Практичне заняття на тему "Агресія в нашому житті"

Практичне заняття на тему: «Агресія у нашому житті»

Мета: формування адекватної поведінки учнів в складних життєвих ситуаціях, формування вміння співпереживати навколишнім і розуміти мотиви і перспективи їх поведінки (навички емпатії, афіліації, слухання, діалогу, вирішення конфліктних ситуацій, вираження почуттів, прийняття рішень).

Матеріали та обладнання: аркуші паперу формату А4, шматок фольги, музичні інструменти, магнітофон, записи спокійних і енергійних музичних фрагментів, олівці, фломастери, крейда тощо, ватман (на кожного учасника), ножиці, клей, щільна бавовняна нитка, вирізки з журналів.

Інформаційний блок. Проблема агресивної поведінки особистості вже майже півстоліття є об’єктом досліджень у різних гуманітарних науках (психології, біології, соціології, екології). Зміни в суспільстві, які викликали соціальні конфлікти, зростання насильства, поставили феномен агресії в центр уваги психології.

Агресія – це поведінка, яка спричинює шкоду іншим людям. Агресія проявляється у побитті інших людей, у вербальних образах, погрозах, ворожих насмішках, жартах, а також містить непрямі форми фізичної та вербальної агресії (бойкот, ворожа міміка та жестикуляція).

Одним із основних чинників набуття особистістю підвищеної агресивності вважаються недоліки сімейного виховання, спостереження за моделями агресивної поведінки інших у реальному житті, на кіно- і телеекранах чи комп’ютерних іграх. Істотна роль у зародженні і формуванні готовності людини до агресії, а також у її реалізації відводиться і ситуативним чинникам, таким як вплив кліматичних умов, температури навколишнього середовища, підвищений шум, велике скупчення людей, неприємний запах та тіснота у приміщенні, дискомфорт, зазіхання на особистий простір, вороже соціальне середовище, біль, виникнення стресової ситуації, очікування помсти за власні агресивні дії, вживання алкоголю, сексуальне збудження.

Як особистісні фактори, які зумовлюють підвищення рівня агресивності, розглядають: підвищену ворожість та подразливість, підвищений рівень тривожності та депресії, підвищену емоційну реактивність, негативну афективність, перевищену самооцінку, певні особливості мотиваційної сфери, низький рівень розвитку інтелекту, антисоціальну спрямованість особистості, заздрісність, схильність приписувати оточуючим агресивні наміри тощо.

Серед чинників, які перешкоджають прояву агресивності, називають: можливість покарання за агресію, любов, дружні стосунки, а також такі особистісні якості як поміркованість, толерантність, завбачливість, безконфліктність, високий самоконтроль.

За даними дослідників, на процес розподілу ролей в агресивній ситуації впливають такі фактори: а) самооцінка власної поведінки в ситуаціях агресії; б) соціальне прийняття або неприйняття (ролі); в) соціальний статус. Також було виявлено, що існують ґендерні відмінності у розподілі ролей в даних ситуаціях (чоловіки частіше виступають у ролі агресора, вони більше схильні до проявів агресії фізичного типу, а дівчата – до вербальної та соціальної).

Агресія призводить до збільшення форм девіантної поведінки серед молоді (вандалізм, крадіжки, вживання алкоголю, наркотиків); погіршенню соціально-психологічного клімату в закладах освіти. Оскільки агресивна ситуація за своїми характеристиками є різновидом інтенсивної тривалої стресової ситуації, то вона має серйозні психологічні наслідки. Як жертви, так і самі агресори схильні до нервово-психічних розладів (різні розлади поведінки, депресії), що може призвести до скоєння кримінальних злочинів.

Види агресивних реакцій:

Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої людини.

Непряма агресія – спрямована через іншу людину або групу людей.

Роздратованість – схильність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні (запальність, грубість).

Негативізм – опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених звичаїв і законів.

Образа – заздрість і ненависть до оточуючих за справжні і вигадані дії.

Вербальна агресія – вираження негативних почуттів як через форму (крик, вереск), так і через словесні відповіді (погрози).

Усі форми агресивності мають одну спільну рису: вони викликані спробами контролювати ситуацію, впливати на неї з метою вдосконалення або себе, або свого оточення, включаючи близьких людей. Реакція у вигляді агресивної поведінки приводиться в дію вродженими і набутими механізмами, деякою внутрішньою мотивуючою силою.

