Позакласний захід "Життя та творчість Т.Г. Шевченка", 3 клас
ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД
У 3 КЛАСІ
«Життя та творчість
Т.Г.Шевченка»
Учитель
початкових класів
Стороженко О.В.
Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка; донести образ вірного сина України; ознайомити з ним як з поетом, художником, борцем; розвивати навички виразного читання віршів; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати пошану до героїчного історичного минулого, любов до свого народу.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка; ілюстрації та репродукції картин Шевченка, репродукції картин художників до творів Шевченка; фотовиставка «Шевченківськими місцями»; виставка дитячих малюнків виставка літератури; грамзапис пісні «Реве та стогне», фонозапис пісні «Тече вода з – під явора», мультимедійна презентація «Стежками життя Шевченка».
Хід заходу
І. Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»
Слайд 1,2
Учитель. Шановні друзі! Сьогодні наш позакласний захід присвячений великому поету України Т. Г. Шевченку, творчість якого знають і люблять не тільки у нашій країні, а й далеко за її межами.
Учні по черзі
1.Кобзарем ми звемо
Так його від роду.
Кожен вірш свій і поему
Він присвячував народу.
2.Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.
3.Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами-сльозами.
4.В похилій хаті, край села,
Над ставом чистим і прозорим
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
Слайд 3
1 – й учень
— Народився Шевченко 9 березня 1814 року в с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині в сім'ї селянина-кріпака.
Слайд 4
2 – й учень
Хлопчик ріс мовчазним, замисленим, не тримався хати, а все блукав десь за вигоном, за що його прозвали в сім'ї «малим приблудою».
Слайд 5
3 – й учень
Тарасу було 11 років, коли він залишився сиротою. Тяжко жити в наймах! Ким він тільки не був: і пастухом, і погоничем, і нянькою, і воду носив школярам. Про своє нелегке дитинство він згадував у віршах «Не називаю її раєм», «І золотої, й дорогої», «Мені тринадцятий минало...»
Слайд 6,7
4 – й учень
Змалку в хлопчика прокинувся талант художника. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь, де тільки міг: на стінах, на дверях, на папері. Стверджують, що саме тоді Тарас почав складати і свої перші поезії. З того часу Шевченко-художник і Шевченко-поет йшли поруч тернистими стежками життя.
Слайд 8
5 – й учень
Хоче малювати,
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
Нишком він малює
Статуї в саду,
Вночі пише вірші
Про людську біду.
В 1845 році Тарас Григорович закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями та званням «вільного» художника. Тарас малював портрети, картини та ілюстрував свої вірші.
Слайд 9
6 – й учень
За бунтарські вірші 33-річного Тараса забрали в солдати. Незважаючи на заборону, він писав вірші і ховав їх за халявою чобота. Цю книжку він називав «захалявною». Свої твори поет писав чарівною барвистою українською мовою, наближеною до народної. Тому його вірші легко читати й запам’ятовувати. Вітер,сонце. зорі, дерева вишневий садок – усе оживає у віршах Шевченка.
Слайд 10
7 – й учень
У 1840році була надрукована перша збірка віршів поета. Тарас Григорович Шевченко назвав її «Кобзар» У цій книзі переплетена доля селянки – кріпачки з долею неньки України. Боротьба народу за щастя і волю.
Слайд 11,12
8 – й учень
Багато віршів Т.Шевченка покладено на музику видатними композиторами. Вони також звучать як народні пісні.
Слайд 13,14
9 – й учень
Поет дуже любив Україну, розкривав невичерпні багатства мови, чарівну музику українського слова.
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!
Слайд 15
10 – й учень
Короткий вік і тяжке життя випали на долю поета. 9 березня 1861 року Тарасові Шевченку минуло 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого Кобзаря.
Слайд 16
11– й учень
Минуло 200 років із дня народження славного сина України, але в багатьох українських родинах знають і поважають його, захоплюються його мужністю, схиляють голову перед його талантом та передають цю любов молодому поколінню ще з дитинства.
Учні по черзі
1.Про Тараса, про Шевченка
Нам розказувала ненька,
Про Тарасових батьків,
Про сестер і про братів.
2.Та й розповідав нам тато
І цікаво, і багато:
Як Тарасик виростав,
Як поетом славним став.
3.Я Шевченка поважаю,
Вірші все його вивчаю —
Ось уже навчився я
Десять віршів з «Кобзаря».
