Практичний посібник "Забезпечення психологічного супроводу інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі"

Про матеріал

В збірці представлено відомості про організацію роботи практичного психолога в умовах інклюзивної освіти. В результаті цієї роботи вироблена цілісна система роботи з дітьми, їх батьками та педагогами.

Розрахована на використання у роботі практичних психологів та педагогів школи. Може використовуватися як просвітницький матеріал з теми інклюзивної освіти в ЗНЗ. А також як практичний посібник на допомогу спеціалістам, які працюють з дітьми -інвалідами

Перегляд файлу

Забезпечення психологічного супроводу інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі

Укладач: Бевзенко В.В. – практичний психолог Дніпровської ЗОШ І-ІІІ ст.

Білозерського району, Херсонської області

Рецензент: Кисиличак Т.В – методист районного методичного кабінету районного центру по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області

Обговорено та рекомендовано до друку на засіданні науково-методичної ради районного методичного кабінету

(протокол …….. від « » ………………………. 2016 р )

«Коли інклюзивне навчання буде повністю опановане, ми зможемо відмовитись від ідеї, що всі діти для того, щоб приносити користь суспільству, мають бути схожими один на одного. Замість цього ми будемо шукати і підтримувати таланти, властиві всім людям. Ми починаємо розглядати, практика, досвід, перспективи нетипові способи, щоб виховувати корисних членів суспільства, і в процесі цієї роботи ми зможемо дати всім дітям відчуття того, що вони потрібні».

Норман Кунц, американський адвокат з питань

прав людей з обмеженими можливостями

автор Декларації взаємної залежності

$G:\фотопроект11\PA190237.JPG$

Дитина, розвиток якої ускладнено

дефектом, не просто менше

розвинена, ніж її однолітки,

але розвинена інакше.

Л. С. Виготський

$G:\фотопроект11\PA190239.JPG$

ЗМІСТ

1.ВСТУП………………………………………………………….……………..…3

2. Нормативно – правове забезпечення інклюзивної освіти…………………....5

3.Дослідження та стан розвитку інклюзивної освіти в Україні….......... ........6-7

4. Основні принципи, напрями та завдання психологічного супроводу інклюзивної освіти в загальноосвітніх навчальних закла…………………..8-15

5.Поради педагогам, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами………………………………………………………………….….15-16

6.Поради батькам дітей які мають особливі освітні проблеми………...…16-17

7.Опис досвіду……………..…………………………………..…………..…18-56

8.Висновок……………………………………………………………………..…56

9.Додатки

- Анкети для вивчення динаміки розвитку дитини яка має психофізичні вади……… …………………………………………………………………..57-74

- Анкети для вчителів……………………………………………………….75-82

- Анкети для батьків…………………………………………………………83-85

- Анкети для учнів…………………………………………………………...86-88

- Індивідуальна програма розвитку (ІПР)………………………………….89-92

- Індивідуальна навчальна програма……………………………………….93-94

- Індивідуальний освітній план (ІОП)……………………………….……..95-96

- Портфоліо…………………………………………………………..……..97-100

- Тренінг для батьків «Діти з особливими освітніми потребами»…….101-105

- Інклюзивне навчання: рівні можливості для кожного. тренінг для педагогічних працівників…………………………………………...…….106-113

- Тренінг для учнів 7-9 класів Згуртування колективу………………....114-118

- Фотографії…………………………………………………...…………..119-125

10.Використані джерела…………………………………………………..126-128

ВСТУП

Інклюзивна освіта – перспектива нова.

Хоч різні можливості – рівні права!

Кожна дитина – це цілий світ,

Освіта, повага і рівність для всіх!

На сучасному етапі розвитку системи освіти в Україні найбільш актуальною проблемою стає роль психологічного супроводу дітей в умовах інклюзивної освіти. на перший план висуваються завдання створення умов для становлення особистості кожної дитини відповідно до особливостей його психічного і фізичного розвитку, можливостями і здібностями. Говорячи про інклюзивну освіту, слід зазначити, що це не тільки створення технічних умов для безперешкодного доступу дітей-інвалідів до загальноосвітніх закладів, а й специфіка навчально-виховного процесу, який повинен будуватися з урахуванням психофізичних можливостей дитини з обмеженими можливостями здоров'я. В освітніх закладах має бути організовано якісний психологічний супровід дитини з вадами здоров`я, а також створений особливий морально-психологічний клімат у педагогічному та учнівському колективах, заснований на розумінні проблем, потреб такого учня і на бажанні йому допомогти. Слід пам'ятати, що інклюзивна освіта дає можливість учням і вихованцям із проблемами в розвитку взаємодіяти зі звичайними дітьми, спостерігати за ними, наслідувати їх, отримувати такий же соціальний досвід, як і їхні здорові однолітки. Спільне навчання стає корисним і для дітей без проблем, оскільки у них формується сензитивність і толерантність до потреб інших, позитивне сприйняття не схожих на них людей, у них зростає соціальна відповідальність, що сприяє їх особистісному розвитку. Всі діти в системі інклюзивної освіти отримують підтримку і набувають досвід подолання труднощів і перешкод, вчаться досягати успіхів. Це є підтвердженням того, що інклюзивна освіта сприяє особистісному розвитку дітей

Тема досвіду: Забезпечення психологічного супроводу інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

Мета: психологічний супровід дитини з особливими освітніми потребами, яка навчається у загальноосвітньому закладі та забезпечення оптимального розвитку, успішної інтеграції в соціум.

Зміст досвіду:

розкрити завдання психологічного супроводу в умовах інклюзивного навчання;
визначити напрям роботи психолога;
розробка психологічних методів для оптимізації дитини до навчання;
допомога у питаннях навчання як дитини так і педагогів

Актуальність Інклюзивна освіта - процес розвитку загальної освіти, яка має на увазі доступність освіти для всіх, в плані пристосування до різних потреб всіх дітей, що забезпечує доступ до освіти для дітей з особливими потребами. Кожна людина з вадою має отримати освіту, яка б якомога ближче відповідала нормальним умовам. Частковий моніторинг розвитку дітей, що мають труднощі у засвоєнні знань, різних видів діяльності та адекватна оцінка причин, якими спричинено ці труднощі допоможуть своєчасно виявляти відхилення у розвитку школярів та під керівництвом психолога брати участь у здійсненні правильного психолого - педагогічного супроводу дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку. Впровадження інклюзивного навчання в навчально-виховних процес потребує організації психологічного супроводу всіх його учасників: дітей, адміністрації, вчителів, медичних працівників, психологів, соціальних педагогів, батьків.

2. Нормативно – правове забезпечення інклюзивної освіти.

Загальна декларацією прав людини оголошеною ООН 10 грудня 1948 р.;
Декларація прав дитини. 1959 р.;
Декларація про права інвалідів проголошена ООН 9 грудня 1975 року;
Конвенція ООН про права дитини;
Всесвітня декларація «Освіта для всіх»-1990 р.;
Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів, прийняті резолюцією 48/96 Генеральної Асамблеї від 20 грудня 1993 року;
Саламанська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у галузі освіти осіб з особливими потребами (Саламанка - Іспанія) 7-10 червня 1994 року;
Програма дій щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами -1994р.;
Дакарська Декларація - 2000 р.;
Конвенція ООН про права інвалідів 2006 р. ст.24 (ратифікована Україною 16.12.09);
Резолюція 48 сесії ЮНЕСКО «Інклюзивна освіта: шлях у майбутнє»;

Законодавчого визнання права на здобуття освіти громадянами України, втому числі і дітей з особливими освітніми потребами, набуло у:

Конституції України;
Законі України «Про освіту»;
Законі України «Про загальну середню освіту»;
Законі України «Про дошкільну освіту»;
Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України»;
Законі України «Про охорону дитинства»;
Законі України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»;
Державній національній програмі «Освіта» (Україна 21 століття);

3. Дослідження та стан розвитку інклюзивної освіти в Україні

Останні дослідження. Українське суспільство досягло такого рівня соціального розвитку, коли воно не може собі дозволити втратити жодну підростаючу людину, а визнання Конвенції ООН про права дитини та Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей підсилило увагу батьків, держави і громадськості до їхніх проблем з народження і до повноліття та відповідальності за розвиток, навчання і виховання. Безумовно, діти з особливими освітніми потребами теж не повинні залишатися без належної уваги. Адже історично так склалося, що вони були позбавлені можливості отримувати освіту поруч зі своїми однолітками з нормальним розвитком, їм відмовляли у доступі до загальноосвітньої навчальної програми і навчали у спеціальних закладах. Інклюзія справляє значний вплив на політику, науково-пошукову та практичну роботу і має багато значень, що охоплюють діапазон від простого зарахування учнів з особливими освітніми потребами в звичайні класи до трансформації філософії, цінностей і практичних підходів цілих освітніх систем. Інклюзія потрібна нашій державі як засіб досягнення соціальної справедливості в інтересах учнів з особливими освітніми потребами. Ученими обговорюються проблеми інтеграції дітей з особливи ми освітніми потребами і активно розробляються підходи до нав чання і виховання їх в умовах загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення особливостей створення комфортного інклюзивного освітнього середовища має важливе значення для успішного виховання та соціалізації не тільки дітей з порушеннями психофізично го розвитку, а й інших учнів.

Активні наукові розробки стосовно проблеми інклюзивного навчання з’явились у науковій літературі приблизно всередині 80-х років минулого століття. У 1978 р. Л. Виготським було доведено, що розвиток дитини у спеціальних закладах відбувається у вузькому, обмеженому колі колективу, у маленькому замкненому світі, де все пристосовано до дефекту; внаслідок штучної ізоляції дітей, відриву від сім’ї, ровесників формується особистість, невпевнена у собі, власних силах і можливостях. Таким чином формується так звана вторинна інвалідність. Аналіз праць В. О. Сухомлинського свідчить про те, що майже в усіх своїх роботах учений звертав особливу увагу на необхідність використання принципу індивідуального підходу в роботі з дітьми з особливими потребами. В. О. Сухомлинський наголошував на тому, що не може існувати виховання особистості поза колективом, як не може бути колективу без особистостей. Розумово відсталі діти не повинні бути покинуті самі на себе, а розвиватися у таких самих умовах, що й нормальні діти. Питанню інтегрованого навчання та виховання дітей із пору шеннями психофізичного розвитку приділяли увагу численні фахівці в галузі соціальної, корекційної, спеціальної педагогіки та дефектології — це Л. Аксьонова, В. Бондар, Є. Бондаренко, М. Веденіна, М. Власова, О. Глоба, В. Григоренко, П. Горностай, Г. Іващенко, Б. Пузанов, О. Установ та ін. В Україні окремі аспекти проблеми інтегрованого навчання висвітлюються у працях А. Колупаєвої, М. Сварника, В. Синьова, Н. Софій, М. Шеремет, В. Тарасун, О. Таранченко, А. Шевцова та ін. Більшість учених вказують на необхідність упровадження нових форм освіти, які б сприяли інтеграції людей з особливими потреба ми у суспільство. Серед таких форм особливої уваги заслуговує інклюзивна освіта. Мета інклюзивного закладу освіти, як зазначають В. В. Алексєєва і І. В. Сошіна, — «надати всім учням можливість найбільш повноцінного соціального життя, активної участі в колективі, тим самим забезпечуючи найбільш повну взаємодію і турботу один про одного як членів співтовариства» На сучасному етапі розвитку освіти дітей з особливими освітніми потребами пріоритетного значення набуває створення інклюзивно го освітнього середовища. Утакому середовищі всі діти навчаються разом у системі масової освіти за загальноосвітніми навчальними програмами, що пристосовані до потреб такої дитини.

4.Основні принципи, напрями та завдання психологічного супроводу інклюзивної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах

Виклад основного матеріалу :

Впровадження інклюзивної освіти вимагає організації психолого-педагогічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу: дітей, педагогів, батьків, адміністрації. Така робота повинна бути спрямована на створення умов, що забезпечують підвищення автономності та соціальної активності дітей, розвиток інтелектуальної сфери, формування ціннісних установок, відповідних психічним і фізичним можливостям дитини.

Основні принципи організації психолого-педагогічного супроводу дітей в систему інклюзивної освіти: пріоритет інтересів та потреб дітей та учнів; рекомендаційний характер; безперервність супроводу; мультидисциплінарний.

Головна мета психологічної роботи з «особливою дитиною» - його соціалізація, підготовка до самостійного життя. У той же час потрібно стежити, щоб допомога і підтримка під час навчання не перевищувала необхідну, інакше дитина стане занадто залежною від неї. Інклюзивне навчання та виховання дітей з особливими потребами ставить перед навчальним закладом два серйозні питання: «Як допомогти їм нормально розвиватися?» І «Як звести до мінімуму можливі негативні наслідки спільного навчання з іншими дітьми?». У вирішенні цих завдань головну роль, безумовно, відіграє психологічна служба кожного конкретного закладу.

Основні Завдання психологічного супроводу дітей з особливими освітніми проблемами, що навчається в масовій школі:

- попередження виникнення проблем розвитку дитини;

допомога (сприяння) дитині у вирішенні актуальних завдань розвитку, навчання, соціалізації:
навчальні труднощі, проблеми з вибором освітнього і професійного маршруту, порушення емоційно-вольової сфери, проблеми взаємовідносин з однолітками, вчителями, батьками;
психологічне забезпечення освітніх програм;
розвиток психолого-педагогічної компетентності (психологічної культури) учнів, батьків, педагогів.

Важлива роль у забезпеченні оптимальних умов розвитку та навчання школярів з психофізичними вадами в масовій школі належить психологу, який здійснює психологічний супровід навчання в інклюзивному середовищі за такими напрямами:

Психологічна діагностика дітей. Ефективність психологічного супроводу навчання дітей з психофізичними вадами в умовах інклюзивного навчання забезпечується, передусім, комплексною диференціальною діагностикою, яка має бути спрямована на вивчення:

- адаптивних можливостей, соціального статусу дитини, взаємин у родині та шкільному колективі;

- співвідношення рівня розумового розвитку дитини і вікової норми;

- особливостей пізнавальної діяльності;

- емоційно-вольової та мотиваційно - потребової сфер;

- індивідуально-типологічних особливостей;

- рівня розвитку комунікативних здібностей;

- сильних і слабких сторін розвитку особистості.

Психолог приймає рішення, які методики включити при діагностуванні, керуючись положенням «Про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2001 р. №330.За результатами проведеної психологічної діагностики психолог надає узагальнену інформацію та рекомендації, які враховуються при розробці індивідуальної програми розвитку.

Надання психопрофілактичної та психокорекційної допомоги дитині. Зміст та механізми корекційного впливу для дітей з різними типами дизонтогенезу в умовах інклюзивного навчання повинні визначатися на основі всебічного діагностичного їх обстеження за чітко визначеними напрямами (див.Табл.1).

Таблиця 1. Зміст корекційного впливу для дітей з різними типами дизонтогенезу в умовах інклюзивного навчання

Психологічна корекція повинна спрямовуватися на розвиток певних психічних функцій дитини – пам’яті, уваги, мислення, які забезпечують навчальну діяльність, а також на систему взаємин дитини з батьками, друзями, однолітками.

Психологічна підтримка батьків. Основним елементом інклюзивного навчання є залучення батьків до навчально-виховного процесу, участі у розробці навчальних планів своїх дітей. Саме тому завдання психологічного супроводу полягає у:

- налагодженні партнерських стосунків з батьками та створенні психологічного комфорту для кожного члена сім’ї;

- подоланні стереотипів у роботі з сім'ями, які мають дітей з обмеженими можливостями через врахування культурних традицій, інтересів сім'ї;

- підвищенні психолого-педагогічної культури батьків;

- поясненні батькам специфіки психічного розвитку дитини і тих обмежень, які накладаються на процес навчання й виховання;

- розкритті конкретного змісту індивідуального підходу, якого потребує дитина та прийомів його реалізації;

- психологічному консультуванні батьків, спрямованому на встановленні оптимальних взаємин у родині;

Робота з учнівським колективом, в якому перебуває дитина з психофізичними вадами, повинна бути направлена на формування толерантного ставлення та позитивних установок щодо взаємодії з учнями, які мають психофізичні вади.

Надання психологічної підтримки педагогам. Успішність навчально-виховного процесу значною мірою залежить від педагога, його майстерності, професійних навичок, особистісних рис, від ставлення до учнів, зокрема тих, які мають ті чи інші порушення психофізичного розвитку.

Психологічний супровід навчання дитини з психофізичними вадами в умовах інклюзивного навчання передбачає не лише сприяння психічному розвитку, а й роботу з педагогічним колективом, спрямовану на:

формування в учасників педагогічного процесу позитивних установок щодо взаємодії з такою дитиною;
пояснення педагогам специфіки психічного розвитку дитини і тих обмежень, які накладаються на процес навчання й виховання;
розкриття конкретного змісту індивідуального підходу, якого потребує дитина та прийомів його реалізації;
надання психологічної допомоги вчителям та асистентам учителя щодо створення на основі результатів діагностичних мінімумів індивідуальних програм розвитку;
здійснення адаптації дидактичного матеріалу та наочності згідно з особливостями сприймання матеріалу учнями з різними типами дизонтогенезу;
запровадження спеціальних технологій та адаптивних технічних засобівнавчання;
наданнявчителям інформації про досягнення дитини у псикорекційному процесі та рекомендацій щодо використання новоутворень у навчальній діяльності;

Практичний психолог в інклюзивному середовищі формує психологічну готовність учителів до взаємодії з такою дитиною через проведення тренінгових занять, лекторіїв, семінарів, консиліумів, майстер-класів тощо.

Психологічне консультування практичний психолог здійснює для педагогів школи, для батьків дітей з особливими потребами та для самої дитини. Консультативна робота з дітьми з особливими потребами повинна спрямовуватися на те, щоб за допомогою спеціально організованого процесу спілкування актуалізувати в дитині додаткові психологічні сили і здібності, що можуть забезпечити вихід зі складної життєвої ситуації. За такого типу допомоги увага зосереджується не стільки на вадах розвитку, скільки на ресурсах особистості дитини, її можливостях.

Психологічна корекція дитини з особливими потребами повинна спрямовуватися на розвиток її здатності до самостійного просування в житті, уміння жити в нових соціальних умовах, долаючи або компенсуючи особистісні обмеження. Практичний психолог вносить пропозиції в організацію навчально-виховного процесу з метою визначення оптимального навантаження дитини з особливими потребами, щоб уникнути неврозів, збільшити адаптаційний потенціал дитини.

Таким чином, психологічний супровід дитини з психофізичними вадами в умовах інклюзивного навчання передбачає не лише сприяння психічному розвитку, а й роботу з найближчим соціальним оточенням, спрямовану на формування в учасників педагогічного процесу позитивних установок щодо взаємодії з такою дитиною.

Психологічний супровід - цілісна діяльність, командна взаємодія вчителів, асистента учителя, батьків, практичного психолога, соціального педагога, логопеда, медпрацівника.

5. Поради педагогам, які працюють з дітьми з особливими освітніми портебами

1. Батьки мають право володіти усією інформацією, що стосується їхньої дитини, і обов’язок фахівця – надавати таку інформацію.

2. Інформацію треба подавати батькам зрозумілою мовою, доступно.

3. Завдання педагогів – не просто дати інформацію, а й бути готовими роз’яснити її, дати відповіді на запитання, якщо потрібно, ще раз повернутися до конкретної теми на запит батьків.

4. Інформацію треба подавати в коректній, етично-відповідній формі, інформація не повинна бути знецінювальною чи такою, що принижують гідність дитини.

5. Педагоги мають усвідомлювати, що інформація не може бути засвоєна відразу, а тому мають бути готові її повторювати, а також використовувати різні формати її подання – під час індивідуальної розмови в усній формі, письмовій (висновки, рекомендації), книжки, відео матеріали, групові лекції, семінари, Інтернет-ресурси.

6. Інформація повинна бути достовірною і відповідати науково доведеним фактам. У разі сумніву чи недослідженості якогось питання важливо повідомити батьків про це..

7. Педагоги повинні також усвідомлювати, що батьки сприймають інформацію дещо іншим, «емоційним» каналом зв’язку, а тому бути чутливими до того, що ті ж факти, які вони можуть сприймати одним способом, батьки можуть сприймати зовсім по іншому. Тому фахівцям важливо бути особливо тактовними, коли представляють інформацію, намагатися не просто подавати інформацію, а й бути чутливими до того, як її сприймають батьки.

6. Поради батькам дітей, які мають особливі освітні проблеми

Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).

Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.

Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.

У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі.

Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.

У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.

Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.

Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю. Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини

7.Опис досвіду

Сутністю інклюзивної освіти є навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітній школі за умови пристосування освітнього простору до індивідуальних особливостей дітей, надання якісних освітніх послуг таким дітям. Навчання зазначеної категорії дітей передбачає використання особистісного - орієнтованого підходу у навчально-виховному процесі, застосування індивідуальних, групових форм роботи, враховуючи вплив різних видів розладів і хвороб на процес навчання. Пріоритетними напрямами цієї роботи є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвитку кожної дитини, з тим, щоб вона відчувала себе неповторним, повноцінним учасником суспільного життя. У Дніпровській загальноосвітній школі з 2013 року впроваджено інклюзивне навчання. На сьогодні в школі функціонує клас з інклюзивним навчанням в якому навчається дитина з особливостями психофізичного розвитку .

Як же створювалися необхідні умови для інклюзивного навчання дитини з особливостями психофізичного розвитку?

Інклюзивне навчання для дитини з особливими потребами організовано на підставі довідки ОПМПК. Батьки дали згоду та написали заяву, що дитина буде навчатися за інклюзивною формою навчання. На сьогоднішній день з ученицею працюють 10 педагогів, всі вони взяли участь у роботі обласного семінару «Організація інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього навчального закладу» для педагогічних працівників класів з інклюзивною формою навчання, та отримали сертифікати.

Моя робота, як шкільного психолога, на перших порах включення освітньої установи в інклюзивний простір була підготовчою, спільно з адміністрацією своєї школи ми прийняли для себе рішення про можливість організації інклюзивної освіти - про те, що в школі може навчатися дитина з особливими освітніми проблемами, погодивши це рішення на педагогічній раді (про що складено протокол засідання), тому що без подібного узгодження, обмірковування і обговорення, методом простого впровадження реальна інтеграція прийти в школу не може.

Перш за все необхідно мати чітке уявлення про рівень розвитку дитини, її актуальні та потенційні можливості, потреби та життєві орієнтації. Психологу потрібні не просто загальні знання про дитину, а конкретні, які б дали можливість дати відповідь на запитання, чи є сприятливим шкільне оточення для навчання і розвитку такої дитини, чи може вона успішно розвиватися в шкільному оточенні, і якщо ні, то в чому причина.

Знаючи дитину, ми маємо перебудувати, модифікувати шкільне оточення таким чином, щоб воно було максимально прийнятне, сприятливе для реалізації освітніх, розвивальних та виховних завдань. Необхідно допомогти дитині в розв’язанні таких проблем, що виникають у неї при взаємодії з цим оточенням.

Що для цього має зробити психолог?

Моє завдання – допомогти налагодити взаємодію дитини, що має проблеми розвитку, з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Роль психолога набуває своєрідного посередництва у побудові суб’єкт-суб’єктних стосунків.

Таким чином, супровід розглядається як цілісна діяльність, командна взаємодія (вчителів, асистента вчителя, батьків, практичного психолога, логопеда, медпрацівника),

в рамках якої були виокремленні два обов'язкові взаємопов'язані компоненти:

1) супровід розвитку дитини і супровід процесу його навчання, корекційну роботу, спрямовану на виправлення або послаблення наявних порушень, і розвиваючу роботу, спрямовану на розкриття потенційних можливостей дитини, досягнення ним оптимального рівня розвитку

2) комплексна технологія, особливий шлях підтримки дитини, допомоги їй у вирішенні завдань розвитку, навчання, виховання, соціалізації

Складено організаційну модель комплексного супроводу дитини в школі з особливими освітніми проблемами

AG00315_

ПЕРШИЙ ЕТАП

Психологічна діагностика учасників навчального процесу:

Проведення діагностичного мінімуму з метою вивчення динаміки розвитку дитини яка має психофізичні вади.

У межах діагностичної роботи для дитини з особливими потребами використовувала такі методики:

Діагностика уваги (кільця Ландольта);діагностика пам'яті ; заучування 10 слів (А.Р. Лурія); діагностика розумових здібностей (Е.Ф. Замбацявічене ) виключення понять, виділення істотних ознак,прості аналогії,узагальнення; діагностика емоційно-особистісної сфери тест шкільної тривожності( Філіппса) (див.Додаток А)

Для педагогів використано такі методики:

Анкета про включення в навчальний процес дітей з вадами розвитку Визначення компетентності вчителя до навчальної інклюзивної діяльності Діагностики готовності педагогів щодо використання інклюзивної освіти

Готовність учителя до впровадження інклюзивних педагогічних технологій. (див.Додаток Б)

Для батьків використані такі методики:

Організції співпраці педагогів та батьків дітей з особливими потребами

Для батьків щодо участі у інклюзивному процесі

Сучасний вчитель інклюзивної школи очима батьків. (див.Додаток В)

Анкетування учнів 7-9-х класів.

У межах діагностичної роботи використовувала такі анкети:

Твоє ставлення до дітей з обмеженими можливостями здоров`я;

Анкетування школярів-ровесників з питань інтеграції дітей з особливими портебами в навчальне середовище. (див.Додаток Д)

Тестування та анкетування педагогів та батьків на предмет готовності до здійснення інклюзивного навчання.

ДРУГИЙ ЕТАП.

Надання психологічної підтримки педагогам.

Створення на основі отриманих даних індивідуальної програми розвитку розробка індивідуального навчального плану.

Адаптація та модифікація для дитини з особливостями психофізичного розвитку. (див.Додаток Ж)

ТРЕТІЙ ЕТАП.

3. Психологічна підтримка батьків.

Проводено індивідуальні консультації , тренінги. (див.Додаток К)

Результати кожного із етапів роботи

Проведення діагностичного мінімуму

Психологічне дослідження властивостей особистості здійснювала шляхом діагностичної роботи за допомогою відповідних психодіагностичних методик. Вивчення дитини має на меті встановити не тільки сильні і слабкі сторони її психіки, але й дати якісні характеристики сформованості у неї пізнавальних процесів і дій. Лише за такої умови навчання може бути адекватним, а корекційна робота – ефективною.
Для реалізації мети мого дослідження - виявити особливості уваги у дитини, я використовувала такі методики:

1. Методика визначення продуктивності і стійкості уваги

2. Методика "Оцінка розподілу уваги"

3. Методика "Оцінка переключення уваги"

4. Методика визначення обсягу уваги

Методика визначення продуктивності і стійкості уваги

Дитині пропонується бланк з кільцями Ландольта в супроводі наступної інструкції: (див. Додаток А).

Аналіз результатів проведеного дослідження уваги

В результаті визначення рівня продуктивності і стійкості уваги були отримані наступні результати: розподіл уваги- низький рівень

В результаті визначення рівня переключення уваги -середній рівень

В результаті визначення рівня обсягу уваги- середній рівень (див. Рис.1)

Зроблено висновок:

Рисунок 1 Аналіз результатів проведеного дослідження пам`яті (див.Табл.2).

Кількість повторів	Ліс	Хліб	Вікно	Стілець	Вода	Брат	Кінь	Гриб	Голка	Мед
1	+				+		+
2	+	+					+
3	+	+					+	+	+
4	+	+			+		+	+	+
5	+	+	+			+		+	+
Через годину	0	0	0	0	0	0	+	0	0	0

Таблиця 2.Результати дослідження пам`яті

Результати діагностики розумових здібностей (Е.Ф. Замбацявічене ) виключення понять, виділення істотних ознак,прості аналогії, узагальнення (див.Табл.3).

		Кількість набраних балів	Рівень розвитку
І субтест	Виключення понять	14,5	низький рівень
ІІ субтест	Виділення істотних ознак	8,8	низький рівень
ІІІ субтест	Прості аналогії	9,4	низький рівень
ІV субтест	Узагальнення	11	низький рівень

Таблиця 3.Результати дослідження розумових здібностей

В результаті визначення рівня шкільної тривожності Філіпса (див. Рис.2)

Рисунок 2

Проведена діагностика з педагогічним колективом та зроблено висновок:

Результати дослідження впровадження інклюзивної освіти у навчальному закладі.

На предмет готовності педагогічного колективу та батьків, діти яких будуть навчатися з дитиною яка має особливі освітні проблеми, проведено анкетування. У дослідженні брали участь 22 педагоги школи та батьки дітей, які навчаються з дитиною з особливими освітніми проблемами у кількості 15 осіб.

Аналіз результатів проведеного дослідження

У ході дослідження важливу увагу було приділено вивченню точок зору та з'ясуванню ставлення до певних складових інклюзивного навчання безпосередніх учасників цього процесу (педагогів, батьків).

Узагальнивши результати опитування педагогів Дніпровської школи я отримала наступні дані:

як засвідчили результати, отримані по анкеті про включення в навчальний процес дитини з вадами (див.Додаток Б) респонденти вважають, що включення в навчальний процес можливе, для всіх груп дітей з розумовими, фізичними відхиленнями;
для того, щоб інклюзивна освіта була успішною, на думку педагогів, потрібне відповідне матеріальне забезпечення, підвищення кваліфікації, забезпечення необхідними засобами для навчання.
зазначаючи переваги інклюзивної освіти, респонденти вказали, що для дитини з порушеннями інклюзивне навчання дає можливість перебувати в колективі однолітків, адаптуватися до навколишнього середовища, бути більш комунікабельною, впевненішою в собі;
для інших дітей у класі чи в школі – формує гуманізм, чуйність, милосердя, вміння спілкуватися з даною категорією дітей, сприяють позитивному ставленню до тих, хто «відрізняється».

У запровадженні інклюзивної освіти педагоги зіткнулися з такими труднощами, як недостатнє знання психології дитини, труднощі в матеріальному, технічному забезпеченні, в методиках роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. А також бачать такі негативи – нерозуміння з боку деяких оточуючих (як колег, так і батьків «здорових» дітей), неналежне фінансування.

Для того, щоб реалізація інклюзивної освіти була успішною, на думку опитуваних, потрібно створити матеріально-технічну базу, методичне забезпечення, підготувати, навчити педагогів працювати в умовах інклюзії, поглибити знання з педагогіки та психології.

Проаналізувавши анкети педагогів Визначення компетентності

вчителя до навчальної інклюзивної діяльності (див.Додаток Б 1) ми отримали такі результати: у більшості педагогів (76%) інклюзивна освіта викликає інтерес і 24% опитуваних навпаки (див. Діаграма №1)

Діаграма №1

Головні причини, які, на думку опитуваних, гальмують втілення в масову практику інклюзивних педагогічних ідей, підходів і прийомів роботи є слабкий зв’язок науки і практики (48%), слабке фінансування, немає матеріальної зацікавленості (46%), відсутність інформації про нові ідеї і підходи у навчанні і вихованні (28%), нестача часу і сил для створення і застосування педагогічних новацій (20%), страх невдачі при застосуванні нового (10%). (див. Діаграма №2)

Діаграма №2

Щодо ознак готовності педагогів до створення інновацій, вони вказали такі, що володіють нестандартним мисленням (30%), володіють психологічним баченням життя дітей (27%), орієнтуються в структурі психології особистості (25%), знають нові педагогічні ідеї (див. Діаграма №3)

Діаграма № 3

За результатами анкетування “Готовність учителя до впровадження інклюзивних педагогічних технологій”, (див.Додаток Б 2) в навчальних закладах інклюзивні форми навчання в більшості впроваджуються лише окремими вчителями (52%), про те, що впроваджуються лише найбільш досвідченими педагогами відмітило 20% респондентів і зовсім не впроваджуються - 3%.(див. Діаграма №4)

Діаграма №4

Переважна кількість педагогів мають бажання впроваджувати інтегровану роботу в своїй діяльності, але ще не вважають себе достатніми професіоналами (18%), трішки менша частина бажає впроваджувати інтегровану роботу в своїй діяльності, але насамперед хотіли б вивчити досвід колег по роботі, які краще орієнтуються в даній проблемі (17%), 6% опитуваних бажають і вже можуть поділитися досвідом роботи, а

3% - задовольняє та система, за якою вони працювали раніше і не вважаю за потрібне її змінювати. (див. Діаграма №5)

Діаграма 5

Визначаючи власний рівень впровадження інклюзії у своїй діяльності, більшість опитуваних вказали, що мають середній рівень (14%), 30% вважають, що їхній рівень вище середнього, у 6% - низький рівень, а у 50 % педагогів рівень впровадження інклюзії високий. (див. Діаграма №6)

Діаграма 6

Діагностика готовності педагогів щодо використання інклюзивної

освіти (див.Додаток Б 3)

Частина педагогів не готова обрати нестандартну форму проведення уроку (18%), проте більшість (82%) все ж таки готові і вже працюють, використовуючи інновації в своїй роботі (див. Діаграму № 7).

Діаграма 7

Більшість педагогів це 87% вірять в успішність інклюзивного навчання у школі і лише 13% не вірять в успішність впровадження інклюзивного навчання у школі (див. Діаграма №8)

Діаграма 8

Аналіз анкетування батьків

Для батьків щодо участі у інклюзивному процесі (див.ДодатокВ) показала, що переважна кількість має достатньо можливостей аби брати участь у житті школи (90%) (див. Діаграму №9)

Діаграма 9

Переважна кількість батьків (63%) знайомі з віковими нормами розвитку дитини, проте значна частина(37%) хотіли б удосконалити свої знання

(див. Діаграму №10).

Діаграма №10

Анкета Сучасний вчитель інклюзивної школи очима батьків

(див.Додаток В 2)

Рисунок 3

На питання «Які кроки робляться назустріч батькам дітей з особливими потребами?» батьки вказали, що проводяться бесіди, постійне двостороннє спілкування між педагогами і школою, залучення їх до різних загальношкільних виховних заходів.

Організації співпраці педагогів з батьками дитини з особливими потребами (див.Додаток В 3)

1.Як батьків знайомлять зі школою, вчителями та іншими батьками, що робиться для того, аби вони одразу почувалися затишно?

Проводяться бесіди, індивідуальне консультування , батьківські збори

2.Яку інформацію школа дає про те, як і що дитина вивчає, як батьки можуть їй допомогти? Завдання в зошиті.

3.Як батьки можуть надавати інформацію про дитину і про те, що вона вчить удома?

Постійне двостороннє спілкування між педагогами і школою через щоденник

4.Як сприяє школа батькам у допомозі дітям?

Проводять шкільні акції

5.Чи проводиться спільна робота або чи батьки мають змогу організовувати колективні заходи?

Залучення їх до різних загальношкільних виховних заходів, конкурсів.

6.Наскільки батьківський комітет залучений у діяльність школи, наскільки він може відігравати активну роль у керівництві, підтримувати контакти з іншими батьками? Постійно залучений до участі та підтримує контакт з усіма батьками.

Анкетування учнів

Для проведення анкетування була використана анонімна анкета.

Твоє ставлення до дітей з обмеженими можливостями здоров`я (див.ДодатокД)

Аналіз результатів, отриманих в ході анкетування.

На запитання «Чи зустрічалися Ви в своєму повсякденному житті з дітьми, що мають обмежені можливості здоров'я?» Так -75% ;Ні-25%

На запитання «Де, з Вашої точки зору, повинні навчатися діти з обмеженими можливостями здоров'я?» Відповіді розподілилися наступним чином:

в масовій школі - 28% ;

в спеціальному класі масової школи - 25% ;

у спеціальній школі - 35%;

вдома - 14% ;

5% не змогли відповісти на дане питання.

Ще 3% відповіли, що їм все одно, де повинні навчатися діти з обмеженими можливостями здоров'я.

На запитання «Як Ви поставитеся до того, якщо у Вашому класі навчатиметься дитина з обмеженими можливостями здоров'я?» Позитивно відповіли 71% , негативно - 5% , байдужість проявили 13%, вагалися відповісти 11% .

Відповіді на питання «Які негативні сторони Ви бачите при спільному навчанні з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я у Вашому класі?» Розподілилися наступним чином:

10% вважає, що над ними будуть сміятися;

6% вважають, що у таких дітей не буде друзів;

5% побоюються, що вони не впораються з навчальною програмою;

4% вважають, що такі учні будуть гальмувати навчання всього класу;

2% побоюються труднощів формування колективу в класі;

Набагато менша кількість дітей думають, що знизиться рейтинг (привабливість) класу - так вважають 1,5% .

Але все ж більшість учнів не бачать негативного впливу в спільному навчанні - 73% .

На запитання «Які позитивні сторони Ви бачите при спільному навчанні з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я у Вашому класі?»

Думки учнів з приводу позитивних сторін в спільному навчанні з дітьми з обмеженими можливостями розділилися:

спільне навчання буде розвивати у дітей співчуття - 37% ;

спільне навчання буде розвивати у дітей доброту - 25%;

спільне навчання буде розвивати у дітей бажання допомогти слабким - 41% ;

дітям з обмеженими можливостями здоров'я необхідно перебувати серед здорових дітей - 27%;

діти з обмеженими можливостями здоров'я вчитимуться недалеко від дому - 21%;

діти з обмеженими можливостями здоров'я зможуть не відриватися від своєї сім'ї - 17% ;

спільне навчання допоможе підготовити суспільство до прийняття людей з обмеженими можливостями здоров'я - 40%.

3% не бачить ніякого позитивного впливу інклюзивної освіти.

На запитання «Що б Ви могли зробити для дитини з обмеженими можливостями здоров'я, якщо вона буде вчитися у Вашому класі?» Відповіді розподілилися наступним чином:

нададуть допомогу 53% ;

будуть дружити, спілкуватися - 18%;

дбатимуть - 20%;

нічого не зможуть зробити - 3%;

важко відповісти на дане питання - 6%.

Висновки:

Більшість з учнів 7-9 класів (71%) позитивно ставляться до спільного навчання з дітьми з ОВЗ. Але при цьому 10% учнів вважає, що над такими дітьми можуть насміхатися; 6% вважають, що у таких дітей не буде друзів; 5% дітей побоюються, що вони не впораються з навчальною програмою; 4% вважають, що такі учні будуть гальмувати навчання всього класу.

Дані анкетування показали, що в цілому діти готові навчатися з однолітками з обмеженими можливостями здоров'я, але глибини даної проблеми вони не представляють.

«Чи зустрічалися Ви в своєму повсякденному житті з дітьми, що мають обмежені можливості здоров'я?» Так -75% ;Ні-25% (див. Діаграму №11).

Діаграма 11

«Де, з Вашої точки зору, повинні навчатися діти з обмеженими можливостями здоров'я?» Відповіді розподілилися наступним чином:

в масовій школі - 28% ;

в спеціальному класі масової школи - 25% ;

у спеціальній школі - 35%;

вдома - 14% ;

5% не змогли відповісти на дане питання.

Ще 3% відповіли, що їм все одно, де повинні навчатися діти з обмеженими можливостями здоров'я. (див. Діаграму №12).

Діаграма 12

Позитивно відповіли 71% , негативно - 5% , байдужість проявили 13%, вагалися відповісти 11% . (див. Діаграму №13).

Діаграма 13

«Які негативні сторони Ви бачите при спільному навчанні з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я у Вашому класі?» Розподілилися наступним чином:

10% вважає, що над ними будуть сміятися;

6% вважають, що у таких дітей не буде друзів;

5% побоюються, що вони не впораються з навчальною програмою;

4% вважають, що такі учні будуть гальмувати навчання всього класу;

2% побоюються труднощів формування колективу в класі;

Набагато менша кількість дітей думають, що знизиться рейтинг (привабливість) класу - так вважають 1,5% .

Але все ж більшість учнів не бачать негативного впливу в спільному навчанні - 73% (див. Діаграму №14).

Діаграма 14

«Які позитивні сторони Ви бачите при спільному навчанні з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я у Вашому класі?»

спільне навчання буде розвивати у дітей співчуття - 37% ;

спільне навчання буде розвивати у дітей доброту - 25%;

спільне навчання буде розвивати у дітей бажання допомогти слабким - 41% ;

дітям з обмеженими можливостями здоров'я необхідно перебувати серед здорових дітей - 27%;

діти з обмеженими можливостями здоров'я вчитимуться недалеко від дому - 21%;

діти з обмеженими можливостями здоров'я зможуть не відриватися від своєї сім'ї - 17% ;

3% не бачить ніякого позитивного впливу інклюзивної освіти.

(див. Діаграму №15).

Діаграма 15

«Що б Ви могли зробити для дитини з обмеженими можливостями здоров'я, якщо вона буде вчитися у Вашому класі?» Відповіді розподілилися наступним чином:

нададуть допомогу 53% ;

будуть дружити, спілкуватися - 18%;

дбатимуть - 20%;

нічого не зможуть зробити - 3%;

важко відповісти на дане питання - 6%.(див. Діаграму №16).

Діаграма 16

Анкетування школярів-ровесників з питань інтеграції дітей з особливими портебами в навчальне середовище.

Результат анкетування інтеграції дітей з особливими потребами в шкільне середовище. (див.Додаток Д 1)

Результати проведеного анкетування

1. Навчання разом з дітьми з особливими потребами змушує тебе…

Аналізуючи відповіді школярів потрібно зазначити, що 78% є бажання ровесників допомагати учням з ООП; 80% відповідей, як то «бути толерантним» та «розуміти проблеми» дітей з особливостями розвитку. Радісно, що 12% кількість відповідей щодо «ніякового ставлення» та бажання «бути обережними».Можливо сприйняти дані відповіді, як нівелювання особливостей в дитячому середовищі, повне сприйняття школярів з ООП в середовищі ровесників.

2. Я разом з учнем з особливими потребами за однією партою…

Перебування за однією партою з учнем з ООП має інший психологічний підтекст, порівняно з 1 запитанням: одна справа абстрактно навчатися з дитиною з ООП, інша ж – сидіти з такою дитиною за однією партою, тобто ділити зі школярем з особливостями розвитку 6-7 уроків та більшість перерв. В класах відзначилося на відповіді «особливо ставитимусь», «дружитиму» 21%. Порадувало, що 10% відповідей «буду незадоволений», і також збільшилася кількість школярів, які гордяться такою подією «сидіти разом з учнем з ОП».

3. Вчитель приділяє увагу учневі з особливими потребами. Твої дії та почуття…

Позитивні відповіді «так і повинно бути», «повагу до такого вчителя», «радість за цього учня». 15% учнів, які відчувають в зазначеній ситуації роздратування. Потрібно відмітити, що школярі, які сприймають факт з розумінням 80%.

4. У чому ти вбачаєш свою роль, навчаючись з учнями з особливими потребами…

Кожен з учнів-однокласників дітей з ООП має власне бачення своєї ролі: збільшилася кількість відповідей «бути другом-товаришем», «допомагатиму, підтримуватиму», «ставитимуся як до рівного».

5. Як ставляться твої батьки до спільного навчання з дітьми з особливими потребами?

Майже 85% дітей відповіли, що батьки відносяться позитивно до того, що у класі буде навчатися дитина з особливими потребами.

6. Створення додаткових комфортних умов для учнів з особливими потребами…

7. Пропозиції щодо покращення інтеграції учнів з особливими потребами в шкільне середовище

Загалом важливо відмітити, що ставлення дорослих до спільного навчання дітей з ООП є позитивним, особливо це стосується інтеграції в шкільне середовище та соціалізації в суспільство. Позитивним є емоційний фон дітей з ООП, які відвідують школу, розширення зони спілкування, встановлення дружніх стосунків з ровесниками тощо. Тобто головна мета інклюзії як процесу поєднання середовища та учнів з ООП досягається.

Навчання разом з дітьми з особливими потребами змушує тебе…

Аналізуючи відповіді школярів потрібно зазначити, що 78% є бажання ровесників допомагати учням з ООП; 80% відповідей, як то «бути толерантним» та «розуміти проблеми» дітей з особливостями розвитку. Радісно, що 12% кількість відповідей щодо «ніякового ставлення» та бажання «бути обережними». Можливо сприйняти дані відповіді, як нівелювання особливостей в дитячому середовищі, повне сприйняття школярів з ООП в середовищі ровесників. (див. Діаграму №17).

Діаграма 17

Я разом з учнем з особливими потребами за однією партою…

Діаграма 18

Вчитель приділяє увагу учневі з особливими потребами. Твої дії та почуття…

Діаграма 19

Як ставляться твої батьки до спільного навчання з дітьми з особливими потребами? Майже 85% дітей відповіли, що батьки відносяться позитивно до того, що у класі буде навчатися дитина з особливими потребами. (див. Діаграму №20).

Діаграма 20

ДРУГИЙ ЕТАП

Надання психологічної підтримки педагогам

Виходячи з аналізу інформації про дитину та вивчення її інтелектуальної, емоційно-вольової сфери, враховуючи потреби самої дитини, складається план корекційно - відновлювальної роботи та індивідуальна програма розвитку (ІПР)

1. Здійснення процесу оцінки та розробки індивідуального навчального плану

Дану програму готує група фахівців, до складу якої входять: заступник директора з навчально-виховної роботи, учителі, асистент учителя, практичний психолог, а також медсестра, учитель-логопед. До процесу розробки ІПР обов’язково залучаються батьки або особи, які їх замінюють. Метою цієї роботи є визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Програма містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму, а також, – індивідуальний навчальний план.

Індивідуальна програма розвитку розробляється на один рік за умови, що двічі на рік (за потреби частіше) вона переглядається з метою коригування.

Важливо пам’ятати, що основною метою складання ІПР є не фіксування усього того, що дитина має вивчити у школі, а з’ясування педагогічних поглядів на дитину, які концентруються на найважливіших сторонах її навчання, тому нами ІПР розробляється на засіданні психолого-педагогічного консиліуму. Члени консиліуму вивчають інформацію відповідно до розділів ІПР. Затверджує керівник навчального закладу та обов’язково підписують батьки.

Загальну інформацію може надати класовод, класний керівник чи заступник директора. До пункту «Особливості розвитку» на першій сторінці ІПР записуються результати оцінки психолога; ця оцінка має 4 складові:

характеристика пізнавальних процесів дитини;
особливості емоційно-вольової сфери та мотивації до навчання;
особливості поведінки;
ставлення дитини до себе.

Інформація має бути стислою та зрозумілою всім учасникам консиліуму.

При визначенні спеціальних та додаткових послуг, відповідних адаптацій та модифікацій до уваги береться результат комплексної оцінки і результати обстеження, надані психолого-медико-педагогічною консультацією.

Працюючи з даною дитиною, ми здійснили такі види адаптацій:

Пристосування середовища (модифікація фізичного середовища). Збільшення інтенсивності освітлення в класній кімнаті дитина має вади зору.

Адаптація навчальних підходів. Використання навчальних програм відповідно до рівня розвитку дитини. Унаочнення змісту навчального матеріалу. Зміна темпу занять для дитини із затримкою розумового розвитку. Залучення асистента вчителя в організацію навчально-виховного процесу.

Адаптація матеріалів. Модифікація навчальних посібників,. Використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, картки-підказки та ін.

Адаптація навчального плану. Модифікація навчального плану або цілей і завдань, прийнятних для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти.

Підсумовуючи, зазначимо, що в навчально-виховному процесі вчителі аналізують відповідність вимог навчальної програми та методів, що використовуються на уроці, актуальним і потенційним можливостям дитини. У такий спосіб учителем досягається ефективність організації навчальної діяльності дітей з особливостями психофізичного розвитку. (див. Додаток Ж)

2. Індивідуальний освітній план розроблявся для дитини, .(вона має помірну розумовою відсталість) він складався на основі робочого навчального плану школи з урахуванням рекомендацій обласної психолого-медико-педагогічної консультації та на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. Він визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин, тобто, передбачається, що дитина буде відвідувати не всі уроки. У плані враховуються додаткові години та індивідуальні корекційні заняття. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження. (див.Додаток К)

3. Індивідуальна навчальна програма визначає зміст, систему знань, навичок і вмінь, які мають опанувати учні в навчальному процесі з кожного предмета, а також зміст розділів і тем; розробляється на основі типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальних, з відповідною їх адаптацією.

При складанні індивідуальної навчальної програми педагоги в першу чергу аналізують відповідність вимог навчальної програми та методів, що використовуються на уроці, актуальним і потенційним можливостям дитини з особливими освітніми потребами.

Формулюючи довгострокову мету, окреслюємо, що має досягти дитина за визначений термін навчання. Її тривалість може бути різною, найчастіше, обмежується одним роком або 6 місяцями. Визначення довгострокової мети навчання має бути тісно пов'язане з результатами проведеної комплексної оцінки і спиратися на сильні сторони учня. Вона визначає напрямки розвитку дитини у визначений термін і має обов'язково доповнюватися завданнями, які її конкретизують. Завдання мають бути точними, піддаватися вимірюванню, а також такими, щоб їх можна було виконати протягом навчального року, тому треба запитати себе: «Як дитина зможе продемонструвати реалізацію визначених завдань?»

Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма затверджується керівником навчального закладу. (Див.Додаток Л)

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо. (Див додаток М)

4.Психологічна підтримка батьків

Основним елементом інклюзивного навчання є залучення батьків до навчально-виховного процесу, участі у розробці індивідуального плану розвитку. Це дає їм змогу відчути, що вони не одинокі, що вони є членами команди, яка підтримає їхню дитину й допоможе у подоланні труднощів. Налагодження партнерських стосунків з батьками, врахування культурних традицій, інтересів родин дає можливість подолати стереотипи у роботі з сім`єю, яка має дитину з обмеженими можливостями. Лише за умови, що батьки, вчителі, й інші фахівці працюють разом, можна сподіватися на успіх у складній справі – адаптації до звичайного життя дитини з особливими потребами. Самореалізація батьків – у самореалізації дитини. Саме тому завдання психолога полягає у допомозі самореалізації батьків через розвиток рефлексії особливостей виховання і навчання дитини у процесі спілкування з нею. Важливим є позитивне прийняття дитини, корпорація у вирішенні проблем.

Часто виникають труднощі у спілкуванні з батьками через неприйняття ними проблеми, а в більшості випадків – через зневіру у власні сили. Переборюванню власних стереотипних понять батьків проводила тренінгові заняття, індивідуальні консультації, бесіди, спілкування через путівник, та шкільний щоденник.

ВИСНОВОК

Досвід роботи нашого закладу освіти дозволяє стверджувати, що при плануванні та реалізації навчальних програм дітей з особливостями психофізичного розвитку необхідно забезпечити співпрацю між педагогами, працівниками школи, родинами, громадськістю. Основну увагу необхідно звернути на те, щоб ця співпраця (а в кінцевому результаті успіхи учнів з особливими потребами) здійснювалася систематично і на регулярній основі.

Аналіз певних досягнень процесу інтеграції дітей з особливими потребами в загально освітню школу переконує нас у тому, що зроблені перші кроки, які є свідченням комплексних змін у покращенні життя дітей та їх сімей.

Неможливо уявити процес створення відкритого демократичного суспільства без інноваційних освітніх систем, які є віддзеркаленням цього процесу. Однією з основ такого демократичного бачення є рівні права на отримання якісної освіти усіх дітей.

Таким чином, урахування та реалізація нормативно-правового, науково-методичного забезпечення змісту навчально-виховного процесу, використання сучасних підходів до навчання дітей зазначеної категорії, що включають цілеспрямовану діяльність педагогів та батьків учнів, співпрацю з командою фахівців, забезпечують ефективність навчання дітей і створюють підґрунтя для успішного навчально-корекційного результату.

У школі розуміють важливість даної проблеми, активно працюють над пошуком нових форм та методів роботи.

ДОДАТКИ

Діагностика уваги "Кільця Ландольта" (див.Додаток А)

Матеріал до методики "Кільця Ландольта"

Дитині показується бланк із кільцями Ландольта і пояснюється, що він повинен, уважно переглядаючи кільця по рядах, знаходити серед них такі, в яких є розрив, розташований в строго визначеному місці, і закреслювати їх.

Робота проводиться протягом 5 хв. Через кожну хвилину треба сказати слово "риска", в цей момент дитина повинна поставити риску в тому місці бланка з кільцями Ландольта, де його застала ця команда.

Після того, як 5 хв минули, вимовити слово "стоп". За цією командою дитина повинна припинити роботу і в тому місці бланка з кільцями, де застала його ця команда, поставити подвійну вертикальну риску.

При обробці результатів визначаємо кількість кілець, переглянутих дитиною за кожну хвилину роботи і за всі п'ять хвилин, протягом яких тривав психодіагностичний експеримент. Також визначається кількість помилок, допущених ним в процесі роботи на кожній хвилині, з першу по п'яту, і в цілому за всі п'ять хвилин.

Продуктивність і стійкість уваги дитини визначаються за формулою:

S = (0,5 N-2, 8n) / 60

де: S - показник продуктивності і стійкості уваги;

N - кількість кілець, переглянутих дитиною за хвилину (якщо з допомогою цієї формули визначається загальний показник продуктивності і стійкості уваги за всі п'ять хвилин, то, природно, N дорівнюватиме числу кілець, переглянутих протягом п'яти хвилин, наступний показник n - числу помилок, допущених протягом п'яти хвилин, а знаменник даної формули - 300);

n - кількість помилок, допущених дитиною за цей же час.

У процесі обробки результатів обчислюються п'ять щохвилинних показників S і один показник S, що відноситься до всіх п'яти хвилинах роботи, разом узятим.

Показники продуктивності і стійкості переводяться у бали за 10-бальною шкалою таким чином:

Таблиця 1.

Бали	Значення
10 балів	Показник S вище, ніж 1,25 бала
8-9 балів	Показник S знаходиться в межах від 1 до 1,25 балів
6-7 балів	Показник S знаходиться в межах від 0,75 до 1,0 балів
4-5 балів	Показник S знаходиться в межах від 0,5 до 0,75 балів
2-3 бали	Показник S знаходиться в межах від 0,24 до 0,5 балів
0-1 бал	Показник S знаходиться в межах від 0 до 0,2 балів

Висновки про рівень розвиненості

Таблиця 2.

Рівень	Бали	Характеристика
Дуже високий	10	Продуктивність уваги дуже висока, стійкість уваги дуже висока
Високий	8-9	Продуктивність уваги висока, стійкість уваги висока
Середній	4-7	Продуктивність уваги середня, стійкість уваги середня
Низький	2-3	Продуктивність уваги низька, стійкість уваги низька
Дуже низький	0-1	Продуктивність уваги дуже низька, стійкість уваги дуже низька

Методика "Оцінка розподілу уваги"

Інструкція, яку в цій методиці одержують діти, аналогічна тій, яка їм давалася при проведенні попередньої методики з кільцями Ландольта. Той же самий стимульний матеріал використовується і в цьому дослідженні. Проте в даному випадку дітям пропонується знаходити і по-різному закреслювати одночасно два різних види кілець, які мають розриви у різних місцях, наприклад зверху і зліва, причому перше кільце слід закреслювати одним способом, а друге іншим.

Методика "Оцінка переключення уваги"

Тут пропонується такий же бланк з кільцями Ландольта, як і в інших попередніх випадках, але в супроводі дещо іншої інструкції:

"Протягом першої хвилини ви повинні будете знаходити і закреслювати одним способом кільця одного типу (з однією орієнтацією розриву), а протягом наступної хвилини - кільця іншого типу (з іншої орієнтацією місця розриву), і так далі по черзі протягом всіх п'яти хвилин ".

Методика визначення обсягу уваги

Обсяг уваги дитини оцінюється за десятибальною шкалою.

Відповідно до цього встановлюється наступна шкала перекладу експериментальних показників обсягу уваги дітей в прийняту десятибальну шкалу:

10 балів - обсяг уваги, що дорівнює 6 одиницям і вище.

8-9 балів - обсяг уваги, що становить 4-5 одиниць.

4-7 балів - обсяг уваги, що дорівнює 2-3 одиницям.

0-3 бали - обсяг уваги менше 2 одиниць.

Додаток А1

Методика запам’ятовування десяти слів (О. Лурія)

Мета. У наведеному варіанті вона спрямована на визначення обсягу короткочасної і відстроченої пам’яті.
Обладнання. Набір із 10 односкладових чи двоскладових слів, не пов’язаних за змістом.
Інструкція. «Зараз я прочитаю десять слів. Слухайте уважно. Коли закінчу читати, відразу ж повторіть те, що запам’ятали. Повторювати можна в будь-якому порядку. Зрозуміло?»

Ліс

Хліб

Вікно

Стіл

Вода

Брат

Кінь

Гриб

Мед

Вогонь

Читайте слова повільно, чітко. Коли дитина повторює слова, ставте у протоколі хрестик під цим словом. Потім продовжить інструктування (другий етап):
«Зараз я знову прочитаю слова, і ти знову повториш їх – і ті, які вже були названі, і ті, що першого разу пропустив, – усі разом, у будь-якому порядку».
Знову ставте хрестики під тими словами, які повторила дитина. Далі дитину просять повторити слова 3-й, 4-й і 5-й раз. Ніякі нові інструкції не додаються, просто говорять: «Назви слова ще раз».
Жодних розмов із боку дитини не допускається (бо розмова може відволікти увагу й погіршити результат).
Після п’ятиразового повторення слів робиться перерва на 50-60 хвилин, після чого дитині знову пропонується пригадати й назвати слова.

Додаток А2

Методика для визначення рівня розумового розвиткуЕ.Ф.Замбацявічене

І субтест

До складу першого субтесту входять завдання, що вимагають від випробовуваних диференціювати суттєві ознаки предметів або явищ від несуттєвих, другорядних. За наслідками виконання деяких завдань субтесту можна судити про запас знань випробовуваного.

Інструкція. «Яке слово з усіх, що я назву, підходить найкраще?»

Завдання	Оцінка виконання в балах
1. Чобіт має…шнурок, пряжу, підошву, ремінці, ґудзики.	1,9
2. У теплих краях мешкає…ведмідь, олень, вовк, верблюд, пінгвін	2,8
3. У році…24міс., 3міс., 12міс., 4міс., 7міс.,	2,7
4. Місяць зими…вересень, жовтень, лютий, листопад, березень.	2,3
5. В Україні не живе…соловей, лелека, синиця, страус, шпак.	2,6
6. Батько старший за свого сина…часто, завжди, ніколи, рідко, іноді	2,2
7. Час доби…рік, місяць, тиждень, день, понеділок.	2,8
8. Вода завжди…прозора, холодна, рідка, біла, смачна.	3,4
9. Дерево завжди має…листя, квіти, плоди, коріння, тінь.	2,8
10. Пасажирський транспорт…комбайн, самоскид, автобус, екскаватор, тепловоз.	2,6

ІІ субтест

Другий субтест складається із завдань, що є словесним варіантом виключення "п'ятого зайвого". Дані, отримані при дослідженні цією методикою, дозволяють судити про володіння операціями узагальнення і абстрагування, про здатність випробовуваного виділяти істотні ознаки предметів або явищ.

Інструкція. «Одне слово з п’яти зайве, воно не підходить до всіх інших. Послухай уважно: яке слово зайве й чому?»

Завдання	Оцінка виконання в балах
1. Тюльпан, лілія, картопля, ромашка, фіалка.	2,6
2. Річка, озеро, море, місто, болото.	2,3
3. Лялька, ведмедик, пісок, м’яч, лопатка.	2,7
4. Київ, Львів, Вашингтон, Донецьк, Рівне.	2,6
5. Шипшина, бузок, каштан, жасмин, троянда.	2,4
6. Курка, півень, лебідь, гусак, індик.	2,5
7. Коло, трикутник, чотирикутник, указка, квадрат.	2,5
8. Сашко, Віктор, Петро, Несторенко, Микола.	2,3
9. Число, ділення, додавання, віднімання, множення.	3,0
10. Веселий, швидкий, сумний, смачний, обережний.	2,7

ІІІ субтест

Третій субтест – завдання на висновок аналогічно. Для їх виконання випробовуваному необхідно вміти встановити логічні зв'язки і відносини між поняттями.

Інструкція. «До слова «птах» підходить слово «гніздо». Скажи, яке слово підходить до слова «собака» так само, як до слова «птах» підходить слово «гніздо». Чому? Тепер потрібно підібрати пару до інших слів. Отже, огірок – овоч, а троянда …»

	Завдання		Оцінка виконання в балах
1	Огірок	Троянда	2,0
	овоч	Бур’ян, роса, садочок, квітка, земля
2	Город	Садочок	2,4
	морква	Паркан, гриби, яблуня, колодязь, лава
3	Учитель	Лікар	2,2
	учень	Окуляри, лікарня, палата, хворий, термометр
4	Квітка	Птах	2,6
	ваза	Дзьоб, чайка, гніздо, перо
5	Рукавичка	Чобіт	2,4
	рука	Панчохи, підошва, шкіра, нога, щітка
6	Темний	Мокрий	2,1
	світлий	Сонячний, слизький, сухий, теплий, холодний
7	Годинник	Термометр	2,5
	час	Скло, температура, ліжко, хворий, лікар
8	Машина	Човен	2,2
	двигун	Ріка, маяк, вітрило, хвиля
9	Стіл	Підлога	2,2
	скатертина	Меблі, килим, пил, дошки, цвяхи
10	Стілець	Голка	2,1
	дерев’яний	Гостра, тонка, блискавична, коротка, стальна

ІV субтест

Четвертий субтест направлений на виявлення уміння узагальнювати (випробовуваний повинен назвати поняття, об'єднуюче два слова, що входять в кожне завдання субтесту).

Інструкція. «Яким загальним словом можна назвати…?»

	Оцінка виконання в балах
1. Мітла, лопата - … (інструменти)	2,6
2. Літо, зима - … (пори року)	2,1
3. Окунь, карась - … (риби)	3,0
4. Огірок, помідор - … (овочі)	2,2
5. Бузок, рокита - … (кущі)	2,6
6. Шафа, диван - … (меблі)	3,0
7. Червень, липень - … (місяці)	2,4
8. День, ніч - … (час доби)	2,8
9. Слон, мураха – … (живі істоти)	2,2
10. Дерево, квітка - … (рослини)	2,2

Кожному завданню привласнюється певна оцінка в балах, що відображає ступінь його складності. Загальний результат за кожним субтестом визначається шляхом підсумовування балів за всіма 10 завданнями.

Оцінка виконання учнями тестових завдань

Оцінка в балах за кожним завданням виходить шляхом підсумовування всіх правильних відповідей за даним субтестом. Максимальна кількість балів, яку може отримати школяр за виконання I-II субтестів, – по 26 балів, III – 23 бали, IV – 25 балів. Таким чином, загальна максимальна оцінка за всіма 4 субтестами складає 100 балів.

Інтерпретація отриманих школярем результатів проводиться таким чином:

100-80 балів – високий рівень розумового розвитку;

79-60 балів – середній рівень;

59-40 балів – недостатній (нижче середнього) рівень розвитку;

39-20 балів – низький рівень розвитку;

менше 20 балів – дуже низький рівень.

Додаток А3

Тест шкільної тривожності Філіпса

Мета. Вивчити рівень і характер тривожності

Обладнання. Аркуші паперу й ручки.

Інструкція. Тест складається з 58 запитань, які можуть зачитуватися або пропонуватися письмово. На кожне запитання слід дати однозначну відповідь «Так» або «Ні».

«Діти, зараз вам будуть запропоновані запитання про те, як ви себе почуваєте у школі. Старайтеся відповісти щиро і правдиво, тут немає правильних або неправильних, хороших або поганих відповідей. Над запитаннями довго не замислюйтесь.

На аркуші для відповідей угорі напишіть своє ім'я, прізвище й клас. Відповідаючи на запитання, записуйте його номер і відповідь "+", якщо погоджуєтеся, й "-", якщо ні».

Текст опитувальника

1. Чи важко тобі встигати разом із класом?

2. Чи хвилюєшся ти, коли вчитель каже, що збирається перевірити, наскільки ти знаєш матеріал?

3. Чи важко тобі працювати в класі так, як цього хоче вчитель?

4. Чи сниться тобі інколи, що вчитель розлютився від того, що ти не знаєш уроку?

5. Чи траплялося, що хтось із твого класу бив або вдарив тебе?

6. Чи часто ти хочеш, щоб учитель не поспішав, пояснюючи новий матеріал, щоб ти зрозумів, про що він каже?

7. Чи сильно ти хвилюєшся при відповіді або виконанні завдання?

8. Чи буває так, що ти боїшся відповідати, оскільки остерігаєшся зробити помилку?

9. Чи тремтять у тебе коліна, коли тебе викликають відповідати?

10. Чи часто твої однокласники сміються з тебе, коли ви граєте у різні ігри?

11. Чи трапляється, що тобі ставлять нижчу оцінку, ніж ти очікував?

12. Чи хвилює тебе питання про те, чи не залишать тебе на другий рік?

13. Чи намагаєшся ти уникнути ігор, у яких робиться вибір, тому що тебе зазвичай не обирають?

14. Чи буває часом, що ти весь тремтиш, коли тебе викликають відповідати?

15. Чи часто у тебе виникає відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не хоче робити того, що хочеш ти?

16. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як почати виконувати завдання?

17. Чи важко тобі отримувати такі оцінки, яких очікують батьки?

18. Чи боїшся часом, що тобі стане зле у класі?

19. Чи будуть твої однокласники сміятися з тебе в разі, якщо ти зробиш помилку під час відповіді?

20. Чи схожий ти на однокласників?

21. Чи тривожишся ти після виконання завдання про те, наскільки добре ти з ним упорався?

22. Коли ти працюєш у класі, чи впевнений у тому, що все добре запам'ятаєш?

23. Чи сниться тобі іноді, що ти у школі й не можеш відповісти на запитання учителя?

24. Чи правда, що більшість дітей ставляться до тебе доброзичливо?

25. Чи працюєш ти старанніше, якщо знаєш, що результати твоєї роботи будуть порівнюватися у класі з результатами твоїх однокласників?

26. Чи часто ти мрієш про те, щоб менше хвилюватися, коли тебе викликають відповідати?

27. Чи боїшся ти іноді вступати у суперечку?