Форми агресії:

1) Недеструктивна агресія, тобто стійка неворожа самозахисна поведінка, спрямована часто на досягнення поставленої мети.

2) Ворожа деструктивність, тобто злостива, неприємна поведінка, що завдає болю оточуючим. Ненависть, розлюченість, бажання помсти теж можуть бути формою захисту, однак породжують багато особистісних проблем і примушують страждати оточуючих.

Не можна залишати поза увагою і ситуативні фактори, які теж певною мірою виливають на виникнення агресії.

Оцінка іншими людьми. Було встановлено, що присутність інших людей вже сама по собі може або посилювати, або гальмувати агресію.

Навмисність агресії. Існує точка зору, що для початку агресії нерідко буває достатньо знати, що інша людина має ворожі наміри, хоча безпосередньо акту агресії не було.

Сприйняття агресії. Поширення відео- і телепрограм із сюжетами насильства роблять людину більш агресивною і жорстокою.

Бажання помсти. Як уже зазначалося, часто агресія може виникнути як відповідна реакція на поведінку оточуючих, тобто як акт помсти за щось.

Основна частина.

Вправа «Чарівна фольга»

Мета: актуалізація, усвідомлення і вираження почуття агресії, тривожності,  сприяння виходу  негативних почуттів;  трансформація негативного стану в позитивний.

Хід роботи. Учасникам групи пропонується взяти фольгу, щоб ознайомитися з матеріалом. Потім подумати про ситуацію, яка викликає неприємні відчуття, роздратування.

Тепер те, що у Вас вийшло, розмістіть  на аркуші А-4. Рекомендується фіксувати відчуття і переживання, які, можливо, виникнуть у процесі роботи. Далі кожному учаснику пропонується взяти невеликі аркуші паперу, ручку і уважно розглянути створені роботи. Те, як вони «відгукнуться», які асоціації будуть викликати, записати на окремому аркуші й залишити поряд з роботою.

Потім кожен може подивитися, що йому написали. Слід вибрати 3 листа з написами, які найменше асоціюються з обраним почуттям, станом. Найчастіше це саме той аспект, який ще не усвідомлюється і не дозволяє поглянути на почуття агресії, тривоги по-новому.

Вправа «Незвичайний малюнок»

Мета: активізація позитивного сприйняття навколишньої дійсності.

Візьміть аркуш паперу, потріть у руках, роблячи рухи, ніби Ви перете одяг. Коли папір стає геть м’яким, малюйте по ньому акварельними фарбами. Малюнки будуть дуже цікавими, фарба розтечеться по зім’ятому папері різними візерунками.

Які відчуття виникли у Вас під час роботи?

Що вийшло в результаті?

Чи подобається Вам Ваш малюнок?

Вправа «Аргументи»

Мета: розвиток навичок доброзичливого спілкування

Соціальний педагог пропонує програти ситуацію: «Тобі дуже не подобається ця людина» (ти можеш уявити образ тієї людини, яка тобі не подобається). Якщо тобі випаде нагода:

- Що ти їй скажеш?

- Як ти відповіси на її дії?

- Як ти будеш поводитися, якщо вона  тебе образить?»

Кілька учнів (за бажанням) програють ситуацію.

Група аналізує переглянуті варіанти. Спробуйте назвати аргументи «за» прояву агресії в поведінці й аргументи «проти» прояву агресії в поведінці.

Рефлексія.

1. Які аргументи Ви вважаєте більш переконливими і чому?

2. «Агресивна поведінка» – це нормально чи ні?

3. Який основний висновок Ви можете зробити з усього, що почули?

Вправа «Альтернатива»

Мета: формування альтернативних способів поведінки.

Соціальний педагог пропонує всім згадати ситуації зі свого життя, коли довелося агресивно реагувати на дії або поведінку оточуючих. За бажанням підлітки описують ситуацію і свої дії в ній. Інші бажаючі пропонують альтернативні способи поведінки в описаній ситуації.

Потім учнів, які описували і пропонували ситуації зі свого життя, ведучий просить закінчити наступні фрази:

Насправді я…….

Раніше я…….

Напевно, я буду ............ ..

Я ніколи…………

Я хочу, але напевно не зможу ..........

Якщо я дійсно захочу, то ...............