12– й учень
Олесь Гончар, відомий український письменник, звертаючись до дітей, написав: «Юні друзі! Дорожіть Шевченком!.. Хочеться вірити, що, вступаючи в нове тисячоліття, на вашому шляху завжди буде
«Тарасова пристрасть, Тарасова мужність, Тарасове невмируще слово!»
Стежками життя Шевченка. Учитель початкових класів. Стороженко О. В.
Щовесни, коли тають сніги,І на рясті просяє веселка,Повні сил і живої снаги. Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
9 березня 1814 року темної ночі перед світом у селі Моринцях, що на Звенигородчині, в хаті кріпака Григорія Шевченка народилась дитина, а в Україні великий поет і художник – Тарас Григорович Шевченко.
Малий Тарас зростав сміливим і допитливим. Батько гордився ним. Коли ж йому виповнилось 8 років, батько віддав його в науку до дяка. За найменшу провину карав він своїх учнів різками. Ти взяла мене маленького, за рукуІ хлопця в школу одвела. До п'яного дяка в науку. Учися, серденько, колись. З нас будуть люди, - ти казала.
За два роки Тарас навчився читати й писати, і, можливо, засвоїв якісь знання з арифметики. Після смерті у 1823р. матері і 1825р. батька одинадцятирічний Тарас залишився сиротою. Вже в шкільні роки малим Тарасом оволоділа непереборна пристрасть до малювання. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь де тільки міг. Хоче малювати,Прагне він до знань,Та за це багато зазнає Знущань. Нишком він малюєСтатуї в саду. В ночі пише вірші Про людську біду…
Панові Енгельгардту заманулося мати свого художника, тому він віддав хлопця на 4 роки до живописця В. Ширяєва. Стверджують, що саме тоді Тарас почав складати свої перші поезії. Зоре моя вечірняя,Зійди над горою,Поговорим тихесенько. В неволі з тобою. (“Зоре моя вечірняя”)
Встала весна,Чорну землю Сонну розбудила,Уквітчала її рястом,Барвінком укрила.І на полі жайворонок,Соловейко в гаїЗемлю, убрану весною. Вранці зустрічає. З того часу Шевченко – художник і Шевченко – поет ішли поруч тернистими стежками життя.
Т. Шевченко. Катерина Т. Шевченко. Знахар
Свої твори поет писав чарівної, барвистою українською мовою наближеною до народної. Тому його вірші легко читати й запам'ятовувати. Вітер, сонце, зорі, дерева, вишневий садок – усе оживає у віршах Шевченка. Садок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть.
Колись кобзарями називали мудрих дідусів, які мандрували від села до села та під звуки кобзи розповідали простим людям про долю України. І не дивно що свою першу книжечку Тарас Григорович назвав “Кобзар” (1840р.)У цій книзі переплетена доля селянки-кріпачки з долею неньки-України, боротьба народу за щастя і волю. На панщині пшеницю жала,Втомилася; не спочивать. Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать.
Доля України завжди хвилювала Великого Кобзаря. Він вірив у краще майбутнє свого народу.І на оновленій земліВрага не буде супостата,А буде син, і буде мати,І будуть люди на землі.
Багато віршів Тараса Шевченка покладено на музику видатними композиторами. Вони також звучать як народні пісні. Реве та стогне Дніпр широкий,Сердитий вітер завива,Додолу верби гне високі,Горами хвилю підійма. Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина.
Поет дуже любив свою Україну і порівнював її з образом матері. Україно! Україно!Серце моє, ненько!Як згадаю твою долю,Заплаче серденько. Свою Україну любіть,Любіть її во время люте,В останню тяжкую минуту. За неї господа моліть.
Своїм величезним талантом Т. Г. Шевченко розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув і. як ніхто, відчув чудово чарівну музику українського слова. Ну що б, здавалося, слова…Слова та голос – більш нічого. А серце б'ється – ожива,Як їх почує!.. Знать, од БогаІ голос той, і ті словаІдуть меж люди!Не цурайтесь того слова,Що мати співала,Як малого сповивала. З малим розмовляла.
Справжній співець України прожив тільки 47 років. 10 років заслання підірвали фізичні сили, здоров'я Шевченка. Та чи могли люди забути і не виконати його заповіту. Як умру, то поховайте. Мене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій,Щоб лани широкополі,І Дніпро, і кручіБуло видно, було чути,Як реве ревучий.
Поховали Великого Кобзаря на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева.10 березня – День пам'яті ШевченкаІ мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новій,Не забудьте пам’янути. Незлим тихим словом.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку