практичне заняття Історичні джерела про скіфів.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ.

Тема. Історичні джерела про скіфів.

Геродот про скіфський похід Дарія І.

 

Мета:

• розвивати практичні вміння та навички учнів з опрацювання історичних джерел з історії;
• називати дату походу Дарія І на скіфів;
• показувати на карті територію Перської держави за часів Дарія І, території розселення скіфів;
• застосовувати  та пояснювати на прикладах поняття: «пектораль», «скіфський курган»;
• характеризувати діяльність, суспільне, господарське життя та культурну спадщину скіфів, внесок цієї  цивілізації у культурну спадщину людства; описувати спосіб життя скіфів;
• виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого, не тільки України, а й до минулого інших країн та держав.

 

Ціннісні орієнтації: хронологічна компетентність, просторова компетентність, мовленнєва компетентність, інформаційна компетентність; соціальна компетентність; аксіологічна компетентність.  

Обладнання: витяги з історичних документів, ілюстративний матеріал, презентація.

Хід уроку

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

I. Етап орієнтації.

Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

Організація уваги учнів: побажання  гарного  настрою,  цікавої  роботи, нових  знань  та  відкриттів. А зараз ми з вами трішки пограємось в гру «світлофор». Діти, які кольори має світлофор і для чого він призначений?

ІІ. Етап цілепокладання. (Додаток 1)

Гра «Три країни». Учнів розподіляємо на де­ржави: Вавилонія, Фінікія, Персія.(використовуємо «світлофор» - колір світ­лофора відповідає країні: червоний – Вавилонія, жовтий – Фінікія, зелений – Персія). Показуються  ілюстрації, які стосу­ються історії однієї з країн. Учні-представники країн сигналізують: підносять відповідного кольору прапорець. Обов’язково використовуються ілюстрації, які стосу­ються інших країн.

ІІІ.  Етап проектування.

Ми з вами погралися, а тепер давайте пригадаєм

1. Коли скіфи перебували на українських землях?
2.  Які  річки  становили кордони Скіфії?
3. Перерахуйте назви скіфських племен.
4. Який спосіб життя вели скіфи?
5.  Які  були найбільші скіфські кургани на території України?
6. Що вам відомо про перського царя Дарія І?

ІV Етап організації виконання плану діяльності.

1. Прочитайте інформацію про Геродота, автора джерел про скіфів. Визначте на скільки правдивою є розповідь Геродота: а) повністю правдива, б) частково правдива, в) не правдива. Поясніть свій вибір, спираючись на факти біографії історика. (Додаток 2)
2. Використовуючи історичні джерела, охарактеризуйте діяльність, суспільне, господарське життя та культурну спадщину скіфів. Результати досліджень занесіть в таблицю. (Додаток 3)
3. Завдання з аналізу фотографічного зображення пекторалі з кургану Товста Могила. (Додаток 4)
4. Подробиці  походу персів проти скіфів з розповіді Геродота.

Розповідь. В останню чверть VI ст. до Р.Х. степи Північного Причорномор’я зазнали навали військ перського царя Дарія І з династії Ахеменідів (521–486). Про цей похід ми знаємо виключно зі свідчень Геродота та пізніших античних авторів, що переказували дані його праці.

З метою поширити свій вплив на весь культурний світ, Дарій І, використавши як привід до початку війни зі скіфами їхні набіги столітньої давнини на Мідію, вирішує підкорити Скіфію.

Приблизно у 513 р. до Р.Х. його армія на чолі з самим царем, за даними Геродота налічувала неймовірну на той час кількість – 700 тис. чол., пройшовши всю Малу Азію, переправилась через Фракійський Боспор. Перси побудували міст з кораблів біля гирла Істру (Дунаю) і вдерлися у Скіфію.

Протягом близько 30 днів перси просувалися на схід, не будучи в змозі нав’язати бій більш рухливому війську скіфів. За свідченням Геродота, перси пройшли за скіфами до земель савроматів. Здавалося, що долю Скіфії вирішено наперед. Вона буде підкорена персами і стане однією із сатрапій найбільшої імперії, котра розкинулася від Індії до Єгипту. Одначе скіфські правителі не поспішали капітулювати перед супротивником, перевага якого була настільки очевидною. Скіфи використали тактику партизанської війни. Вони уникали відкритого бою, а нападали невеликими загонами на окремі підрозділи, завдаючи великих втрат персам.

Дарій з часом зрозумів, що шансів на перемогу у цьому поході в нього не залишилося. Покинувши табір із безліччю хворих та поранених цар поспіхом залишив Скіфію із найбільш боєздатною частиною армії. Скіфам дістався величезний обоз і безліч полонених. 

Армія Дарія І переправилася на правий берег річки та повернулася додому ні з чим. Скіфи ж здобули собі славу непереможних воїнів. 

 

 

VІ. Контрольно – оцінювальний етап.

Встановіть відповідність між уривками та планом розповіді. (Додаток 5)

 

5. Підсумок  уроку.

Прийом «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися» 

Що ж нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

Що  найбільше  сподобалось  на  уроці?

VІІІ. Домашнє завдання. 

1. Опрацювати відповідний параграф підручника та завдання до нього.
2. Підготуватися до уроку узагальнення в тематичного оцінювання знань за темою «Цивілізації Перед­ньої та Центральної Азії. Кіммерійсько-скіфський світ».
3. Скласти кросворд із поняттями теми.

 

 

 

Додаток 1

 

Ілюстрація №1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ілюстрація №2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ілюстрація № 3

 

 

Ілюстрація № 4

 

 

 

 

Ілюстрація № 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ілюстрація № 6

 

 

 

Ілюстрація № 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ілюстрація № 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ілюстрація № 9

 

 

Ілюстрація № 10

 

 

 

Ілюстрація № 11

 

 

Ілюстрація 12

Додаток 2

Інформація про Геродота.

 

Славнозвісний грек Геродот (між 490 і 480 - між 480 і 424 рр. до н.е.) з міста Галікарнасу недаремно прозваний «Батьком історії». Працюючи над своєю знаменитою «Історією» (у дев'яти книгах), що розповідає про події пов'язані з греко - перськими війнами, невтомний дослідник давнини побував і на бере­гах Понту Евксинського (Чорного мори). Декілька місяців історик жив у дав­ньогрецькому місті-колонії Ольвії та мандрував Північним Причорномор'ям. Повсюди допитливий грек збирав та записував відомості про історію, життя і звичаї скіфів, інших народів і племен, що тоді населяли теперішню територію України. Його свідчення є надзвичайно цінним джерелом вивчення давньої історії нашої Батьківщини.

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

Геродот про скіфів

 

Заняття

Суспільство

Духовна та матеріальна культура

 

 

Джерело 1

…кочові скіфи жили в Азії. На них найшли війною масагети. Під їх натиском скіфи перейшли до країни кіммерійців…Як зачули кіммерійці, що надходять скіфи, зібрали велике військо і стали радитися, їх думки розійшлися надвоє, обидві групи вперто обстоювали свою. Кращою була рада царів, але народ гадав за ліпше покинути край і не наражатися на небезпеку: царська ж думка була така, що треба боротися з прийшлими. Ніхто не хотів поступатися - ані царі народові, ані народ царям; боролися між: собою й полягли. Кіммерійський народ поховав їх коло ріки Тіраса; ще й тепер можна бачити ту могилу. Поховавши їх, вирушив народ з краю, а скіфи прийшли й зайняли порожні землі.

Джерело 2

Від гавані борисфенітів (бо вона розта­шована якраз посередині приморської частини всієї Скіфії), від неї і далі перший народ, котрий можна зустріти… мають такий спосіб життя, як і скі­фи, але сіють і  їдять пшеницю і цибулю та часник і сочевицю та просо. Над ...[ними] живуть скіфи-оратаї, які сіють пшеницю не для їжі, а на продаж...

На схід від цих скіфів-землеробів… меш­кають кочовики також скіфи, які нічого не сіють і не обробляють землі. Вся ця країна позбавлена дерев...

За Геррами простягається країна, що на­зивається царською, і скіфи, які в ній жи­вуть, найхоробріші та найчисленніші і вони вважають інших скіфів своїми не­вільниками...

Джерело 3

Жертвоприношення вони роблять  одна­ково під час усіх свят у такий спосіб. Жер­товна тварина стоїть із двома зв'язаними передніми ногами, а жрець стоїть позаду від тварин, тягне за кінець мотузки, пере­кидаючи тварину, коли та падає. Він звер­тається до божества, якому приносить жертву, а потім обкручує навколо шиї тва­рини зашморг, устромляє в нього ціпок, крутить у всі боки і так задушує, не запа­люючи вогню, не посипаючи борошном і не роблячи зливань, І коли він вже заду­шить тварину і обдере шкуру, починає куховарити.

Оскільки в скіфській землі не вистачає дров, то тамтешні мешканні вигадали ось що, щоб варити м'ясо. Коли вони остаточ­но обдеруть шкуру тварин, знімуть м'ясо... і після цього розпалюють під казаном кіс­тки жертовних тварин і варять м'ясо...

Джерело 4

Щодо їхніх звичаїв на війні, то встанов­лено таке: першого ворога, якого вб'є скіф, він п'є його кров, а скількох інших він вб'є в битві, то приносить до царя їхні відтяті голови. За кожну голову йому до­зволяється одержати щось із трофеїв, а якщо не принесе голови, це йому не до­зволяється...

Джерело 5

Похорони царів відбуваються у краю Геррос, до котрого Борисфен ще судноплавний. Коли у скіфів умирає цар, вони там викопують велику чотирикутну яму. Тіло мерця покривають воском, живіт розпорюють і вичищають, напо­внюють товченим шафраном, кропом, насінням селери і анісовим на­сінням, а потім знову зшивають. (Мерця) кладуть на віз і везуть до іншого народу (племені). Ті, що до них привезено мерця, роблять так, як царські скіфи. Відрізують шматок свого вуха, стрижуть волосся, роблять кругом надрізи на руці, дряпають чоло і ніс, проколюють ліву руку стрілою. Звідти (знову) беруть тіло царя на віз і везуть далі, до іншого народу, який під їх пануванням. З ними разом ідуть ті, до яких прийшли найперше.

Коли вже об'їдуть із мерцем усі краї, спиняються в Герросі, що є останнім із підвладних їм народів і місцем поховання. Після того, як покладуть мерця в яму на підстилку, застромлюють у землю з обох боків тіла списи, прив'язують до їх вершків попере­чні жердини і накривають їх очеретом. Обіч нього (мерця) кладуть до ями одну задушену наложницю, виночерпія, кухаря, конюха, слугу, окличника, коней і первенців всяких інших домашніх тварин, а також золоті чаші; срібла ж і міді не мають у вжитку. Коли це зроблять, насипають наперегони високу могилу, щоб була якнайбільша.

Джерело 6

...В Аріапейта, царя скіфів, серед інших його дітей, народився Скіл... Скілеві, хоч він і був царем скіфів, не подобався скіфсь­кий спосіб життя, і зокрема порівняно з еллінськими звичаями, які він засвоїв унаслідок свого виховання, і ось що він зробив... Скіл залишав своє військо в передмісті, а сам заходив у місто і наказував зачинити бра­ми, знімав із себе скіфський одяг і надягав еллінський... і в усьому іншому він наслі­дував еллінський спосіб житія і приносив жертви богам за еллінськими звичаями. Він залишався в місті протягом одного місяця або й більше, а потім надягав скіфський одяг і виходив...

Скіфи побачили … вважаючи це за найбільшу ганьбу, повідомили про те, все скіфське військо. І коли Скіл повернувся до свого житла…його брат відрубав йому голову. Отак обороняють свої звичаї скіфи і таку кару накладають на тих, хто хоче запозичити іноземні звичаї

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Аналіз зображення пекторалі з кургану Товста Могила

«Уважно подивіться па пектораль. Ви бачите, що майстер поділив її чотирма золотими крученими джгутиками на три яруси (частини). Зверніть увагу на те, що зображено в кожному ярусі, згадайте ві­домі вам міфи Передньої Азії, Єгипту, Стародавньої Греції та Риму про створен­ня світу, а також: 1) спробуйте обґрунтувати таку будову пекторалі, тобто пояс­ніть значення кожного ярусу та їх єдність .

