Практичне заняття з історії України для 10 класу: "Уроки державотворчих процесів"

Історія України 10 клас

Тема: Уроки державотворчих процесів.

Мета: пригадати основні події Української революції 1917-1921 рр.; визначати уроки українського державотворчого процесу в період революції ; формувати хронологічну компетентність; удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, роботи у групах; висловлювати особисті ставлення щодо здобутків і прорахунків українського державотворення 1917–1921 рр. тощо.

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, уривки історичних джерел.

Тип уроку: практичне заняття.

Епіграф:

Тільки державність – запорука вільного розвитку народу.

М. С. Грушевський

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Учитель. Сьогоднішній урок пройде у вигляді практичного заняття, на якому ми спробуємо визначити уроки українського державотворення в період Української революції 1917-1921 рр. Бажаю усім плідної праці.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Обговорення із учнями епіграфу.

Запитання:

1. Як ви розумієте дані слова М. Грушевського?
2. Чи доречний даний епіграф до сьогоднішнього заняття.
3. Чому саме слова М. Грушевського було обрано епіграфом до сьогоднішнього заняття?

ІII. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод «Асоціативний кущ».  

Учням пропонується підібрати асоціативні слова до терміну «державотворення». Усі слова записуються на дошці. Далі йде обговорення висловлених думок. Учні разом із вчителем формулюють  визначення поняття.

 Вчитель. Українська революція 1917–1921 рр. – національно – (а також соціально) визвольна боротьба українців, що спрямована на побудову української державності та зміну суспільного ладу в країні. Події Першої світової війни, Лютневої революції в Російській імперії та розпад Австро-Угорщини дали потужний імпульс розвитку національної самосвідомості українського населення та прискорили процес державотворення. В період 1917–1921 рр. виник ряд українських державоутворень. Але в силу об’єктивних і суб’єктивних чинників цілі української революції так і не були реалізовані.

ІV. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Завдання 1.  Формування логічної компетентності

Створіть логічний ланцюжок із назв українських державоутворень в роки революції, вписавши періоди їх існування:

Запитання

1. В який період було зроблено найважливіші кроки із розбудови держави?
2. Яке із даних державних утворень було найтривалішим?

Завдання 2.  Формування мовленнєвої компетентності

Пригадайте основних діячів Української революції 1917-1921 рр.

1. Створіть рейтинг із 10 діячів революції, які здійснили найбільший вклад у процеси українського державотворення. Свій вибір аргументуйте.
2. Співставте з рейтингами ваших однокласників. На основі обговореної інформації визначте п’ятірку лідерів українських державотворців в роки революції.

Завдання 3.  Формування хронологічної компетентності

На основі даної хронологічної таблиці пригадайте події, що стосуються перебігу Української революції 1917–1921 рр., та виконайте завдання.

Завдання:

1. На основі хронологічної таблиці запропонуйте різні варіанти періодизацій Української революції. Кожен із варіантів поясніть.
2. Чому історики визначають нижньою хронологічною межею революції 1917 рік, а верхньою – 1921 рік?
3. Скориставшись добіркою дат, заповніть порівняльну таблицю, в секторах котрої вкажіть події, які сприяли українському державотворенню, і ті, які перешкоджали.

4. Виберіть із хронологічної таблиці десять найважливіших, на Вашу думку, подій Української революції 1917–1921 рр. Синхронізуйте їх із подіями всесвітньої історії відповідного періоду. Заповніть синхроністичну таблицю.

Завдання 4.  Формування інформаційної компетентності

Опрацюйте уривки із історичних джерел та виконайте завдання

Джерело 1. Винниченко В. Відродження нації. – Ч. 2 . – С. 328.

...Українці не зрозуміли наглядної лекції історії: вони розщепили свою суцільну зброю на дві половини: на соціальну й національну, вибрали останню й почали нею боротися проти соціальної. Через це вони зразу ж одірвалися від своїх працюючих мас і були дощенту розбиті.

Джерело 2. Мазепа І.* Україна в огні й бурі революції. 1917–1921. – Прага, 1942. – Т. 2. – С. 150.

Революція 1917 року застала українців скаліченими національно, соціально і культурно. Після довгої москальської неволі, перед вибухом революції лише селянство залишалося українським щодо мови та національних традицій. Всі інші верстви українського суспільства були денаціоналізовані. Відсіль – недостача української інтелігенції – мозку нації – і взагалі мала національна свідомість в народніх масах. Все це мало вирішальний вплив на організацію українських національних сил, зокрема на організацію українського проводу. Загально кажучи, нам не бракувало організованих і добре підготовлених сил, бракувало людей добре дисциплінованих, з характером, людей з фаховою та загальнополітичною освітою. Наслідком того в багатьох галузях державного життя ширилася безвідповідальна «отаманщина» та сваволя на шкоду українській визвольній боротьбі.

Джерело 3. В. Липинський про завдання творення Української держави // Національні процеси в Україні. – Ч. 1. – С. 546–548.

Всі... спроби встановити державний лад та порядок на Україні, які здійснювались під різними прапорами, скінчилися невдачею... Цей досвід вчить нас: 1. Що неможливо побудувати на Україні державний лад, спираючись тільки на одну соціальну групу; 2. Що лад той не може бути встановлений за допомогою чужинців...  Тільки власна держава, яка побудована українською нацією на своїй етнографічній території, врятує нас від економічного розвалу та від кривавої анархії...

Джерело 4. Цегельський Л. Від легенд до правди. Спомини про події, зв’язані з Першим Листопадом 1918 р. – Львів, 2003. – С. 292–293.

 ...Самостійна і соборна українська держава була в наших руках. Усі обставини спершу складалися так, що можна було втримати та закріпити її, здисциплінувати розбурхані маси, налагодити апарат, здобути її міжнародне визнання. Однак нам не вдалося здійснити це. І не вдалося не тому, щоб об’єктивно було це неможливо – навпаки, я твердо переконаний, що ми мали ідеальну нагоду здобувати самостійну державу. Та нам забракло політичного розуму.

Не говорю тут про маси. Маси можна було б повести... поклавши в основу державотворення не інстинкти класових чвар, а інстинкти боротьби за нашу історичну правду, не інтереси пролетаря, а інтереси посідаючого землю господаря-селянина. Та оцього господаря-селянина не було кому зорганізувати й озброїти, бо наша тодішня інтелігенція виявилася невиліковно засліплена чужою ідеологією із чужого поля – соціалізмом, гаслами класової боротьби та інтернаціоналізмом. Одна Галичина творила (до певної міри) виняток. Але Галичина булла замала, щоб повести за собою всю Україну.

Джерело 5. Цит. за: Історія України / Відп. ред. Ю. Сливка. – С. 265.

Поразку визвольного руху спричинила також слабкість соціальної бази УНР і Української Держави Скоропадського. Українська революція не мала широкої підтримки в суспільстві, що не дозволило їй захистити молоду державність від зовнішньої інтервенції. Провідники революції переважно спиралися на селянство і нечисленну інтелігенцію. Національна еліта, що складалася здебільшого з письменників, журналістів, учених і студентів, не мала досвіду та навичок державно управлінської діяльності, а більшість її сповідувала народницьку, а не державницьку ідеологію. Робітники переважно відстоювали більшовицькі ідеї, а великі землевласники і промисловці дотримувались білогвардійської орієнтації. 

…ЗУНР засвідчила можливість налагодження державного правопорядку, що ґрунтувався навіть у воєнний час на виваженому гуманізмі й утвердженні демократичних засад у суспільстві.

Джерело 6. Грицак Я. Нарис історії України... – С. 160.

...Основна суперечка велася навколо того, хто винний – народ чи еліта? У викладі істориків аргументами обидвох сторін одержали більш рафінований характер. Їх можна підсумувати у такий спосіб:

1. Слабка соціальна база українського національного руху як результат неповної соціальної структури української нації (відсутність середнього класу і промислової буржуазії, cлабкість міського елементу). Українські лідери змушені були апелювати до політично недорозвинутого селянства тощо...

2. Недостатня відданість ідеї державності з боку революційних еліт, які творили лівоцентристські коаліції і перебували при владі від 1917 аж до 1920 р., з декількамісячною перервою на час правління Скоропадського. Замість державницької ідеї вони пропонували народницький націоналізм або доктринерський соціалізм.

Джерело 7. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – Т. 2. – С. 60.

...Було б помилково говорити про поразку української революції. Вона не досягла своєї остаточної мети, але вона внутрішньо переродила суспільство України, вона створила Україну як модерну політичну націю. На цьому фундаменті з того часу розвивається все дальше українське життя.

Завдання:

1. На основі джерел  заповніть таблицю «Причини поразки Української революції» за довільно обраними критеріями.
2. Знайдіть у матеріалах попередніх параграфів підручника факти, які: а) підтверджують; б) не підтверджують наведені точки зору щодо причин поразки революції..
3. Що є спільного та відмінного у точках зору на причини поразки Української революції сучасників тих подій (документи 1-4) та істориків другої половини ХХ ст.
4. Чиї із наведених суджень видаються вам більш об’єктивними чи ґрунтовними? Чому?
5. Які уроки із тих подій варто врахувати в сучасному українському державотворенні?
6. В чому полягало історичне значення визвольних змагань українців впродовж 1917-1921 рр.?

Завдання 5*  Творча робота (на вибір)

1.            Підготуйтесь до уявного виступу на конференції «Доля та уроки Української революції 1917–1921 рр.» (з точки зору всіх учасників – соціальних та політичних сил різних регіонів України).

1-ша група. З точки зору лідерів революції Наддніпрянщини

2-га група. З точки зору лідерів революції Західної України

3-тя група. З точки зору селян

4-а група. З точки зору робітників

5-а група. З точки зору інтелігенції

6-а група.  З точки зору військових

Доберіть в групах 5-7 тез та обговоріть їх. До кожної із них віднайдіть аргументи. Озвучте свої тези й аргументи перед однокласниками. Зробіть загальний висновок про уроки державотворення.

2.     Виготовте інфоплакат «Уроки українського державотворення 1917-1921 рр.».Використайте доступні Вам комп’ютерні програми. За зразок візьміть зображення «Сучасна Україна успадкувала…», створене Українським інститутом національної пам’яті та Українським кризовим медіа-центром (режим доступу: http://uacrisis.org/ua/46356-25-rokiv-nezalezhnosti). Розмістіть Ваш інфоплакат у мережі Інтернет.

V. РЕФЛЕКСІЯ

«Незакінчені речення»

1. Для мене було корисно дізнатись про…
2. Для себе я зробив висновки…

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАНН

1. Опрацювати матеріал параграфа
2. Випереджувальне завдання (на вибір): підготуйте презентації з тем: «Освіта в роки революції», «Відкриття Академії наук», «Українське мистецтво 1917-1921 р.»