Тема1. Найдавніші держави Дворіччя. Вавилон.

Тема1.  Найдавніші держави Дворіччя. Вавилон.

Мета: 

• розкрити зміст понять «Дворіччя», «клинопис», «зикурат»,  «місто-держава», «закон», «закони Хаммурапі»;
•  охарактеризовувати природні та кліматичні умови Дворіччя;
•  пояснювати, як утворились перші міста-держави Південного Дворіччя;
• Розширити й поглибити знання учнів про соціально-економічний та політичний устрій найдавніших держав;
• Спонукати дітей до розуміння  законів Хаммурапі;
• розвивати вміння працювати з історичною картою, порівнювати історичну інформацію з різних джерел, чітко висловлювати свої думки;
•  висловлювати особисте ставлення до історичних фактів, подій і діячів;
• Виховувати ціннісні орієнтації, зокрема почуття справедливості і співчуття.

Ціннісні орієнтації: просторова компетентність, інформаційна компетентність, мовленнєва компетентність.

Обладнання: підручник, стінна карта, атласи, контурні карти, ілюстрації, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація.

Очікувані результати. На уроці учні мають навчитися: показувати на карті територію Дворіччя, Вавилонського царства за Хаммурапі; наводити приклади впливу природно-географічних умов Дворіччя на зародження і розвиток держави та цивілізації; характеризувати господарську діяльність та спосіб життя перших жителів Дворіччя; показувати на карті та пояснювати як утворилися перші міста держави; пояснювати та застосовувати на прикладах терміни й поняття «Дворіччя», «клинопис», «закон»; називати хронологічні межі розквіту Вавилона за правління Хаммураппі; визначати особливості утворення держави зі столицею - Вавилон та її розвиток за Хаммурапі; характеризувати постать царя Хаммурапі; визначати його внесок в історію Вавилону.

ХІД УРОКУ

І.Етап орієнтації.

1.Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

Організація уваги учнів: побажання  гарного  настрою,  цікавої  роботи, нових  знань  та  відкриттів. Отже, машина часу переносить нас в історичне минуле народів світу. Де ми зараз знаходимося? Так,   це  Стародавній Єгипет.   

Бесіда за запитаннями:

1. А, що ви знаєте про спосіб життя населення Стародавнього Єгипту? 
2.  Як природно - географічні умови впливають на спосіб життя населення?
3.  А коли виникла цивілізація в долині Нілу?

3. Пригадайте,  що таке іригація?

Гра «Історичний телефон». Кожна цифра імпровізованого телефону означає певну літеру. Правильно набравши номер учні здогадаються, про  що йтиметься на цьому уроці. (Додаток 1)

ІV.Етап організації  виконання плану діяльності.

Вступне слово вчителя.

Отже, це слово Межиріччя. Ваші асоціації з цим словом?

1. Географічне положення та природа Південного Дворіччя.

Розповідь вчителя.(Додаток 2)

   В горах Вірменії  беруть свій початок дві річки: Євфрат і Тигр. Вони течуть на південний схід і впадають у Перську затоку. Країну, яка була в давнину розташована на берегах цих двох річок (по середній і нижній течії), називають Дворіччям. Греки називали – Месопотамія, що їх мовою означає Межиріччя. Завдяки річковим наносам за багато віків і тисячоліть південний берег Перської затоки обмілів, сама затока відступила на південь.

Розлиття Євфрату і Тигру не таке, як розлиття Нілу – коротке, бурхливе і часто несподіване. Коли навесні в горах Вірменії розпочинається танення снігів, обидві річки переповнюються, виходять з берегів і заливають околиці. Особливо небезпечна повінь під час припливу, коли вода в Перській затоці піднімається. Тоді води річок заливають усю країну. Саме в Дворіччі виник міф про Всесвітній потоп, який нібито знищив майже все на землі. Тому люди, які жили тут, перебували у постійному страху перед повінню. Коли вода поступово спадала, то залишала товстий шар масного мулу. Цей наносний ґрунт дуже родючий.

Влітку в Південному Дворіччі надто жарко: спека сягає 50°С у затінку. Від палючого сонячного проміння на горбах усе вигорало. А в низинах вода застоювалась і утворювались непрохідні болота. Вони кишіли різними комахами, укуси деяких із них могли бути смертельними для людини. Тому тут часто лютувала лихоманка, малярія та інші хвороби.

Таким чином, у найдавнішу епоху територія Південного Дворіччя була мало придатна для розселення людей. Перші поселенці, мабуть, прибули сюди не добровільно, а гнані тяжкою необхідністю (нестачею харчів та натиском ворогів). (Додаток 3)

  2. Перші жителі Південного Дворіччя  

   В IX-VIII тис. до н.е. у долині Євфрату і Тигру з'явились перші жителі. В V-IV тис. до н.е. Південне Дворіччя заселялося з двох сторін. Вгору долинами цих річок просувались шумери. Основні їхні поселення знаходилися на півдні Дворіччя, в районі Перської затоки. Ця країна стала називатися Шумер.

Із заходу і північного заходу приблизно в цей час проникли переселенці, які дістали назву аккадців. Вони відрізнялися від шумерів мовою. Оселилися аккадці на північ від шумерів. Їх держава називалася Аккад.

Головним заняттям населення Південного Дворіччя у VI-IV тис. до н.е. було хліборобство і скотарство. Річки, озера та в Перська затока кишіли рибою. В заростях очерету гніздилися водоплавні птахи. З сусідніх забігали степів дикі бики, газелі, страуси та дрібна дичина. Тому жителі Південного Дворіччя займались також полюванням і рибальством. Найнебезпечнішими хижаками були леви.

Каменю, металів і лісу в Південному Дворіччі не було. На місці в достатку були лише глина й очерет, які широко використовувалися. Тому спочатку житла плели з очерету, який обмазували глиною.

Головним багатством Південного Дворіччя була земля. Дуже родючі ґрунти давали великі врожаї. Геродот розповідав: досить було вкинути насіння в ґрунт після спаду води, пустити туди табун свиней, щоб вони втоптали це насіння в землю, після цього можна було збирати готовий врожай. Одна посіяна зернина давала від п'ятдесяти до ста зернин. На одній пальмі виростало за рік до 50 кілограмів фініків. За таких врожаїв праця людини давала більше, ніж потрібно для прожиття одному робітникові.

Однак займатися хліборобством у несприятливих природних умовах було важко. На півночі, в Аккаді, не вистачало води для зрошення. А на півдні, в Шумері, навпаки, часто відбувались повені і місцевість була заболочена. Але люди не відступали перед труднощами. Вони будували канали для зрошення землі та осушення боліт. Споруджували штучні насипи, дамби і водоймища, насипали цілі пагорби, на яких виникали міста.

Наполегливе будування водних споруд перетворило цю річкову долину у квітучу країну, де збирали великі врожаї хлібів, овочів і фруктів.

Робота в парах. Робота з підручником. Учні, працюючи в парах, визначають ознаки шумерської цивілізації (Орієнтовні відповіді учнів: зикурат, міста-держави, клинопис, школи, календар, система мір та ваги, колесо, гончарний круг).

Робота над формуванням поняття:

Клинопис – письмо шумерів, що являло собою знаки на глиняних табличках, які були схожі на окремі рисочки – клинці.

Зикурати – храми у вигляді багатоярусних східчастих споруд, які будували шумери своїм богам . (Додаток 4)

Хвилинка відпочинку (додаток 5 )

2. Міста-держави. Господарство Південного Дворіччя в IV-III тис. до н.е.

Відпочили? Ізнову в уявну подорож до міст- держав, способу життя населення Дворіччя.

Спочатку шумери й аккадці воювали між собою. Вони заснували багато міст: на півдні Ур, Урук, Еріду, Лагаш, а на півночі – Аккад, Марі, Ашшур. Кожне місто було столицею невеликої держави, до якої входили саме місто та міська округа. Тому таке невелике державне утворення історики називають місто-держава. Очолював місто-державу володар, якого шумери називали лугаль («велика людина»), а аккадці – шарру.

Звичайно місто знаходилося біля каналу, з якого брали воду для зрошення полів та садів. На невеликих човнах, сплетених з гнучких гілок, обтягнутих шкірою, жителі плавали каналами з міста в місто.

Будівельним матеріалом у Дворіччі була глина, з якої робили цеглу. З глиняної цегли будували все – житлові будинки, храми, палаци. В Дворіччі було мало палива. Тому цеглу не обпалювали, а просто сушили на сонці. Але необпалена цегла легко кришиться. Через це міську стіну будували такої товщини, щоб зверху по ній міг проїхати віз.

У Дворіччі вирощували зернові культури – просо, ячмінь, пшеницю, які давали високі врожаї двічі на рік. Садили також овочі – часник, цибулю, огірки тощо. Основним фруктовим деревом Дворіччя була фінікова пальма, (Додаток 3) її називали «деревом життя». З фініків виготовляли різні солодощі і борошно, кісточки використовували як паливо при виплавлянні металів, з волокон кори плели мотузки і кошики. Місцеві хлібороби винайшли плуг, яким було зручно орати ґрунт. Шумери розводили дрібну та велику рогату худобу. Під час оранки у плуг запрягали биків та ослів, з їх допомогою також молотили хліб.

В містах працювали вмілі ремісники. Майже все у Дворіччі робили з глини: винні бочки, посуд, дитячі іграшки, серпи з кам'яними зубцями, цвяхи, труби і навіть домовини. Саме у Дворіччі вперше з'явились глиняні конверти, в які вкладали глиняні листи. Легенда про те, що Бог зліпив людину з глини, теж виникла у цій країні. В III тис. до н.е. ремісники почали виробляти з бронзи знаряддя праці та зброю.

Міста були також місцем жвавої торгівлі та обміну. Жителі Дворіччя обмінювали в інших народів зерно, вовну, тканини й фініки на дерево, камінь і метали.

У Дворіччі іноді траплялися великі повені – потопи. Найбільші потопи сталися близько 3300 та 2900 років до н.е. Були зруйновані майже всі міста, і загинула велика кількість людей. Але з часом життя відновилось. Шумери стали вести відлік своєї історії саме від цих подій. Час відраховували в поколіннях, наприклад: «У третьому поколінні після Потопу в Уруці правив Гільгамеш».

 На півдні Дворіччя, коли туди в IV тис. до н.е. прийшли шумери, вже існували землеробські поселення. На їх місці пізніше, майже одночасно з виникненням держави в Єгипті, утворилися шумерські міста. Зазвичай вони розташовувалися на підвищеннях і були захищені мурами. Чисельність населення у деяких з них сягала 40-50 тис. чоловік.

Найбільшими містами на півдні Дворіччя були: Ур, Урук, Лагаш, Вавилон та ін. Поступово вони перетворилися на невеликі держави, до складу яких входили місто та землі навколо нього. Найбільш важливими спорудами шумерського міста була зрошувальна система та головний храм. Він міг мати кам'яний фундамент, хоча більшість жителів міста мешкали у маленьких глиняних хатинках. Спочатку важливі питання життя міста вирішувалися на зборах. Але в ситуаціях, коли рішення потрібно було прийняти швидко (бурхлива повінь, термінові роботи або ремонт зрошувальної системи), жителі міст призначали людину, яка вирішувала нагальні питання повсякденного життя. Його називали «енсі». У години небезпеки шумери обирали царів – лугалів, які виконували роль військового командира. Інколи влада енсі й лугаля зосереджувалася в одних руках. Згодом почали передавати владу в спадок. Так влада, яка раніше належала народові, перейшла де однієї особи – монарха.

Між містами-державами Дворіччя точилася боротьба за родючі землі. Для захисту своїх земель кілька міст об'єднувалися у військові союзи. Згодом такі союзи перетворилися на постійні й стали основою утворення могутніх держав. У Дворіччі першими постають держави Аккад, Шумер, Елам. Одним з визначних царів Аккаду був Саргон (2316 – 2261 рр. до н.е.), ім'я якого перекладі означає «істинний цар». За однієї з версій, він не мав знатного походженню тривалий час служив садівником і чашоносцем  міста Кіш. За іншою версією він був царевим міністром. Коли царя Кіш усунули від влади, Саргон узяв на себе управління містом, а згодом став царем держав Аккад.

Посівши престол, він вирішив розширити свої володіння і почав готуватися до війни з Шумером. За легендою, приводом до цього була відмова шумерського царя віддати свою доньку заміж за Саргона. Для перемоги над ворогом аккадському цареві довелося утворити армію чисельністю 5 400 чоловік. Міста Шумеру об'єдналися, щоб дати відсіч армії Саргона. Але у завершальній битві військове щастя було на боці Аккаду. Майже всіх лугалів шумерських міст полонили й принесли у жертву богам. Після перемоги над Шумером Саргон завоював Сирію, Елам: створив велику державу. (Додаток 6)

 Робота з хронологією. Хронологічна задача.  (Додаток 7)

3.      Як Вавилон став столицею могутнього царства? Чим уславився цар Хаммурапі? 

Розповідь. Часом піднесення та розквіту держави з центром – Вавилон, стало правління царя Хаммурапі (1792-1750 рр. до н.е.) (Додаток 8)

Наприкінці свого правління приблизно 1760 р. до н.е. був розроблений збірник законів.

Формування поняття: закон

Гра «Мікрофон» або «Продовжіть речення»

Закон – це….

Закон – загальнообов’язкове   правило поведінки,яке встановлюється вищими органами державної влади або володарями держави.

Учні записують поняття в зошит

Робота зі схемою. Суспільний устрій Дворіччя за законами Хаммурапі (Додаток 9)

Робота в групах з документом «Закони Хаммурапі». Учні об’єднуються у дві  групи. Кожна група працює з фрагментами законів царя Хаммурапі. (Розбити на групи і по декілька законі).

§ 229. Якщо будівельник збудує людині дім і зробить свою роботу неякісно, так, що збудований будинок завалиться і спричинить смерть господарю будинку, то цього будівельника треба вбити.

§ 221. Якщо лікар зростить зламану кістку людині або вилікує хворобливу пухлину, то хворий повинен віддати лікареві п'ять сиклів срібла.

