1
Міністерство освіти і науки України
Управління молоді, позашкільної освіти та
національно-патріотичного виховання Дніпровської міської ради
Комунальний позашкільний навчальний заклад «Міська станція юних техніків» Дніпровської міської ради
«ПОЗАШКІЛЬНИЙ STEAM-ЦЕНТР ЯК ІННОВАЦІЙНА ФОРМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ»
Автор: |
Луценко Олександр Олександрович директор |
м. Дніпро -2021
1.1. ІНДУСТРІЯ 4.0. ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ
1.2. АКТИВІЗАЦІЯ STEM-ОСВІТИ В ПОЗАШКІЛЛІ
РОЗДІЛ 2. СТВОРЕННЯ STEM-ЦЕНТРУ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ
2.1. ЗАМОВНИКИ ІННОВАЦІЙНИХ ЗМІН В ОСВІТІ ПЕДАГОГІВ
2.2. АГЕНТИ ІННОВАЦІЙНИХ ЗМІН В ОСВІТІ ПЕДАГОГІВ
2.3. ФОРМИ ІННОВАЦІЙНИХ ЗМІН В ОСВІТІ ПЕДАГОГІВ
2.4. МІСЬКА СТАНЦІЯ ЮНИХ ТЕХНІКІВ ДНІПРА ЯК STEAM-ЦЕНТР ОСВІТИ ПЕДАГОГІВ МІСТА
5 серпня 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року.
“Запровадження STEM-освіти не тільки дозволить вчителям наочніше пояснювати необхідний матеріал, а й допоможе учням ще зі шкільної парти вчитися критичному мисленню та вдало комбінувати отримані знання для вирішення реальних життєвих ситуацій. Адже одними із основних компетентностей школярів є навички логічного і математичного мислення та наукове розуміння природи і сучасних технологій. Ми прагнемо, щоб науково-технічні, математичні, інженерні професії стали знову популярними, а цю популярність потрібно розвивати із отриманих знань у школі”, – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної освіти.
Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми STEM-освіти будуть спрямовані на формування компетентностей, актуальних на ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення, навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації.
STEM-освіта може реалізуватися через усі види освіти – формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах /лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо).
Переваги та актуальність STEM-освіти сьогодні очевидні багатьом. Але є серйозна небезпека перетворення цієї живої і прогресивної системи в нові формалізовані заняття по освоєнню «навичок XXI століття». Тому найважливішим психолого-педагогічною умовою реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є професійний розвиток педагогів, які працюють в цій системі.
В той же час позашкільна освіта являє собою складну багаторівневу освітню систему, яка функціонує, спираючись на соціальне замовлення суспільства, його бажання і потреби. Особливо це стосується позашкільної технічної освіти. Дана система надає широкий спектр освітніх послуг, задовольняючи зростаючі індивідуальні освітні потреби. Дитина вільна у виборі форм, видів і діяльності в дитячих об'єднаннях. Система позашкільної освіти не тільки дозволяє дитині засвоїти нові соціальні ролі, а й створює умови для творчого розвитку, прилучає його до цінностей і норм суспільства, адаптує дитину в ньому. Позашкільна освіта в сукупності з загальноосвітніми установами утворюють цілісну систему освіти.
Позашкільна технічна освіта має свою специфіку, яка полягає в спрямованності на вирішення завдань професійно-орієнтованої діяльності вихованців по їхніх потребах в будь-якій галузі і сфері людської життєдіяльності. Ці якості позашкільної технічної освіти роблять її найбільш пристосованим майданчиком для створення освітнього STEAM центру для педагогів.
Торжество розумних машин, які покликані допомагати людині у вирішенні найрізноманітніших завдань - це вже не фантастика, а реальність. Безпілотні автомобілі, інтелектуальні мобільні помічники, віртуальні таксопарки, готелі, банки, які не мають матеріальних активів і керовані комп'ютерами - ось далеко неповний список того, вже зараз докорінно змінює наше життя. Бо ми живемо під час 4-ї промислової революції. Час Індустрії 4.0.
Яким чином має при всьому при цьому змінюватися освіта? Особливо це важливо для середніх шкіл, в яких по суті нічого не змінилося в порівнянні з початком 19 століття. А зараз вік 21-й!
Вже згадана Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) визначає три основних політичних підходи до сприяння розвитку наукоємних та високотехнологічних галузей, спрямованих на заохочення дітей та молоді до проведення досліджень та оволодіння науково-технічними, інженерними професіями, а саме:
Тобто, підвищення кваліфікації вчителів визначено як один з основних підходів для реалізації державної політики з підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та розвитку людського капіталу, одним з основних факторів інноваційної діяльності у сфері освіти, що відповідає запитам економіки та потребам суспільства.
За прогнозами дослідників, найбільш популярні у вчителів в найближчі два-три роки будуть курси, пов'язані з роботою в класах передпрофесійної підготовки. В першу чергу, мова йде про інженерні та медичні класи.
У таких класах старшокласники опановують і предмети, і майбутню професію в ході лабораторних, експериментальних, проєктно-дослідницьких робіт. Для такої роботи вчителя необхідно озброїти новими технологіями та методиками, навчити вести освітній процес в високотехнологічному просторі.
Педагогічні технології, що застосовуються в більшості позашкільних навчальних закладах технічного профілю, мають на меті створення такого середовища навчання, яке дозволяє вихованцям бути більш активними. Щоб не сталося, гуртківці залучені в своє власне навчання. Підсумком є те, що дітям краще запам'ятати те, чого вони навчилися, коли вони залучені в процес, а, не будучи пасивними спостерігачами.
Об’єктивно менш заформалізований освітній процес у закладі позашкільної освіти створює більш сприятливі умови для впровадження в ньому STEM-навчання. Керівник гуртка має ширші можливості щодо вибору навчальних програм, форм навчання, місць і часу проведення занять у порівнянні із шкільним вчителем.
Активізація STEM-освіти в позашкіллі має велике стратегічне значення для розвитку всієї інноваційної освіти в країні. Позашкільна STEM-освіта сьогодні демонструє потужний науковий потенціал, для ефективної реалізації якого потрібно створити національну політику STEM-освіти, запровадити пошуководослідницькі підходи і розробити стандарти STEM - орієнтованого освітнього контенту, особливо в позашкіллі.
Об’єднання зусиль закладів загальної середньої та позашкільної освіти у поширенні здобутків у галузі STEM - освіти сприятиме впровадженню елементів STEM - освіти у всіх закладах освіти України, пошуку шляхів для інновацій, виявленню проблем і прогнозуванню тенденцій STEM-освіти, вивченню особливостей розвитку STEM-освіти в різних країнах світу та використанню їхнього досвіду.
Працівники майбутнього мають вирішувати проблеми, розуміючи й використовуючи наукові підходи, знаючи технології, якими можна вирішити ці проблеми,- із цим погоджуються в усьому світі. Зміни в підготовці педагогів повинні бути системними. Треба вдосконалити зміст підвищення кваліфікації педагогів, підготувати викладачів, створити відповідні умови й інфраструктуру, а щоби бачити ефективність змін – потрібна єдина освітня політика.
У школі частіш за все немає спеціально обладнаних лабораторій і спеціально підготовлених педагогів для заняття учнями дослідницькою та проектною діяльністю. Сталося змішання понять як у педагогів, так і серед школярів: дослідницька робота, навчально-дослідна робота, проєкт. В результаті на конкурси дослідницьких робіт учнів разом з дослідницькими роботами, надходять і реферативні роботи, і проєкти.
