16 вересня о 18:00Вебінар: Робота з дітьми, що мають синдром Дауна: цікаво про важливе

Практичне заняття "Людина в умовах тоталітаризму: приклад України"

Про матеріал
Матеріали до практичного заняття з курсу "Історія: Україна і світ" , 10 клас
Перегляд файлу

Людина в умовах тоталітаризму: приклад України

 

Учні мають навчитися:

  • характеризувати, використовуючи писемні та візуальні джерела, особливості тоталітарного режиму в Україні;
  • висловлювати аргументовані судження щодо становища української людини в умовах тоталітаризму;
  • встановлювати хронологічну послідовність фактів спланованої модернізації в УСРР;
  • розрізняти демократичні та тоталітарні режими.

 

Тип уроку. Урок формування та вдосконалення предметних умінь.

 

Обладнання: підручник для 10 класу, роздатковий матеріал.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Підготовчий етап

 

1. Перевірка готовності класу до уроку

 

2. Активізація пізнавальної діяльності учнів

 

Бесіда за запитаннями

Поясніть поняття «тоталітаризм».

  • Назвіть політичні ідеології тоталітарних держав  1920-1930-х років.
  • Коли і в якій державі з’явилася фашистська ідеологія?
  • Де сформувався нацизм? Хто став його ідеологом?
  • Охарактеризуйте комуністичну ідеологію. Яке її коріння?

 

Робота зі схемою

 Заповніть схему «Ознаки тоталітарної держави»

Вкажіть, на вашу думку, всі ознаки тоталітрної держави.

Виконавши завдання, учні презентують його.

 

 

ІІ. Основний етап

 

  1. Оголошення теми, визначення навчальних цілей уроку, мотивація пізнавальної діяльності

 

Ханна Арендт у праці «Витоки тоталітаризму» (1951) стверджувала , що «тоталітарна людина» є атомізований, відчужений індивід, представник «маси», що об'єднується в колективні соціальні тіла за допомогою насильства і тотальної ідеологічної маніпуляції.

 

На прикладі України учні повинні дослідити та проаналізувати всі галузі життя людини в тоталітарній державі і підтвердити або спростувати думку Ханни Аренд.

2. Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь і навичок.

Робота в групах

Клас ділиться на дві групи, кожна з яких досліджує певну галузь життя української людини, використовуючи підручник та роздатковий матеріал: соціально-економічне життя, суспільно-політичне життя .

 

І група

Соціально-економічне життя

 

1. З листа М. Ізотова «Як я працюю»:

«Я працюю 10 років вибійником на одній з найбільш великих шахт Донбасу - на Горлівській шахті №1. Кілька років підряд я перевиконую всі завдання і зараз щоденно даю 400-500% норми.

  У нас 6-годинний робочий день, але багато вибійників фактично лише 3-4 години працюють в забої. Я ж сиджу в забої в середньому 5 годин. На прихід і повернення з уступу я витрачаю не більше години. Я намагаюсь ущільнити свій робочий день, не витрачати час, дорогий для мене, і для держави. Коли на нашій шахті і на всіх шахтах кожен вибійник повністю використає свій робочий час,…наша країна отримає додаткові тисячі тонн вугілля.»

 

2. З листа робітників металургійної промисловості - вчорашніх колгоспників.

«Ми звертаємось до всіх організацій заводу з проханням покращити наші побутові умови…Багато наших товаришів-колгоспників тікають назад. Майже кожен день 10-15 людей розраховуються.»

 

3. З листа законтрактованих для будівництва «Запоріжсталі»(1931р.).

         «Дожились до злиднів, немає ні взуття, ні одягу.»

 

4. Із спогадів письменника Ф. Гладкова, який працював на будівництві Дніпрогесу і підприємств Запорізького металургійного комплексу про харчування робітників.

 

« Я буваю на фабриці-кухні і мене нудить від одного вигляду нестерпної їжі. Я буваю на ділянках робіт куди їжу привозять в термосах. Ця синя бовтанка смердить трупом та помийною ямою. Робітники надають перевагу лише хлібу з водою.»

5. Із спогадів про колективізацію Радченко (Портнянко) Марії Леонтіївни, 1922 р. н. (с. Любомирівка Верхньодніпровського p-ну Дніпропетровської обл.)

Я народилася 12.02.1922 р. в с. Калужино Лихівського (нині Верхньодніпровського) p-ну. Маю середню освіту. Це зараз від нашого села не залишилося нічого. Коли збудували ГЕС у Дніпродзержинську, село повністю затопили. А було дуже гарне мальовниче село на березі річки Дубинки, притоки Дніпра. Була церква, велика школа, дитячий будинок. Коли розпочалася колективізація в селі, я не знаю. Та батько мій, Портнянко Леонтій Степанович, розповідав, що колгосп то створювали, то розпускали декілька раз. Батько мій до колгоспу вступати не хотів. Жив одноосібно. У нас було у полі 5 га землі, а біля поля 15 соток. Був кінь, корова, шестеро овець. Трактора в селі не було. Землю обробляли конями, волами, коровами. З кожного двору треба було здати зерно, м’ясо, яйця, молоко (скільки чого вже не пам’ятаю). Головою колгоспу був Діденко Василь. Кожного разу, коли мій тато не погоджувався вступати до колгоспу, його забирали в район і тримали там декілька тижнів, а потім відпускали. І тільки в 1936 році він не витримав і вступив в колгосп. Пункту хлібозаготівлі в нашому селі не було. З току все зерно звозили в сусіднє село Мишурин Ріг. В нашому селі була спілка СВУ (Свобідна Україна). Мій дядько, Горбатько Наум Антонович, був заарештований за участь у спілці та читання віршів Т.Г.Шевченка і відсидів 5 років. У нього було 9-теро дітей, і їх ніде не приймали вчитися, бо батько був репресований. Заможних селян в нашому селі, Камурко Михайла та Малтиза Полікарпа, розкуркулили десь перед самим голодом, в 1931 р. і відправили з сім’ями на Урал. [...] У 1936 р. тата примусили вступити в колгосп. У нас забрали землю, коня, корову. Лишилося тільки 15 соток коло двору. [...]

 

 

 

6. – Мати казала, що їхня сім’я мала багато землі, реманент, і коні були, і воли були, і корови були, і сікарні, і машини, бо хазяйнували. Ну і дітей ціла купа була, четверо, а нас іще з сестрою не було, – розповідає Гапоненко Євдокія, 71 рік. – Ну і давай все у колхоз, дак батько з переляку подався десь у Броварі робить. Думав, що у матки як діти малі не заберуть хати. Єге! Раз прийшли – записуйся в колгосп. А як же писатися без хазяїна? Раз обібрали – забрали корову і інвентар: і плуги, й борони, і косарки, і парову машину – все побрали. Приходять через тиждень – нагрузили підводу хліба. Дойшла очєрєдь до хати, все обібрали, вже нічого брать, тільки діти да мати сидить. Повиймали вікна, двері зняли, а зима, холодно, дак кулями позатуляли і з печі не злазили. Хату помирать. Отак і понесла заяву в колхоз. Тоді вже, кажуть, іди Палажка живи у хаті. Батько поседів, поседів у Броварях, а навесну приїхав, скинув шапку, вдарив об землю – стидно ж іти у колгосп, шо все обібрав, а вмирати з голоду страшно.

 

 

7. Усна народна творчість


Мати в созі, батько в созі,  

Діти плачуть по дорозі,

Нема хліба, нема сала,

Тільки кіно і вистава,

А на хаті один куль,

Та й то кажуть, що куркуль.

 

Устань, Ленін, подивися,

До чого ми дожилися:

Клуня раком, хата боком,

І коняка з одним оком,

І корова без хвоста,

І комора пуста,

Ні овечки, ні свині –

Тільки Сталін на стіні.

 

Голод, холод в нашій хаті,

Ніщо їсти, ніде спати,

Наш сусід уже здурів

І дітей своїх поїв.


