала: Подляшаник Л.А.

Тема. Похідна функції.

Мета: 

   формувати вміння знаходити похідні функцій.  ознайомити учнів із звичаями, традиціями, обрядами українців, пов'язаними зі святкуванням Великодня. 

   розвивати пам'ять, логічне мислення, вміння логічно й чітко висловлювати думки.  виховувати наполегливість, толерантність, інтерес до вивчення математики.

   виховувати любов до рідного краю, бережне ставлення та повагу до

народних традицій.

 Тип заняття: вдосконалення знань

Хід заняття І Організаційна частина.

Організація робочих місць вчителя і учнів, повідомлення теми, мети заняття.

ІІ Перевірка домашнього завдання.

Великдень всіх нас

На гостини просить.

Малює сонце полотно небес

І крашанку, як усмішку, підносить:

«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»

Учні перевіряють виконання домашніх вправ із розв’язками на слайді. 

Вчитель дає вказівки щодо розв’язання питань, які виникли під час виконання домашньої роботи. ІІІ Формування вмінь і навичок.

►► «Відкритий мікрофон»

Вчитель ставить запитання учням. Учні передають один одному «мікрофон», по черзі беручи слово. Відповідає тільки той учень, у кого «мікрофон».

Запитання учням

1.     Сформулюйте означення похідної функції в точці.

2.     Який механічний зміст похідної?

3.     Який геометричний зміст похідної?

4.     Сформулюйте алгоритм знаходження похідної функції.

5.     Сформулюйте означення диференційованої функції в точці.

6.     Чому дорівнює похідна степеня з натуральним показником?

7.     Чому дорівнює похідна степеня з  цілим показником? Наведіть приклад.

8.     Чому дорівнюють похідні тригонометричних функцій?

9.     Сформулюйте теорему про похідну суми двох функцій. Наведіть приклад.

10. Сформулюйте теорему про похідну добутку двох функцій. Наведіть приклад.

11. Чому дорівнює похідна добутку двох функцій, у якому один із співмножників сталий? Наведіть приклад.

12. Сформулюйте теорему про похідну частки від ділення двох функцій.

Наведіть приклад.

13. Як знаходять похідну складеної функції? Наведіть приклади.

В траві фіалочки зітхають І пролісок тремтить увесь.

Розквітла яблунька аж сяє —

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Саме на весну припадає величне свято світлого Воскресіння. Саме слово «паска» в перекладі з грецької означає «страждати». Але це світле, радісне свято.

Останній  перед Паскою тиждень називають Страсним. У Великий, або Чистий, четвер на цьому тижні йдуть до церкви і слухають «страсті» — розповіді про страждання Христа. Під час богослужіння люди запалювали свічки, а потім їх забирали з собою і намагалися донести до хати так, щоб не згас вогник. Страсну свічку зберігали і використовували як оберіг. Скажімо, запалювати перед наближенням громовиці, тому страсні свічки ще називали «грімниця».

В останній тиждень перед Паскою всі готуються до свята: очищають усе в господарстві, у хаті — побілка, мазка, вивішують чисті рушники, ріжуть порося. На цьому тижні дотримуються суворого посту: не їдять від обіду Чистого четверга до Паски. 

Страсний тиждень в Україні ще називали Білим. Готуючись до свята,   селяни   впорядковували подвір'я,   підправляли   клуні   й   повітки, а головне — прибирали та білили хати, вішали чисті вишиті рушники, серветки, стелили нові скатертини.

Хліб, посіяний у цей день, буде чистим, без бур'янів. Раніше підливали капусту водою, заготовленою в Чистий четвер із колодязя чи річки. Уважалось, що це порятує капусту від гусені.

 У п'ятницю ні мити, ні прясти не можна. Великий гріх рубати дрова. А ще в п'ятницю печуть паски «білі», що символізують вічність людського життя. За народним віруванням кажуть: «Хто в страсну п'ятницю співає, той на Великдень буде плакати». Цілу ніч із Чистого четверга на Страсну п'ятницю мусить горіти свічечка, щоб очистити оселю.

За давнім звичаєм саме в п'ятницю печуть паски. Щоб паска вдалася гарною, усі виходили з хати. Коли садили паску в піч, молилися. Деякі господині обмахували віником усі кути хати: «Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, пріч із моєї хати! Виходьте з моєї світлиці в темницю!».

Випечені паски не їдять до Великодня (пасхальним хлібом починався великодній сніданок), а одну невеличку паску ставлять на покуті, «щоб нечисть у хату не заходила». Вона стоятиме до Трійці, а на Трійцю її розкришать і з'їдять.

У п'ятницю ще фарбують яйця в червоний колір. Яйце вважалося символом Паски, початку всього живого і воскресіння Христа. У передхристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але завжди він встигав знести яйце, з якого щоразу народжувався новий день.

