Формування ключових компетентностей учителів у
Новій українській школі.
Актуальність: Зміни, що відбуваються довкола, просто вражають: клонування живих істот, друк будь-яких предметів на 3Д-принтері та неймовірні можливості у віртуальному світі. За прогнозами науковців, за чверть століття штучний інтелект перевершить людський. У всіх сферах відбудуться трансформації світового масштабу. Вчені довели, що знання й навички, які дають навчальні заклади молодому поколінню сьогодні, через півстоліття становитимуть лише 5% сукупності знань людства.
Стає очевидним, що зміни акцентів у навчанні та вихованні дітей просто необхідні. Адже українська освіта разом зі світовими проблемами має й власні, специфічні, які умовно можна назвати «трикутником смерті».
Перший кут — це брак висококваліфікованих педагогів, другий — брак часу, третій — нестача грошей.
Треба змінюватись і змінювати, треба верватись із зазначеного трикутника на оперативний простір вільного розвитку, адже без цього українська освіта залишиться імітаційною системою.
Мета дослідження: розкрити шляхи формування ключових компетентностей та вдосконалювати професійну майстерність педагогів.
З метою розкриття шляхів формування ключових компетентностей та вдосконалення професійної майстерності педагогів доречно використовувати психолого- педагогічні семінари.
Психолого -педагогічний семінар можна проводити у формі тренінгу або практичного заняття з використанням мультимедійної презентації.
Формування ключових компетентностей учителів у Новій українській школі.
Інформування: Світ швидко рухається вперед. І тепер недостатньо просто одержати знання. Найуспішніші системи освіти вчать дітей знання застосовувати і використовувати, роблять з дітей особистостей, які мислять і які будуть готові до викликів свого часу. Іншими словами школа готує дітей до життя, а не до ЗНО чи екзаменів.
Якщо раніше система освіти булла спрямована на тривалу, ґрунтовну трансляцію знань від учителя до учня, то зараз про це спередачі знань є багатовекторним «від усіх і всюди», а вчитель має стати партнером для учня у формуванні ключових компетентностей. Саме таку роль відводить педагогу Концепція Нової української школи.
Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.
НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.
Основна мета навчально – виховногопроцесу в сучасній школі – навчити людину жити, сформувати ефективну особистість, яка здатна успішно адаптуватися в суспільстві й самореалізуватися. Інноваційна освіта передбачає особистісне спрямування, компетентнісний підхід, творче начало, використання найновіших інформаційних технологій.
Окрім того, середвимог до професійних й особистіснихякостейосвітяннормативнідокументивизначаютьвмотивованість, компетентність, творчість, гнучкемислення, відповідальність за результативласної діяльності та здатність до саморозвитку. Чи важко відповідати цим вимогам? Так, непросто! Проте варто зусиль.
Сучасний учитель має постійно працювати над собою, швидко вчитися, опановувати нові технології, миттєво змінюватися, щоб відповідати швидкоплинним вимогам суспільства. Він поступово перестає бути джерелом знань, а має навчити молоде покоління організовувати процес засвоєння знань. Тому сьогодні Міністерство освіти і науки вже не просить, а вимагає від учителів бути відкритими до змін.
ФОРМУЛА НОВОЇ ШКОЛИ СКЛАДАЄТЬСЯ З ДЕВ’ЯТИ КЛЮЧОВИХ КОМПОНЕНТІВ
1. Новий зміст оствіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.
2.Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
3. Наскрізний процесс виховання, який формує цінності.
4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію
5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
6. Орієнтаціяна потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
7. Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
9.Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.
Компетéнтність — проінформованість, обізнаність, авторитетність.
Компетентність– спеціально структуровані (організовані) набори знань, умінь, навичок та ставлень, що їх набувають у процесі навчання.
Із врахуванням світового досвіду і потреб розвитку української школи у вітчизняній педагогіці визнано три види компетентностей, які характеризують результати навчання на засадах компетентнісного підходу: ключові, міжпредметні і предметні
Компетентностідозволяютьусунутисуперечливостіміжзасвоєнимитеоретичнимивідомостями та їх використанням для розв’язання конкретних життєвих задач:
• уміти розрізняти об’єкти, ознаки, властивості;
• аналізувати і пояснювати причини і наслідки подій, вчинків, явищ;
• створювати тексти, вироби, проекти;
• висловлювати ставлення до подій, вчинків своїх та інших;
• брати участь в колективних справах; у розв’язанні навчальних завдань; оцінювати вчинки, різні моделі поведінки та інші;
• користуватись певними предметами та ін.
До ознак ключових компетентностей належать такі:
Вправа “Коло ідей”
Завдання: визначити до якої освітньої компетентності можна віднести певний вид діяльності (Які вміння, навички формує дана компетентність)
Шляхи формування компетентностей:
Вправа “Гронування”(індивідуальне асоціювання)
- написати центральне слово або фразу посередині аркуша паперу;
- записати всі слова та фрази, які спадають на думку з даної теми;
- коли всі ідеї записані, встановити зв’язки між поняттями;
- продемонструвати свої “грона»
Асоціативне мислення
асоціативний ланцюжок асоціативний кущ асоціативні схеми “Гроно”
асоціативні малюнки асоціативні пари асоціативний диктант
“вільне письмо” кубування асоціативні розминки
“поняття” “квітка” “прямокутник”
“картинна галерея” “показуха” “павучок”
асоціативний твір - замальовка
асоціативний твір – продовження сюжету
асоціативний твір – образ (за картиною,
музичним чи літературним твором)
асоціативний імпресіоністичнийтвір - опис емоційного стануперсонажа
Сучасному педагогу необхідно вибрати те “зерно”, що дасть змогу створити свою міні-методику. У творчого вчителя й учні прагнуть до творчості.
Записати (на аркушах А3) основні якості компетентного вчителя. Прокоментувати.
(Група презентує результати роботи.)
Дякую за модель сучасного компетентного педагога.
У науковій літературі визначено 4 рівні професійної компетентності вчителя: низький, середній, достатній, високий.
Завдання-увідповіднення «Рівні та критерії»
Рівень професійної компетентності |
|
Критерії результативності педагогічної діяльності вчителя |
1. Низький |
|
А Не вміє пристосовувати виклад навчального матеріалу до особливостей аудиторії; мету занять визначає стихійно, без урахування підготовленості учнів; навчально-методичною літературою послуговується мінімально; переважають традиційні методи одностороннього пояснення, учні пассивно сприймають інформацію; елементи організаційної структури уроку не обґрунтовані, не чіткі |
2. Середній |
|
Б Володіє стратегією компетентнісного підходу; мета уроку формулюється в діяльнісній формі; чітко визначає етапи уроку, форми та методи навчально-пізнавальної діяльності відповідно до етапів; зміст, методи, прийоми й технології навчання відповідають меті та змісту уроку; уміло впроваджує різні моделі (пасивна, активна) навчання; може формувати предметну компетентність учнів; використовує діяльнісний, диференційований та особистісно зорієнтований підходи |
3. Достатній |
|
В Володіє стратегією компетентнісного підходу; мета уроку формулюється в діяльнісній формі: чітко визначає етапи уроку, форми й методи навчально-пізнавальної діяльності відповідно до етапів; зміст, методи, прийоми й технології навчання відповідають меті та змісту уроку; уміло впроваджує різні моделі (пасивна, активна, інтерактивна) навчання; може засобами навчального предмета формувати в учнів ключові, загальнопредметні та предметні компетентності |
4. Високий |
|
Г Володіє стратегією навчання учнів за розділами курсу; мета й завдання діяльності обгрунтовані; переважають традиційні методи й прийоми навчально-пізнавальної діяльності; активізація діяльності учнів здійснюється без дидактичного обґрунтування |
Правильнівідповіді до таблиці 1: 1 — А, 2 — Г, 3 — Б, 4 — В.
Отже, колеги, чи всі ми відповідаємо критеріям, які щойно озвучили?
- Як працювати по-новому?
- Чи треба змінюватися?
Вправа “Прагнення до саморозвитку”
Розбудова Нової української школи – це довготермінова реформа, яка розпочалася вже зараз. Шлях її упровадження буде супроводжуватися суттєвими змінами всіх складників освіти. Сьогоднішні школярі мають відчути зміни й отримати кращу якість освіти.
Притча
Звернувся до монаха бідняк:- Дай мені риби! Я голодний.
Монах мовчки віддав йому вудку.
Треба давати не стільки їжу, скільки засіб її добування
Висновок: даний семінар необхідно проводити з педагогічним колективом для підвищення професійної компетентності вчителя як одного із компонентів професійної готовності до впровадження Конценції Нової української школи.
Література: