Позакласний захід з хімії (для школярів молодших класів) Тема: Пори року у хімії.

Позакласний захід з хімії

(для школярів молодших класів)

Тема: Пори року у хімії.

Мета: ознайомити учнів з новим для них предметом, зацікавити їх у вивченні хімії;

Тип заходу: масова позакласна робота (тиждень з хімії);

Тривалість: 1 год 20 хв.

Реактиви та обладнання:

Дослід: “Золотий дощ”.

КІ ( калій йодид), Pb(NO₃)₂ (плюмбум нітрат), оцтова кислота, мірні пробірки, азбестова сітка, стакан (200-300 мл), пальник, охолоджувальна баня, сірники, пробіркотримач.

Дослід: сублімація бензойної кислоти.

Штатив з лапкою, кільцем, сіткою і пальником, вата, порцелянова чашка, скляна лійка, шпатель, пробірка, пінцет, гілочка ялини, бензойна кислота.

Дослід: ”Завірюха”.

Дослід: “Водорості”.

Стакан (250 мл), силікатний клей, дистильована вода, кристалики солей CoCl₂ ∙ 6H₂O, NiCl₂ ∙ 6H₂O або NiSO₄ ∙ 7H₂O, FeCl₂ ∙ 6H₂O або FeSO₄ ∙ 7H₂O, FeCl₃ ∙ 6H₂O, Al₂(SO₄)₃ ∙ 18H₂O, MnCl₂ ∙ 4H₂O, MgCl₂∙ 4H₂O, CuCl₂ ∙ 5H₂O, CrCl₂ ∙ 6H₂O, Cr₂(SO₄)₃ ∙ 6H₂O.

Дослід: “Квіти”.

Розчини CuSO₄  ,фенолфталеїну, лакмусу, метилоранжу, амоніаку, фільтрувальний папір, розпилювач, стакани, ножиці.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, пояснення), наочні(спостереження за дослідами), навчальні демонстраційні досліди.

Література:

1.Василега Н.Д. Занимательная химия, К.:Радянська школа,1980 (IV кв.).- 10 л. с ил.- 50 к. 62 000 экз. 70803.

Структура заходу

1. Організаційний етап.
2. Повідомлення теми, мети, завдань заходу і мотивація учбової діяльності школярів.
3. Сприйняття та осмислення нового матеріалу, осмислення зв’язків і відношень в об’єктах.
4. Узагальнення і систематизація знань.
5. Підведення підсумків.

Хід заходу

1. Організаційний момент.

Привітання: Добрий день, любі друзі!

2. Повідомлення теми, мети, завдань заходу і мотивація учбової діяльності школярів.

Мотивація: Звідки походить  назва “хімія”? З цього питання в учених і досі немає спільної думки. Одні схильні вважати, що вона походить від старогрецького слова ”хюма” – “ виплавляння, лиття ” металу, інші – від слова “хемі” або “кемі”,що на мові, якою розмовляло населення Древнього Єгипту, означало “чорний, таємний”. Сьогодні вивченням природи займається багато наук, а серед них такі як біологія, географія, фізика і, безперечно, хімія.

А зараз хімія допоможе нам потрапити у хімічну природу.Ми знаємо,що

природа дарує нам багато чудес,що характеризують її пори року, то ж давайте і ми її здивуємо. Отже, тема нашого заходу “Пори року у хімії”.

3.  Сприйняття та осмислення нового матеріалу, осмислення зв’язків і відношень в об’єктах.

Ведучий: - Ви потрапили у хімічну казку, яка називається «Пори року». Скільки пір року Ви знаєте? А перелічіть їх? Давайте пограємо у відгадування загадок. І так перша загадка:

Все у зелені довкола:
Пасовище, і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки.
І в сороки новина,
Сповіщає всіх вона:
Наближається хто? (весна)

Ведучий: - Які Ви молодці, правильно це Весна. А чи любите Ви Весну? Давайте відгадаєм другу загадку:

Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі

Поля причепурила –

Пухнастим снігом вкрила.

Відгадайте, хто вона,

Бабуся чепурна? (Зима)

Ведучий: - Правильно – Зима! А тепер ще одна загадка:

 В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Сонце палить.
Спека.
Дозріває жито.
Яка пора? (літо)

Ведучий: - А хто любить літо? Ще дві загадки у мене є для Вас:

Жовте листячко летить
Під ногами шелестить
Сонце вже не припікає
І коли ж це в нас буває? (осінь)

Правильно. Це осінь. А що осінь найбільш характеризує?

Хто найдовші нитки має,

небо й землю вмить єднає.(дощ)

Ведучий: - Ой які Ви в мене молодці. А тепер зустрічайте - до Вас в гості йде Осінь.

Осінь:

 Небо плаче безупинно,

Листя падає неспинно,

Відлітають журавлі,

Значить, Осінь надворі.

• Привіт, мої маленькі друзі! Це я – Осінь прийшла до вас, з собою принесла «дощ золотий». Зараз я вам його покажу.
•  

Дослід 1. «Золотий дощ». (див. додаток 1).

Ведучий: Швидко сплинув час. І ось прийшла Зима до Осені.

Зима: - А нумо звідси, Осінь, настав мій час панувати на Землі! Я все тут інієм вкрию.

 Ведучий:

А яка зима буває?

Скаже той, хто добре знає.

Чи ж вона буває ніжна?

Ні! Холодна й білосніжна.

Так. Холодна, вітер віє,

І від снігу все  біліє,

В небі темна хмара висне

Іноді мороз аж  тисне.

Чудеса на склі малює,

На річках мости будує

Не прості, а льодяні,

Дуже гарні, мов скляні.

