МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ НАУКИ УКРАЇНИ

ВСП «Новомосковський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій»

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

проведення позакласного заходу з математики по

темі « Підготовка до ЗНО у вигляді конкурсу

«Математичний батл»

Рожанська І.В.

Новомосковськ

2021

Укладач:     Рожанська     Інна     Вячеславівна     ,     викладач     математики,

кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»

Розглянуто і схвалено                                            Розглянуто і схвалено 

ЦК загальноосвітніх дисциплін                               Методичною радою ВСП «НмФК УДУНіТ»

Протокол № _____ від ________                        Протокол №______ від _______

У роботі розглядаються зовнішні та внутрішні причини низького рівня математичних знань у школі і як це пов’язано з низьким рівнем результатів ЗНО студентів коледжу. Також розглядаються проблеми мотивації на заняттях з математики для сучасних студентів, а також методи і прийоми.  

 У роботі обґрунтовується засіб активізації пізнавальної діяльності  студентів у вигляді дидактичної гри.  Розкриті функції дидактичної гри та психологічні вимоги, які висуваються до навчальної гри

ЗМІСТ

ВСТУП

«Гра — найцікавіше явище культури... Гра, як тінь, народилася разом з дитиною, стала його супутником, вірним товаришем. Вона заслуговує на велику людську повагу, набагато більшу, ніж проявляють до неї люди сьогодні за ті значні виховні резерви, за величезні, закладені в ній педагогічні можливості».

                                                         П.А. Шмаков  

В даній методичній розробці представлено власний практичний досвід організації позааудиторного заходу « Підготовка до ЗНО у вигляді конкурсу «Математичний батл» . 

ЗНО ( зовнішнє незалежне оцінювання) з математики або будь-якого іншого предмету – це комплекс організаційних процедур (передусім — тестування) спрямований на визначення рівня навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів, а з 2018 року і студентів технікумів, коледжів та ПТУ. Результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуються як результати державної підсумкової атестації і як результати вступних іспитів до вищих навчальних закладів.

Існує багато ефективних форм підготовки до ЗНО, є дуже багато Інтернет – ресурсів, всіляких порад та лайфхаків для успішної здачі ЗНО. Однією з таких форм є проведення спеціальних групових курсів або консультацій, що дає змогу повторити шкільний матеріал.

Запропоновано методичну розробку проведення консультації з підготовки до ЗНО з математики у вигляді гри-змагання. Ця форма роботи зі студентами сприяє розвитку математичної культури, зацікавленості студентів у вивченні предмета,  кмітливості, винахідливості у нестандартних ситуаціях із ігровими моментами, цікавості до математики. Математичний конкурс активізує розумову діяльність студентів, у процес розв’язування конкурсних завдань залучаються всі студенти групи, що підвищує ефективність засвоювання матеріалу Ця форма навчання може бути спрямована на формування відповідних освітніх компетенцій  студентів.

1. Методи і прийоми розвитку мотиваційної сфери студентів

Звернемося до статистики:

А  тепер звернемось до статистики по нашому коледжу:

Розподіл результатів за рівнями навчальних досягнень з математики

У порівняння з відсотком по країні (12,5% початковий рівень) в нашому коледжі відсоток студентів, які склали ЗНО з математики на початковий  практично у 2,6 разів вищий.

Причини низького рівня знань у школі

Небажання вчитися спричинено сукупністю причин, які поділяються  на дві групи: зовнішні та внутрішні.

         До зовнішніх причин належать:

•      Зниження цінності освіти у суспільстві (уже нікого не дивує той факт, що при першій же можливості учитель міняє професію);

•      Нестабільність існуючої освітньої системи;

•      Недосконалість організації навчального процесу (несформованість в учнів навичок навчальної діяльності, прогалини у знаннях, відсутність індивідуального підходу, нецікаві уроки);

•      Негативний вплив середовища (ЗМІ, вулиця, родина).

