Кокош Лариса Володимирівна
викладач історії та правознавства,
спеціаліст вищої категорії
ДНЗ «Київський центр
професійно-технічної освіти»
Фрагмент уроку з використанням художнього твору (всесвітня історія 10 клас)
Тема: Воєнні дії в 1944 році. Завершення та підсумки Другої світової війни.
Мета: сформувати в учнів уявлення про завершальний період Другої світової війни;
розвивати вміння працювати з різними історичними джерелами;
виховувати інтерес до історичного минулого своєї Батьківщини та світу загалом.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
ІV. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з історичним джерелом.
Завдання: уважно прочитайте уривок з новели Олеся Гончара «Модре Камінь» і, використавши матеріал підручника, дайте відповідь на поставлені запитання.
«Бачу, як ти виходиш з своєї гірської оселі й дивишся вниз… Вітер гуляє в Рудних горах. Дзвенить суха весна, гуде зелений дуб на згір'ях, і облизане каміння сміється до сонця…
…Було зимно і чужо, коли я постукав у твоє лісове вікно. Чув, що в хаті не сплять, але ніхто мені не відповідав. Там радились…
— Просім, хто ви?
…Що мені казати? Хто ми?
— Свої,— кажу і не чую власного голосу. Третю добу замість води ми їли сніг. — Свої,— хриплю я щосили.
Тоді в хаті задзвеніло, мовби сонячний промінь зламався об шибку.
— Мамо, то руські!..
Я зайшов до кімнати, тримаючи автомат напоготові…
— Так оце такі... руські?
— А якими ви уявляли?
— ...Такими...
— А по кому ви носите траур?
— По нашому Францішеку,— каже мати.
— По Чесько-Словенській республіці, — кажеш ти…
— Радіо! — сплескує мати руками. — Просім пана — не треба, не треба його в господі! Ви будьте, а його не треба. Від нього нам усе зле. Воно забрало нашого Францішека.
…Її син Францішек завжди сидів над своїм радіо до глухої ночі. Слухав і Прагу, й Москву. Необережний, хвалився всім на роботі, що він чув. А прийшли собаки-тисовці, побили радіо та умкнули й Францішека. В минулий четвірок розстріляли його на кар'єрах. Штандартенфюрер каже: партизан. Для них що словак, то й партизан. Скажіть, на ласку, який з її мужа партизан? Лісник собі, та й годі! А також взяли з дому та погнали германам рити шанці.…
— Мамаша, — каже Ілля, — ми ще прийдемо!.. З "катюшами" та гарматами. Я поставлю вам новий приймач, і ви будете слухати весь світ!..
…Ми виходимо в сліпу вітряницю, залишаючи за собою в кімнаті і світло, і тепло, і людську ласку.
Далеко внизу, як у підземеллі, гримить, не вгаває фронт. Туманні каламутні заграви жовтіють за Модри Каменем. Модри Камень — Це по карті. «Мудрий Камінь» називають містечко бійці, бо Довго не можемо його взяти. Праворуч і ліворуч нього стоять висоти, як бастіони… Внизу, по дорозі, чорніють німецькі машини, і шофери стрибають довкола вогню, розмахуючи руками. Білі завії снігу вихряться при світлі багаття…
…Я вернувся.
Уже Модри Камень був наш, і шосе наше, і наші гори. Ще здалека я побачив, що на вашому подвір’ї нема нічого. Чорніло згарище, і голий димар підіймався над ним, як сурма великого горя…»
Запитання для обговорення: