Практичне заняття "Етнічний склад населення України. Повсякденне життя (ХІV—ХV ст.)»

Практичне заняття. «Етнічний склад населення України. Повсякденне життя (ХІV—ХV ст.)»

ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ МІСТ ТА СТАВЛЕННЯ ДО ІНОВІРЦІВ

БУДЕННЕ ЖИТТЯ КИЄВА. ТОРГІВЛЯ

Соціальна структура суспільства

ШЛЯХТА

КНЯЗІ Найзаможніша частина шляхти, титулована знать, до якої належали нащадки удільних князів. Серед них виділялися: «княжата головні» - не підлягали місцевій адміністрації, входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами; «княжата-повітовники» - підпорядковувались місцевій адміністрації, не входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи у складі повітового ополчення

МАГНАТИ

ПАНИ Заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але відрізнялася давністю роду, спадковим землеволодінням і певними привілеями. Найбагатші пани разом з князями становили групу магнатів – найбільших землевласників. ЗЕМ’ЯНИ Середня військово-службова шляхта, залежна від князів і панів, яка здобула шляхетство і право спадкового землеволодіння за військову (боярську) службу; виконували особисту кінну службу з певною кількістю озброєних вершників. БОЯРИ Дрібні шляхтичі-службовці, що виконували різноманітні доручення, та «панцерні слуги», які особисто відбували військову службу: походили від селян-слуг. Володіли землями за умови виконання своєї служби.

ДУХОВЕНСТВО

ДУХОВЕНСТВО Окремий стан українського суспільства, що становив майже десяту частину населення. Духовенство не підлягало світському суду, у разі потреби його справи розглядалися в спеціальному суді єпископа.

МІЩАНИ

Найзаможніша частина населення міст, яка складалася з найбагатших і впливових купців і ремісників. Середня за рівнем своєї заможності частина міського населення, до якої належали цехові майстри і більшість купецтва. Міське поспільство, що становило основу соціальної піраміди міста і складалося з дрібних ремісників і торговців.

СЕЛЯНСТВО

СЛУГИ Особисто вільні селяни, які перебували на службі, отримуючи за це земельні наділи і звільняючись від інших повинностей. ДАННИКИ Особисто вільні та економічно незалежні селяни, які сплачували державі данину (чинш) натурою або грошима. ТЯГЛОВІ Селяни, які не мали власної землі й вели господарство на земельних ділянках, що належали державі або землевласникам. За користування землею вони були зобов’язані виконувати відробіткову повинність зі своїм тяглом (робочою худобою). Були як особисто вільними, так і прикріпленими до своїх наділів.

Сільське господарство. Життя селянина

Селянська оселя

Міста та їхні жителі. Магдебурзьке право

Ремесла й торгівля