Практична робота "Перенесення слів"

Про матеріал
Практична робота відповідає програмі курсу «Ділова українська мова та професійна етика». До практичної подано теоретичний матеріал, що стане в пригоді при виконанні вправ, а також різноманітні завдання, які допоможуть закріпити набуті знання, та перевірити засвоєний матеріал за допомогою контрольних запитань.
Перегляд файлу

ПРАКТИЧНА РОБОТА №12

Тема: Перенесення слів

Мета: Навчитись правильно робити переноси слів при написанні текстів

Теоретичні відомості

Правила переносу слів з рядка в рядок

Слова з рядка в рядок переносимо за складами. Проте не можна плутати правила поділу слова на склади з правилами переносу. З голосними фонемами в усному мовленні пов’язаний поділ слова на склади, у писемному — допустимі переноси частин слова з рядка в рядок.

ü     У слові стільки складів, скільки є голосних звуків.

ü     Приголосний, який стоїть безпосередньо перед голосним і у вимові зливається з ним, належить до того самого складу, шо й голосний: че-ка-ють (а не чек-айуть), спо-ді-ва-ти-ся, си-джу, бо-йо-вий.

ü     Але якщо префікс або частина складного слова закінчується на приголосний, то перед наступним голосним цей приголосний відходить до попереднього складу: роз-орати, без-іменний, пед-інститут, пів-острів.

ü     Між голосними може бути не один, а два й більше приголосних звуків, як, наприклад, у словах казка, сестра. Тоді поділ на склади відбувається так, щоб гучність звуків на початку кожного складу поступово наростала. Тому: сонорний, що стоїть перед приголосним, відходить до попереднього складу: чай-ка, гол-ка, гордий, зав-жди, пір’-ін-ка, вій-на, сім’-я; дзвінкий, шо стоїть перед глухим, теж відходить до попереднього складу: каз-ка, книж-ка, гряд-ка, зуб-ці, в інших випадках приголосні переважно відходять до наступного складу: се-стра, ру-шник, усмі-шка, ре-п ‘ях, о-брій.

ü     Склади бувають відкриті і закриті. Склад, що закінчується на голосний звук, називається відкритим: го-ра, го-во-рю, ду-ма-ю, сві-тло. Склад, що закінчується на приголосний звук, називається закритим: гір-ський, край-ній, ком-форт.

Частини слів із рядка в рядок переносяться так, як ці слова на слух діляться на склади: кар-ти-на, ра-джу-ся, за-твер-дже-но, над-зви-чай-ний. Не можна:

а) залишати чи переносити одну букву, тому такі слова, як олія, одяг, удар,

ящик, мрія, не діляться для переносу;

б)  розривати буквосполучення дж, дз, які позначають одну фонему: си-джу (а

не «сид-жу»), хо-джу (а не «ход-жу»), ґу-дзик (а не «гуд-зик»); але: від-жив (а не «віджив»), під-звіт (а не «пі-дзвіт» і не «підз-віт»);

в) у складному слові відривати від другої частини одну букву, якшо вона не становить складу: дво-значний (а не «двоз-начний»), само-скид (а не «самос-кид»), землевласник (а не «землев-ласник»);

г) розривати ініціальні, а також комбіновані абревіатури: ЧАЕС, УНІАН, МАГА ТЕ, НАТО.

Апостроф і м’який знак завжди залишаються при попередній букві: бур’ян, об’-єм, паль-ці.

Також не можна:

а) відривати скорочення від слів, яких вони стосуються: М. С. Грушевський (а не «М. С. // Грушевський»), проф. Тоцька (а не «проф. // Тоцька»), 2002 р. (а не «2002

// p.»), 25 км (а не «25 // км»), 200 куб. см (а не «200 // куб. // см»);

б) переносити закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 2-го (а не «2- // го»),

16-му (а не «16- // му»);

в) розривати графічні скорочення: т-во, р-н, вид-во, і т. д., і т. ін., і т. я.

Слова, подані повністю, можна будь-як переносити з рядка в рядок незалежно від їхнього значення: у // нас, пан // Михайло, професор // Круть, Іван // Петрович, 1991 //рік.

Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, які закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

Практичні завдання

1. Встановити усі можливі варіанти переносу частин слова

 

І. Гайка, пальці, ґудзик, надзвичайний, бур'ян, кільце, Лук'ян, слизько, Марія, олівець, моя, око, південний, Коло-Михайлівка, суддя, тінню, приймати, заклад, безсилий, війна, багатоступінчастий, далекосхідний, ЗІЛ-111, Дніпро, галицький, видавництво,

Т. Г. Шевченко, проф. Кравченко, 1991 р., 20-му, вид-во.

 

ІІ. Книжка, садівник, ходжу, підживляти, подвір'я, низько, вільний, академія, Орися, корінний, Вінниця, життя, сіллю, приклад, визнати, розбити, відкинути, стійкий, восьмигранний, ЛАЗ-105, Олександра, близький, убозтво, Л. П. Косач, гр.

Гончаренко, 140 га, 4-го, т-во.

2.Правильно поділено для переносу всі слова рядка

А під-казка, ґу-дзик, ки-яни, при-свячений

Б бать-ко, сид-жу, об’-єкт, щас-тя

В бадь-орий, міль-ярд, кольо-ри, яск-равий

Г жит-тя, але-я, пере-крити, козаць-кий

Д опе-рація, ві-сь. львів-ський,щед-рість

3.Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку А Ки-їв, де-в’ять, змага-ння

Б перед-звін, вік-но, туман-нийВ крає-вид, пере-класти, під-йом

Г су-джу, вол ьо-вий, куль-ка

Д арф’-яр, прось-ба, люд-ський

Контрольні запитання:

 

1. Як правильно переносити слова у яких є апостроф або м’який знак?_

2.Як переносяться розділові знаки?

3.Як поділити слово на склади? Чим відрізняється складоподіл від переносу?

pdf
Додав(-ла)
Нагірна Тетяна
Додано
30 листопада 2021
Переглядів
4046
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку