Урок "Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. » Дипломатія Богдана Хмельницького

Наквашанський ЗЗСО І-ІІІ ст.

Підсумковий урок з історії України у 8 класі з теми :

«Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. »

Дипломатія Богдана Хмельницького

Вчитель історії

Преснер М. Р.

2022р.

Підсумковий урок за темою: «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.». Дипломатія Богдана Хмельницького.

 Мета: закріпити знання фактичного матеріалу, вміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, визначати їх суть, причини та значення; розвивати вміння самостійно готувати доповіді та виступати перед аудиторією, брати участь у дискусії, аргументувати з посиланням на джерела свою позицію, давати розгорнуту характеристику історичного діяча, визначати його місце і роль в історичному процесі.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий.

Форма уроку: наукова конференція.

Обладнання: карта «Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини XVII ст.», тексти договорів.

Випереджувальні завдання: «наукові працівники» повинні опрацювати матеріали з різних напрямків діяльності Б. Хмельницького (наприклад, «Відносини України з Кримським ханством та Османською імперією», «Україна і Московське царство», «Соціальна політика Б. Хмельницького», «Україна та країни Європи») та підготувати коротке повідомлення про актуальність своєї теми; «журналісти» повинні підготувати по 2—3 запитання, таблички з назвою газети (журналу), яку (який) вони представляють, підготуватись до роботи з контурною картою.

Проблемне питання. Чи могла Україна за часів Богдана Хмельницького стати незалежною державою? Якщо могла, то що завадило цьому?

Будь славен вовіки

О муже із бранне

Вольності отче, герою Богдане.

Г. С. Сковорода

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку.

Учитель. Ми закінчили вивчати складну й цікаву, насичену подіями і неординарними людьми тему:«Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.». Завдання сьогоднішнього уроку — перегорнути сторінки історії нашого народу, на яких закарбувались події славетної давнини. У січні 1648 р. на Січі гетьманом був обраний Богдан Хмельницький, який і очолив Визвольну війну, про яку ми будемо сьогодні ще раз говорити. Гетьман Б. Хмельницький, відіграв велику роль у ході війни. Сьогодні ми проводимо підсумковий урок у вигляді наукової конференції на тему «Дипломатія Б. Хмельницького».

На уроці з допомогою «наукових працівників» та «журналістів» ми спробуємо розібратись як у міжнародній ситуації того часу, так і в характері політики Б. Хмельницького. Ви повинні будете проявити як знання фактичного матеріалу, так і вміння ставити питання, аналізувати події, давати аргументовані відповіді. В кінці уроку ми повинні зробити підсумок діяльності гетьмана Б. Хмельницького і дати відповідь на проблемне питання.

II. Актуалізація знань

Акредитація «журналістів» (5хв.)

Учні-«журналісти» мають дати відповідь на питання, щоб довести
свою компетентність та отримати допуск на конференцію.

1.Чому війну 1648-1657 pp. визначають як «національно-визвольну»?

2. Назвіть одну з відомих вам битв Національно-визвольної війни.
 

3. Зборівський мир був укладений в:

4. Найбільшою битвою Національно-визвольної війни була:битва 

5. Назвіть відомих вам сподвижників Богдана Хмельницького.

6. Переяславську угоду було укладено:       

7. Обов’язки наказного гетьмана у Берестецькій битві виконував…:Іван Богун

8.. Назвіть відомі вам мирні договори часів Національно-визвольної війни.

9. Столицею Гетьманщини за часів Б. Хмельницького було місто:

10. Які українські землі входили до складу Української козацької держави за Зборівським договором?

11. Які українські землі входили до складу Української козацької держави за Білоцерківським договором?

Учні, які не змогли дати правильну відповідь, отримують картки з додатковими питаннями і працюють з ними до кінця уроку.

«Журналісти», які пройшли акредитацію, займають місця, позначені назвою видань, які вони представляють.

III. Основна частина уроку. Конференція

Спочатку відбувається представлення «наукових працівників», кожен з яких робить коротке повідомлення про те, яку сферу дипломатичної діяльності Б. Хмельницького він досліджував, з якими проблемами зіткнувся. Після цього «журналісти» ставлять питання «науковцям»:

1.) Б. Хмельницький напередодні війни уклав союз із татарами. Як ви вважаєте, татари Б. Хмельницькому потрібні були як військова сила чи як можливість морального тиску на Річ Посполиту?

2) Відомо, що на початку війни Б. Хмельницький не ставив мети створити незалежну Україну. Коли й чому змінились плани гетьмана?

3) Ми знаємо, що основними рушійними силами війни були козаки і селяни. Чи існували між ними протиріччя? Як вони впливали на хід війни?

4) Союзниками Б.Хмельницького до 1654 р. були татари. А чи міг він укласти союз з кимось іншим? Якою була міжнародна ситуація того часу?

5) Як ви вважаєте, якими б були наслідки для України в разі, якщо б татари не зрадили козаків під Берестечком?

6) Чому тривалий час московський цар не наважувався вступити у війну з Польщею, адже Б. Хмельницький звертався по допомогу ще у 1648 p.?

7) Чи справедливі звинувачення стосовно Хмельницького в тому, що, пішовши на угоду з Росією, він позбавив Україну незалежності?

8)Як складались україно-шведські відносини? Якими були перспективи цього союзу?

9) Як складалися взаємовідносини України з Молдовою, Трансільванієюю?

 IV. Підбиття підсумків уроку

Кожен із «журналістів» має написати статтю., в якій треба дати відповідь на проблемне питання. «Наукові працівники» (кожен окремо) складають кросворди на 5—7 слів за темою: «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст., взявши за основу слова: Гетьманщина, дипломатія, битва, договір.

V. Узагальнення

Політика Б. Хмельницького залежала від цілого ряду об’єктивних обставин та позиції інших держав щодо України. Пошуки союзника не завжди давали бажані результати, тобто не сприяли досягненню основної мети — утворенню незалежної Української держави.

VI. Домашнє завдання

Написати характеристику Б. Хмельницького — людини й політика.

1.Народився Богдан-Зиновій Хмельницький в сім'ї православного українського шляхтича. Точна дата і місце його народження достеменно не відомі. Більшість дослідників вважають, що він народився 27 грудня 1595 р. на хуторі Суботові Чигиринського повіту. Його батько – Михайло Хмельницький, який прибув до Чигирина як представник польського магната Яна Даниловича, засновував нові поселення на українських землях, що дісталися йому в якості подарунка. Суботів став родовим маєтком Хмельницьких. Переважним населенням цього району були козаки, а це сприяло тому, що Богдан уже змалку пройнявся козацьким духом, тим більше, що й мати його була козачкою з Переяслава.

2.Хвиля народних виступів проти панської Польщі, що піднялася на Україні після розгрому в 1596 році повстання Северина Наливайка, відбилася в душі юнака, зароджуючи паростки справедливості і співчуття до свого пригнобленого народу. 

3.У 1620 році разом з батьком Богдан-Зиновій брав участь у складі козацької сотні в битві під Цецорою проти турецьких військ. У цій битві Михайло Хмельницький загинув, а син його потрапив у турецький полон. У 1622 році, стараннями козаків-побратимів старого Хмеля, Богдана викупили з полону. Повернувшись додому, він знову вступив на козацьку службу в Чигиринський полк.  Про цей період життя Богдана Хмельницького збереглося мало відомостей. Відомо, що після його повернення з полону мати, Анастасія Федорівна поїхала у Білорусію. Богдан став одноосібним господарем хутора, а після одруження з Анною Сомко, почав будувати нову садибу.

4.Проте спокійне життя було не для Богдана. Він не міг залишатися осторонь від подій, що відбувалися в Україні, і не раз брав участь у походах на султанську Туреччину та Кримське ханство. А коли Україною прокотилася хвиля селянсько-козацьких повстань під керівництвом Тараса Федоровича (1630), Івана Сулими (1635), Павла Бута, Якова Острянина та Дмитра Гуні (1637-1638), як генеральний писар Війська Запорізького не тільки очолював військову канцелярію, а й здійснював листування з іноземними державами, вів переговори з послами.

5.У 1645-1646 рр.. на чолі загону козаків, разом з Іваном Сірком Богдан Хмельницький приймав участь у війні з Іспанією на боці Франції. У цей період його обирають чигиринським сотником. Справою всього життя Богдана Хмельницького стало звільнення України від польського гніту. До того ж особиста сімейна трагедія збіглася з трагедією українського народу. Коронний гетьман Конецпольський руками чигиринського підстарости Чаплинського захопив його родовий хутір Суботів, забив до смерті молодшого сина, від чого дружина Богдана захворіла і невдовзі померла.

6.Богдан Хмельницький звернувся до народу із закликом виступити на боротьбу проти панської Польщі. У грудні 1647 він із сином Тимошем і групою найближчих соратників рушив на Запорізьку Січ.

7.…У полудень ударили в литаври, зараз розпочнеться козацька Рада.

Завжди збирали її на Січовому майдані, та зібралося стільки народу, що кошовий та отаман вирішили перенести Раду за фортецю, на головний майдан.
Кошовий оголосив про бажання Хмельницького виступити проти польської шляхти.

— Слава і честь Хмельницькому! — закричали всі. Ми як табун без пастуха, нехай Хмельницький буде нашим керівником.

Виносяться клейноди: бунчук, булава і печатка.

— До булави потрібна голова! — звучить козацьке прислів’я. І на очах всього козацтва клейноди вручаються Богдану Хмельницькому і оголошують його гетьманом війська Запорозького…

8. Саме звідси в січні 1648-го почалося повстання. Воно поклало початок національно-визвольній війні українського народу 1648-1657 років. У квітні 1648-го козацька Рада обрала Богдана Хмельницького гетьманом. На його заклик сходилися незадоволені і пригноблені польським режимом селяни, козацька біднота, частина православного духовенства...
 

9. Б. Хмельницький підтримував дипломатичні відносини. в ході Визвольної війни з такими державами- Кримське ханство, Османська імперія, Молдова, Трансільванія, Валахія, Венеція, Брандербурзьке королівство, Швеція, Австрія, вів переписку з Олівером Кромвелем.

План характеристики  історичного діяча

1. Коли і в якій країні жив історичний діяч?

2. За яких умов формувались його погляди?

3. Інтереси якої соціальної групи виражав, чого прагнув?

4. Які ідеї і чому висував?

5. Які шляхи і засоби використовував для досягнення своїх цілей?

6. Які особисті якості мав? Чи відповідали вони вирішенню поставлених цілей?

7. Якими були результати діяльності історичного діяча для країни, в якій він жив, її населення? Чи досяг він поставленої мети?

8. Ваше ставлення до історичного діяча як до людини та політика.

«Ти Богом посланий, Богдане,

Розбить кайдани лихоліть.

Ніколи край не перестане

За тебе Господа молить…»