Під ногами сніг рипить

Звір від холоду тремтить

Є хурделиця, природно

Є метелиця холодна.

Хуга є, і є завія,

Сонце світить, а не гріє.

І його частіш немає –

Хмара сонце  закриває.

 Дослід 2. «Іній» (див. додаток 2).

Панувала Зима на Землі, вкрила все снігом, заморозила всі ріки... Але прийшов час Весни.  Завітала Весна до Зими і вимагає Землю під свої володіння. А Зима їй відповідає:

• Не буду я поступатися, мені сподобалось тут панувати. Буде на Землі завжди холодно. Я зараз закручу, замету все навкруги .

Ведучий: - Як Ви гадаєте, що зробила Зима? Я вам допоможу.  Відгадайте загадку.

 Шумить, гуде і все горою йде.(завірюха)

Дослід 3. «Завірюха». (див. додаток 3).

Ведучий: - Не довго сперечалися Зима з Весною, поступилася все ж таки Зима. Настала Весна.

Радіють береги:

Розтанули сніги!

На схилах річкових

Струмки дзвенять, мов сміх,

Парад свій відкриває.

Лавина льодова,

Звірі наперекір

В танок пустився вир.

Десь хлопнув окунець –

Ура! Зимі кінець!

Дослід 4. «Водорості» . (див. додаток 4).

Ведучий: - Все зраділо навкруги, Літо прийшло. Не сварилися Літо з Весною. Пішла Весна відпочивати. Прийнялося Літо за роботу.

Літо: - Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти,

Все зелене, молоде,

За Весною Літо йде.

Дослід 5. «Квіти». (див. додаток 5).

Ведучий: Так дружили і сварилися сестри пори року, але ні одного дня не залишали Земля без нагляду.

4.  Узагальнення і систематизація знань А зараз давайте послухаємо приказки та прислів’я про пори року.

• Літній день рік годує.
• Люди раді літу, бджоли раді цвіту.
• Не проси у Бога літа довгого, а проси літа теплого.
• У червні на полі густо, а у коморі пусто.
• Чоло липень і серпень не доварять, того вересень не досмалить.
• Літо дає коріння, а осінь – насіння.
• Що влітку вродиться, то взимку згодиться.

5. Підведення підсумків.

Чи залишились Ви задоволені? Яка пора року і який дослід Вам найбільше сподобались? Чому? Чи зацікавились Ви у вивченні хімії?

Додаток 1

Дослід 1. «Золотий дощ».

Тема: Тиждень хімії.

Назва: Зміна розчинності зі зміною температури («Золотий дощ»).

Реактиви та обладнання: КІ ( калій йодид), Pb(NO₃)₂ (плюмбум нітрат), оцтова кислота, мірні пробірки, азбестова сітка, стакан (200-300 мл), пальник, охолоджувальна баня.

Злити рівні об’єми двох розчинів (КІ та Pb(NO₃)₂) - випадає осад PbІ₂ жовтого кольору. При нагріванні він розчиняється, а після різкого охолодження випадають золотисті кристали — явище «золотий дощ».

Додаток 2

Дослід 2. «Іній» (див. додаток 2).

Назва досліду: Сублімація бензойної кислоти.

             На дно порцелянової чашки (3), розташованої на кільці штативу,        покласти  невелику  кількість  бензойної кислоти (4) і  ледь прогріти    пальником (5). Чашку прикрити перевернутою скляною лійкою (2) в носик якої занурити невеличку гілочку. Після того, як сублімація повністю закінчилась обережно (пінцетом!) Вийняти гілочку, спостерігати очищені кристали бензойної кислоти, що нагадують голочки.

Додаток 3

  Дослід 3. «Завірюха».

Тема: Тиждень хімії.

Назва досліду: «Завірюха»

Додаток 4

Дослід 4. «Водорості».

Тема: Тиждень хімії.

Назва досліду: «Водорості»

«Водорості» легко створити в банці, використавши для цього кристалічні солі й розчин селікатного клею. налийте в скляну банку з плоскими стінками розведене приблизно в 5 разів силікатний клей. Внесіть у розчин кристалики різних розчинних у воді солей, наприклад: CoCl₂ ∙ 6H₂O, NiCl₂ ∙ 6H₂O або NiSO₄ ∙ 7H₂O, FeCl₂ ∙ 6H₂O або FeSO₄ ∙ 7H₂O, FeCl₃ ∙ 6H₂O, Al₂(SO₄)₃ ∙ 18H₂O, MnCl₂ ∙ 4H₂O, MgCl₂∙ 4H₂O, CuCl₂ ∙ 5H₂O, CrCl₂ ∙ 6H₂O, Cr₂(SO₄)₃ ∙ 6H₂O. Через кілька хвилин з кристалів починають виростати дуже красиві різнокольорові «водорості». Солі кобальту, нікелю, заліза(2), заліза(3), марганцю утворюють «рослини» відповідно рожевого, ізумрудно-зеленого, темно-зеленого, бурого, тілесного кольорів, а алюмінію – безбарвні «водорості».

Розчинення кристалика солі супроводжується реакцією подвійного обміну солі із силікатом натрію з утворенням на кристалику осаду силікату увигляді плівки. Формула осадів відповідно CoSiO , NiSiO  і т.д. осад має властивості напівпроникної плівки: вона пропускає воду тільки в напрямі до кристалика. Далі розчинення кристалика продовжуєтьсяв своєрідному мішечку з напівпроникними стінками. Стінки цього мішечка під тиском рідини розриваються (в різних місцях) і утворюється нова плівка-осад. Кристалики солі ніби перетворюються в «кущик».                                                                                                                          

Додаток 5

Дослід 5. «Квіти».

Тема: Тиждень хімії.

Назва досліду: «Квіти».