Знайдіть центр першого (верхнього) ряду пекторалі. Ви бачите, як два скіфи шиють одяг з овечої шкіри. Згадайте,

1) що означає овеча шкура в давньогрецькій міфології, що вона означає у слов'ян (наприклад, коли її надівають під час колядування).

2) визначить її символічне значення в цьому шедеврі скіфської культури. Придивіться, які ще сцени зображено у верхньому ярусі та  виявіть, що спіль­ного в композиції цього ряду, яка в ньому провідна ідея.

Тепер досліджуємо другий (середній) ярус. Починаємо з центру і встановлює­мо,  що об'єднує композицію та яку ідею вона відображає.

Нарешті, третій ряд. Уважно огляньте елементи сюжету, вони по-різному відображають одне й те ж. З'ясуйте,

1.  Що саме? Яку думку вкладає автор у мотиви нижнього ряду?
2. А тепер зробіть (кількома словами) узагальнення.
3. Що і як відтворив майстер у пекторалі з Товстої Могили».

 

 

Додаток 5

Скіфо - перська війна (514-512 рр. до н.е.)

Розповідається про похід 700-тисячного війська перського царя Дарія на скіфів. За словами Геродота причиною війни стало бажання Дарія помститись скіфам за їхні напади. Дарій переправляється через Дунай і вторгається у Скіфію. Скіфи звертаються по допомогу до народів-сусідів. Частина з них відповіли відмовою, говорячи, що скіфи самі винуваті, нібито ті розізлили персів.

 

Уривки з праці Геродота про скіфо-перську війну (514-512 рр. до н.е.)	План розповіді
1. Як скіфи дістали таку відповідь племен, порішили не зводити бою на від­критому полі, бо союзники не хочуть іти з ними разам, а сходити з дороги (персам)	А.Причини відступу скіфів
2. «Мої справи такі, персе. Я ще ніякої людини (досі) не злякався і не втік перед нею давніше, отже, й тепер від тебе не тікаю…А що я не воюю з тобою, то й це тобі поясню. Ми не маємо ні міст, ні обробленої землі, щоби боятися за них і чим скоріше починати з вами бій. Та як уже так конечно треба його починати, то ми маємо батьківські могили; ось відшукайте їх і спро­буйте знищити. І тоді побачите, чи будемо воювати з вами за могили, чи ні.»	Б.Стратегічна хитрість скіфів
3. Скіфи мали наперед заманити (персів) просто до країни тих, що не обіцяли допомогу, щоби й вони воювали; а якщо не хотіли б добровільно битися з персами, то щоби мусили боротися. Після того вони мають повернутися назад до свого краю й нападати, як визнають це за потрібне.	В.«Дари Іденфірса»
4. Царі скіфів послали до Дарія посла, що ніс йому в дар птицю, мишу, жабу і п'ять стріл. Перси питали того, що приніс, про значення тих дарів. Він сказав персам, що як вони мудрі, то нехай самі розгадають, що означають ті дари. Це почули перси й стали радитися. Дарієва думка була така, що скіфи віддали йому самих себе, землю й воду, стріли ж означають, що вони передають (персам) свою (воєнну) силу. Протилежна цій думці була Гобрієва…Він так пояснив значення дарів: «Якщо ви, перси, не станете птахами і не полетите в небо, або не станете мишами й не сховає­теся під землю, або жабами й не скочите в болота, то не повернете назад, а загинете від цих стріл».	Г.Тактика «спаленої землі»
5…як будуть наступати все далі перси, мають засипати всі криниці й джерела, що до них переходитимуть, нищити траву на землі й поділитися на дві частини.	Д. Відповідь скіфського царя Іденфірса
Відповідь: 1 - А, 2 – Д, 3 - Б, 4 - В, 5 -  Г