Практична робота "Три сторонни спілкування. Уміння говорити й слухати. Уміння висловлювати компліменти. Взаєморозуміння, повага, взаємоповага у спілкуванні"

Тема: три сторонни спілкування. Уміння говорити й  слухати. Уміння висловлювати компліменти. Взаєморозуміння, повага, взаємоповага у спілкуванні.

Мета: формування і розвиток умінь і навичок конструктивного спілкування.

Завдання:

 • створити довірливу обстановку під час групової роботи;

 • ознайомити з сторонами спілкування, з уявленнями про способи самоаналізу і самокорекції;

 • формувати навички тілесного контакту, невербальної комунікації та координації спільних дій;

 • сприяти оволодінню правил і прийомів ведення бесіди і дискусії.

Тип уроку: систематизація знань.

Форма уроку: практична робота.

Методи: проблемно-пошуковий, словесний; оцінювання і мотивація знань.

Базові поняття і терміни: комунікативна, інтерактивна, перцептивна сторона .

Структура уроку

І. Організаційний момент.

    Часто ми спілкуємося, але не задумуємося ми над процесом спілкування. Спілкування для нас є дуже важливе. Бо ми люди, як казав Аристотель є суспільними істотами по природі. З цього випливає, що спілкування є невід’ємною частиною нашого життя. Тому від того, як ми будемо спілкуватися багато чого залежить у нашому житті. Для того щоб якісно використовувати спілкування люди придумали різні науки. Серед них наприклад це граматика, риторика, та взагалі цим займаються багато лінгвістичних наук, а також психологія.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Важливим розділом соціальної психології є психологія спілкування. У соціальній психології явище спілкування є одним з найважливіших, позаяк породжує такі феномени, як обмін інформацією, сприймання людьми один одного, керівництво і лідерство, згуртованість і конфліктність, антипатія тощо.    

Людина, як істота не може існувати без спілкування з іншими людьми, воно однаково насичує все наше життя, всі його сторони. Починаючи від народження і до смерті людина спілкується на різних рівнях і з різними людьми.

Отже, спілкування – це складний багатоплановий процес встановлення контактів між людьми, який породжується потребами спільної діяльності і який включає в себе обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Основна частина (практична робота).

Інформаційне повідомлення “Спілкування, три сторони спілкування”

Структура спілкування включає в себе три взаємопов’язані сторони:

Комунікативну, як обмін інформацією між людьми. Комунікативна сторона спілкування пов'язана із виявленням специфіки обміну інформацією між людьми як активними суб'єктами спілкування, із врахуванням тих знань, якими обмінюються люди. Засобами комунікативного процесу є різні знакові системи: мова (або вербальне спілкування) та жести, міміка, інтонації (або невербальне спілкування).

Інтерактивну, як організація взаємодії (як обмін думками, знаннями, ідеями, вироблення спільних дій). Розрізняють різні програми взаємодії між людьми (від співробітництва аж до конкуренції).

Перцептивну, як процес сприймання і пізнання партнерами один одного і встановлення на цій основі взаєморозуміння. Перцептивна сторона спілкування містить в собі процес взаємного сприймання і розуміння співрозмовниками одне одного. Перцепція, це перш за все, процес формування образу іншої людини в свідомості співрозмовника.

П’ять способів розв’язання конфліктів:

1.                    “Черепахою” є ті люди, які переважно стараються уникнути конфлікту. Вони відмовляються від власних цілей і тримаються осторонь як спірних питань, через які виникає конфлікт, так і людей причетних до нього. Вони переконані, що легше втекти (фізично чи психологічно) від конфлікту, ніж зітнутись з ними.
2.                    “Акули” намагаються перегмагати опонентів тим, що силоміць примушують їх розв’язати конфлікт. Для “акул” найважливішими є власні цілі, а стосунки з людьми мають другорядне значення. Вони будь-якою ціною готові добиватися власної мети.
3.                      У конфліктних ситуаціях можна також бути “плюшевим ведмедиком”. Для “ведмедиків” стосунки найважливіше, а власні цілі для них не мають ніякого значення. “Ведмедики” хочуть щоб всіх їх любили та цінували. Вони вважають, що краще уникнути конфлікту заради гармонії, і впевнені, що конфлікти не можна обговорювати завдаючи шкоди стосункам. Вони бояться завдати болю, образити, зіпсувати стосунки під час конфлікту. Щоб зберегти стосунки вони готові пожертвувати своїми особистими цілями.
4.                    “Лисиці” невибагливі як у своїх цілях, так і у стосунках з іншими людьми. “Лисиці” шукають компромісу. Вони жертвують частиною своїх домагань під час конфлікту і переконують іншу особу поступатися якоюсь частиною своїх цілей. Вони шукають “золотої середини” між двома крайніми позиціями.
5.                    “Сови” дуже високо цінують власні цілі та стосунки. Вони розглядають конфлікт, як проблему, яку треба розв’язувати, і шукають таке рішення, яке б задовольнило в їх власні цілі, і цілі супротивної сторони у конфлікті. “Сови” приймають конфлікти, як засіб поліпшення стосунків шяхом послаблення напруження між двома людьми. Шукаючи рішення, які б задовольняли, і їх самих і іншу особу, “сови” підтримують стосунки. “Сови” не заспокоюються доти, доки не буде знайдене рішення, яке б задовольняло і власні, і чужі цілі. Вони також не заспокояться доти, доки напруження не спаде і негативні емоції не будуть повністю зняті.

Гра “Знайди свою пару “

Мета: навчити старшокласників розрізняти сторони спілкування.

Упродовж 3 хв знайти свою пару, правильно склавши разом українське прислів’я про спілкування.

Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

Ліпше переконувати словами, як кулаками.

Добре тому жити, хто вміє говорити.

Хто багато говорить, той мало творить.

Мовчи язичку, дістанеш паляничку.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

Шабля ранить тіло, а слово душу.

З ним говорити, що решетом воду носити.

Обговорення:

• Під час виконання вправи у вас був обмін інформацією?
• А взаємодія з іншими учасниками?

Отже, як ми переконалися, в реальному житті три сторони спілкування взаємопов’язані і не існують ізольовано.

Інформаційне повідомлення “Засоби комунікації*”

Головним засобом комунікації є знакова система. В психології знакову систему поділяють на дві великі групи:

Вербальна знакова система – це мова і мовлення людини.

Невербальна знакова система – це жести, міміка.

Досить часто виникає потреба виступати перед аудиторією: чи в класі під час уроку, відповідаючи домашнє завдання, чи на урочистій лінійці перед учнями всієї школи. І ось тоді виникає потреба правильно побудувати свій виступ.

Під час виступу оратора основна увага зосереджується на його зовнішньому вигляді (93 %); водночас необхідно, щоб вербальна і невербальна інформації відповідали одна одній; під час виступу краще триматися природно (постать струнка, жестикуляція вільна, не занадто активна і не пасивна, міміка жива, посмішка обов’язкова, але не “гумова”, погляд – на слухача, а не на стелю, підлогу чи у вікно, голос природний, не крикливий).

V. Закріплення та узагальнення.

Самодіагностика.

Анкета "чи Вмієте ви контролювати себе" (А.Толстых)

 Підкресліть "так", якщо ви згодні з твердженням, або "ні", якщо не згодні.

 1. Мені важко наслідувати інших. Так Ні

 2. Я б, мабуть, міг при нагоді включити дурня, щоб привернути увагу або потішити оточуючих . Та Ні.

 3. З мене міг би вийти непоганий актор. Та Ні.

 4. Іншим людям іноді здається, що я переживаю щось більш глибоко, ніж це є насправді. Та Ні.

 5. У компанії я рідко опиняюся в центрі уваги. Та Ні.

 6. У різних ситуаціях і в спілкуванні з різними людьми я часто поводжуся по-різному. Та Ні.