28. Чи не трапляється, що твоє серце починає сильно битися, коли учитель каже, що збирається перевірити твою готовність до уроку?

29. Коли ти отримуєш хороші оцінки, чи думає хтось із твоїх друзів, що ти хочеш вислужитися?

30. Чи добре ти себе почуваєш із тими однокласниками, до яких інші діти ставляться з особливою повагою?

31. Чи буває, що деякі діти в класі говорять те, що тебе заторкує?

32. Як ти гадаєш, чи втрачають прихильність класу ті учні, які не можуть упоратися з навчанням?

33. Чи схоже на те, що більшість твоїх однокласників не звертають на тебе уваги?

34. Чи часто ти боїшся виглядати безглуздо?

35. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться вчителі?

36. Чи допомагає твоя мама в організації шкільних вечірок, як інші мами твоїх однокласників?

37. Чи хвилювало тебе колись те, що думають про тебе навколишні?

38. Чи сподіваєшся ти вчитися у майбутньому краще, ніж зараз?

39. Чи вважаєш ти, що одягаєшся до школи так само добре, як і твої однокласники?

40. Чи часто ти замислюєшся, відповідаючи на уроці, що про тебе в цей час думають інші?

41. Чи мають здібні учні якісь виняткові права, яких не мають інші учні в класі?

42. Чи дратує деяких твоїх однокласників, коли тобі вдається бути кращим за них?

43. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться твої однокласники?

44. Чи добре ти почуваєшся, коли залишаєшся наодинці з учителем?

45. Чи висміюють однокласники часом твою зовнішність та поведінку?

46. Чи гадаєш ти, що переймаєшся своїми шкільними справами більше, ніж твої однокласники?

47. Якщо ти не можеш відповісти, коли тебе запитують, чи відчуваєш ти, що от-от розплачешся?

48. Коли ввечері ти лежиш у ліжку, чи думаєш ти часом із тривогою про те, що буде завтра в школі?

49. Працюючи над складним завданням, чи відчуваєш ти інколи, що абсолютно забув речі, які добре знав раніше?

50. Чи тремтить трохи твоя рука, коли ти працюєш над завданням?

51. Чи відчуваєш ти, що починаєш нервувати, коли учитель каже, що збирається дати класу завдання?

52. Чи лякає тебе перевірка твоїх завдань у класі?

53. Коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання, чи боїшся ти, що не впораєшся з ним?

54. Чи снилося тобі часом, що твої однокласники можуть зробити те, чого не можеш ти?

55. Коли учитель пояснює матеріал, чи здається тобі, що твої однокласники розуміють його краще за тебе?

56. Чи тривожишся ти по дорозі до школи, що вчитель може дати класу перевірочну роботу?

57. Виконуючи завдання, чи відчуваєш ти, що робиш це погано?

58. Чи тремтить злегка твоя рука, коли вчитель просить виконати завдання на дошці перед усім класом?

Ключ до запитань: «+» - Так, «-» - Ні

1-	11+	21-	31-	41 +	51-
2-	12-	22+	32-	42-	52-
3-	13-	23-	33-	43+	53-
4-	14-	24+	34-	44+	54-
5-	15-	25+	35+	45-	55-
6-	16-	26-	36+	46-	56-
7-	17-	27-	37-	47-	57-
8-	18-	28-	38+	48-	58-
9-	19-	29-	39+	49-
10-	20+	30+	40-	50-

Опрацювання та інтерпретування результатів

Виокремлюють запитання, відповіді на які не збігаються із ключем тесту. Наприклад, на 58-ме запитання дитина відповіла «Так», тоді як у ключі цьому запитанню відповідає «-», тобто відповідь «Ні». Відповіді, що не збігаються з ключем, - це прояви тривожності. Під час обробки підраховується:

• загальна кількість розбіжностей по всьому тесту: понад 50%- підвищена тривожність;

понад 75% — висока тривожність;

• кількість збігів за кожним із 8 чинників тривожності, що виділені у тесті. Рівень тривожності визначається так само, як і в першому випадку. Аналізується загальний внутрішній емоційний стан учня, який багато в чому визначається наявністю тих чи інших тривожних синдромів (факторів) та їх кількістю.

Чинник	Номер запитання
1.Загальна тривожність у школі.	2,4,7,12,16,21,23,28,46,47,48,49,50,51,52,53,54,55,56,57,58 S=22
2.Переживання соціального стресу.	5,10,15,20,24,30,33, 36,39,42,44 S=11
3.Фрустрація потреби в досягненні успіху.	1,3,6,11,17,19,25,29, 32,35,38,41,43S=13
4.Страх самовираження.	27,31,34,37,40,45 S=6
5.Страх ситуації перевірки знань.	2,7,12,16,21,26 S=6
6.Страх невідповідності очікуванням оточення.	3,8,13,17,22 S=5
7. Низька фізіологічна опірність стресові.	9,14,18,23,28 S=5
8. Проблеми і страхи у стосунках з учителями.	2,6,11,32,35,41,44,47 S=8

Опрацювання результатів

1 Число розбіжностей знаків («+» - Так,«-» - Ні) за кожним із чинників (абсолютна розбіжність у відсотках: < 50%;50%; 75%).

2. Подання цих даних у вигляді індивідуальних діаграм.

3. Кількість розбіжностей за кожним виміром для всього класу; абсолютне значення - < 50%; 50%; 75%.

4; Подання цих даних у вигляді діаграми.

5. Кількість учнів, які мають розбіжності за певним чинником 50% і 75% (для всіх чинників).

6. Подання порівняльних результатів при повторних замірах.

7. Повна інформація про кожного з учнів (за результатами тесту).

Змістова характеристика кожного синдрому (чинника)

1 Загальна тривожність у школі - загальний емоційний стан дитини, пов'язаний з різними формами її включення в життя школи.

2 Переживання соціального стресу - емоційний стан дитини, на тлі якого розвиваються її соціальні контакти (передусім з однолітками).

3 Фрустрація потреби в досягненні успіху - несприятливий психічний фон, такий, що не дає змоги дитині розвинути власну потребу в успіху, досягненні високого результату тощо.

4 Страх самовираження — негативні емоційні переживання ситуацій, пов'язаних із потребою саморозкриття, подання себе іншим, демонстрації своїх можливостей.

5 Страх ситуації перевірки знань — негативне ставлення й переживання тривоги у ситуаціях перевірки (особливо публічної) знань, досягнень та можливостей.

6 Страх невідповідності очікуванням, оточення — орієнтація на значущість інших в оцінюванні своїх результатів, учинків, думок, тривога з приводу оцінок, які дають навколишні, очікування негативного оцінювання.

7 Низька фізіологічна опірність стресові — особливості психофізіологічної організації, які знижують здатність дитини пристосовуватись до ситуацій стресового характеру, що підвищує ймовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища.

8 Проблеми і страхи у стосунках з учителями - загальний негативний емоційний фон стосунків із дорослими у школі, що знижує успішність навчання дитини в школі.

Додаток Б

Анкета про включення інклюзії

1. Поясніть у кількох словах Ваше ставлення до інклюзивної освіти.

для яких дітей є включення можливим?

_______________________________________________

які потрібні умови, щоб зробити інклюзивну освіту успішною?

_______________________________________________

2. Зазначте переваги інклюзивної освіти:

для дитини з порушеннями.

_______________________________________________

б. для інших дітей у класі чи в школі.

_______________________________________________

3. Які негативи Ви бачите у запровадженні інклюзивної освіти?

_______________________________________________

4. Якими знаннями та навичками потрібно володіти педагогові в інклюзивних умовах? _______________________________________________

5. Які труднощі Ви відчули у запровадженні інклюзії?

_______________________________________________

6. Яка допомога необхідна для реалізації інклюзивної освіти щоб вона була успішною?

_______________________________________________

Додаток Б 1

Визначення компетентності вчителя до навчальної інклюзивної діяльності

1. Чи викликає у вас інтерес до інклюзії у педагогічній діяльності?

Так. Ні.

2. Скільки разів у минулому навчальному році ви спробували застосувати будь-які елементи інклюзії в своїй роботі? ___________.

3. Підкресліть дві головні причини, які, на Вашу думку, гальмують втілення в масову практику інклюзивних педагогічних ідей, підходів і прийомів роботи:

слабке фінансування, немає матеріальної зацікавленості;
відсутність інформації про нові ідеї і підходи у навчанні і вихованні;
слабкий зв'язок науки і практики;
нестача часу і сил для створення і застосування педагогічних новацій;
консервативна сила звички: менше часу і сил потрібно для роботи по-старому;
страх невдачі при застосуванні нового;
неприємні наслідки через колег по роботі (заздрість, пересуди);
відсутність підтримки зі сторони керівництва ЗНЗ;
не бачу необхідності займатися інтеграцією дітей з особливими освітніми потребами;
Ваш варіант___________________________

4. Чим, на Вашу думку, цікава інклюзивна діяльність:

цікаво створити щось своє, незвичайне, краще, ніж було;
підвищується інтерес до навчання і виховання;
зростає авторитет серед батьків і дітей;
радує підтримка адміністрації, рівноправні відносини з нею;
можна отримати новий статус серед колег, повага до новаторства;
в новаціях повніше реалізується свій досвід, сили і здібності;
зростає самоповага, формується новий погляд на себе.

Ваш варіант_______________________________

5. Підкресліть внутрішні протиріччя, які виникають у Вас при створенні чи застосуванні інклюзивної моделі:

нові ідеї важко практично реалізувати;
неминучі невдачі, помилки, а це неприємно;
важко доводити почате до кінця: частіше перемагає звичне;
не вистачає волі і терпіння довести нове до досконалості, тому часто починаєш і кидаєш;
немає впевненості, що нове принесе практичну користь;
неминуча втрата часу для роботи по-новому, немає компенсації за новаторські зусилля;
часто оволодівають сумніви: а чи зможу я це нове застосувати.
Ваш варіант___________________________

6. Які нові педагогічні технології Ви могли б застосувати при сприятливих умовах:

КТС - колективні творчі справи;

КМД - колективна розумова діяльність;

МВС - методика вивчення себе дітьми;

ПФК - прискорення формування колективу (групи, класу);

ТРВЗ - теорія розв'язання винахідницьких задач;

ТВП - теорія виховання партнерства у дитячих взаємовідносинах;

ТСВ - теорія самовиховання.

7. Якими діагностичними методиками Ви володієте вільно:

застосування самооцінки за результати діяльності;
взаємооцінка і експертна оцінка;
тестові методики різноманітного типу;
вивчення особистості в спеціально створених ситуаціях;
використання критеріїв особистісного росту для діагностики вихованості учнів;
Ваш варіант___________________________

8. Підкресліть ознаки своєї готовності до створення інновацій:

орієнтуюсь в структурі психології особистості;
знаю нові педагогічні ідеї і Я - концепцію;
володію нестандартним мисленням;
володію психологічним баченням життя дітей;
вмію використовувати психодіагностику;
знаю технологію і культуру експерименту.

Ваш варіант_______________________________

9. Підкресліть, яка сфера самореалізації здібностей Вас влаштовує в більшій мірі:

наука, мистецтво, комерція, медицина, сфера обслуговування, інженерія, транспорт, освіта, адміністративна, державна діяльність, політичне життя, сфера соціальних відносин (соціологія і психологія).

Ваш варіант_______________________________

10.Підкресліть, які фактори в реалізації життєвих планів можуть Вам допомогти:

сімейні традиції, підтримка батьків, їх авторитет в суспільстві;
достатнє фінансування з боку рідних, знайомих, спонсорів;
надія на власні сили і здібності;
велика власна працездатність, вміння самостійно реалізувати справу, корисні зв'язки і знайомства.

Ваш варіант_______________________________

11.Чому Ви віддаєте пріоритет в досягненні життєвих цілей. (Позначте відповіді в порядку значимості):

загальнокультурному і професійному саморозвитку,
якості професійної підготовки у вузі,
вдалому сімейному життю,
фізичному і психічному здоров'ю,
доброзичливим відносинам з людьми, корисним знайомствам,
професійній співпраці,
винахідливості і творчості свого Я.

12.Що для Вас є складовими успіху в житті і досягненні мети? (Підкресліть 3-4 варіанти відповідей):

цілеспрямованість, тобто вміння зосередитися на головному, відкинути всі дрібниці життя;
реалістичність і конкретність задач по досягненню мети;
повна самовіддача у будь-якій справі;
здоровий спосіб життя і турбота про здоров'я;
вміння переробляти неякісну роботу і виправляти помилки;
використання досвіду професіоналів у вибраній справі;
орієнтування в обставинах і вмінні знайти своє місце в даній ситуації.

Ваш варіант_______________________________

13.Чи вмієте ви використовувати різні життєві обставини для реалізації планів:

суміщаю розрахунок і ризик;
можу делегувати частину своїх повноважень іншим людям;
можу навчатися у інших справі і етиці відносин;
використовую знання психології людей, їх можливості і слабкості;
в потрібний момент дію рішуче і з повною самовіддачею;
ніколи не звинувачую інших у невдачах і прорахунках;
можу обмежувати свої звички, потреби і бажання заради справи.

Ваш варіант_______________________________

Додаток Б2

Діагностика готовності педагогів щодо використання інклюзивної освіти

Шановний колего!

Пропонуємо Вам оцінити свою готовність до використання у роботі сучасність інклюзивної освіти.

1 .Чи готові Ви обрати нестандартну форму проведення уроку?

Так Ні.

