Істо́рія (від дав.-гр. ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле[1]) — наука, що вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій. Дослідником історії є історик, особа з відповідною фаховою підготовкою.Історія – це наука про минуле людства.Історія – наставниця життя
Григоріа́нський календа́р — календар, запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Юліа́нський календа́р, також юлія́нський календа́р, або стари́й стиль — сонячний календар, що містить 365¼ днів в кожному році, тобто 365 днів у році і з додатковим високосним 366-м днем кожен четвертий рік (без винятку).
Правила запам'ятовування кількості днів у місяціІснує просте правило запам'ятовування кількості днів у місяці — «правило кісточок»: якщо виставити перед собою складені разом кулаки так, щоб бачити тильні сторони долонь, то по «кісточках» (суглобах пальців) на краю долоні і проміжків між ними можна визначити, є який-небудь місяць «довгим» (31 день) або «коротким» (30 днів, крім лютого). Для цього потрібно почати рахувати місяці з січня, відраховуючи кісточки і проміжки. Січню буде відповідати перша кісточка (довгий місяць — 31 день), лютому — проміжок між першою і другою кісточками (короткий місяць), березню — кісточка, і т. д. Два наступних поспіль довгих місяці — липень і серпень — потрапляють саме на сусідні кісточки різних рук (проміжок між кулаками не враховується). Згідно з іншим правилом запам'ятовування, по 30 днів мають 4 місяці: квітень, червень, вересень і листопад. Якщо їх записати римськими цифрами, вийде: IV, VI, IX, XI.
Тож спробуємо з’ясувати, в чому різниця між юліанським, григоріанським та новоюліанським календарем. — До нашої ери Римською імперією правив Юлій Цезар. Якось він вирішив уніфікувати календар, провівши календарну реформу. Відтоді вся Римська імперія жила за одним календарем, який отримав назву юліанський. Потім, у кінці 16 століття, Римський папа Григорій XIII, який цікавився астрономією та іншими науками, зрозумів, що за певний проміжок часу набігають зайві дні. Таким чином з’явився григоріанський календар, за яким і жила уся Західна церква, тобто церква католицька. Коли до влади в Україні прийшла спочатку Українська народна республіка, а потім і більшовики підтримали той двіж із календарями, то в 1918 році був запроваджений календар, за яким жила уся Європа — це григоріанський календар. Саме тому в 1918 році усе змістилося на 13 днів наперед — 31 січня стало 14 лютого. Проте церква з більшовиками не погодилася. Як більшовики не намагалися перевести церкву з юліанського на григоріанський календар, церква на це не пішла і залишилася жити за старим стилем. Саме з цього часу з’явилася ця розбіжність у 13 повних днів. Проте на 1918 році оцей рух із календарями не закінчився. У 1930 роках один із вчених створив новоюліанський календар, який прийняла на сьогодні більшість православних церков світу.
В Україні використовується григоріанський календар. Він був введений у 1582 році папою Григорієм XIII і є сучасним міжнародним стандартом календаря. Григоріанський календар замінив юліанський, який був менш точним у врахуванні тривалості року. Різниця між юліанським та григоріанським календарями становила 13 днів.
Тож 1 р. до н. е. безпосередньо прилягає до 1 р. н. е., а число років до н. е. зростає в міру віддалення в минуле, однак місяці, числа в них і дні тижня рахуються так само, як і в роках н. е. Отже, межа між 1 р. до н. е. і 1 р. н. е. - «мить», що розділяє 31 грудня 1 р. до н. е. і 1 січня 1 р. н. е.
Відсутність «нульового року» означає, що, наприклад, Август, народившись у 63 р. до н. е., до 1 р. н. е. прожив 62 роки (а не 63). Тож щоб дізнатися, скільки років прожив Октавіан Август (а помер він у 14 році), до 63 - року народження - додаємо 14 років і віднімаємо 1 рік. Октавіан Август прожив (63 + 14 - 1) = 76 років.