Практичне використання технології розвитку критичного мислення

Практичне використання технології розвитку критичного мислення

Й. Г. Песталоцці вважав основною метою навчання розвиток розуму, уміння логічно мислити й висловлюватися.

За переконаннями С.Русової – нова школа має головну мету – пробудити і зміцнити самостійні творчі сили дитини.

Тож реальність вимагає від нас, вчителів початкових класів, з перших днів перебування маленького школяра в освітньому середовищі, пробуджувати і зміцнювати творчі сили дитини, формувати особистість, готову до життя у світі, що постійно змінюється.

Починати розвивати критичне мислення необхідно якомога раніше. Бо чим дорослішою стає людина, тим складніше їй сприймати нове й відмовлятися від засвоєних і роками перевірених способів поведінки,піддавати їх сумніву.

Кожен шкільний день мої вихованці починають з ранкової зустрічі. Така форма спілкування допомагає створити атмосферу дружби, забезпечує спокійний та розважливий настрій. Спочатку це загальне вітання у віршованій формі. А потім – вітання адресуються кожній дитині по черзі. Під час зустрічі кожна дитина з повагою звертається до сусіда на ім’я, усвідомлюючи усю важливість і допомагає іншим відчувати себе членами групи, яких цінують.

Невід’ємною складовою мислення є розвиток мови. Саме під час ранкової зустрічі у дітей формуються навички слухати, говорити, збагачується словниковий запас, розвивається вміння спостерігати, досліджувати, вільно ,без підготовки, відповідати на запитання.

 Ми можемо відкрити новий для себе світ, коли навчимося ставити запитання.(К. Єріксон)

Коли я запитала в учнів, що їм легше: запитувати чи відповідати, то отримала майже одностайну відповідь – відповідати. Тому навчаю дітей спочатку давати повну відповідь на запитання,а потім – самим ставити запитання. Усе починаю з простих запитань – Що? Де? Як? Коли? Чому? та

поступово ускладнюю Що зміниться,якщо….? Що буде  коли….?

Хто бажає поставити запитання для друга?

Уміння ставити запитання сприяє:

•                   запам’ятовуванню нового матеріалу
•                   вмінню виявляти логічну послідовність сюжету
•                   знаходити головне
•                   здійснювати самоперевірку правильності поставлених запитань і відповідей на них.

Читання.2 клас. Леся Українка

Вправа Так чи ні. (Тонкі запитання)

Коли відповідь так – стаєте у лівий кут класу, якщо ні – у правий кут.

•    Українка – справжнє прізвище?
•    Вона вміла читати у 4 роки?
•    Перший лист написала мамі?
•    Чи любила вона казки?

Вправа «Перемішайтесь, замріть, об’єднайтесь у пари».

Її можна використовувати на різних етапах уроку. Після прочитаного абзацу на уроці читання, мови, природознавства даю вказівку:

Почали (діти рухаються по класу)

Перемішайтесь (ходять у різних напрямках)

Замріть (потисніть руку товаришу, що стоїть найближче)

Поставте запитання один одному за змістом прочитаного.

Хто отримав правильну відповідь на своє запитання?

При повторі цієї вправи утвориться нова пара для спілкування.

Стратегія Дерево передбачень.

О. Копиленко «Хоробре кошеня»

Прочитайте назву твору. Як ви думаєте, про кого буде розповідь?

Яким названо кошеня? Чому?

Прочитаємо 1 абзац.

Як думаєте,що буде далі?

Прочитаємо 2 абзац.

Чиї передбачення справдилися?

На уроках української мови моїм учням сподобалася вправа «Три слова»

Із 3 слів (на перший погляд зовсім не поєднаних між собою) складіть речення. Наприклад Йогурт, мойва, край.

Чиє речення сподобалося?

Як можна продовжити розповідь?

Кому сподобалась складена розповідь?

Особливу зацікавленість, творчість і активність діти проявляють допомагаючи вчителю складати вірші.

Вправа «Допиши вірш»

1.               Підійшли всі до віконця

Там на нас чекає (сонце).

2.               Для сім’ї найбільший клад

Якщо в домі буде (лад).

3.               Підійшли всі до вікна

Походжає там (зима)

Вийдем дружно ми гуляти

Бабу снігову (качати)

4.               Подивились всі в віконце

Заглядає до нас (сонце)

Дружно ловим промінці

Щоб здорові були (всі)

Така вправа формує інтерес до процесу читання, а в читацькому інтересі виявляються пізнавальні, емоційні й вольові властивості особистості. Добираю до уроків вправи для стимулювання пізнавальних здібностей учнів, які дають можливість вільно висловлювати свої думки, а потім аналізувати і знаходити правильні відповіді.