Урок
Тема. Валентина Сторожук. Життєвий і творчий шлях письменниці.
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю В. Сторожук; розвивати інтерес до її творчого доробку, розвивати вміння висловлювати думки про почуте, вміння аналізувати «видатних людей рідного краю, плекати працелюбність, доброту, гуманне ставлення до людини, до природи.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Теорія літератури: поезія, вірш
Обладнання: відеофільм «Диво-край», збірки поезій В. Сторожук, фотоматеріали
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Настановчо-мотиваційний етап
…Моє Поділля, стежко руса,
До богоокої ріки
Від Коцюбинського до Стуса
Стоять у слові земляки…
Наша рідна земля виколисала плеяду митців, які своєю творчістю збагатили скарбницю української літератури. Вона дала крила для лету багатьом митцям художнього слова: С. Руданському, М. Коцюбинському, М. Трублаїні, В. Стусові, М. Стельмаху, Є. Гуцалу, В. Земляку, В. Забаштанському, М. Каменюку, Т. Яковенко…
Багата також і на поетично обдарованих людей. Серед знаних поетів Вінниччини – імя В. Сторожук, відомої письменниці нашого краю.
(Записати тему уроку в зошити)
Епіграфом до уроку є поетичні рядки, в яких звучить любов до малої батьківщини:
Піду я полями до витоків Росі,
Як схочу послухать історію досі.
Звідтіль – у Білашки, щоб знову послухать,
Як шепчеться річка дитинства – Смотруха.
В. Сторожук
ІІ. Операційно-пізнавальний етап
Валенти́на Петрі́вна Сторожу́к (Буздиган) 1966, с. Білашки, Вінницька область — поетеса, прозаїк, дитяча письменниця, фольклористка, краєзнавець.
Біографія
Народилася 28 березня 1966 року в с. Білашки, Вінницької області в селянській родині. Навчалася в Білашківській восьмирічній школі. Закінчила з відзнакою бухгалтерський відділ Вінницького технікуму громадського харчування (1984) та філологічний факультет Вінницького державного педінституту ім. М. Островського (1988). Була науковим працівником Вінницького літературно-меморіального музею М. М. Коцюбинського (1990–2001), завідувачкою відділу організаційно-методичної та дозвіллєвої роботи Вінницького обласного центру народної творчості (2001–2010). З 2010 року — заступник головного редактора журналу «Вінницький край». Живе в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області.[
Валентина Сторожук на V Всеукраїнському фестивалі поезії "Підкова Пегаса", Вінниця, 2012
Літературна діяльність
Вірші пише з-за шкільної парти, друкується з 1980 року. Авторка понад 10 книг поезій та прози; упорядник багатьох публікацій; редактор, автор передмови чи післямови трьох десятків поетичних, прозових, мистецьких та наукових видань. Творчість Валентини Сторожук учителі-новатори області вивчають на уроках української літератури. Її вірші поклали на музику композитори Станіслав Городинський, Ральф Мархлевський, Василь Папаїка, Ольга Янушкевич, Володимир Косенко, Дмитро Шевчук, Василь Остапенко. Казка «Рукавичка» увійшла до компакт-диска «З ведмедиком Клаптиком до школи: Навчально-пізнавальна програма для дітей дошкільного віку», випущеного фірмою «МЕД» у 2007 р. та до однойменного збірника (МПП «МЕД», 2008). У своєму рідному селі Білашки Сторожук В. П. записала близько 500 прислів'їв і приказок, понад 200 повір'їв, весільний обряд, близько 300 пісень, 70 з яких вийшли окремим збірником «Червона калина, листячко зелене» (1992).
Член Національної спілки письменників України (1998) (належить до Вінницької обласної організації) та Національної спілки журналістів України (2009).
Твори
Поетичні збірки:
«Без тижня рік» (1990);
«Пам'ять Шипшини» (1999);
«Дивина» (2002);
«Сонцепоклонник: поетичний вінок Михайлові Коцюбинському» (2002);
«Третя Пречиста» (2005);
«Зелена Неділя» (2006);
«Голос трави» (2010).
Роман:
«Чорна черешня» (2011).
Книги для дітей:
«Рукавичка: стара казка на новий лад» (2005);
«Сосонка» (2006);
«Рятівник» (2009).
