Державний професійно-технічний навчальний заклад
«Козятинське міжрегіональне вище
професійне училище залізничного транспорту»
Конспект відкритого
навчально-виховного заходу
з української літератури
на тему:
«Я син народа, що вгору йде…»
(До вшанування пам’яті
видатного українського письменника
Івана Яковича Франка)
Із досвіду викладача
української мови і літератури
Панчук Алли Федорівни
Тема заходу: «Я син народа, що вгору йде!»
(До вшанування пам’яті видатного українського письменника
Івана Франка)
Мета: вшанування пам’яті видатного українського письменника, вченого та громадського діяча, популяризація його літературної, наукової спадщини, зважаючи на його вагомий внесок у становлення української нації, а також з нагоди відзначення пам’ятних дат;
Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, екран.
Наочно-дидактичне забезпечення: портрет І.Франка, виставка творів письменника і про нього, газета до ювілею письменника, художній кінофільм «Іван Франко», мультимедійна презентація, вишиті рушники, підсвічник.
Методи: Слово викладача, демонстраційний, художня декламація, виразне читання, ІКТ, аналіз, бесіда.
Форма проведення заходу: кіноподорож.
Міжпредметні зв’язки: інформаційні технології, художня культура,
кіномистецтво, історія.
Очікувані результати: учні збагатили свої знання про життєвий і творчий шлях І.Франка, зацікавилися унікальною постаттю письменника; виробили навички виразного читання та художньої декламації; утвердилися у своїх патріотичних почуттях та любові до рідної Батьківщини; учні не пасивно спостерігають чи слухають, а активно працюють. Сприймаючи інформацію, аналізують її, класифікують, роблять узагальнення, висновки.
Епіграф: «Іван Франко – це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука передчуття щастя України, України і людськості» М. Рильський.
Хід уроку
Вступне слово викладача.
- Добрий день! Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам'ять видатного українського письменника, науковця, громадського діяча – Івана Яковича Франка.
Йому судилася доля незвичайна: син сільського коваля, завдяки таланту, винятковій твердості переконань і титанічній праці сягнув вершин світового мистецтва, відобразив у своїй творчості найглибші почуття, мрії українського народу, що дало повне право сказати про нього: це був справжній народний співець.
(викладач зачитує епіграф до заходу, який демонструється на екрані)
Дуже влучно сказав про Франка відомий український поет Максим Рильський: «Іван Франко – це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука передчуття щастя України, України і людськості». Тому саме ці слова стануть гаслом нашого заходу.
Ведучий. За величчю й багатством творчої спадщини Іван Франко не має рівних собі в історії української культури, літератури. Він — поет, прозаїк, драматург, фольклорист, етнограф, літературознавець, мовознавець, філософ, історик, економіст, журналіст, публіцист, бібліограф, перекладач, педагог... Йому належить понад 4 тисячі творів. Це значить, що протягом 40 років письменник у середньому за кожних три дні писав один твір. Не випадково Івана Франка називають велетнем, титаном думки і праці.
Ведуча. Ось яким його пам’ятають сучасники:
«Він мав гарне високе чоло, трохи кучеряве рудаве волосся, рудаві
невеликі вуса й сірі очі. На його обличчі виднілися розум й енергія. Очі й уста виказували не впертість, а завзяття. Він ходив у вишитій сорочці. Одяг на ньому був невибагливий, навіть убогий. У поведінці скромний, навіть трохи несміливий».
«Був середнього зросту, а йшов як велетень… мало хто встигав за ним, головою сягав хтозна-як високо. Спокійної вдачі, а вибухав, як порох, коли йшлося про добро трудящих, і кидав громи, щоб Русь не спала».
Він був справжнім патріотом рідної Батьківщини та свого народу, не боявся переслідувань та арештів – ніхто і ніщо не могло зупинити його думки, заборонити писати і говорити. Він вірив у світле майбутнє свого народу і намагався словом і ділом долучитися до його боротьби за волю і незалежність.
Учень читає поезію І.Я. Франка «Нехай і так…»
Нехай і так, що згину я,
Забутий десь під тином,
Що всі мої думки, діла
Сліду не лишать, мов та мла
На небі синім!
Нехай і так! Я радо йду
На чесне, праве діло!
За нього радо в горі вмру
І аж до гробу додержу
Свій прапор ціло.
До моря сліз, під тиском пересудів
Пролитих, і моя вплила краплина;
До храму людських змагань, праць і трудів,
Чень, і моя доложиться цеглина.
А як мільйонів куплений сльозами,
День світла, щастя й волі засвітає,
То, чень, в новім, великім людськім храмі
Хтось добрим словом і мене згадає.
Викладач. Життєвим гаслом І.Я. Франка ми, спадкоємці, можемо вважати його слова з поезії «Декадент»: Я син народа ,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Своїм життям і творчістю він довів усім, що це дійсно так.
Під час уроків з вивчення біографії І.Я. Франка ми ознайомилися з основними віхами його життєвого шляху та деякими перлинами творчого доробку. Тому ми не будемо знову переповідати біографію митця. Сьогодні хочу запропонувати вам поринути у кіноподорож та переглянути вітчизняну кінострічку «Іван Франко», яка перенесе нас у тi далекi часи, коли Iван Франко починав свiй нелегкий життєвий i творчий шлях. Але перегляд фільму не має бути пасивним. Ви повинні підійти до нього усвідомлено, зосередити увагу на режисурі, деталях, актуалізувати свої попередні знання, щоб зуміти проаналізувати побачене і почуте, порівняти із уже відомою вам інформацією.
Перегляд художнього кінофільму «Іван Франко».
1./ Інформація про історію створення фільму, творчу манеру режисера, творчу групу, яка працювала над фільмом/.
Художня стрічка «Іван Франко» знята Київською кіностудією художніх фільмів 1956 року( згодом ця кіностудія стала носити ім’я О. Довженка). За жанром - це біографічно-історична драма. Фільм було створено відомими кінорежисерами Т. Левчуком та
В. Конарським за сценарієм Л. Смілянського. Музику до кінофільму написали композитори
М. Колеса та Б. Лятошинський. Головну роль Івана Франка виконав відомий актор і режисер Сергій Бондарчук. В ролях були задіяні й інші не менш відомі актори кіно та театру як Л. Гриценко, І.Скобцева, Я.Геляс, О.Ліцкановіч, В.Балашов,
М. Романов, Л.Снежніцькій, В.Матвєєв, Г.Бабенко, Л.Пархоменко, П.Шпрінгфельд, І. Переверзєв, Д. Мілютенко.
Творча група намагалась передати в кінострічці певну атмосферу, в якій жив і творив письменник, показати картини побуту та суспільно-політичного життя, а також розкрити залежність митця від історичної обстановки, її негативного впливу на його особисте і громадське життя, а особливо на творчість. Основні кадри фільму було знято на старовинних вуличках міста Лева, бруківка яких, ще пам’ятає тверду, впевнену ходу Франка. На мою думку, авторам фільму досить переконливо вдалося відтворити ту історичну епоху та постать митця. А ви поділитеся своїми враженнями після перегляду фільму.
2. Демонстрація фільму (тривалість 50 хвилин)
3.Посткомунікативний акт сприйняття /аналіз художньої структури: режисерське або акторське рішення ідейної концепції фільму/.
/Вільне нерегламентоване спілкування ( бесіда)/:
Підсумкове слово викладача.
Палкі слова пророчих дум і вистражданих почуттів поета глибоко западали в душу, пробуджували нестримне прагнення до роботи, до відданого служіння українському народові, до боротьби за його щастя. Його життя і творчість – це шлях у вічність.
Постать Франка увіковічена не тільки в його творчій спадщині, літературі, кіномистецтві, а й в живописі та скульптурі.
Його ім’я носять вулиці у різних містах України та за кордом (у Монреалі). На його честь перейменовано місто Станіслав. Його ім’я носять театри й освітні заклади.
Закінчити нашу кіноподорож хочу словами Миколи Тихонова про великого Каменяра: «До нього не заростає народна стежка. До нього приходитимуть все нові покоління, тому що в його творах вони знаходитимуть правду про темне минуле.., знаходитимуть вічно палаючий вогонь любові до людини, до свободи, до незалежності…».
1