До внутрішніх належать:

•      Послаблення здоров’я школярів, що зумовлено погіршенням рівня добробуту родин та екології. З дітей, що народилися 1994 року, здоровими визнані лише 15%;

•      Низький розвиток інтелекту (діти перестали читати);

•      Відсутність мотивації до навчання;

•      Слабкий розвиток вольової сфери школярів. [1]

Мотивація до навчання – одна із головніших умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації у студентів до навчально – пізнавальній діяльності є однією з головних проблем сучасної освіти. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у студентів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції. Соціальний заказ суспільства вимагає від закладів освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та формування конкуренто – спроможного випускника, запобігання формалізму в оцінюванні результатів праці студентів та викладачів. 

Формування мотивації навчання неможливо здійснити без урахування вікових особливостей підлітків й їх індивідуальних психологічних характеристик. Це означає, що викладач повинен організувати навчальновиховний процес таким чином, щоб вирішувалися завдання розвитку мотиваційної сфери на певному віковому етапі та підготовки підлітків до наступного етапу розвитку особистості. У зв’язку з розкриттям резервів вікового розвитку мотивації здійснюється особистісно–орієнтований підхід до навчання. [1]

2. Дидактичні  ігри на заняттях з  математики як засіб активізації пізнавальної діяльності  студентів

Раніше в теорії та практиці навчання проблема активізації, частіше за все, розглядалась, як засіб підвищення ефективності змісту навчання, методів навчання та форм організації навчання. Таке розуміння проблеми активізації було актуальним доти, доки перед дидактикою не постала більш складна і значна задача – формування особистості, виховання у підростаючого покоління активної життєвої позиції. Останнім часом шляхи активізації навчання поповнювались і проблемним навчанням і міжпредметними зв‘язками, і використанням інформаційнокомунікаційних засобів навчання.

При цьому все розглядалося з точки зору керуючої функції викладача. 

Однак, активізація діяльності підлітків не може розглядатися в сучасних умовах розвитку освіти лише як процес управління активністю студентів. Це одночасно і процес активізації своєї діяльності самою дитиною. І чим студент доросліший, тим більше має проявляти ініціативу самоорганізації своєї діяльності. Цей процес виражається індивідуальним складом підлітка: його установками, здібностями, швидкістю й адекватністю реагування на навчальний процес, прагненням і вмінням ставити перед собою задачі та знаходити шляхи їхнього розв‘язання. Активізація пізнавальної діяльності студентів – це створення такої атмосфери навчання, за якої вони спільно з викладачем активно працюють, свідомо розмірковують над процесом навчання, відстежують, підтверджують, спростовують або розширюють свої знання, нові ідеї, почуття або думки. [2]

У сучасному суспільстві для системи освіти все більш характерними стають такі принципово нові риси як динамізм і варіативність. Все більшого значення в житті набувають комунікативні вміння, здатність до моделювання ситуацій, придбання досвіду ведення діалогу, дискусій, залучення до творчої діяльності. У той же час спостерігається зниження інтересу до навчання, інтелектуальна пасивність. Цим і пояснюється все більша увага викладача до використання методів і прийомів, які вимагають активної розумової діяльності, за допомогою яких формуються вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, бачити проблему, формувати гіпотезу, шукати засоби вирішення, коригувати отримані результати (власне навчання цим умінням і є залучення до творчої діяльності) [6]. 

Аналіз науково-педагогічної літератури дозволяє визначити пізнавальну активність, як складний феномен особистості людини, структура якого визначається характером взаємозв‘язку основних складових: 

1.                  Емоційно-вольова, сенсорна та когнітивна. 

2.                  Ефективність навчання залежить від активності студентів під час виконання навчально-пізнавальної діяльності. 

3.                  Формування позитивної мотивації до навчання. 

4.                  Використання сучасних педагогічних технологій. 

Основними принципами активізації пізнавальної діяльності студентів є: - принцип самостійної активності підлітків; - принцип усвідомленості пізнання; - принцип цілеспрямованої й систематичної роботи над загальним розвитком усіх студентів, зокрема, слабких.

 Для підтримання інтересу студентів до навчального матеріалу необхідне оптимальне поєднання активних і пасивних методів, їхній вибір відповідно до змісту цього матеріалу, дидактичних цілей заняття, вікових особливостей підлітків, рівнем підготовленості та здібностей студентів [7, с. 90]. Одним із ефективних засобів активізації пізнавальної діяльності, разом із іншими методами і прийомами, що використовуються на заняттях – дидактична гра. Дидактична гра сприяє активізації пізнавальної діяльності підлітків, викликає у них інтерес і допомагає засвоїти навчальний матеріал. Ігрова діяльність сприяє створенню пізнавального мотиву, активізації розумової діяльності студентів, посилює їхню увагу до змісту навчального матеріалу, підвищує працездатність, а також почуття відповідальності за успіхи у навчанні всієї групи і за свої особисто. Разом із тим процес гри, її результати змушують замислитися деяких студентів про прогалини у знаннях і шляхи їх ліквідації [8, с. 11]. 

Дидактична навчальна гра виконує декілька функцій: 

-                      виявляє вплив на особистість підлітка, розвиваючи його мислення, розширюючи кругозір; 

-                      вчить орієнтуватися у конкретній ситуації та використовувати знання для розв‘язування нестандартних навчальних задач; 

-                      мотивує та стимулює пізнавальну діяльність студентів, сприяє розвитку пізнавального інтересу [7, с. 88]. 

До навчальної гри висуваються такі психологічні вимоги: 

1.                  Як і будь-яка діяльність, ігрова діяльність на уроці має бути мотивована, а студентам необхідно відчувати потребу в ній. 

2.                  Важливе значення має психологічна й інтелектуальна готовність до участі в грі. 

3.                  Для створення радісного настрою, взаєморозуміння, товариськості викладач має враховувати характер, темперамент, організованість, стан здоров‘я кожного учасника гри. 

4.                  Зміст гри має бути цікавим і значущим для її учасників; гра завершується отриманням результатів, які є цінними для них [9, с.88]. 

Під час дидактичної гри важливим моментом є дисципліна. На думку багатьох викладачів, заняття з  математики вважається ідеальним з точки зору дисципліни, якщо студенти зосереджені, уважні, активні, займаються лише індивідуальною самостійною роботою. Вони можуть висловлювати свою думку або припущення лише піднявши руку і за дозволу викладача. Якщо спілкування студентів під час дидактичної гри зробити цілеспрямованим, таким, щоб вони відчули користь від такого спілкування в процесі пізнавальної діяльності, то можна отримати позитивні результати як у навчанні, так і у формуванні особистості [8, с.11].

  Взаємодопомога і взаємоконтроль одночасно і спрощують і ускладнюють роботу викладача. Спрощують, бо викладач може перенести деякі свої функції на студентів. Ускладнення роботи викладача пов’язане з необхідністю гнучкого керівництва пізнавальною діяльністю під час гри, вдалого підбору команд і їх капітанів, організації ефективного спілкування на занятті. [3, с.7]. 

Специфіка дидактичної гри в тому, що вона має стійку структуру, яка відрізняє її від будь-якої іншої діяльності. Основними структурними компонентами дидактичної гри є: 

-     ігровий задум; 

-     правила; 

-     ігрові дії; 

-     пізнавальний зміст; 

-     обладнання; -  - результат гри. 

Ігровий задум – виражений в назві гри. У всякому разі він надає грі пізнавального характеру, пред’являє до учасників гри певні вимоги до знань. Кожна дидактична гра має правила, які визначають порядок дій і поведінку студентів в процесі гри, сприяють створенню на занятті робочої обстановки. Тому правила розробляють з врахуванням мети заняття і індивідуальних можливостей студентів. Цим створюються умови для прояву самостійності, наполегливості, розумової активності, для можливості прояву у кожного студента відчуття задоволення, успіху. Крім того, правила гри виховують уміння керувати своєю поведінкою. 

Суттєвою стороною дидактичної гри є ігрові дії, які регламентуються правилами гри, сприяють пізнавальній активності студентів, дають їм можливість проявити свої здібності, застосувати наявні знання, уміння та навики для досягнення мети гри. Викладач, як керівник гри, спрямовує її в потрібне русло, при необхідності активізує її хід різноманітними прийомами, підтримує інтерес до гри, підбадьорює відстаючих.