Поезії Валентини Сторожук увійшли до антологій «Стоголосся: Поетична антологія Вінниччини ХХ століття» (2002), «Книга про матір: Українська поезія ХІХ-ХХІ століть» (2003), «Квіт подільського слова: Антологія творів сучасних поетів Вінниччини» (2006, 2010), «Краса України» (2006), хрестоматії з літератури рідного краю «Подільські криниці. Випуск третій» (2006), альманахів «Подільське перевесло» (2008, 2009), «Собор» (2008), «Подільські джерела» (2011) та ін.
[ред.]
Нагороди і почесні звання
Заслужений працівник культури України (2006).
Лауреат Вінницької обласної молодіжної премії ім. М. Трублаїні (1989), всеукраїнських літературних премій ім. М. Коцюбинського (2000), Є. Гуцала (2002), «Благовіст» (2006), літературно-мистецької ім. Марка Вовчка (2008), ім. М. Стельмаха журналу «Вінницький край». (2010).
ІІІ. Сприйняття та осмислення змісту поетичних творів
Поезія від грецького-означає творчість, створення.
У вузькому сенсі під поезією розуміють віршовану, ритмічно організовану мову. У цьому сенсі поезії протиставляють прозу.
Вірші, як правило, пишуться в риму. Це означає, що закінчення останніх слів у двох або більше рядках повинні бути співзвучні один одному. Однак рима не обов'язкова для поета, іноді вони пишуть так звані «білі вірші», позбавлені рими.
На уроці ми творчо попрацюємо: створимо «Віночок поезій Валентини Сторожук». Кожна квітка – це поезія Валентини Сторожук.
Спочатку дізнаємося, які квіти впліталися в український віночок.
Безсмертник – це символ здоров’я, деревій – нескореності, барвінок – життя й безсмертя людської душі, цвіт вишні та яблуні – символ материнської відданості, калина – символ краси та дівочої вроди, волошка – вірності, ружа, мальва, півонія – віри, надії, любові.
Об’єднаймося в групи. Кожна група прочитає поезію В. Сторожук і дасть відповіді на запропоновані запитання.
(Учні отримують текст поезії та запитання).
Ви пам’ятаєте правила роботи в групах.
І група – вірш
ІІ група –
ІІІ група –
Учням роздаються паперові квіти, на яких вони пишуть назву та головну думку поезії.
Коли закінчують роботу в групах, то прикріплюють на дошку квіти у формі віночка.
Трава низенька-низенька. Роблять присідання.
Дерева високі-високі. Піднімають руки вгору.
Вітер дерева колише-гойдає. Обертаються.
То направо, то наліво нахиляє. Нахиляються вправо, вліво.
То вгору, то назад. Потягуються вгору, назад.
То вниз нагинає. Нахиляється вперед.
Птахи летять-відлітають. Махають руками-«крильми».
А учні тихенько за парти сідають. Сідають за парти.
Слово вчителя
Бесіда за прочитаною поезією:
Ще одна квітка додається в наш «віночок поезій».
Не можу залишити поза увагою вірш…
А зараз ми також спробуємо підібрати епітети до слова «мова». На слайдах ви побачите різні предмети, явища, рослини. Вам потрібно від їхніх назв утворити прикметники, художні означення.
Калина – калинова
Волошка – волошкова
Соловей – солов’їна
Світанок – світанкова
Барвінок – барвінкова
Отже, мова – калинова, волошкова, солов’їна, світанкова, барвінкова. (Записати в зошити)
ІV. Корекційно-рефлексійний етап
- Чи цікаво вам було працювати на уроці?
- Що нового ви дізналися?
V.Підбиття підсумків
Подивіться, будь ласка, на наш віночок. Як ви думаєте, чого не вистачає? Правильно, стрічок. Я вам роздам паперові стрічки різних кольорів ( світло-коричнева - символ землі-годувальниці , жовта - символ сонця, світло-зелена та темно-зелена - символ краси і молодості, символ живої природи, синя і блакитна - символ неба і води, жовтогаряча - символ хліба, фіолетова - символ мудрості, розуму, малинова - щирості й душевності, рожева - достатку,біла - символ чистоти,червона - символ печалі та магічності) , на них ви напишете ваші враження від прочитаних поезій Олени Вітенко. Потім ми їх прикріпимо до віночка.
Ось і закінчується наш урок. Хочу прочитати наостанок уривок з поезії :
VІ. Оцінювання
VІІ. Домашнє завдання: