Практичне заняття "Методи емоційного розвантаження старшокласників"

Методи емоційного розвантаження старшокласників

Практичне заняття для учнів 10-11 класів

Сформувати здатність до саморегуляції у стресових ситуаціях життя.

Ольга Рак, практичний психолог комунальної установи Сумської гімназії №1, м.Суми

Практичне заняття.

Тема: Методи емоційного розвантаження старшокласників.

Мета: сформувати здатність до саморегуляції у стресових ситуаціях життя.

Обладнання: дошка фліп-чарт, аркуші А-4, А-3, фломастери, фарби, кісточки, скотч, аудіо-записи, магнітофон, серветки, стаканчики з водою для малювання.

Форма роботи: групова.

Кількість учасників: 8-10 осіб.

Методи й прийоми: інтерактивні вправи, робота в групах, метод «Незакінчені речення», мозковий штурм, бесіда, арт-технології, аромо-технології.

Тривалість заняття: 2 год.

Учасники: учні 11- Б класу.

Очікувані результати. Після заняття старшокласники отримають знання та навчаться як поводитися під час стресових ситуацій; ознайомляться з методами емоційного розвантаження та негативними наслідками стресу через виконання деяких вправ, матимуть можливість використовувати у подальшому житті елементи технік, які використовувалися протягом заняття.

Хід заняття:

1. Вступне слово психолога. Психологічне налаштування на роботу. (5хв)

 Доброго дня! Я рада вас бачити на нашому заняття. Я впевнена воно буде цікавим та корисним для кожного із нас.

Ви напевне, хочете спитати, чому присвячене наше заняття?

Оголошується тема і мета заняття.

Психолог:

А зараз кожен представить себе нашій групі, виконавши наступну вправу.

2. Знайомство

Вправа: «Мій друг сказав би про мене, що я …». (10 хв)

Мета: відпрацювання вміння короткої самопроезентації, визначити особливості кожного, створити доброзичливу атмосферу.

Хід вправи

Усі учасники заняття сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я  та говорить фразу, яка розпочинається зі слів: «Мій друг сказав би про мене, що я …».  У вправі мають висловитися всі учасники.

Психолог: Чим була для вас цікава ця робота?

3. Правила роботи групи (10 хв.)

Психолог:

- Для чого в нашому житті існують різні правила?

(Звичайно, для злагодженої та плідної роботи)

(Після відповідей учасників правила роботи групи записуються на плакаті, або правила підготовлені заздалегідь психолог пропонує затвердити та використовувати протягом заняття).

4. Вправа «Наші очікування» (10 хв)

Мета: навчити учасників визначати власні очікування і ставити мету щодо заняття.

Хід вправи

Психолог пропонує учасникам висловити свої особисті очікування щодо заняття. Це може бути 2-3 речення, які учасники записують на невелички кольорових стікерах, а потім зачитують по черзі (по колу). Після того як очікування будуть озвучені, психолог пропонує прикріпити стікери на плакат «Наші очікування».

 Психолог дякує всім за участь, просить усіх поаплодувати і ставить запитання:

- що можна сказати, дивлячись на плакат «Наші очікування?»

5. Інформаційне повідомлення «Стресові ситуації…» (8 хв)

Психолог:

Сучасне шкільне життя сповнене напруги і хвилювань, що є, мабуть, чи не найактуальнішою проблемою сьогодення. Уникати важких ситуацій у житті неможливо, адже вони трапляються майже щодня, але можна навчитися керувати станом підвищеної напруги.

Відомо, що людина може переживати стрес як в екстремальних умовах (наприклад, підкорюючи океан і гори), так і в звичайному житті. При цьому різко зростають як психологічне й фізіологічне навантаження. У своєму житті практично кожна людина відчувала стрес, хвилювання, тривогу.

Актуальність проблеми зумовлена надзвичайною розповсюдженістю стресу: він виникає через недостатній захист людини від дії несприятливих зовнішніх факторів. Стрес –(тиск, натиск) – це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного подразника або незвичайної ситуації. З одного боку, можна сказати, що стрес необхідний у житті людини. Він допоможе пристосуватися до нових умов, впливає на працездатність, творчість, навчає нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими у собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від нього потерпають найслабші органи.

Тому, зараз ми і познайомимося з деякими методами емоційного розвантаження, які можуть бути доречними помічниками зняття емоційного напруження, тривоги, втоми, шкільного перевантаження, звільнення від хвилювань перед ЗНО та іспитами, з методами,  які можуть мобілізувати ваші внутрішні ресурси задля досягнення успішного кінцевого результату.

(під час розповіді психолог звертає увагу учасників на записи, підготовлені психологом заздалегідь, які написані на аркушах А-4 та прикріплює на дошку. Написи «Стрес це…», вислови філософів.)

6. Мозковий штурм « Мій дієвий спосіб зняття емоційного напруження це…» (10хв)

Мета: визначити, який дієвий спосіб зняття емоційного напруження у кожного з учасників.

Хід роботи

Психолог запитує в учасників: «які методи зняття стресових ситуацій, втоми , тривоги ви використовуєте у своєму житті?». Усі відповіді учасників проговорюються або записуються на фліп-чарті, після чого психолог підсумовує відповіді.

Психолог: Звичайно в кожного із нас є свої дієві методи та технології зняття емоційної втоми, напруження, хвилювання, а зараз ми разом з вами познайомимося ще з деякими методами профілактики стресових ситуацій.

7. Робота у групах (30хв)

Мета: закріпити знання учасників щодо існування різних методів зняття емоційного напруження, підвести учасників щодо дієвості даних методів на практиці.

Хід роботи

Психолог об’єднує учасників у три підгрупи і роздає кожній завдання Кожній групі буде запропоноване завдання під час якого ви ознайомлюєтеся з елементами методики  профілактики стресових ситуацій. Оформлюєте свою доповідь та ознайомлюєте зі своїм методом інших учасників заняття.

Доповідь повинна бути  чіткою, стислою, короткою та зрозумілою. У своїй групі розподіляєте обов’язки, обираєте спікера, який представляє свій проект, хто слідкує за часом, розподіляєте ролі для ефективної роботи.

(Можна використовувати папір, фарби , фломастери).

А я після презентацій кожної групи свого методу разом зі мною апробуємо по одній вправі.

Тож до роботи. Об’єднаємося у групи таким чином за кольором на вашому бейджику який відповідає кольору сніжинки, яка знаходиться на кожному зі столів для роботи у групі.

 На виконання завдання відводиться 20 хв. На презентацію напрацювань – по 3 хв. Потім проводиться обговорення:

- що цікавого  ви дізналися під час виконання даної вправи?

Завдання

та презентація напрацювань (по 3хв)

- 1 група  -  дати визначення «саморегуляція» та «релаксація».

Після презентації групи психолог проводить релаксаційну вправу.

Релаксаційна вправа «Храм тиші»

Мета: зняти психоемоційну напругу, активізувати особисті ресурси.

Хід вправи

Під час вправи використовуються аудіо записи спокійної музики

Вмостіться зручніше…Руки вільно  покладіть перед собою…Розслабте спиту…Заплющте очі…Ви робите легкий і глибокий вдих…Спокійний і довгий видих… Без зусиль вільно і легко дихаєте…Ваші ноги торкаються підлоги…Ваші руки торкаються стільчика…Ви відчуваєте їхню опору…Підтримку…Уявіть, що ви прогулюєтесь околицею багатолюдного, великого міста…Спробуйте відчути, як ваші ноги торкаються тротуару… Ви робите крок за кроком…Зверніть увагу на перехожих…Роздивіться їхні обличчя, фігури…Вони проходять поруч – стривожені, спокійні, закохані, байдужі, веселі…Довкола багато руху й шуму, людей і автомобілів, яскравих вітрин і кольорових реклам…Зупиніться…Прислухайтесь до своїх відчуттів…Тепер поверніть за ріг і прогуляйтеся тихою алеєю…Ви помічаєте великий будинок, що вирізняється своєю архітектурою, незвичайністю…Ви підходите, торкаєтесь важких, різьблених дверей, на яких читаєте: «Храм тиші». Ви розумієте – це місце, де немає метушні, де ніколи не вимовлено марного слова… Ви відчиняєте прохолодні двері, входите – й одразу вас огортає повна спокою тиша… Ви відчуваєте, як звільняєтесь від емоційного навантаження… В цьому будинку ви наповнюєтесь спокоєм… Зараз вас нічого не хвилює, нічого не бентежить, ви звільняєтесь від усіх турбот… Вся ваша свідомість наповнюється спокоєм…(Пауза 1-1,5хв.) Коли ви захочете покинути будинок, штовхніть дерев’яні двері і вийдіть на вулицю. Як ви почуваєтесь тут? Насолодіться своїми відчуттями, повнотою життя. Ви Пам’ятаєте дорогу, яка привела вас до храму тиші, щоб іноді повертатись сюди? Глибоко вдихніть та видихніть, розплющте очі та повертайтеся до реальності.

Після завершення вправи  учні діляться враженнями і відчуттями.

- 2 група – розповісти про аромотерапію.

 Протягом заняття в різних куточках тренінговох кімнати розміщені аромолампи. Психолог акцентує увагу учасників на їх вигляд, роботу та значення.

Масло лаванди зменшує напругу, стрес. Врівноважує психічну і емоційну сфери. Долає плаксивість, паніку, істеричні реакції, зменшує агресивність. Викликає внутрішній спокій, підвищує стійкість до конфліктів та неприємностей. Стимулює розумову діяльність, стабілізує настрій дітей.

Аромотерапія – використання різних запахів переважно з лікувальною метою. Особливого розвитку набуло у східних культурах. Сьогодні детально вивчається можливість використання різних запахів, що стимулюють життєву активність (працездатність, творчість) людини У педагогіці – переважно з профілактичною метою.

- 3 група – розповісти про арт – терапію.

Арт терапія – використання мистецтва як терапевтичного фактору. Один з видів  колекційної діяльності через залучення до мистецтва.

Після презентації групи психолог проводить вправу.

Вправа «Абстрактний живопис» (15хв)

Мета: підготувати учасників до спонтанної художньої діяльності та внутрішньої групової комунікації; налаштування на творчість; пізнати себе та власні психологічні особливості.

Хід вправи

Учасникам роздаються аркуші для малювання “налаштування на творчість”, підготовка учасників до спонтанної художньої діяльності і внутрішньогрупової комунікації. При цьому можна використовувати ігри, рухові і танцювальні вправи, нескладні образотворчі прийоми. Наприклад, різні варіанти техніки «карлючки» («карлючки тіла», «каляки»), техніка «закритих очей», «автографи», «естафета ліній». При виконанні цих вправ відбувається зниження контролю з боку свідомості і настає релаксація.

       Кожному учаснику пропонується показати свою роботу і розповісти про неї. Ступінь відкритості і відвертості самопрезентації залежить від рівня довіри до групи,  від особистісних особливостей дитини. Якщо вона з якихось причин відмовляється від висловлювань, не слід наполягати. Можна запропонувати учасникам скласти історію про свій малюнок і придумати для нього назву. Починати розповідь можна словами «Жила собі людина, схожа на мене...». Такий початок полегшує вербалізацію внутрішнього стану і підсилює ефект проекції та ідентифікації. По розповіді учасника можна зрозуміти, кого він засуджує, кому співчуває, ким захоплюється. Тому неважко скласти уявлення про нього самого, його цінності та інтереси, відносини з навколишніми.

Рефлексія вправи:

• після завершення вправи  учні діляться враженнями і відчуттями;
• як вам працювалось у групі, чи виникали труднощі під час виконання завдання?;
• чим була для вас цікава ця робота?

7. Заключне слово психолога (3 хв)

Вдало підготуватись до виступу, перебороти невпевненість, страх, тривожність – це теж маленька перемога на великому шляху життя. Дозвольте собі мати далеку й високу мрію про майбутнє, вчіться працювати над собою й досягати мрії.

Пам’ятайте – перемога не завжди приходить до найсильнішого чи найспритнішого, але рано чи пізно вона приходить до того, хто повірить у себе.

8. Вправа «Повернення до очікувань» (7хв)

Учасники по-черзі проговорюють свої очікування, чи здійснилися вони протягом заняття та переклеюють стікери до «Берегу здійснення надій».

9. Підсумки роботи. Рефлексія (10хв)

Наприкінці заняття психолог пропонує учасникам пригадати, що було на занятті  й відповісти на запитання:

• що нового і цікавого для вас було сьогодні?
• Що сподобалося, чому?
• Навіщо ми це робили?

Психолог роздає учасникам пам’ятки: «Поради психолога щодо профілактики стресів»

Ритуал прощання.