§ 222. Якщо хворий хтось із мушкенумів, то він повинен віддати три сиклі срібла.

§ 200. Якщо людина виб'є зуба людині, рівній собі, то треба вибити їй зуба.

§ 201. Якщо вона виб'є зуба у мушкенума, то вона повинна відважити 1/3 міни срібла.

§ 202. Якщо людина вдарить по щоці вищого за становищем, ніж вона сама, то треба на зборах вдарити її 60 разів канчуком із волової шкіри.

§ 203. Якщо хтось із людей вдарить по щоці когось іншого із людей, хто рівня йому, то він повинен відважити йому одну міну срібла.

Презентація роботи груп.

V.Контрольно-оцінювальний етап.

Запитання:

1. З якою метою створив збірку законів Хаммурапі?
2. Які злочини розглядалися?
3. Які покарання передбачалися?
4. У яких випадках покарання було суворішим?

Обговорення в загальному колі.

Порівняти  країни Єгипет і Месопотамію. (Додаток 10)

Прийом “Займи позицію” (Додаток 11)

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 15,

Використовуючи матеріал параграфа 15, інші джерела підготувати розповідь на тему.

2) Скласти кросворд з теми.

Додаток 1

Гра «Історичний телефон»

523464990

Межиріччя

Додаток 2

Карта держави Дворіччя

Додаток 3

Цікаво знати

Міф про Всесвітній потоп

Багато часу минуло відтоді, як з волі богів виникли перші люди. Стало їх багато на землі, і почали вони шумом і галасом своїм надто богам докучати. Розсердилися боги на людей і вирішили затопити всю землю. Але добрий бог Еа повідомив про це праведній людині на ім'я Утнапішті, сказавши: «Прийшов час рятувати свою душу! Побудуй величезний ковчег з міцним спорядженням і покрий дахом. Надійно просмоли його густою смолою. Потім заведи до нього рідних і близьких, усіх тварин з собою візьми, зерна не забудь, а після того, як сам зайдеш, двері усі надійно позачиняй і засмоли їх».

І накреслив бог Еа на землі малюнок того ковчега. Побудував Утнапішті ковчег, взяв із собою свою родину, умілих ремісників, а також свійських і диких тварин.

І ось чорна хмара затягла усе небо, грізно загримів бог грому. Вдень стало темно, як вночі. Почалася велика злива, а згодом потоп. Все живе на землі загинуло. Навіть богів потоп стрепенутися примусив.

Коли через шість днів і сім ночей закінчився ураган і визирнуло сонце, вода почала спадати. Випустив Утнапішті голуба, і прилетів він назад, не знайшов вільного від води місця. Випустив він ластівку, і вона повернулася ні з чим. Випустив крука, і знайшов крук сушу. Це була вершина великої гори. Причалив до суші ковчег, і вийшли з нього люди й тварини.

На вершині гори Утнапішті насипав очерету й хмизу, запалив вогонь і приніс богам жертву. Боги зраділи жертві і пробачили людям, які врятувалися від потопу.

Додаток 4

Зикурат – храм богів

Додаток 5

Фізкультхвилинка

«Австралійський дощ»

В Австралії піднявся вітер (потираємо долоні).

Починає накрапати дощ (клацаємо пальцями).

Дощ посилюється (плескаємо долонями по грудях).

Почалася справжня злива (плескаємо долонями по ногах).

А ось гроза, справжня буря (тупаємо ногами).

А що це?  Буря починає стихати (плескаємо долонями по ногах).

Злива перетворюється на дощ (плескаємо долонями по грудях).

Рідкі каплі падають на землю (клацаємо пальцями).

Вщухає вітер (потираємо долонями).

З'являється сонечко! (усі разом піднімаємо руки до гори).

Додаток 6

Цар Аккаду -  Саргон

Додаток 7

Хронологічна задача

У 2004 р. до н. е. сорокарічний купець з міста Ур вирушив з торговим караваном до Фінікії. Додому він повернувся тільки через три роки. За рік до від'їзду у нього народився син. В якому році народився купець? (2004 + 40 = 2044 р. до н. е.) В якому році купець повернувся назад? (2004 — 3 = 2001 р. до н. е.) 

Додаток 8

Цар Вавилону – Хаммурапі

Додаток 9

Суспільний устрій Дворіччя за законами Хаммурапі 

Додаток 10

Таблиця для порівняня  країн Єгипету і Месопотамії.

Додаток 11

“ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ”

1. ЗАКОНИ ХАМУРАПІ- СПРАВЕДЛИВІ ТА МИЛСЕРДНІ

2. ЗАКОНИ ХАМУРАПІ-  ЖОРСТОКІ ТА СУВОРІ

3. НЕ ВИЗНАЧИВСЯ (ЛАСЬ)