 7. Я можу відстоювати тільки те, в чому я щиро переконаний. Та Ні.

 8. Щоб досягти успіху в справах і в стосунках з людьми, я намагаюся бути таким, яким мене очікують побачити. Та Ні.

 9. Я можу бути дружелюбним з людьми, яких я не виношу. Та Ні.

 10. Я завжди такий, яким здаюся. Та Ні.

Нарахуйте собі по одному балу за відповідь "ні" на 1-й, 5-й і 7-й питання і за відповідь "так" на всі інші. Підрахуйте суму балів.

 Якщо ви відповідали щиро, то у вас, мабуть, можна сказати наступне:

 0-3 бала - у вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка стійко, і ви не вважаєте за потрібне її змінювати залежно від ситуації. Ви здатні до щирого саморозкриття у спілкуванні. Деякі вважають вас "незручним" у спілкуванні з причини вашої прямолінійності.

 4-6 балів - у вас середній комунікативний контроль. Ви щирі, але стримані у своїх емоційних проявах. Вам слід більше рахуватися у своїй поведінці з оточуючими людьми.

 7-10 балів - у вас високий комунікативний контроль. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації і навіть в змозі передбачити враження, яке ви справляєте на оточуючих.

VІ. Підбиття підсумку уроку.

Яка б не була мета спілкування, завжди корисно знати прийоми правильного слухання:

 1. З'ясуйте свої звички слухати. Які ваші сильні сторони? Які ви робите помилки? Може, ви судите про людей занадто швидко? Чи Часто ви перебиваєте співрозмовника?

 2. Пам'ятайте, що в спілкуванні беруть участь дві людини: один говорить, інший слухає.

3. Будьте фізично уважні. Поверніться обличчям до співрозмовника. Підтримуйте з ним візуальний контакт. Переконайтеся, що ваша поза і жести говорять про те, що ви слухаєте.

4. Зосередьтеся на тому, що говорить співрозмовник. Оскільки зосередженим увага може бути недовго (менше однієї хвилини), слухання вимагає свідомої концентрації уваги.

5. Намагайтеся зрозуміти не тільки зміст слів, а й почуття співрозмовника.

6. Спостерігайте за невербальними реакціями мовця. Оскільки велика частина спілкування є невербальної, будьте уважними не тільки до слів, але і до міміці і жестам мовця.

7. Дотримуйтеся схвальної установки по відношенню до співрозмовника. Це створює сприятливу атмосферу для спілкування. Чим більше мовець відчуває схвалення, тим точніше він виражає те, що хоче сказати. Будь-яка негативна установка з боку слухаючого викликає захисну реакцію, почуття невпевненості і настороженість у спілкуванні.

 8. Намагайтеся висловити розуміння.

 9. Слухайте самого себе.

 10. Відповідайте на прохання відповідними діями. Пам'ятайте, що часто мета співрозмовника - отримати що-небудь реально відчутне, наприклад, інформацію, або змінити думку, або змусити зробити що-небудь.

 VІІ. Домашнє завдання.

Прийоми правильного слухання:

 1. З'ясуйте свої звички. Які ваші сильні сторони? Які ви робите помилки? Чи Часто ви перебиваєте співрозмовника?

 2. Пам'ятайте, що в спілкуванні беруть участь дві людини: один говорить, інший слухає.

3. Будьте фізично уважні. Поверніться обличчям до співрозмовника.

4. Зосередьтеся на тому, що говорить співрозмовник. Оскільки зосередженим увага може бути недовго (менше однієї хвилини), слухання вимагає свідомої концентрації уваги.

5. Намагайтеся зрозуміти не тільки зміст слів, а й почуття співрозмовника.

6. Спостерігайте за невербальними реакціями мовця. Оскільки велика частина спілкування є невербальної, будьте уважними не тільки до слів, але і до міміці і жестам мовця.

7. Дотримуйтеся схвальної установки по відношенню до співрозмовника. Це створює сприятливу атмосферу для спілкування.

8. Намагайтеся висловити розуміння.

 9. Слухайте самого себе.

 10. Пам'ятайте, що часто мета співрозмовника - отримати що-небудь реально відчутне, наприклад, інформацію, або змінити думку, або змусити зробити що-небудь.

Прийоми правильного слухання:

 1. З'ясуйте свої звички. Які ваші сильні сторони? Які ви робите помилки? Чи Часто ви перебиваєте співрозмовника?

 2. Пам'ятайте, що в спілкуванні беруть участь дві людини: один говорить, інший слухає.

3. Будьте фізично уважні. Поверніться обличчям до співрозмовника.

4. Зосередьтеся на тому, що говорить співрозмовник. Оскільки зосередженим увага може бути недовго (менше однієї хвилини), слухання вимагає свідомої концентрації уваги.

5. Намагайтеся зрозуміти не тільки зміст слів, а й почуття співрозмовника.

6. Спостерігайте за невербальними реакціями мовця. Оскільки велика частина спілкування є невербальної, будьте уважними не тільки до слів, але і до міміці і жестам мовця.

7. Дотримуйтеся схвальної установки по відношенню до співрозмовника. Це створює сприятливу атмосферу для спілкування.

8. Намагайтеся висловити розуміння.

 9. Слухайте самого себе.

 10. Пам'ятайте, що часто мета співрозмовника - отримати що-небудь реально відчутне, наприклад, інформацію, або змінити думку, або змусити зробити що-небудь.

Прийоми правильного слухання:

 1. З'ясуйте свої звички. Які ваші сильні сторони? Які ви робите помилки? Чи Часто ви перебиваєте співрозмовника?

 2. Пам'ятайте, що в спілкуванні беруть участь дві людини: один говорить, інший слухає.

3. Будьте фізично уважні. Поверніться обличчям до співрозмовника.

4. Зосередьтеся на тому, що говорить співрозмовник. Оскільки зосередженим увага може бути недовго (менше однієї хвилини), слухання вимагає свідомої концентрації уваги.

5. Намагайтеся зрозуміти не тільки зміст слів, а й почуття співрозмовника.

6. Спостерігайте за невербальними реакціями мовця. Оскільки велика частина спілкування є невербальної, будьте уважними не тільки до слів, але і до міміці і жестам мовця.

7. Дотримуйтеся схвальної установки по відношенню до співрозмовника. Це створює сприятливу атмосферу для спілкування.

8. Намагайтеся висловити розуміння.

 9. Слухайте самого себе.

 10. Пам'ятайте, що часто мета співрозмовника - отримати що-небудь реально відчутне, наприклад, інформацію, або змінити думку, або змусити зробити що-небудь.

Прийоми правильного слухання:

 1. З'ясуйте свої звички. Які ваші сильні сторони? Які ви робите помилки? Чи Часто ви перебиваєте співрозмовника?

 2. Пам'ятайте, що в спілкуванні беруть участь дві людини: один говорить, інший слухає.

3. Будьте фізично уважні. Поверніться обличчям до співрозмовника.

4. Зосередьтеся на тому, що говорить співрозмовник. Оскільки зосередженим увага може бути недовго (менше однієї хвилини), слухання вимагає свідомої концентрації уваги.

5. Намагайтеся зрозуміти не тільки зміст слів, а й почуття співрозмовника.

6. Спостерігайте за невербальними реакціями мовця. Оскільки велика частина спілкування є невербальної, будьте уважними не тільки до слів, але і до міміці і жестам мовця.

7. Дотримуйтеся схвальної установки по відношенню до співрозмовника. Це створює сприятливу атмосферу для спілкування.

8. Намагайтеся висловити розуміння.

 9. Слухайте самого себе.

 10. Пам'ятайте, що часто мета співрозмовника - отримати що-небудь реально відчутне, наприклад, інформацію, або змінити думку, або змусити зробити що-небудь.