Урок-лекція з елементами еврестичної бесіди

 

      Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Мета :

-Висвітлити події 1919-1920 рр. В Україні;

-ознайомити студентів з Варшавською угодою таїї наслідками;

-показати основні ознаки культурного життя в Україні в 1919-1920рр;

Тип заняття: лекція

                                          Хід лекції:

1. Орг. момент

2. Повідомлення теми , мети і плану лекції.

3. Актуалізація опорних знань .

 -Охарактеризуйте соціальну базу гетьманського режиму.

 -Назвіть слабкі і сильні сторони у внутрішній політиці      гетьмоснату Скоропадського .

 -Коли був утворений і що мав на меті УНС ?

 -Охарактерезуйте політичний курс Директорії .

 -Яким був підхід ЗННР до аграрної реформи і питання нац.   Меншин ?

4. Мотивація навчальної діяльності .

5. Вивчення нового метеріалу .

                                План

1. Політика радянського уряду в Україні в 1919р
2. Україна в д. п. 1919- на початку 1920 р.
3. Варшавська угода і її наслідки. Розгром військ Вранселя і махновців .
4. Культурне життя в Україні в 1919-1920 рр.

1.-Встановлення радянської влади в Україні розпочалась наприкінці листопада 1918р. коли в РСРР було ссформульовано тимчасовий робітничо-селянський уряд України .

 29.11.1918. – Маніфест уряду проголоси відновлення влади рад в Україні , держава стала називатись УСРР .

• Робота з іст. документом

1.«Манифеста Временного рабоче-крестьянского правительства Украины от 29 ноября 1919 г.» (Суджа, РСФРР)

1)Гетьман и его совет министров считаются низложенными и стоящими вне закона .

2)Все становленики гетьмана и гетманского командования , все представители нынешней местной власти подлежат немедленному аресту , с заменой их представителями рабочих и крестьян , верными сторонниками Советской власти ...

 3)Все фабрики , заводы , банки , торговые предприятия , рудники и каменоломни являются собственностью украинских трудящихся масс и должны быть сданы органам Советской власти их нынешним владельцам и собственникам в полном порядке , согласно определённым указаниям рабоче-крестьянской власти .

4)Все земли помещиков со всем живым и мёртвым инвентарём должны быть немедленно отобраны у помещиков и безвозмездно переданы крестьянам .

5)Зароботная плата повышается до норм , устоновленных Советской властью в России .

           Собрание узаконений и распоряжений

              Рабоче-крестьянского правительства           

                  Украины. –к., 1919.-№1.-1-30 июня.-С.З.

-Парткерывників сотнями направляли в Україну для наладження апарату радянської влади , здійснення соц.ек. перетворень .

    29.01.1919 –тимчасовий роб.-селянський уряд України перейменовався  в Раду                  Народних Комісарів , а відділи – народні комісари .

      Головою Раднаркому став Х.Раковський . Кількість членів уряду становили росіяни та євреї .

-Ств. органи придушення опору противників  радянської влади – Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК) народні суди революційні трибунали . ВУНК очолювалась Ісаком Шварцем потім-Мартін Лаціс .

-Ств. надзвичані органи влади - революційні , війсково-революційні кометети , коментети відноти (комбіди).

-Кільшовики вводять політику «воєнного комунізму» - насильство в ек. , політичній і соціальній сферах. Це викликало масовий опір населення , що переріс в жорстоку міжусобну війну .

   КП(б)У в Україні ігнорувало укр.мову і нац. культуру . Все діловодство і службові відносини велись лише рос. мовою.

Але навіть КП(б)У були члени , що прогнули надати радянській владі в Україні нац. характеру перетворити Україну на незалежну радянську республіку – національна політика більшовиків в Україні була піддана критиці в книзі членів КП(б)У  С.Мазлаха і В.Шахрая «Дохвилі що діється на Укпаїні і з Україною» (1919р) Вони прагнули поєднати соціалізм з національно-державним відродженням України . Їх виключини з більшовмцької партії .

• УСДРП об*єдналась з УПЕР в одну українську комуністичну партію (воротьбиста) –УКП(б).
• Але всі націонал-комуністів наблизити  політичний курс більшовиків УСРР до нац. потреб українців виявилися марними .
• УРСР управлялась з центру через Раднарком і УВК російської федерації і через РКП(б). Додатковим знаряддям централізації стали профспілки і молодіжні комуністичні організації .
• Після встановлення радянської влади в Україні розгорнулися одержавлення фінансів , транспорту , системи  зв*язку .
• Націоналізувались галузі промисловості : цукрова , вугільна , металургійна , машинобудівна . Дрібні підприємства після націоналізації працювали абияк або закривались . Тисячі робітників втрачали засоби до існування і змушені були переходити на ремесла або їти в село в пошуках хліба.
• Було утв. Укр. раду народного господарства для управління ним (УРНГ).

Економіка укрїни перейшла в повне беззастережне роспорядження вищих органів влади Радянської Росії .

Щодо аграрної реформи то уряд УРСР конфіскував землеволодіння – поміщицькі удільні монастирські і церковні . Ті з них , які мали агрокультурну ціннсть залишили у підпорядкуванні держави , деякі перейшли у безолатне користування безземельних і малоземельних селян .

Всьго конфіскували прибизно 14,5 млн. десятин землі , з них 2,5 млн. залишились для радгоспів винокурним , цукровим , кінним господарствам – найродючищі землі . Але одержані землі не задовольнили селянство їх надано мало і деякі з них переходили до колгоспів , артілей , комун . Селяни відчували себе ошуканними .

1. На продовольчі товари теж  оголошувалаь державна монополія . (цукор, чай, сіль, хліб)
2. Продросклатка вводилась .
3. Заборонена приватна торгівля продуктів харчування хліб , зерно у селян забирали силою , кожен його пуд «був окроплений кров*ю .

• Все призвело до того , що проти такої політики почали виступати не лише населення а й усі соц. партії що діяли в україні , інтелегенцію .

У квітні 1919 р в УСРР склалась напружена соціально-політична обстановка (приблизно 98 антибільшовицьких повстань , а в червні-липні 1919 – 328)

Поротьбу з більшовиками вели укр. соціал-демократи та есери , які організували повстанські з*єднання . Але їх найбільші загони були розгромлені .

9.05.1919 – в районі Олександрії Єлисаветграда , знам*янки спалахнуло велике антибільшовицьке повстання на чолі з командиром М.Григор*євим уу минолому атоманом війська УНР . ціною надзвичайного напруження сил заколот було ліквідованно більшовиками .

В середині травня сам Л.Троцький прибув в україну і вирішили нейтралізувати 3тю бригаду Задністровської дивізії під командуванням Н.Махна . Арештовано членів махновського штабу , а він сам з загоном (800 чал.) перейшов на Правобережжя .

• Політика «червоного терору» штовхала каральні органи на винещенняцілих неугодних соцільних груп . Правові норми в практиці чекістів до уваги не бралися .
• Ростріли ворогів радянської влади і їх сімей (священників , інтелігенція службовці) страчували за ознакою  «виховання оствіти і професіі , спалення сіл неугодних»

                                      Методи «червоного терору»

2. Політичний курс що до україни розроблявся у москві і враховував інтереси більшовицького центру .

1920 рік розпочався з посилення воєнно – комуністичної політики .

29.01.1920 року – в провадження в україні загальної трудової повинності .

Т их хто ухилявся від неї , преслідували , ув*язнювали в констабори , примусові роботи .

• Але більшовики обіцли істотні зміни у своєму керівництві і В.Ленін видав резолцію «Про радянську владу в Україні» , в якому більшовики зобув*язувались визнати самостійність україни . Враховувати нац. культурну автономію; забеспечити добровільність у створенні колгоспів .
• Керівництво РКП(б) прагнуло ств. в Україні міцні органи державної влади . Верховна законодавча і виконавчя влада передавалась Всеукр. Революційному комітету (всеукрревком) . етв. 11.12.1919 його головою став Г.Петровський . Його основні звдання :

• встановлення повного контролю над всім громадським , політичним і господарським життям україни;
• придушення антибільшовицьких сил ;
• виправдення «воєнного комунізму» ;

Але в самій КПУ сформувалась опозиційна керівництву ЦКРКПБ група «демократичного централізму» на чолі з Т.Сапрановим . Вона виступила проти :

• воєнних методів керівництва державою і партією ;
• мілітарізації економіки ;
• ведення костаборів і штрафкоманд ;

 Це був бунт який РКПБ мала придушити . ЦКПУ було розпущенно , партію очилило тимчасове бюро ЦК ; почались чистки серед цих комуністів .

  І  5 Всеукр. Партконференція слухняна прийняла всі рішення центру .(1920)

• За такої ситуації ліві партії укр. комуністична боретьбистська партія і Укр. комуністична партія погодились блек . Вони стали на щлях примерення з більшовиками .

В серидині лютого 1920 р. Всеукрревком припинив свою діяльність , передавши повноваження ВУЦВК і РНКУСРР (начолі з Сапроновим і Петровським.

• Ці органи далі вводили в життя політику «воєнного комунізму» ; найбільше більшовики зосередили увагу на вирішенні аграрного питання .

5 лютого 1920 – Всеукрревком затвердив закон про землю , що предбачав передачу всіх конфіскованих у 1919р. радянською владою земель до рук селян без викупу . Поміщіків позбавляли землі, реманенту і висіляли з сім*ями з маєтків .

• Також розгорнулась широка націоналізація промисловості , торгівлі , транспорту , фінансів . Протягом 1920 року було націоналізовано 11тис. підприємств . Націоналізація відбувалась без належної підготовки і економічного обгрунтування. Робітники що позбулись роботи , рятуючись від голоду , переїхали в село .
• Лютий 1920р – закон про хлібну розкладку , що мав забезпечити робітничі центри Росіі і України , армію продовольством .
• До прод загонів було мобілізовано 15тис. робітників , з них 2тис. – більшовики .

В літку 1920 В.Ленін висунув план пограбування села за допомогою армії . Війська Кавказького фронту і кінна армія С.Будьоного виконували завдання продрозкладки , не гребуючи розтрілами і іншими формами тиску , кулеметним вогнем навіть . До липня 1920р план продрозкладки виконали на 10% .

В Україну в травні 1920р прибув Ф.Дзержинський що очолив групу з 1400 чекістів разом вони розгорнули компанію «червоного терору» : репресії проти всіх підозрілих і «незгодних» .

 Особливо жорстоких репресій зазнало селянство Катиринославської губернії , що піднялось на зброяну боротьбу під керівництвом М.Махна .

3. – Наприкинці квітня 1920р. Украна ї Білорусія стали ареною радянсько-польської війни . Правлячи кола Польщі , яка відновила свою незалежність після Першої Світової війни , прагнули до відновлення кордонів 1772р . І розпочали 25.04.1920 наступ на радянську територію .

- Вторгненню польскіх військ у радянську Україну передували підписання УНР та Польщею Варшавського договору . Перебуваючи у безнадійному становищі , уряд УНР змушений був шукати угоди з своїм противником для боротьби із спільним ворогом .

- Рівноправним цей договорів не був . Польща визнавала УНР на незалежність , а Дирокторія на чолі з С.Петлюрою визнавались найвищою владою в Україні . Але Петлюра втратив армію , а її залишки перебували на тиреторіі Польщі , під її контролем . Згідно з договором Польща одержувала територію Східної Галичини , Західної Волині , Схолмщини , Підлящща , Полясся (5,2млн чол.). Юридичне становище поліскіх поміщіків в Україні мала визначатись спеціальною угодою , їм мав надаватись ряд привилеїв .

 Ей договір викликав протест навіть у найблищому оточенні С.Пітлюри , примєр-міністир УНР – І.Мазепа подав у відставку . Він перекреслив усі надії галичан на незалежне визволення .

 

• Робота з історичним документом

З Політичної конвенції між Польщею ї Україною .

1. Визнаючи право України на незалежне державне існування на територіі в межах на північ , схід , підень , як ці межи будуть опреділені договорами УНР зі її пограничними з тих сторін сусідами .

 

    Річ Посполита Польська визнає Дирикторію Незалежної Української Народної Республіки на чолі з Головним Отаманом п.Симоном Петлюрою за Верховну владу УНР .

2. Кордон між Українською Народною Республікою і Руччю Посполитою встановлюється слідуючий кордон : на північ від річки Дністер вздовж річки Збруч , а далі вздовж бувшого кордону між Австро-Венгрією та Росією до Вишегрудка на північ через узгір*я , далі по лініі на схід від Здолбунова , потім вздовж східного адміністративного кордону Рівненського повіти , далі на північ вздовж кордону адмінастраційного бувшої губерніі Мінської , до схрещення його річки Припяттю до її устя .
3. Польський уряд забов*язується не заключати жодних міжнародних умов , направлених супроти України , до того ж самого зобов*язується уряд Української Народної Республіки супроти Річі Посполитої Польської .
4. Права національно культурні , які уряд УНР забезпечить громадянам польської національності на територіі УНР будуть в не меньшій мірі забезпечені громадянам національності української в межах Річі Посполитої  і на відвород.
5. ...Аграрна справа на Україні буде розв*язана конституативно . До часу скликання конституанти юредичне становище землевласників Польської національності на Україні ореділяється згодою Річчю Польської Посполитою і Українською Народною Республекою .
6. Умова ця зіставляється таємно ... Підписана в Варшаві квітня 21-го 1920р.

Доценко.О Літопис української революції.

Львів 1924 т.2 , книга 5-ст.270.

• У складі польських війск наступали і війська УНР під командуванням полковників Удовиченка і Безручка .

Обєднаним польсько-укр. військам протистойали радянськи частини Зах. Фронту і Пд-Зх фронту . Вони були краще озброяні і споряджені міжрадянські . Фронт було прорвано і війська Росіі почали відступати в напрямку Києва і Одеси в травні – польсько-укр армія вступила до Києва , але вже у Бориспелі їх наступ було зупинено .

• В Україні поляки створили окупаційний режим :

• Ств. польський адміністративний апарат що відновив поміщецьку власність на землю ;
• Вивіз в Польщу укр. промислового утаткування , сировину.
• Вплив адміністрацій УНР обмеженно , влада надавалась польській шляхті ;
• Репресії проти укр. населення ;

 

           селянське повстання ; ств. підпільних укр. організацій

• Вже 14.05.1920р уаром радянських війск польський фронт було прорвано . Вирішальні бої відбувались в Умані , Житомирі , Бердичеві , які зайняла Червона армія .

12.06.1920 Червона армія вступила в Київ. Воєні дії перенеслись в західну Україну, в липні 1920р радянськи війська вступили на територію Польщі . Лорд Керзон (міністр закордоних справ Англії ) 11.07.1920 звернувся до радянського уряду , пропонуючи перемир*я Росії з Польщею  . Польські війська мали відійти за «лінію Керзона» (по м.Гродно-Ялівка – Немирів – Брест і на захід від Рава-Руської і на схід від Перемишля до Карпат ) . Але Росія відкинула цю пропозицію і хотіла захопити Варшавський регіон .

- В Галичині встановили рядянську владу, було створено компартію Східної Галичин (КПСГ)-В.Затонський .

Створена Галревком (М.Баран Ф.Конар і М.Левицький) на чолі В. Затонським . Була проголошена Галицька самостійна радянська республіка 15.071920р, яку населення сприйняло вороже .

• 12 жовтня 1920р –Польша уклала перемир*я з радянською Росією , що означало розрив з УНР .

18 березня 1921р-Ризький мир ; за ни:

• Польща визнала існування УСРР
• До Польщі війшли Холмщина , Підлящщя , Зах. Волинь , Зах. Полісся , Сх. Галичина .

• Зосереджені в Криму залишки білогвардійських армій очолив 4.04.1920 року П.Врангель , змінивши А.Деникіна . Їх підтримувала Антанта .

Наступ цих війск почався 6 червня 1920р висадкою десанта генерала Я.Слащова біля села Кирілівка на Азавському морі . В червні вони зайняли Мелітополь північну Таврію . Лише на лінії Херсон-Нікополь-Бердянськ армію Врангеля було зупинено .

• Перебуваючи в складній воєнно-політичній ситуаціі Врангель в серпні 1920р погодився на переговори з урядом УНР , які відбулись в Ялті . Їх умови :

• Згода Врангеля на внутрішню автономію Дону , Кубані і Терику .
• Врангель визнав Диреторію урядом УНР і погодився на спільні воєні дії .

Але вже 21.11.1920р укр-білогвардійськи частини відступила за збруч .

• В кінці вересня 1920 між урядом УРСР і махновцями була укладена угода проспільні дії у боротьбі з Врнагелем . Махно висуну за це свої вимоги :

• Надати після розгрому врангеля автономію Гуляйпільському р-ну ;
• Дозвіл на пропогування анархізму ;
• Амністія анархістам і махновцям ;

• В кінці жовтня 1920 року Врангелівські війська були розгромлені (втрати 20тис. чол) , а їх рештки прорвались в Крим , де сподівались перебути зиму і весною 1921 року продовжити боротьбу , але в листопаді 1921 року радянські війська взяли Крим під свій контроль.
• Після захоплення Криму радянське командування вирішило позбутись не зручного союзника – махновців . Операція готуваласязаздалегідь і нею цікавився сам Ленін .

25.11.1920 – за наказом М.Фрунзе почалась ліквідація махновщини . Але махновці контрнаступом визволились з Криму . 26.11.1920 – битва з махновцями у Гуляйполі . Вони були невловимі, освоївши тактику партизаньщині .

 В зумку 1920-21рр в криму вирував «червоний» терор з залякувань терорам і репресіями .

6.Систаматизація і узагальнення .

7.Підсумок .

8. Домашня робота.

4. Визвольна боротьба укр. народу 1917-21рр ідкрила нову стронку в історії культури . Все це викликало духовне піднесення в суспільстві , яке проявилось в галузях культурного життя , хочя культурна і деологічна обстановка була суперечливою .

-  кожен режим в україні вів власну лінію в галузі культури , кожен спирався на соціаль і національно йому близкі верстви населення , інтелігенцію діячив освіти і культури .

 За більшовиків непристосовано до життя в умовах війни , розрухи , дефіциту інтелігенція стала жерствою голоду тисячи кваліфікованих фахівців емігрували за кордон .

Укр. інтеліг. Після лютневої революції почалапоширювати нац. культурно-освітні організації «Просвіти» , які активно діяли серед сільского населення . Вони організовували бібліотеки , драм гуртки , хорові колективи , лекторії . Видавали укр. газети . Провітяни росповідали про історичне складне минуле укріїни клопотались про орго-цію укр. шкіл гімназій різних святкувань , ювілеїв та дат .

 На початку осіні 1917 року в Україні діяло 922 «Просвіти» . Згодом просвіти почали набувати політичного характеру УК  Кп(б)у місцеві більшовицькі комітети почали висувати своїх представників до просвіти щоб перетворити їх на знаряддя комуністичного виховання , але просвіти не змінювали свою діяльність і тоді більшовики пішли на їх знищення з 21року .

 17.02.1918р – більшовицький закон «про введення контролю над діяльністю кіноматографу і театрів :

  Цю роботу координував Артем (Сергеев) , апізніше Коллонтай Ольга . Прагнучи охопити своїм впливом населення особлива селянство , більшовики організували моб. Засоби політ агітації – агідпоїзди , агідмайданчики , мітінги , газети і плакати .

  Почали будівництво радянської школи . Перислідували вчитилів українознавчих дисциплін , переглядались навчальні плани . Історія, л-ра і гуманітарні дисципліни мали викладатись на засадах соціалізму ; скасовувалось викладання Закону Божого закону .

•  Липень 1919 – «Положення про єдину трудову школу УРСР»

Безоплатне навчання

Обов*язковість навчання для дітей віком від 7-16 років .

 Створювання трудової 7-річки: 1-4 класи , 5-7класи . Впровадження в школах УСРС укр. мовою .

• Грудень 1919 року – декрет «про ліквідацію не писменності серед населення РСФРР для населення віком від 8-50 років .

Для цього розроблялись спеціальні підручники , на Україні діяло 7тис. таких шкіл біля 200 тис. чол . це бело позитивом бо для народу відкривався шлях до науки .

  Більшовики розгорнули ломку системи вищої освіти . Симпатії студентів і викладачив були не на стороні більшовиків і зустріли їх вороже .

  Березень 1919 року – декрет «Про нові правила прийому до вузів» :

• В першу чергу приймались селяни і робітники для них скасовувались вступні іспити і не вимагався атестат .
• Скасовано плату за навчання ;
• Надання студентам стипендії

Вуз очолював комісар , призначений наркомом освіти . Університети ліквідовувались створювались інститути народної освіти .

  На 1920 рік в Україні працювало 38 вузів (57тис чол)

 В літку 18 року створенно укр. академію наук , її очоли В.Вернадський що стояв на опозиціях українізації вчених .

Література

-П.Тичина «Золотий гомін» , «Сонячні кларнети»

В.Сосюра «Третя рота»

В.Чумак «Заспів» 1920рік.

Образотворче мистецтво

5.12.17 – відкриття Укр. академії мистецтв «М.Бойчук,М.Жук , О.Мурашко , Г.Нарбут –художники – академіки»

1918 відкрито перший пам*ятник Т.Шевченку в Ромнах на Сумщені скульптор Кавалярідзе .

 Більшовики відкривали в Києві Одесі пам*ятники Марксу , Леніну , Свердлову , Енгельсу – як символи режиму .

Релігійне життя

В середовищі віруйщих і духовенства україни стали поширюватись прагнення до демократизаціі церковного життя , і повернення до статусу незалежної (автокефаліі ) укр. православної церкви .Рух за утворення УАПЦ –«Братсво воскресіння» , очолене протоієреєм . В. Линківським .

• Терор більшовиків проти духовенства .

1 січня 1919 року Дирикторія проголосила автокефалію укр. православної церкви .

Січень 1919р – «Закон про відокремлення держави і школи від церкви»

• Оруки держави церкви передавали все майно ;
• Держава закривала небвжені храми
• Священники і віруйчі стали жертвами «червоного терору»