Матеріал практичного заняття створено для організації роботи учнів на уроці в групах та дискусії з метою усвідомлення учнями передумов зародження масової культури, її особливостей і наслідків..
Базова інформація Кін. XIX — поч. XX ст. — це час, коли розпочалося масове виробництво товарів. Це стало можливим лише за наявності машин Американський інженер Ф. Тейлор організував роботу на конвеєрі — системі безперервного й потокового виробництва стандартизованих виробів. Підприємець Г. Форд сконструював свій автомобіль і незабаром запустив його у масове виробництво. У 1915 р. з конвеєрів його заводів сходило вже до 250 тис. машин на рік, вартість яких постійно зменшувалася і їх могли придбати представники різних верств населення. Було налагоджено масове виробництво й іншої техніки, одягу, предметів побуту. З’явилися великі магазини.
Завдяки успіхам промислової революції зріс життєвий рівень населення. Через зменшення робочого дня в жителів міст з’явився вільний час. Усе це створило передумови того, щоб споживачами літератури та мистецтва став не лише незначний прошарок освіченої еліти, а й великі маси простих людей. Виникло нове історичне явище — масова культура (культура, популярна серед широких верств населення, комерційно успішна).
Ознаки масової (популярної) культури вперше проявились у США з появою кінематографу. «Якщо Рим подарував світові право, Британія — парламентську систему, Франція — культуру й республіканський устрій, то сучасні США — науково-технічну революцію й масову культуру». Збігнев Бжезінський, американський політолог http://www.megos.org.ua/Kultura.1.12.html Точкою відліку появи й розвитку масової культури більшість фахівців вважає кінець XIX — початок XX ст.
Зростання можливостей поліграфії, розвиток кольорового друку зробило рекламу, яка істотно збагатила візуальне середовище міського обивателя, одним з проявів масової культури. Від реклами була потрібна дохідливість, можливість самостійного «домислювання» зображення. Перша друкована реклама «Coca‑Cola» 1889 р. Символом масового виробництва товарів стало гасло одного з нью-йоркських супермаркетів: «Якщо Ви не знаєте, чого хочете — заходьте до нас, воно в нас є!»
В 1 пол XIX ст. ручний верстат для друку був замінений механічним. У 1816 р. в Лондоні друкували 1100 примірників газети «Таймс» на годину, а в 1850 р. – уже 10 тисяч. На кін. XIX ст. більшість жителів країн Європи та США були освіченими. У 1790 р. в Англії було видано 370 найменувань книг, а в 1900 р. — уже 6 тисяч. П. Фішер. Цікава книжка. 1905 р.
У XIX ст. утвердилися такі літературні жанри, як пригодницький і детективний романи. Класичними пригодницькими романами стали твори американця Фенімора Купера, англійців Томаса Майна Ріда і Роберта Льюїса Стівенсона, французів Луї Жаколіо, Ежена Сю, Гюстава Емара і Луї Буссенара.1841 р. - американець Едгар По написав перше детективне оповідання «Убивство на вулиці Морг».1887 р. - англієць Артур Конан Дойль надрукував перше оповідання «Етюд у багряних тонах», героєм якого став Шерлок Холмс. Поряд із книгами, які були розраховані на вишуканих читачів (еліту), з’явилися твори, орієнтовані на смаки й потреби звичайної освіченої людини.
Наприк. XIX ст. щотижневі газети почали друкувати сентиментально-мелодраматичні твори, які згодом отримали назву сердечна преса, або індустрія мрій. У США з’явилася така форма масової культури, як комікси. Спочатку цей жанр був призначений винятково для дітей, але з часом став невід’ємною складовою дозвілля дорослих. Популярні американські комікси XIX ст.
Швацька машина також стала одним із символів індустріалізації. Її поява вплинула не тільки на моду, а й на поведінку, манери, смаки людей різного походження, соціального статусу й майнового стану. Спрощенню одягу сприяв розвиток індустріального виробництва. Масовий пошив одягу передбачав відмову від корсетів та інших трудомістких елементів і впровадження простіших форм. У першому десятилітті XX ст. помітну роль у моді відігравав стиль модерн, що сповідував простоту та свободу. 1846 р. - швейна машина американця Еліаса Хоу. Жінки з дітьми,одягнені для прогулянки
Справжній прорив у моді відбувся завдяки англійському модельєру Джону Редферну, який одягав англійський королівський двір і придворних дам. Наприк. XIX ст. він винайшов жіночий костюм із жакетом-пальтом на основі чоловічого сюртука. Жакет і спідницю виготовляли з однієї тканини й поєднували зі строгою блузкою з високим стоячим коміром. Костюм почали називати «костюмом-тальєром», і це був чи не перший жіночий діловий костюм. Виготовлення костюма промисловим способом зумовило розроблення стандартів, маркування розмірів та ін. Одяг став демократичнішим. Жіночий костюм-тальєр
Пргулянки та відпочинок на свіжому повітрі в «культурному» оточенні стали невід’ємною частиною тогочасного життя городян. Усі верстви суспільства захоплювалися спортом. Були популярні велосипедні прогулянки, крокет, теніс, плавання. У неділю на острові Гранд-Жатт. Худ. Ж. Сера. 1885 р.
У II пол. XIX ст. набули поширення різноманітні виставки та експозиції. Особливу популярність мали Всесвітні промислові виставки. У 1851 р. у Лондоні відбулася перша міжнародна виставка досягнень науки й техніки. До наших днів такі виставки регулярно проводяться в різних країнах світу. Вони відіграли важливу роль у розвитку масової культури - супроводжувалися демонстрацією археологіних знахідок, рідкостей, музейних цінностей, творів мистецтва.
Дуже популярними стали музеї та картинні галереї. Наприклад, у вихідні дні Британський музей, де було зібрано унікальні витвори світового мистецтва, відвідували понад 30 тис. осіб. У 1870 р. у Нью-Йорку група американських промисловців і шанувальників мистецтва відкрила Метрополітен - музей, що швидко перетворився на один із найбільш відвідуваних художніх музеїв світу. В залах Метрополітену. Нью-Йорк.
Нові віяння поширились у музиці й танцях. Фортепіаностало настільки популярним у США, що мало бути в кожному «пристойному» домі. На південному сході США стрімко набрав небаченої популярності блюз, поширився джаз. На танцювальних майданчиках запанував фокстрот, вальс-бостон, запальні канкан і чарльстон… Фокстрот. Джаз. Канкан. Вальс-бостон
ВИСНОВКИ: Масова культура — це соціальний феномен, щоз’явився наприк. XIX — на поч. ХХ ст. Її поява була пов’язана з епохою становлення великого промислового виробництва, появою вільного часу у робітників та підвищенням рівня освіти населення. Друковані ЗМІ, радіо, кінематограф розширили сфери впливу масової культури. Масова культура потіснила фольклор, але натомість значно знизилися й вимоги до якості творів, які були розраховані на середні смаки більшості людей. Рисами цього явища були масовість і демократизм, доступність і комерційність, простота і цікавість. Однак масова культура не є синонімом поганого смаку, а користування її продукцією не є ознакою низького культурного рівня.
Домашнє завдання: Підготуватися до підсумкового уроку. Відповісти на запитання: Чи згодні ви з особливою роллю США як «законодавця моди» у сфері масової культури? Проілюструйте відповіді на ці запитання прикладами з історії поч. XX ст. та сьогодення. Чи згодні Ви з тим, що масова культура «забезпечує нас мріями»? Наведіть приклади з відомих Вам кінофільмів.