Рефлексія «тут і тепер»:

1. Що ти можеш порадити своєму товаришеві, який поводиться агресивно по відношенню до інших людей?

2. Як ти розумієш, що таке агресивна поведінка?

3. Що найбільше тобі сподобалося сьогодні?

Вправа «Ставлення до світу»

Мета: формування навичок позитивного сприйняття світу

Учні діляться на пари і сідають за стіл один проти одного. На столі між ними лежать два аркуші паперу й олівці.

 «Світ ставиться до нас так, як ми ставимося до світу». Пропоную подумати про свої почуття, емоції: «Ми буваємо спокійні, буваємо тривожні; буваємо добрі й привітні, а іноді злі й агресивні; буваємо уважні один до одного, а іноді можемо когось образити. Зупиніться на одному зі станів, який особливо актуальний для Вас».

Тепер один із пари за допомогою олівців висловлює свій стан на папері. Завдання другого – відчути стан партнера і відобразити його за допомогою олівців на тому ж аркуші паперу. Потім учасники міняються ролями.

Рефлексія.

–        Який стан Ви малювали на папері, як на нього реагував Ваш партнер?

–        Які кольори, форми і символи ви використовували для передачі свого стану?

–        Постарайтеся зрозуміти, чому на різні стани ви реагували так, а не інакше?

–        Якщо змінюється наш стан, як змінюється світ навколо нас?

Вправа «Голосно і тихо»

Мета: розвиток навичок розрізнення власного стану.

Учням пропонується прослухати спокійні музичні фрагменти, а потім представити і зобразити на аркуші паперу за допомогою олівців кілька речей, що відносяться до поняття «спокійний, тихий». Потім всі слухають фрагменти з гучною, неспокійною музикою. Треба уявити, до яких речей, до яких подій можуть мати відношення ці звуки, намалювати кілька асоціацій.

Рефлексія.

–        Коли і де Ви буваєте спокійним, тихим?

–        Коли і де Ви буваєте неспокійним, голосним, агресивним?

–        Що має статися, щоб один стан змінився на інший?

–        Які почуття викликали у Вас спокійні музичні фрагменти, а які – гучні, неспокійні?

–        Яка музика може заспокоїти Вас, яка викликати агресію і напругу?

–        Порівняйте дві Ваші роботи. Що в них спільного? Чим вони відрізняються?

Вправа «Пара протилежностей»

Мета: розвиток навичок адекватного сприйняття протилежностей.

Весь світ складається з протилежностей: чорне і біле, день і ніч, добро і зло ... У кожному з нас теж достатньо протилежностей. Давайте зупинимося на дуальності «агресивний – доброзичливий».

Візьміть кожен по аркушу ватману. Допомагаючи один одному, прикладіть лист до стіни і обведіть свій силует (від шиї). Переверніть ватман і продублюйте силует з іншого боку. Одна сторона ватману – це «Я агресивний», інша – «Я доброзичливий».

Використовуючи журнали і образотворчі матеріали, заповніть ваш силует змістом так, щоб якомога повніше висловити ці протилежності в собі. Для того, щоб готову роботу можна було приміряти на себе як частину костюма, відріжте необхідну довжину нитки і прикріпіть її у верхній частині силуету. Тепер за бажання Ви можете опинитися в костюмі доброзичливості або агресивності. Одягнувши «костюм», виберіть із музичних інструментів ті, за допомогою яких можна висловити ці протилежності. Можна використовувати музичні фрагменти. Походіть в «костюмі» однієї й іншої сторін, порухайтесь, як рухаються доброзичливі, потім як агресивні люди. Які рухи роблять руки, ноги, що змінюється в особі, ході?

Заключна частина. Презентація протилежностей. Кожен із учасників, приміряючи одну зі сторін, розповідає про те, чим він заповнив силует, чому використовував ті чи інші кольори і символи. Озвучує протилежності музичними інструментами і демонструє характерні рухи або розповідає про них.

Рефлексія.

–        Що було найскладнішим у  цій роботі?

–        Для чого світу так необхідні протилежності й що вони дають нам?

–        Що відбувається з людиною, якщо в ній переважає одна сторона?

–        Чи є кольори або символи, які об'єднують обидві сторони?

–        Як агресивній людині навчитися бути доброзичливою, а добрій – вміти протистояти негативному впливу?