 

8. Візуальні джерела

1 2

                                                                                  

 

                                                  
 

    

3

Індустріалізація

4

Колективізація

Завдання

Ознайомтесь з писемними та візуальними джерелами, проаналізуйте їх і зробіть висновок про вплив соціально-економічних перетворень (індустріалізація, колективізація) на рівень життя населення в Україні.

ІІ група

Суспільно-політичне життя та культурне життя

1. «Хвала Сталіну! Сталін сяє, як сонце. Сонце сяє лише вдень, а Сталін сяє вночі та вдень!»                                                   (Гасло з радянського плакату)

 

  1. Зі спогадів учителя М. В. Попеля

 

На свою біду, засумнівався у непогрішимості органів ніжинський учитель Попель Микола Васильович. Навідавшись за місцем народження до райцентру Ситківців Вінницької області, сказав начальникові райвідділу НКВС Савченку: «Даремно мого брата Володю засудили на 10 років. Адже він теж учитель, лейтенант запасу».

Начальник вирішив йому ті недоречні сумніви з голови вибити. Запроторив до тюрми й знущався два тижні. Опинившись на волі, пригнічений своєю безмежною беззахисністю перед непередбачуваними сюрпризами долі вчитель написав у ЦК: «Наді мною знущалися морально і фізично. Я втратив спокій і впевненість у завтрашньому дні. Мені се здається, що будь-якої миті я можу бути заарештованим всупереч усім правам, дарованих мені Сталінською Конституцією, за примхою того чи іншого представника влади, без оглядки на те, що я ніколи ні словом, ні ділом, ні помислом не грішив проти мого народу».

 

 

3. Лист  Ф. Раскольникова ( з 1924 року редактор «Молода гвардія», «Червона новина»)

«Ви, Сталіне, змусили тих,що йдуть із вами, крокувати по калюжах крові вчорашніх товаришів і друзів, У брехливій історії партії (написаної під Вашим керівництвом) ви обікрали мертвих, убитих і понівічених вами людей, привласнючи собі їхні подвиги й заслуги...

    Лицемірно проголошуючи інтелігенцію «сіллю землі», Ви позбавили мінімуму внутрішньої волі праці письменника, ученого, живописця. Ви насолоджуєтеся псевдомистецтвом, що з докучливою одноманітністю оспівує Вашу горезвісну «геніальність», що набила оскомину...

......Ви винищили талановитих  учених. Де кращий конструктор радянських аеропланів Туполєв? Ви не помилували навіть його. Директор драмтеатру, чудовий режисер Мейерхольд не займався політикою, але ви заарештували Мейерхольда, Сталіне!

...Ваша божевільна діяльність не може тривати довго. Нескінченним є список ваших злочинів. Нескінченним є список ваших жертв, немає можливості їх перераховувати! Рано чи пізно радянський народ посадить вас на лаву підсудних як зрадника соціалізму, головного шкідника, справжнього ворога народу, організатора голоду й судових підробок.»

4. Візуальні джерела

1

2

 

 

 

3

Учасники Шахтинської справи біля приміщення суду

   

Завдання

Ознайомтесь з історичними джерелами та матеріалом підручника (с. 171-172, 174-176) та зробіть висновок про суспільно-політичне та культурне життя в Україні.

Учні презентують результати своїх досліджень, звертають свою увагу на вплив модернізаційних процесів 1920-1930-х років в Україні на життя пересічної  людини.

 

ІІІ. Завершальний етап

1. Систематизація, узагальнення вивченого на уроці

2. Контроль навчальних досягнень

Вчитель учням пропонує скласти історичний сенкан за запропонованими темами: тоталітаризм, репресії, голодомор, Й. Сталін, партійна номенклатура.

Учитель оцінює учнів за роботу на уроці.

3. Підведення підсумків уроку

Учні, узагальнюючи вивчене, спростовують або підтверджують думку Ханни Аренд  щодо «тоталітарної людини».

 

  1. Домашнє завдання

Написати листа рідним від імені людини, яка жила в тоталітарній державі.

 

 

1

 

doc
Додано
12 серпня
Переглядів
41
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку