Позитивні психологічні практики

Позитивні психологічні практики

Чудовий настрій неможливий без гарного фізичного самопочуття, саме тому значення навколишніх умов неможливо переоцінити. Комфортна температура, гарна освітленість, відсутність шуму та добрі меседжі у шкільних куточках однозначно позитивно впливають на психологічне здоров’я дітей.

Щоденні прийоми:

1. Будь-яка взаємодія між школярами, навіть незначна, для дітей є пізнавальною діяльністю. Помічайте і хваліть позитивну поведінку та розмови між учнями.
2. Вітайтеся зі школярами, називаючи їх на ім’я кожного разу, коли вони заходять до класу. Це дає їм знати, що ви помічаєте та дбаєте про них.
3. Чудова практика – раз на місяць розмовляти з кожним учнем віч-на-віч. Будуйте партнерські стосунки зі школярами, створюйте атмосферу довіри, цікавтеся їхнім життям. 
4. Критично важливо відмовитися від трансляції таких непродуктивних для учнів меседжів як: «талант – вроджена навичка», «математика краще дається хлопчикам», «лідерами народжуються», «дівчата краще вчаться» тощо.
5. Намагайтеся комбінувати учнівські робочі групи, щоб школярі періодично працювали з різними однокласниками. Такі формати роботи, як дискусії в групах, дуже ефективні, оскільки учні вчаться виражати думки та відстоювати власну точку зору серед одноліток.
6. Спробуйте відмовитися від дискримінаційної лексики та будь-яких проявів дискримінації за ознаками гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, стану здоров’я тощо. Поширення ідей рівності є найдієвішим інструментом протидії булінгу, профілактики насилля та дитячих ментальних захворювань.
7. Не підвищуйте голос, аби привернути увагу та заспокоїти школярів, спробуйте спокійно вистукувати ритм на дерев’яній поверхні. Інший спосіб – поекспериментувати з використанням інструментів із заспокійливим приємним звуком на кшталт тихого дзвоника.

Постійні практики:

1. У вас має бути час, коли учні можуть обговорювати з вами та між собою важливі для них теми. Наприклад, під час виховних годин. Обговорюючи важливі для учнів питання, ви зможете краще познайомитися та вибудувати довірливі стосунки. Це можуть бути відкриті дискусії на різні теми: шкільні правила, способи отримання допомоги, взаємодія з однокласниками на перерві, конфлікти з однолітками тощо.
2. Уникайте сварок з іншими вчителями, адміністрацією школи та батьками. А якщо конфлікти все ж виникають, важливо зробити все, аби не втягувати до них дітей. Доведено, що ваша співпраця впливає на навчальні досягнення учнів.
3. Багаторічні дослідження свідчать, що віра вчителя у можливості учнів робить дива: вони починають учитися краще. Віра у можливості школярів тісно пов’язана з принципами теорії інтелекту «гнучкого мислення»: досягнення залежать від докладених зусиль, а не таланту. Теорія закликає використовувати у викладанні установки «на зріст», а не на «даність»: «Гарна робота! Ти добре попрацював!» замість «Хороша робота! Ти дуже розумний!».

Те, як освітяни сприймають школярів, грає вирішальну роль у якості викладання, а аткож впливає на успішність учнів. Запитайте себе: чи вважаєте ви, що ваші учні дійсно здатні досягти успіху? Вони справді зацікавлені у навчанні, чи навпаки? Вони уважні, чи їм важко зосередитися? Вони виконують ваші вказівки, чи навмисне не слухаються? Ви вважаєте їхні захоплення цікавими, чи навпаки? Позитивний підхід у баченні учнів допомагає освітянину мислити творчо, не шукати причини дитячих невдач, а знаходити шляхи для розв’язання проблем та сприяти досягненню успіхів.

Процес навчання грає важливу роль у житті вчителів, школярів та батьків. Для того, щоб зробити його приємним та максимально продуктивним для кожного з учасників шкільного процесу, варто системно працювати на створенням позитивного психологічного клімату у школі. І вже скоро ви зможете насолоджуватися результатом!