 Основою дидактичної гри, яка пронизує всі її структурні елементи, є пізнавальний зміст.  Він полягає в засвоєнні тих знань і умінь, які застосовуються при розв’язанні навчальної проблеми, поставленої грою. Обладнання дидактичної гри включає в себе обладнання заняття. Це

наявність технічних засобів навчання. [3,с.8]

Дидактична гра має певний результат, який є фіналом гри, надає їй завершеності. Він виступає перш за все у формі розв’язку поставленої проблеми і дає студентам моральне і розумове задоволення. Для викладача результат гри є показником рівня досягнень студентів чи в засвоєнні знань, чи в їх застосуванні. Всі структурні елементи дидактичної гри взаємопов’язані між собою, і відсутність одного з них руйнує гру. Тому при підготовці до заняття, який містить дидактичну гру, необхідно скласти сценарій гри, вказати часові рамки, врахувати рівень знань і вікові особливості підлітків, реалізувати міжпредметні зв’язки [3,с.8]. Цінність дидактичних ігор полягає в тому, що в процесі гри підлітки в значній мірі самостійно набувають нових знань, активно допомагають в цьому один одному.

3. Дидактичні принципи організації ігор

  При організації дидактичних ігор з математичним змістом необхідно продумувати такі питання методики: 

-                      Мета гри. Які уміння і навики студенти освоять в процесі гри? Якому моменту слід приділити особливу увагу? Які інші виховні цілі має гра? 

-                      Кількість гравців. Кожна гра вимагає певної мінімальної чи максимальної кількості гравців. Це потрібно враховувати при організації ігор.

-                      Які дидактичні матеріали і посібники знадобляться? 

-                      Як з найменшою затратою часу познайомити учасників з правилами гри? 

-                      На який час вона буде розрахована? Чи буде захоплюючою? Чи побажають студенти  повернутись до неї ще раз? 

-                      Як організувати спостереження за студентами, щоб встановити чи всі включились в роботу? 

-                      Які зміни слід внести в гру, щоб підвищити інтерес і активність підлітків? 

-                      Які висновки слід повідомити студентам в підсумку гри (кращі моменти, недоліки, результат засвоєння знань, оцінки окремим учасникам гри, зауваження по порушенню дисципліни і ін.)? 

 При організації дидактичних ігор слід дотримуватись таких положень:

-                      Правила гри мають бути простими, чітко сформульованими, а математичний зміст матеріалу – доступний розумінню студентів. В іншому випадку гра не викличе інтересу і пройде формально. 

-                      Гра повинна вимагати розумову діяльність, в іншому разі вона не буде сприяти розвитку математичної уваги. 

-                      Дидактичний матеріал до гри має бути зручним у використанні. 

-                      При проведенні гри, пов’язаної із змаганням команд, повинен бути забезпечений контроль за її результатом. Облік результатів має бути відкритим і справедливим.

-                      Кожен студент має бути активним учасником гри.

-                      Гру потрібно завершити на даному занятті, отримати результат.

Тільки в такому разі вона зіграє позитивну роль.       

Багато дидактичних ігор наче не вносять нічого нового в знання студентів, але вони приносять велику користь тим, що вчать їх застосовувати знання в нових умовах чи ставлять завдання, розв’язування яких потребує різноманітних форм розумової діяльності. Дидактична гра є засобом розумового розвитку, бо в її процесі активізуються розумові процеси. Щоб зрозуміти задум, засвоїти ігрові дії і правила, необхідно активно вислухати і осмислити пояснення викладача. Розв’язування задач, поставлених іграми, потребують зосередженої уваги, активної розумової діяльності, виконання, порівняння і узагальнення. В свою чергу, дидактичні ігри залежно від змісту матеріалу, способу організації, рівня підготовки студентів, мети уроку можуть набувати різного характеру: бути продуктивними, репродуктивними, творчими, конструктивними, практичними, виховними [3,с.8-9]. В кінцевому рахунку в ігрових формах занять реалізуються ідеї співпраці, змагання, самоуправління, виховання через колектив, відповідальності кожного за навчання і дисципліну в групі, а головна – навчання математиці. 

