Пожежна безпека. Казка в малюнках. Кіт Пустун.

Кіт Пустун

   У дрімучому , на високому пагорбі жив Пустун. Дуже часто він лякав мешканців лісу: ,, , , … То закидає нору , то вигребе всі запаси , то  обкидає , то дражнить , то ганяє маленьких . Всі Пустуна боялися.

   Якось лісовою стежкою  проїжджала , а з неї ненароком випало цуценя. Воно злякалося та почало . На його плач збіглися майже всі мешканці лісу: і , і , і ,  і  , і .  Всі почали заспокоювати його. Але зненацька на гілках дерев  з’явився    Пустун. Всі розбіглися, хто куди зміг, лише не знало в чому справа, і тихенько продовжило плакати.

   Пустун грізно підійшов до нього і запитав:

•          Чого скиглиш?
•          Загубився я. – пошепки промовило .
•          А ім’я в тебе є?
•          Є. Білі.
•          Будеш моїм другом! – сказав Пустун.

   З того часу Пустун та Білі стали найкращими друзями. Білі часто ображався на Пустуна за його витівки. Та найбільше він сумував за своїм господарем, вдивляючись на .

   Пустун вирішив допомогти новому другові. На світанку вони вирушили у дорогу  до найближчого .  І, як не дивно, Білі згадав цей шлях. А вже за декілька хвилин почув голос свого  господаря і кинувся стрімголов до нього.  , впізнавши Білі, обійняв його та запросив на обід Пустуна.

   Пустун, будучи не дуже вихованим , знайшов на столі коробку , прихопив її з собою.  Повернувшись до , декілька днів Пустун сумував за Білі і зовсім не виходив з . Лісові мешканці, помітивши таку тишу, вирішили наблизитися до його будиночка. Пустун помітив їх та вирішив пожартувати.

   Він взяв , запалив його та кинув у відчинене вікно. Але, ой лишенько, зайнявся полум’ям  його  хвостик!  Усе навкруги ! Густий, їдкий дим огорнув все довкола. Лісові мешканці плакали та не знали куди ховатися. І лише тоді Пустун зрозумів, що накоїв біди. Але вже нічого не виправиш.  Загасивши свого хвостика він чимдуж побіг у до Білі по допомогу. 

   Прибігши у , він розповів, що сталося біда. Білі вислухав та почав лащитися до ,  хватаючи  за капці, тягнув у бік лісу. зрозумів у чому річ, побіг , сповіщаючи та просячи про допомогу. Селяни швидко загасили , а всіх лісових мешканців прихистили у себе. А наш Пустун вже більше так не  чинить, як раніше. Він ловить , чим робить велику користь для селян. І через що отримав нове прізвисько – кіт Мишолов.