Світ обертається навколо інновацій: нові ідеї, нові продукти, нові рішення існуючих проблем. Наука, технології, інженерія та математика є основою для інновацій. Розвиток STEM-напрямків в освіті має вирішальне значення для розвитку суспільства. Концепція STEM-освіти виникла на запит бізнесу (у першу чергу великих корпорацій), що потребує професіоналів нового ґатунку. Вона передбачає поєднання різних наук, технологій, інженерної творчості та математичного мислення. Для того, щоб задовольнити потреби технологічного суспільства і розвинути у населення бажання та здібності займатись наукою та технологіями, STEM-освіту потрібно запроваджувати ще в школі. Це особливо стосується країн, метою яких подолання проблеми «STEM розриву» – наявність великої кількості вільних робочих місць через брак кваліфікованих робітників.
Всеукраїнський круглий стіл «STEM-освіта в Україні: від дошкільника до компетентного випускника», який в 2017 році зібрав з ініціативи МОН та Інституту модернізації змісту освіти фахівців-науковців і педагогів-практиків, визначив, що спочатку потрібно проаналізувати найкращі національні та світові навчальні практики, курси підвищення кваліфікації вчителів, зміст підручників і посібників для вчителів крізь призму STEM. Потім – розробити нові програми, що базуються на проблемному та дослідницькому підходах, збільшити кількість педагогів, залучених до STEM-освіти завдяки співробітництву шкіл та позашкілля, створити STEM-центри, створити програми підвищення кваліфікації для вчителів і впроваджувати відповідні тренінги.
Тобто, агентами змін в освіті має виступати педагоги й шкіл, й позашкілля.
Сьогодні вчителю необхідно розвиватися в ногу з часом і допомагати своїм учням самостійно осягати нові науки, хотіти вчитися і розвиватися, співпрацювати і сміливо реалізовувати власні проєкти, бути готовим до змін і творчо підходити до вибору форм та змісту підвищення своєї кваліфікації.
З 2020 року вчителям надається свобода дій – вони можуть самостійно обирати форми, види, способи та суб'єктів підвищення кваліфікації. Це дозволить педагогам працювати у більш комфортних умовах.
Серед іншого, запроваджується кілька форм підвищення кваліфікації:
При цьому вчитель має право поєднувати ці форми, а не обирати якусь одну. Також нові правила передбачають декілька видів підвищення кваліфікації, а саме:
30 років успішної діяльності Комунального позашкільного навчального закладу «Міська станція юних техніків» Дніпровської міської ради довели високу професійну компетентність її педагогів.
В різні роки керівники гуртків закладу залучалися до проведення курсів підвищення кваліфікації педагогів на базі КЗВО ДАНО (ДОІППО): Степаненко О.Ю. – керівник судномодельного гуртка, Шибка Г.І. – керівник гуртка радіоелектроніки та мікропроцесорної техніки, Шибка О.С. – керівник гуртка Астрономії та ІТ, Архангельська Н.П. – керівник гуртка «Дискусійний клуб».
З 2016 року заклад є учасником обласної дослідно-експериментальної роботи за темою «Науково-методичні засади створення інноваційної моделі STEM-освіти» під керівництвом Бутурліної О.В., завідувача кафедри управління інформаційно-освітніми проектами Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидата філософських наук,
Тому цілком закономірно, що в 2019 році розпочалася робота із створення на базі Міської станції юних техніків Дніпра STEAM-центру, який серед іншого, має стати майданчиком для підвищення кваліфікації вчителів STEAM-профілю. Планується, що навчальні лабораторії технічних гуртків стануть для вчителів комунікативним простором для вдосконалення власних прийомів роботи із супроводження дітей, які із захопленням займаються дослідницькою роботою.
Першим кроком стало залучення педагогів закладу до проєкту «Мініфеномента».
Проєкт «Мініфеномента» реалізується в рамках українсько-німецького проєкту «Розвиток соціального діалогу в Дніпропетровському регіоні» та проєкту «EXAM Дніпро», що впроваджується Федерацією організацій роботодавців Дніпропетровщини (ФОРД) спільно з організацією роботодавців Німеччини NORDMETALL.
Голова правління Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини Віктор Сергєєв зазначає: зазвичай діти не дуже охоче обирають професії, пов’язані з технікою та інженерією. А вони дуже затребувані на ринку праці. Він також зазначив, що нині на ринку праці – серйозна нестача саме технічних спеціалістів. Треба зацікавити дітей природничими науками. Адже скільки цікавого та непізнаного в реальному, а не комп’ютерному світі.
Проєкт започатковано в рамках українсько-німецької програми «Розширений соціальний діалог в Дніпропетровській області» та «ЕХАМ Днірпро». Його підтримують організації роботодавців Дніпропетровщини та Німеччини.
За словами Луца Фіззера, професора Фленсбурзького Університету, автора методики «Мініфеномента», головна ідея проєкту – асиміляція та акомодація інформації. Дитина має право на власний шлях пізнання. Стенди, які вільно інтегруються у навчальний простір дитини, зацікавлять, здивують, спровокують народження питань, відповіді на які вона буде сама шукати й знаходити, вибудовуючи власну пізнавальну стратегію – стратегію самостійного дослідника».
За проєктом, в навчальному закладі встановлюються 52 експериментальні станції для дослідів. Усі вони нескладні, виготовлені в основному з дерева, в одному стилі. Діти активно реагують на «живу науку». За методикою, діти мають опановувати все самі, без підказок дорослих і старшокласників.
Але спочатку саме педагоги мають опанувати й методику виготовлення цих експериментальних станцій, й правила взаємодії з ними. Процес навчання педагогів й має відбуватися на базі Міської станції юних техніків Дніпра.
А далі тим школам, де батьки вирішать, що такий експериментальний центр їм потрібен на постійній основі, будуть надані всі креслення та роз’яснення. Про матеріали доведеться подбати самим батькам. У Німеччині одна експериментальна станція обходиться приблизно в 150 євро, в Україні це набагато дешевше. Повний комплект – це 52 станції, але зазвичай школи встановлюють спершу 10-20 станцій.
Ми живемо в надзвичайний час змін, час нової технічної революції. Подібні переломні моменти траплялися у світовій історії вкрай рідко. Важко передбачити, яким буде людство через декілька десятиліть, яким буде майбутнє для наших дітей. Чи зможе нове покоління долати виклики нової епохи та успішно будувати кар`єру? Чи здатна сучасна система освіти підготувати молодь, зробивши їх конкурентоспроможними та кваліфікованими спеціалістами у новому, технологічному світі? Сьогодні навіть прогнозувати, які професії виникнуть в найближчі десятиліття практично неможливо, тому що в даний момент не існує навіть їх назв.
Тому наша система освіти насамперед потребує реформування у самій стратегії, основному підході до навчання педагогів. Цим самим шляхом має стати STEM-освіта й розбудова партнерських освітніх відносин між всіма ланками освіти. Насамперед – середньої загальної та позашкільної.
1. Закон про «Позашкільну освіту» - Режим доступу до документу: http://zakon.rada.gov. ua/
2. Закон України «Про освіту» - Режим доступу до документу: http://zakon.rada.gov. ua/
3. Закон України «Про загальну середню освіту» - Режим доступу до документу: http://zakon.rada.gov.ua/
4. Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 05.08.2020 № 960-р
5. О.С.Шибка. Інтеграція STEM освіти в систему позашкільного простору. [Електронний ресурс] / О.С.Шибка. Режим доступу: https://naurok.com.ua/integraciya-stem-osviti-v-sistemu-pozashkilnogo-prostoru-112944.html.
6. Уряд ухвалив концепцію розвитку STEM-освіти до 2027 року. Режим доступу до документа: https://mon.gov.ua/ua/news/uryad -uhvaliv-koncepciyu-rozvitku-stem-osviti-do-2027-roku