Практичне заняття «Аналіз медіатексту».

Тема: Практичне заняття «Аналіз медіатексту».

Мета: формування навичок цілеспрямованого багатостороннього сприйняття інформації та різнобічної оцінки творів візуальних мистецтв; роботу з такими компонентами: визначення виду ЗМІ, категорії повідомлення, пошук можливих помилок і неточностей медіаповідомлення, характеристику медіамови, особливості звукового рішення, засобів виразності, визначення потенційного адресата медіатексту, визначення мети медіаповідомлення, відповідність цілей і засобів даного медіатексту. Когнітивна компетенція: діти беруть участь у дискусії на правову тематику та використовують знання, отримані у процесі навчання правознавства, для обґрунтування особистої думки, позиції, наводити аргументи та контраргументи. Практично-поведінкова компетенція: учні обирають моделі поведінки, орієнтуючись на приписи чинного законодавства, реалізують їх для правомірної участі у суспільних, зокрема правових, відносинах; усвідомлюють відповідальність за свою поведінку. Аксіологічна компетенція: учні керуються в своїй діяльності (навчальній та позанавчальній) гуманістичною системою цінностей, з повагою ставляться до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, свідомо виконують обов’язки; позитивно оцінюють діяльність інших осіб щодо захисту їх порушених прав і свобод. Очікувані результати діяльності учнів: знання і розуміння: має знати основні критерії, за якими можна робити власні висновки, має знати зміст понять і термінів теми уроку; уміння і навички: уміти висловлювати свої думки, порівнювати власну думку з думкою інших учнів; обгрунтовувати свою думку під час дискусії.

Тест «Критичне мислення»:1. Критичне мислення -це: А. уміння критикувати Б. уміння аналізувати В. уміння спостерігати2. Наскільки Ви довіряєте новинам? А. повністю Б. 50 на 50 В. все неправда3. Що відбувається частіше: Ви шукаєте інформацію чи інформація шукає Вас? А. я шукаю Б. інформація надходить до мене звідусіль В. потрібну шукаю, непотрібна сама знаходить 4. Що дають нам ЗМІ : факти чи власні судження? А. факти Б. судження В. 50 на 50

Мотивація Медіатекст здатний «видавати різним читачам різну інформацію – кожному в міру його розуміння ... саме ту, якої він потребує і до сприйняття якої підготовлений». Ю. Лотман. Як ви розумієте даний вислів?

Критерії перевірки достовірності інформації:

Приклади маніпуляцій в ЗМІ:

Приклади маніпуляцій в ЗМІ:

Приклади маніпуляцій в ЗМІ:

Приклади маніпуляцій в ЗМІ:

Підлітки у Харкові влаштували хуліганський протест в метро

Редакція газети "Експрес" удруге вийшла на акцію протесту

Facebook інвестує $300 млн у журналістику

Мета: формування навичок цілеспрямованого багатостороннього сприйняття інформації та різнобічної оцінки творів візуальних мистецтв; роботу з такими компонентами: визначення виду ЗМІ, категорії повідомлення, пошук можливих помилок і неточностей медіаповідомлення, характеристику медіамови, особливості звукового рішення, засобів виразності, визначення потенційного адресата медіатексту, визначення мети медіаповідомлення, відповідність цілей і засобів даного медіатексту. Когнітивна компетенція: діти беруть участь у дискусії на правову тематику та використовують знання, отримані у процесі навчання правознавства, для обґрунтування особистої думки, позиції, наводити аргументи та контраргументи. Практично-поведінкова компетенція: учні обирають моделі поведінки, орієнтуючись на приписи чинного законодавства, реалізують їх для правомірної участі у суспільних, зокрема правових, відносинах; усвідомлюють відповідальність за свою поведінку. Аксіологічна компетенція: учні керуються в своїй діяльності (навчальній та позанавчальній) гуманістичною системою цінностей, з повагою ставляться до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, свідомо виконують обов’язки; позитивно оцінюють діяльність інших осіб щодо захисту їх порушених прав і свобод. Очікувані результати діяльності учнів: знання і розуміння: має знати основні критерії, за якими можна робити власні висновки, має знати зміст понять і термінів теми уроку; уміння і навички: уміти висловлювати свої думки, порівнювати власну думку з думкою інших учнів; обгрунтовувати свою думку під час дискусії.