На межі 1940–1950-х рр. у радянському тоталітарному суспільстві з’явився новий феномен, породжений культурними віяннями з країн Західної Європи та США. Його пов’язують із виникненням молодіжної субкультури наслідування чи копіювання еталонів західноєвропейської й американської культури та способу молодіжного життя.
Біля витоків молодіжної культуриІсторики та соціологи пов’язують появу в 1950-х рр. феномену молодіжної субкультури із зародженням та розвитком рок-н-ролу як жанру музики і танцю. Дехто з дослідників вбачає окремі його вияви у молодіжних угрупуваннях з країн Західної Європи та Північної Америки міжвоєнного періоду, що виникли разом із поширенням джазу.
Джазове музичне мистецтво, яке зародилось у США наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття в результаті синтезу африканської та європейської музичних традицій, набуло масового поширення у світі в міжвоєнний період і стало основним культурним полем, на базі якого зародився молодіжний протест проти офіційних канонів поведінки та домінуючого етикету.
Особливою прикметою американських тінейджерів стала схильність до алкогольних напоїв як результат запровадження «сухого» федерального законодавства. Після скасування заборони на спиртні напої наприкінці 1920-х субкультура «джазу, алкоголю та машин» не зникла, а трансформувалась в інші форми.
Яскравим явищем в окупованій німецькими військами Франції стала молодіжна субкультура зазоус (фран. zazous), прихильники якої виражали свою індивідуальність за допомогою широкого та яскравого одягу американської моди, вегетаріанської їжі, ритмічних танців свінгу та джазу, вільного приватного способу життя.
Під прапором одноманітностіРадянські стиляги були складовою загальносвітового молодіжного руху, що сформувався на базі вуличної субкультури у повоєнні роки. Сприятливими факторами появи цього яскравого для радянського суспільства явища були з одного боку – розширення міжнародних контактів Радянського Союзу в роки Другої світової війни та після неї, наплив трофейних речей побуту та одягу із зайнятих радянськими військами країн Центрально-Східної Європи
Для стиляг були характерні показова аполітичність, негативне чи байдуже ставлення до окремих норм радянської моралі, підкреслений нонконформізм, стихійний молодіжний протест проти прийнятих у радянському суспільстві моделей поведінки, шаблонних стереотипів мислення, одноманітності в одязі, музиці, стилі життя та розвагах.