4. Сценарій гри - змагання “ Математичний батл»

Цей конкурс – гра розроблено для проведення в позааудиторний час, як один з видів консультацій для підготовки до ЗНО. Учасниками цієї гри є студенти другого курсу коледжу.

Конкурс проводиться в аудиторії, де є можливість застосовувати комп’ютерні технології для більш наглядного сприймання студентами  конкурсних завдань . 

У грі приймають участь вісім студентів, які за допомого жеребкування змагаються один з одним, в результаті чого перемагає один, інші студенти групи спостерігають за змаганням, підтримують своїх учасників.

Викладач обов’язково назначає ведучого, який знайомить учасників з правилами гри, а також спілкується з вболівальниками ( студентами цієї ж групи), підтримує в аудиторії веселу  атмосферу , а також слідкує за дотриманням учасниками правил гри і поведінкою вболівальників. Тому в якості ведучого викладачу потрібно підібрати дуже комунікабельного студента, який вміє імпровізувати, до якого прислуховуються всі студенти групи. 

Викладач при проведенні гри також слідкує за дисципліною, а також слідкує за тим, щоб до учасників правильно і якісно було донесено завдання конкурсу. 

На початку гри ведучій вітає всіх присутніх в аудиторії, представляє журі, об’являє і вітає учасників конкурсу. 

 Учасники за допомогою жеребкування обирають собі супротивника. Таким чином, проводиться  4 відбіркові раунди. 

Чотири переможця знову за допомогою жеребкування розподіляються на 2 пари, які будуть змагатися у 5 та 6 раундах.

І, нарешті,  7 раунд – це битва переможців за звання самого ерудованого і кмітливого.

Учасникам 1-6 раундів  запропоновуються  5 тестових завдань, за які вони отримують  по 1 балу. Бал отримує той учасник, який першим дасть правильну відповідь. Якщо учасник, який дав першим відповідь помилився, то другому учаснику дається можливість відповісти на це ж питання. Якщо учасники набирають однакову кількість балів, то викладач дає додаткові запитання для учасників. Таким чином,  учасники відповідають на запитання до першого програшу.

Учасникам 1-4 раундів пропонуються тестові завдання з однією правильною відповіддю з бази тестів ЗНО з математики за останні 10 років. Завдання видаються на окремих аркушах кожному учаснику, а також дублюються на великому екрані для глядачів.

Учасникам 5 та 6 раундів пропонуються по одному  завданню у вигляді відповідності. Максимальна кількість балів, яку можна отримати за це завдання – це 4 бали. Учасники заповнюють бланк і віддають його журі. Якщо учасники наберуть однакову кількість балів, то їм будуть запропоновані додаткові питання.

Учасникам 7 раунду  пропонуються  задачі практичної направленості, які вони розв’язуватимуть по одній. Відповіді приймаються від обох учасників.  Битва буде продовжуватися до першої неправильної відповіді учасника або до першої правильної відповіді.

Слова ведучого:

Доброго дня шановні панове!

Радий вас привітати! Ми розпочинаємо математичний батл!!!

Наша мета; ЗНО без проблем і хай переможе найсильніший!

Дозвольте представити журі нашого конкурсу: Ведучі називає ПІБ кожного викладача - учасника журі

Зустрічайте наших учасників:

Ведучій називає прізвище ті ім’я кожного учасника визиваючи його перед глядачами. 

Зараз наші учасники за допомогою жеребкування оберуть собі супротивника.

Таким чином, буде проведено 4 відбіркові раунди. 

Чотири переможця знову за допомогою жеребкування будуть розподілені на 2 пари, які будуть змагатися у 5 та 6 раундах.

І, нарешті,  7 раунд – це битва переможців, битва титанів за звання самого ерудованого і кмітливого.

І хай переможе найсильніший!!!

Запрошуємо учасників першого раунду. Шановні учасники, вам буде запропоновано 5 тестових завдань, за які ви отримуєте по 1 балу. Бал отримує той учасник, який першим дасть правильну відповідь. Якщо учасник, який дав першим відповідь помилився, то другому учаснику дається можливість відповісти на це ж питання. Велика прохання до учасників:

відповіді не викрикувати, а піднімати руку.

Давайте побажаємо успіхів нашим учасникам.

Далі йде змагання перших двох учасників, в ході якого ведучий оголошує кожний набраний бал учасника , а на спеціальному табло відображується інформація по набраним балам учасниками.

Переможцем першого раунду стає …….!!!

Таким чином проходять перші 4 раунди гри.

Переходимо до другу туру наших змагань: на ринг запрошуються переможці учасники 5 раунду. Учасникам буде запропоновано 1 завдання у вигляді відповідності. Максимальна кількість балів, яку можна отримати за це завдання – це 4 бали. Учасники заповнюють бланк і віддають його журі. Якщо учасники наберуть однакову кількість балів, то їм будуть запропоновані додаткові питання.

Переможцем першого раунду стає …….!!!

Таким чином проходить 6 раунд гри.

І, нарешті,  7 раунд. На ринг запрошуються переможці, найрозумніші учасники нашого конкурсу.

Учасникам будуть запропоновані задачі, які вони розв’язуватимуть по одній. Відповіді приймаються від обох учасників.  Битва буде продовжуватися до першої неправильної відповіді учасника або до першої правильної відповіді. 

Учасники 7 раунду змагаються, ведучий оголошує правильні відповіді, ця ж інформація обов’язково дублюється на великому екрані, для всіх глядачів.

Шановне панство, я дуже радий вам представити нашого переможця …. 

Давайте привітаємо його аплодисментами!!!

А зараз всі учасники конкурсу запрошуються для нагородження…

5. Матеріали гри-змагання

I  раунд

1.  Укажіть лінійну функцію, графік якої паралельний осі абсцис і проходить через точку       А(-2; 3)?

Відповідь:    Д    ( )

2. Обчисліть   

Відповідь:    А

3. Розв’яжіть рівняння    

Відповідь:    В

4. Спростіть вираз    

Відповідь:    А

5. Сума градусних мір двох кутів паралелограма дорівнює 150°. Знайдіть градусну міру більшого кута паралелограма.

Відповідь:    В

II  раунд

1. На якому з наведених рисунків зображено ескіз графіка функції    

Відповідь:    Д    

2. Якому з наведених проміжків належить корінь рівняння   ?

Відповідь:    Б  

3.  

Відповідь:    А

4.  

Відповідь:    Б

5.     На     рисунку     зображено    прямі         ,     що

перетинаються. Визначити градусну міру кута , якщо

 .

Відповідь:    Б

III

1. На якому з наведених рисунків зображено ескіз графіка функції  

Відповідь:    Д     

2. Укажіть проміжок, якому належить число  

Відповідь:    А

3. Укажіть проміжок, якому належить корінь рівняння  

Відповідь:    А  

4. На рисунку зображено коло з центром у точці О, довжина якого дорівнює 64см. Визначте довжину меншої дуги  АВ кола, якщо АОВ=90°.

Відповідь:    В

5. Яка з наведених точок належить осі Oz прямокутної системи координат у просторі?

Відповідь:    Д 

IV

1. На якому з наведених рисунків зображено ескіз графіка функції  

Відповідь:    Г      

2. Розв’яжіть рівняння    

Відповідь:    В

3. Укажіть проміжок, якому належить число  

Відповідь:    Г

4. На рисунку зображено рівнобедрений трикутник АВС 

( АВ=ВС). Визначте градусну міру кута ВАС, якщо В=40°.

Відповідь:   Б

5. Яка з наведених точок лежить у площині  Oxz прямокутної системи координат у просторі?

Відповідь:    В  V

Установіть відповідність між задачею (1-4) та її розв’язком (А-Д)

1.   Скільки відсотків становить 4 від 16?    А.     20%

2.   На скільки відсотків 50 більше від 25? Б.     25%

3.   На скільки відсотків 21 менше від 42?   В.     10%

4.   Скільки відсотків становить 80, якщо 12 становить 3%?   Г.      50%

                                                                                                      Д.     100%

VІ  раунд

Кількість дівчат у класі становить   від кількості хлопців. Установіть відповідність між задачею (1-4) та  відповіддю  (А-Д) до неї

1.   Скільки відсотків хлопців у класі?         А.     20%

2.   Скільки відсотків дівчат у класі? Б.     75%

3.   Знайти відсоткове відношення кількості дівчат до кількості В.     25% хлопців?