Для фарбування яєць напередодні Паски використовували відвари різноманітних рослин. Жовту й жовто-червону фарбу одержували з кори дикої яблуні, лушпиння цибулі, гречаної полови, горицвіту, звіробою. Синій колір давали сині мальви, сон-трава, ягоди бузини. Яйця фарбувалися, якщо їх обгортали різнокольоровими клаптиками тканини або яскравого паперу, міцно перев'язували нитками і хвилин двадцять варили у воді, в яку додавали трохи оцту. А ще перед тим, як занурити яйце у фарбу, можна закріпити якісь молоденькі красиві листочки, контури яких залишаться на боці крашанки. 

Учням пропонуються дві картки. На першій картці записано завдання, яке потрібно виконати, на другій відповіді до завдань, на зворотній стороні яких є кольори, в які фарбували яйця.

Справді, кожний візерунок на писанці мав своє символічне значення. Талановиті писанкарі розмальовували писанки цілими сюжетами з життя птахів, тварин, людей.

Заповніть таблицю

 1                     Колесо — символ безсмертя та майбутнього небесного існування, образ безкінечної Божої любові.

𝟏𝟑𝟓

Сонце — центр небесних просторів, носій світла і життя, символ

𝟐𝟒𝟐

самого Бога.

𝟏

−𝟔  Хрест — символ Усесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів,

𝟗

чотирьох темпераментів, чотирьох пір року.

−𝟑𝟐

Трикутник — вогню, безсмертності, чоловічої та материнської сили,

𝟒𝟗

символ Пресвятої Трійці.

У минулому столітті українські писанки навіть побували на виставках у Парижі, Відні. У XVIII ст. з'явилася традиція виготовляти пасхальні яйця з різних матеріалів, як із найдешевших, так і з благородних металів і коштовного каміння. У 1885 році московський цар Олександр ІІІ уперше подарував на Паску імператриці Марії Федорівні яйце роботи Фаберже. Подарунок справив таке приємне враження, що майстер почав отримувати замовлення до кожного Великодня, а його син Микола II замовляв щороку вже по два коштовні сувеніри — для дружини та матері.

Великдень!

День чудовий і величний.

День радості й очищення душі.

Для всіх людей цей день незвичний І лине скрізь молитва із тиші.

Буяє зелень, квітне сад вишневий.

Ясніють писанки в своїй красі.

І над селом лунає

Дзвоник малиновий.

Запрошує: «Ідіть до храму всі!» Про це співає річка і долина, І пісня ця лунає до небес.

Тож хай воскресне наша Україна,

Як наш Христос Воістину Воскрес!

IV Домашнє завдання:

Знайти похідну функції:

1.     𝑦 = (𝑥³ + 4)(𝑥² − 3)

2.      

3.      

4.     𝑦 = (𝑥³ + 𝑥² − 4)(𝑥² − 4𝑥 + 1)

ЛІТЕРАТУРА

1.              Афанасьєва О. М., Бродський Я.С., Павлов О. Л., Сліпенко А. К. Математика. 10 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів.

Рівень стандарту. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 480с.

2.              Афанасьєва О. М., Бродський Я.С., Павлов О. Л., Сліпенко А. К. Математика. 11 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів.

Рівень стандарту. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 480с.

3.              Бевз Г. П., Бевз В. Г. Математика. 10 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. – К. : Генеза, 2010.

– 272 с.

4.                 Ігрові технології навчання на уроках математики / Упоряд. Коць Т. Г. – Тернопіль-Харків: Видавництво «Ранок», 2010. – 176 с. – (Серія «Ігрові технології»).

5.                 Минько Т. М. Масляна  / Минько Т. М. // Виховна робота в школі. – 2011. - № 2(75). С. 39 – 40.  

6.                 Панішева О. В. Супутник вчителя математики. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 172, [4] с. – (Б-ка журн. «Математика в школах України»; Вип. 4(64)).

7.                 Плєшко С. С. Державні та народні символи Украхни  / Плєшко С. С. // Виховна робота в школі. – 2011. - № 8(81). С. 33 – 35.  

8.                 Роєва Т. Г., Карцан Л. П. Алгебра у запитаннях та відповідях. – Х. :

Країна мрій, 2008. – 160с.

9.                 Немировська Н. Г. Цікаві заходи весь рік. 1-11 класи.— X. : Вид.

гру¬па «Основа», 2009.— 224 с. : іл.— (Серія «Позакласна ро¬бота»).

10.            Математика після уроків. 5 – 11 класи. Посібник для вчителя / Упор.: М. Дзюбинська, В. Колодій, В. Підгородецька, Н. Тарасенко, О. Чижевська.

– Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 88с.