4.   Знайти відсоткове відношення кількості хлопців до Г.      80% кількості дівчат?

                                                                                                      Д.     400%

Битва переможців

1.      У турнірі приймає участь 16 команд. Після кожної гри 1 команда вибуває.

Скільки буде проведено ігор?

Відповідь:  Спочатку проводяться 8 ігор ( 8 команд вибуло, 8 залишилось), потім серед них провели ще 4 гри ( 4 команди вибуло, 4 залишилось) , серед 4 команд провели 2 гри, 2 команди залишилось і наостанок провели ще одну фінальну гру.

Таким чином : 8+4+2+1=15 ігор 

2.      Футбольні фанати стоять у черзі, щоб купити білети на матч. В касі їх достатньо, щоб кожний купив по 2 білети. Але вболівальники стали купувати по три білети, поки всі білети не закінчились.  Таким чином, 12 вболівальникам не вистачило білетів. Скільки людей було в черзі?

Відповідь:  Нехай х – це кількість вболівальників, які встигли купити по три білети, тоді білетів в касі було 3х. Якщо б вони купували по два білети ( 2х) , то ще 12-м вболівальникам вистачило б по 2 білети, тобто 2*12=24

Таким чином маємо рівняння 

3х=2х+24 х=24

24 людини – ті, що купили, 12 – не вистачило, разом маємо 36 людей стояло у черзі.

3.                 60 слюсарів та 40 зварників працюють разом. Середня заробітна плата в день у слюсаря 300 грн., а у зварника 400 грн. Яка середня зарплата в день всіх цих робітників?

Відповідь:  Всі слюсарі в день заробляють 300*60=18000 грн,  а зварники – 40*400=16000грн.   Сумарна їх заробітна плата 18000+16000=34000грн., а всього робітників 60+40=100. 

Таким чином, середня зарплата в день всіх цих робітників  34000/100=340 грн.

4.                 Хазяїн овочево – фруктової крамниці продав 80% ананасів і викинув 10% від кількості ананасів , що залишились. Наступного дня він продав 2/3 від числа ананасів, що залишились і був вимушений викинути все, що залишились. Який відсоток ананасів хазяїн викинув?

 Відповідь:  Нехай у крамниці було 100% ананасів, тоді після першого дня залишилось 20% ананасів. 10% від цієї кількості становить 2% ананасів. Тобто викинули 2%, а залишилось 18%. Наступного дня продали 2/3 цієї кількості, тобто 12%. Решту викинули, тобто 6%. Таким чином, разом викинули 2% першого дня і 6% другого дня, тобто 8% ананасів.

5.                 Ця розгортка може бути складена у куб. Яка грань буде навпроти грані з червоною точкою?

Відповідь:  В

Додаткові питання

1.       Число, обернене до 0,5 ?  ( 2)

2.       Обчислити корінь кубічний з 64 (4)

3.       Скільки коренів має рівняння   (два)

4.       Скільки коренів має рівняння   

5.       Як називається графік функції оберненої пропорційності?  ( гіпербола)

6.       Як називається третя координата (z) точки у просторі ?  ( апліката)

7.       Скільки розв’язків має рівняння х ? (два)

8.       Чому дорівнює площа круга з радіусом 4 см?  ()

9.       Обчислити  

10.   Порівняти  і,      

11.   Обчислити   

12.   Градусна міра кута, яка складає  прямого кута   дорівнює    (60)

13.   Катети Δ дорівнюють 9 і 12. Гіпотенуза =   (15)

14.   Знайти число,  якого дорівнює  30    (60)

15.   Сума кутів  шестикутника =    (720)

16.   ² _ 6 _          

                 3              (4)

17.   Периметр рівностороннього Δ дорівнює 12см. Чому дорівнює його середня лінія? (2)

18.   Вписаний кут дорівнює 120º. Знайти центральний кут   (240)

19.   Квітник має форму прямокутника, площа якого дорівнює 2 м². Квіти у цьому квітнику посаджені рівномірно. Кожна квітка займає площу 100 см². Визначте кількість квітів у квітнику. (200)

20.   Серед яблук, що були заготовлені на зиму, 5 % виявилися зіпсованими. Яка ймовірність з першої спроби витягти навмання незіпсоване

яблуко? Відповідь дати у вигляді звичайного дробу (19/20)         

21.   Фермер виростив врожай: 200 динь з середньою масою плоду 2 кг, 150 кавунів із середньою масою плоду 6 кг і 100 гарбузів із середньою масою плоду 5 кг. Яка середня маса одного плоду? (4)

22.    В

23.   На руках 10 пальців. Скільки пальців на 10 руках? (50)

ВИСНОВОК

Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості.

Збільшення розумового навантаження на уроках математики заставило задуматися на тим, як підтримати у студентів цікавість до матеріалу, що вивчається, та активність протягом всього уроку. Поява інтересу до математики у студентів залежить від методики викладання і від того, наскільки вдало буде поставлена навчальна робота. Потрібно домагатися, щоб на уроках кожен учень працював активно та із задоволенням, і використовувати для цього різні способи для розвитку пізнавальної допитливості. Особливо важливою є така дія для підліткового віку. Коли формуються певні нахили до того чи іншого предмету, і тому в даний період треба розкривати всі сторони привабливості математики.

Немаловажна роль відводиться дидактичним іграм на уроках математики – сучасному методу навчання і виховання.

Гра-змагання « Математичний батл» дає можливість в ігровій формі ще раз оцінити ступінь готовності студентів другого курсу до ДПА з математики у формі ЗНО.  Тестова форма завдань для учасників дає можливість максимально наблизитись до умов проведення ЗНО з математики, давати відповіді швидко. Не треба витрачати багато часу на розв’язування складних завдань, що дає можливість вболівальникам постійно бути зосередженими, розв’язувати тестові завдання разом з учасниками і не відволікатися від ігрового процесу.

Форма гри у вигляді батлу стимулює у студентів дух азарту, бажання відповідати швидко і правильно, а також оцінити  ступінь власної підготовки до ЗНО, можливі прогалини з деяких тем, які треба повторно опрацювати.

Останній 7 раунд містить в собі задачі практичного змісту, що надає можливість студентам зрозуміти навіщо їм потрібно вивчення математики. Математичні задачі практичного змісту визивають у студентів більший інтерес, ніж теоретичні завдання, що ще раз розкриває прикладну спрямованість математичних знань.

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Матеріали конференції « Мотивація в освіті: інструменти, прийоми та принципи»

https://naurok.com.ua/conference/link/24 стаття «Методи і прийоми розвитку мотиваційної сфери учнів»

2.     Матеріали ІІ Всеукраїнської дистанційної науково-практичної конференції «Методичний пошук вчителя математики» https://vsuedu.ua

3.     Коваленко О.А. « Дидактична гра як засіб підвищення ефективності уроку математики» / Навчально-методичний посібник/ Вінниця, 2015

4.     Козира В.М. Математика: зовнішнє незалежне оцінювання: навчально-методичний посібник./ В.М. Козира. – Тернопіль:

Астон,2020. – 384с.

5.     https://aplusclick.org/grade11_ru.htm

6.     Саюк В. Ігрові методи та їх дидактичне значення/ В. Саюк// Рідна школа, 2001-№4-с.18

7.     Захарченко Н.В. Дидактичні ігри як засіб активізації навчання на уроках математики в основній школі «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр.-Вип.22/Редкол: І.А. Зязюн ( голова) та ін. – Київ-Вінниця: ТОВ « Планер», 2009-87-92

8.     Коваленко В.Г. Дидактические игры на уроках математики / В.Г.

Коваленко – М: Просвещение, 1990-96с.

9.     Малыгина А.С., Интеллектуальные тгры – один из методов активизации познавательной деятельности учащихся / А.С. Малыгина// Педагогика сотрудничества и проблемы воспитания молодежи: учеб-метод. разработки – Саратов: Изд-во Сарат. пед инта, 1989 -126с.