2.Чи зволікатимете Ви із впровадженням нестандартних уроків у систему своєї роботи?

Так Ні.

3. Чи викликає у Вас трудність використання на уроках різних засобів інформації (доповідей, газетних матеріалів, телебачення, відеофільмів, Інтернету)?

Так Ні.

4.Вам пропонують провести відкритий захід у формі диспуту, круглого столу, мозкового штурму. Чи погодитеся ви відразу?

Так Ні .

5.Чи дратує Вас те, що виходить за межі традиційного навчання?

Так Ні.

6. Чи вірите ви в успіх інклюзивного навчання?

Так Ні.

7.Чи відвідуєте ви уроки своїх колег, не пов'язані з вашим фахом?

Так Ні.

8. Чи виникає у вас бажання вступити в діалог, коли мова йде про інклюзивну освіту, на її користь?

Так Ні.

9.Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що впровадження інклюзивних технологій - це вихід для сучасної ЗНЗ?

Так Ні.

10.Чи виникає у вас сумнів щодо важливості проблеми, з питань якої проводиться дане опитування?

Так Ні.

Додаток Б3

Діагностика готовності педагогів щодо використання інклюзивної освіти

Шановний колего!

Пропонуємо Вам оцінити свою готовність до використання у роботі сучасність інклюзивної освіти.

1 .Чи готові Ви обрати нестандартну форму проведення уроку?

Так Ні.

2.Чи зволікатимете Ви із впровадженням нестандартних уроків у систему своєї роботи?

Так Ні.

Так Ні .

5.Чи дратує Вас те, що виходить за межі традиційного навчання?

Так Ні.

6. Чи вірите ви в успіх інклюзивного навчання?

Так Ні.

7.Чи відвідуєте ви уроки своїх колег, не пов'язані з вашим фахом?

Так Ні.

8. Чи виникає у вас бажання вступити в діалог, коли мова йде про інклюзивну освіту, на її користь?

Так Ні.

9.Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що впровадження інклюзивних технологій - це вихід для сучасної ЗНЗ?

Так Ні.

10.Чи виникає у вас сумнів щодо важливості проблеми, з питань якої проводиться дане опитування?

Так Ні.

Додаток В

Для батьків щодо участіу інклюзивному процесі

Чи маєте Ви достатньо можливостей, аби брати участь у житті школи?
Чи подобається Вам допомагати у класах, бібліотеці, з підручниками, обладнанням тощо?
Чи є у Вас якісь навички, якими б Ви хотіли поділитися із нашою школою (гра на музичних інструментах, малювання, ручна праця, шиття, садівництво чи навіть допомога у молодіжному клубі)?
На Вашу думку, бесіди для обміну інформацією, зустрічі, які ми організували, корисні?
Чи хотіли б Ви відвідати якісь майстер-класи для батьків?
Чи знаєте Ви, хто входить до шкільного батьківського комітету?
Чи знаєте Ви, як зв’язатися з представниками батьківського комітету?
Чи цікавить Вас допомога батьківського комітету (обговорення різних аспектів життя)?
Як змінилася поведінка Вашої дитини після вступу до школи?
Чи знайомі Ви з віковими нормами розвитку дитини?
Що Вам відомо про порушення сенсорного розвитку (рухової сфери, розумового розвитку)?
Що Вам відомо про корекційну роботу з дітьми, які мають порушення зору (слуху, мовлення, опорно-рухового апарату, розумового розвитку, затримки психічного розвитку)? та ін.
Які кроки робляться назустріч батькам дітей з особливими потребами?
Як часто відбуваються візити додому? та ін.

Додаток В1

«Сучасний вчитель інклюзивної школи» очима батьків.

1. Відзначте п'ять з перерахованих якостей, які Ви вважаєте найбільш професійно значущими для педагога інклюзивної освіти:

любов, прихильність до дітей;
педагогічна спрямованість;
високий рівень культури,
володіння методикою навчально-виховної роботи;
комунікативні здібності;
перцептивні здібності (читання по обличчю);
cсугестивні здібності (здатність до навіювання);
емоційна стійкість;
пізнавальні здібності (потреба в самоосвіті);
дидактичні здібності;
організаторські здібності;
культура і техніка мовлення;
педагогічний такт;
володіння мімікою і пантомімікою;
вміння володіти, керувати почуттями;
інтуїція, творча уява;
конструктивні здібності (проектування особистості).

2. Відзначте п'ять з перерахованих якостей, які Ви вважаєте найбільш неприпустимими для педагога інклюзивної освіти:

грубість;

нестриманість;
байдужість;
жорстокість;
дратівливість;
нечесність;
прискіпливість;
недбалість;
халатність;
рукоприкладство;
зверхність;
несправедливість;
нечітка дикція;
невміння володіти собою.

3. Вам пропонується перелік педагогічних впливів педагога на вихованців. Виберіть із запропонованого списку п'ять, які найбільш часто зустрічаються у педагогів в інклюзивному освітньому просторі:

підвищення інтонації;
зауваження - питання;
зауваження - стверджування;
дисциплінування - наказ;
вимога;
мораль;
докір;
покарання;
прохання;
заохочення;
побажання;
жест;
погляд;
пауза;
погляд без переривання розповіді;
стукіт по столу;
міміка;
зітхання;
жест і зауваження;
погляд і зауваження;
пауза і зауваження;
стукіт і зауваження.

Додаток В2

Організації співпраці педагогів з батьками дитини з особливими потребами

2.Яку інформацію школа дає про те, як і що дитина вивчає, як батьки можуть їй допомогти?

3.Як батьки можуть надавати інформацію про дитину і про те, що вона вчить удома?

4.Як сприяє школа батькам у допомозі дітям?

5.Чи проводиться спільна робота або чи батьки мають змогу організовувати колективні заходи?

6.Наскільки батьківський комітет залучений у діяльність школи, наскільки він може відігравати активну роль у керівництві, підтримувати контакти з іншими батьками?

Додаток Д

Анкета Твоє ставлення до дітей з обмеженими можливостями здоров`я

У школі можуть навчатися діти, що відрізняються від тебе (з поганим слухом, зором, з порушенням рухів, порушеннями мови та інші), але незважаючи на це, у них є свої особливі здібності, яких у тебе немає. Таких дітей називають дітьми з обмеженими можливостями здоров'я.
Нам дуже важливо знати, як ти ставишся до навчання таких дітей у твоїй школі, твоєму класі, тому ми просимо тебе відповісти на питання, вибравши один або кілька варіантів відповіді.

1) В якому класі ти вчишся _______________________________

2) Зустрічався ти в своєму житті з дітьми, що мають обмежені можливості здоров'я?
А) так
Б) ні

3) Де, з твоєї точки зору, повинні вчитися діти з обмеженими можливостями здоров'я?
А) у звичайній школі
Б) у спеціальній школі
В) в спеціальному класі звичайної школи
Г) вдома
Д) важко відповісти
Е) мені все одно
Ж) твій варіант відповіді
4) Як ти віднесеш до того, якщо в твоєму класі навчатиметься дитина з обмеженими можливостями здоров'я?
А) позитивно
Б) негативно
В) мені байдуже
Г) важко відповісти
Д) твій варіант відповіді
5) Що поганого, на твою думку, в тому, що дитина з обмеженими можливостями здоров'я буде вчитися в твоєму класі?
А) нічого поганого не трапиться
Б) вона буде гальмувати навчання всього класу
В) клас буде недружнім
Г) в твій клас не захочуть приходити інші учні
Д) над нею будуть всі сміятися
Е) у неї не буде друзів
Ж) вона не впорається з навчальною програмою
З) твій варіант відповіді
__________________________________________________________________
6) Що хорошого, на твою думку, в тому, що дитина з обмеженими можливостями здоров'я буде вчитися в твоєму класі?
А) вона буде вчитися поруч з домівкою
Б) вона зможе не відриватися від своєї сім'ї, однолітків, дому
В) вона буде навчатися зі здоровими дітьми
Г) ти і твої однокласники стануть добрішими
Д) ти і твої однокласники стануть допомагати слабким
Е) ти і твої однокласники навчаться спілкуватися з людьми не такими, як усі
Ж) ти і твої однокласники навчаться співчувати людям, які потребують допомоги
З) не бачу в цьому нічого хорошого
І) твій варіант відповіді
__________________________________________________________________
7) Що б ти міг зробити для дитини з обмеженими можливостями здоров'я, якщо він буде вчитися в твоєму класі?
______________________________

Додаток Д1

Анкета

Запитання для дослідження:

1. Навчання разом з дітьми з особливими потребами змушує тебе…

2. Я разом з учнем з особливими потребами за однією партою…

3. Вчитель приділяє увагу учневі з особливими потребами. Твої дії…

4. У чому ти вбачаєш свою роль,навчаючись з учнями з особливими потребами…

5. Як поставляться твої батьки до спільного навчання з дітьми з особливими потребами?

6. Створення додаткових комфортних умов для учнів з особливими потребами…

7. Пропозиції щодо покращення інтеграції учнів з особливими потребами в шкільне середовище.

Додаток Ж

Індивідуальна програма розвитку (ІПР)

Назва загальноосвітньої школи

2015 -2016н. р.

Дитина М. І.

Дата народження 20.11.2000р.

Батьки М. Н.П.- мати

Телефон 0960000000

Адреса

Особливості розвитку

Чи отримувала дитина допомогу, яку?

Дата вступу до школи 01.09.2012 рік 4 Клас

Класний керівник: .

Асистент вчителя: .

Термін дії програми 1 рік ( з 01.09.2015 по 25.05.16 рік)

Присутні на засіданні з приводу розробки ІПР:

*І півріччя*		*ІІ півріччя*
Присутні	Дата	Присутні	Дата
Д.М. заступник директора з навчально-виховної роботи	31.08.15
Л.М. класний керівник	31.08.15
В.В. асистент- учителя	31.08.15
В.В. психолог	31.08.15
Н.А.логопед	31.08.15
Н.В. медичний працівник	31.08.15
Н.П. мати	31.08.15

Перелік спеціальних і додаткових видів послуг:

Вид послуг	Кількість год. на тиждень	Місце проведення			Розклад
Заняття з логопедом	2 год. на тиждень	Кабінет логопеда			Понеділок,п’ятниця
Соціально- побутове орієнтування	2 год. на тиждень	Кабінет психолога			Вівторок, середа
Заняття з соціальним педагогом	1 год. на тиждень		Бібліотека	Четвер

Я згодна зі змістом ІПР

Я мала можливість брати участь у розробці цього плану

Підпис матері ____________________ Н.П.

Дата 31.08.2015

Пристосування/модифікація класного середовища

Стиль навчання: багатосенсорний

Місце, умови	Визначене місце
Навчальні підходи	Об’єднання стилів навчання Більше часу на викладання, менше запитань, детальніше пояснення, перерви під час виконання завдання, збільшення часу на виконання завдань
Вказівки	 Різні види вказівок: усні, письмові,демонстрації, моделювання привертання уваги учениці
Розвиток мовлення	Розвиток логічного мислення Розвиток слухової уваги і фонематичного сприйняття Розвиток дихання та голосу Розвиток мімічної моторики
Корекція поведінки	Позитивні підкріплення,надання можливості порухатися, близький безпосередній контроль, розміщення дитини у зручному місці, формування мотивації до навчання та спілкування, часті перерви
Матеріал та обладнання	Індивідуальні картки, індивідуальна наочність, яскравий дидактичний матеріал, збільшення тексту для виконання завдань
Організаційні питання	Індивідуалізований розклад занять учениці , додатковий час для виконання завдання, усні тести, підготовка карток для виконання завдань
Сенсорні потреби	Стежити, чи правильно учениця користується зошитами для робіт, підставкою для читання
Консультування батьків	Особливості розвитку, навчання та соціальної адаптації дитини у школі

Додаток К

Індивідуальна навчальна програма

Довгострокова мета:

Короткострокові завдання

Методи оцінювання

Дата і прогрес

Зразки робіт

Спостереження Контрольні листки

Тестові завдання

Присутні на засіданні з приводу розробки ІПР

Індивідуальний освітній план (ІОП):

I. Загальні відомості

М. І . 20.11.2000 р навчальний заклад Клас:
Батки

П.І.Б. фахівців супроводу: Вчитель-логопед Вчитель-асистент Практичний-психолог Медичний працівник
Висновок і рекомендації ОПМПК
Основна мета на поточний період у напрямку розвитку та соціалізації дитини (навчальний рік)
Загальні завдання на період реалізації ІОП (півріччя, чверть, триместр тощо)
Режим перебування дитини в навчальному закладі

Додаток Л

Директор школи

Робочий навчальний план

інклюзивної форми навчання

для учениці 8класу

Дніпровської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів

дитини з особливими освітніми потребами

на 2015-2016 н.р.

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
Мови і літератури	Українська мова	6
Суспільствознавство	Історія України	2
Естетична культура	Музичне мистецтво	1
Математика	Математика	5
Природознавство	Природознавство	2
	Географія	2
	Фізика і хімія в побуті	2
Технології	Трудове навчання	9
Здоров`я і фізична культура	Основи здоров`я	0,5


Усього	10	28,5

Індивідуальний план

корекційно-розвиткових занять

для дитини з особливими освітніми потребами

на 2015-2016н.р.

Корекційно-розвиткові заняття	Кількість годин на тиждень
Заняття з психологом	2
Заняття з логопедом	2
Заняття з соціальним педагогом	1
Усього	5

Додаток М

Портфоліо

Додаток Н

Тренінг для батьків «Діти з особливими освітніми потребами»

Тривалість: 1,5 год.

Ключові поняття: представлення, правила роботи, інклюзивне навчання, інтеграція, сегрегація.

Учасники: батьки

Обладнання: аркуші ватману, маркери, аркуші паперу, ручки.

Хід заняття:

Вступ

Кожна людина має потреби, які прагне задовольнити. А саме: потреби фізіологічні (тобто, їжа, відпочинок, здоров'я); потреби безпеки (тобто, фізичної, психологічної та економічної); соціальні (тобто, потреба в взаємозв'язку з іншими, і, як наслідок потреба інформованості, приналежності до спільноти-громади, потреба бути любленим, почутим, потрібним та визнаним); потребу свободи (тобто, можливості самостійно приймати рішення і впливати на своє життя); потребу самореалізації - тобто здійснення людської особи, віднаходження змісту життя, закорінення у вірі. Дуже часто людина може сама задовольнити ці потреби, або принаймі зробити все, що від неї залежить. Але є ті, які не можуть задовольнити свої базові потреби без нашого позитивного наставлення, допомоги, сприяння.

1. Знайомство. Вправа «Інтерв’ю» (10 хв.)

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, сприяти згуртованості групи.

Хід вправи:

Педагог-тренер пропонує учасникам об’єднатися в пари. Завдання для роботи в парах: протягом 1-2-х хвилин потрібно взяти інтерв’ю один в одного, щоб представити свого «візаві». Питання для інтерв’ю:

життєве кредо учасника
3 найулюбленіші речі
мрія

Потім учасники по черзі представляють один одного.

Важливо, щоб учасники аплодували після кожної презентації.

2. Вправа «Очікування» (10 хв.)

Мета: визначити сподівання й очікування учасників щодо заняття, сформулювати власні цілі.

Хід вправи:

Учасники на стікерах записують свої очікування щодо тренінгу та роботи. Потім педагог–тренер пропонує учасникам познайомитись зі своїми очікуваннями –прочитати їх. Після цього учасники прикріплюють свої стікери на плакаті «Береги», на протилежних баках якого зображено 2-а береги «Берег надій» і «Берег реалізованих сподівань». Між берегами –море. Учасники приклеюють свої стікери ближче до «Берега надій», вирушаючи у подорож «Морем пошуків» до «Берега реалізованих сподівань».

3. Вправа «Сонечко» (20хв)

Мета: підвести учасників до розуміння необхідності вироблення і дотримання певних правил, за якими будується взаємодія людей у групі, прийняти правила роботи групи.

Хід вправи:

Педагог-тренер роздає кожному учаснику кілька маленьких клейких папірців (стікерів) жовтого кольору і просить написати на них одну чи кілька умов співпраці (кожну на окремому листочку), необхідних саме йому для ефективної роботи в групі.

На виконання — 2 хв.

Потім педагог-тренер об'єднує учасників у три-чотири підгрупи, яким дає завдання:

1) на великому аркуші намалювати сонечко, а потім у вигляді променів прикріпити до нього папірці з написаними умовами (в одному промені об'єднати ті пропозиції, що збігаються за змістом);

2) умови переформулювати у вигляді норм поведінки (правил), необхідних під час тренінгу. Записати їх під відповідним променем.

На виконання - 10 хв.

Групи залишаються на місцях. Представники кожної групи по черзі пропонують по одному своєму правилу (спочатку найдовші промені), а учасники інших груп, якщо необхідно, доповнюють.

Коли озвучено всі пропозиції, відбувається прийняття правил для всіх учасників групи. Для цього кожне правило обговорюється: що воно означає, для чого потрібне. Після того, як уся група приймає правило, педагог-тренер записує його на плакаті «Правила роботи групи».

Орієнтовними правилами можуть бути такі:

Слухати і чути (один говорить — усі слухають).

Бути позитивними.

Бути активними.

Говорити тільки за темою і від свого імені.

Не критикувати : кожен має право на власну думку

Конфіденційність

Говорити коротко, по черзі

Дотримуватися регламенту

Що нам дає виконання цього завдання?

4. Вправа «Колесо життя» (10 хв.)

Мета: оцінювання учасниками стану власного здоров'я в окремих сферах їх життєдіяльності.

Обладнання: аркуші зі схемою «Колеса здоров'я», ручки.

Хід проведення:

Інструкція:

1. Намалюйте велике коло на аркуші паперу.

2. Намалюйте маленьке коло у центрі і помітьте його як «центр».

3. Намалюйте 8 спиць від центру до великого колеса, кожна з яких прямо протилежна іншій.

4. Помітьте кожну спицю таким чином: 1) духовна; 2) соціальна; 3) інтелектуальна; 4) професіональна; 5) емоціональна; 6) екологічна; 7) фізична; 8) психологічна.

5. Кінець та початок спиці позначте так, щоб біля центру кола зібралися назви, що вказують на «–», а на відстані від нього – «+»:

Духовна (неактивний – активний). Соціальна (самотній – не самотній). Інтелектуальна (ерудований – не ерудований). Професіональна (задоволений – незадоволений). Емоціональна (нестабільний – стабільний). Екологічна (не бережливий – бережливий). Психологічна (не адаптивний – адаптивний). Фізична (нездоровий – здоровий).

Кожна із спиць утримує колесо у рівновазі. І кожна вимагає нашої уваги. Нам необхідно розвивати наші спиці рівномірно для того, щоб прожити життя гармонійно.

Запитання для обговорення:

У якому аспекті життя Ви відчуваєте себе найкраще?

• Що відчуваєте Ви стосовно результату Вашої роботи?

• Що слід поліпшити?

• Що необхідно змінити?

5. Міні-лекція: «Люди з особливими потребами» (10 хв.)

Мета: надати учасникам інформацію про людей з особливими потребами.

Хід проведення:

Життя дивна та непередбачувана річ… Іноді буває так, що в ньому трапляються події, на які важко вплинути та зрозуміти до кінця. Народження дитини з вадами – це подія, яка стається не з чиєїсь провини, а просто стається. І від ставлення до неї залежить, наскільки ця дитина має шанс на те, щоб просто БУТИ, щоб отримати розуміння та підтримку світу й знайти в ньому своє місце.

Кожного дня на землі чиєсь життя народжується, а чиєсь згасає. І так вже є, що кожного дня на цей світ народжуються діти, яких ми називаємо дітьми з особливими потребами, які є особливими в тому, що через свою ту чи іншу проблему у фізичному чи психічному розвитку потребують нашої особливої турботи.

Розрізняють такі обмеження дитячої життєдіяльності:

• порушення слуху і мови (глухі, слабочуючі, логопати);

• порушення зору (сліпі, слабо зорі);

• порушення інтелектуального розвитку (розумово відсталі, з затримкою психічного розвитку);

• порушення опорно-рухового апарату;

• комплексні порушення психофізичного розвитку (сліпо¬глухонімі, ДЦП, з розумовою відсталістю тощо);

• хронічні соматичні захворювання;

• психоневрологічними захворюваннями.

Які, на твою думку, проблеми виникають у дітей з особливими освітніми потребами?

на вулиці	у школі	у магазині

6. Вправа «Аналіз сегрегації та інтеграції» (10 хв.)

Мета: Проаналізувати слабкі та сильні сторони зазначених підходів й визначити, який існує в Україні.

Обладнання: 4 аркуші ватману, 4 маркери, 4 столи для виконання завдання.

Хід проведення:

Інтеграція – створення рівних можливостей для життєдіяльності та розвитку людей з особливими потребами у суспільстві. Підхід інтеграції передбачає створення умов для навчання та працевлаштування, відвідування місць загального користування, ставлення до людей з особливими потребами на рівних.

Прямо протилежним інтеграції є сегрегаційний підхід.

Сегрегація – це відокремлення людей з особливими потребами від життя в суспільстві, створення для них закритих спеціалізованих установ. Наприклад, це створення системи закритих інтернатних закладів для людей з особливими потребами, яка поширена в країнах колишнього СРСР. Підхід сегрегації, як правило, формується на основі залишкової моделі соціальної політики та моделі індустріальних досягнень. Люди з особливими потребами не вважаються значним соціальним ресурсом; для них забезпечується мінімальний рівень життя в умовах інтернату. Вони не мають права на вибір місця роботи, житла, харчування. В них обмежене коло спілкування. Суспільство сприймає людей з особливими потребами як групу, яка не здатна зробити свій внесок у розвиток добробуту держави.

Інклюзивне навчання - це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами.

Інклюзивна освіта - це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби всіх учнів, вносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівність можливостей.

Учасники об'єднуються в групи за методикою (сонце, повітря, вода, здоров'я). Дві групи учасників працюють над аналізом слабких та сильних сторін сегрегаційного підходу. 2 інші – інтеграційного підходу. Учасникам пропонується використовувати таблицю.

слабкі сторони

сильні сторони

На виконання роботи відведено.

Після роботи в групі учасники презентують свої напрацювання.

7. Підведення підсумків (Повернення до плакату «Береги) (10 хв.)

Обговорення.

Література:

Люди з особливими освітніми потребами (розробка заняття) // Електроний навчально-методичний комплекс. Психологія. 10 клас. / автори-укладачі А.В. Аносова, Л.А. Петушкова. – Біла Церква, 2011
Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг. - М.: Когито-центр, 2001. – 251с.

Додаток П

Інклюзивне навчання: рівні можливості для кожного.

Тренінг для педагогічних працівників

Мета: познайомити вчителів з особливостями інклюзивного навчання в сиситемі освіти; сформувати толерантне ставлення до впровадження інклюзивного навчання у закладах освіти.

Обладнання: плакат «Планета», «Правила роботи», стікери, папір А-4, фломастери, маркери, беджі, мультимедійна презентація.

Хід роботи:

Вхідне анкетування (5 хв).

АНКЕТА ДЛЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

«СТАВЛЕННЯ ДО ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ»

1. Чи знаєте ви, що таке «інклюзивне навчання»?
а) так; б) ні.

2. Як ви вважаєте, чи готова школа створити умови для впровадження інклюзивного навчання?

а) так;

б) ні;

в) частково.

3. Що ефективніше для дитини?

а) індивідуальне навчання;

б) інклюзивна освіта.

4. Чи порушуються права дітей з особливими потребами в системі надання їм освіти?

а) так; б) ні.

5. Як ви думаєте, чи вплине спільне проведення дозвілля дітей різних категорій на покращення морального виховання особистості?

а) так; б) ні.

6. Чи готові ви психологічно подолати бар'єри у роботі з дітьми з особливими потребами?

а) так; б) ні.

Вступне слово тренера. Повідомлення теми та мети заняття.( 3 хв.)

Вправа «Долоньки» (10 хв.)

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу для конструктивної роботи.

Хід вправи: Відмалювати свою руку, і на кожному пальці написати6

1. Своє ім’я.

2. Місце роботи та посаду.

3. Улюблену страву.

4. Свої очікування.

5. Свої побажання.

Прийняття правил роботи.

Прийняття правил роботи ( 3 хв.).

Мета: показати необхідність вироблення і дотримання певних правил, за якими будується взаємодія людей у групі, прийняття правил для продуктивної роботи під час тренінгу.

Хід вправи: тренер пропонує кожному учаснику написати одне чи кілька умов співпраці (кожен на окремому листочку) необхідних саме йому для ефективної роботи в групі.

Після чого кожен презентує свої пропозиції для ефективної роботи, потім обираються найбільш необхідні на тренінг.

З групою обговорюються кожне правило, тренер записує його на заздалегідь підготовлений аркуш паперу.

Орієнтовними правилами можуть бути такі:

Дотримуватися регламенту.
Слухати і чути (один говорить – усі слухають)
Бути пунктуальним
Проявити доброзичливість
Бути активним
Говорити за темою, й від свого імені
Не критикувати: кожний має право на свою думку
Правило конфіденційності
Говорити коротко, по черзі

Вправа «Що таке інклюзивне навчання?»

Мета: проаналізувати теоретичні аспекти інклюзивного навчання.

Організація навчання дітей з обмеженими можливостями у звичайних школах вимагає безліч зусиль. На жаль, більшість шкільних будівель не пристосовані зараз до того, щоб у них знаходилися діти з важкою формою інвалідності. Крім того, по відношенню до дітей-інвалідів існує негативне ставлення з боку інших людей, а також стереотипи та хибні погляди з приводу можливостей інвалідів: що вони можуть, а чого не можуть.

Інформаційне повідомлення:

Інклюзивна освіта — це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Інклюзивна школа — це заклад освіти, відкритий для навчання всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. Цей заклад забезпечує без бар'єрне фізичне середовище, адаптує навчальні програми та плани, методи та форми навчання, тим самим надаючи можливість усім дітям успішно навчатись, у тому числі й дітям з особливими освітніми потребами; залучає батьків до співпраці; співпрацює з фахівцями з метою надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей; створює позитивну атмосферу в шкільному середовищі та громаді загалом.

Інклюзія — це процес. Важливо зазначити, що інклюзія має розглядатись як постійний пошук ефективних шляхів задоволення індивідуальних потреб усіх дітей. У цьому випадку відмінності розглядаються як позитивне явище, яке стимулює навчання дітей та дорослих.

Інклюзія пов'язана з визначенням перешкод та їх подоланням. Відповідно, вона включає проведення комплексної оцінки, збір інформації з різноманітних джерел для розробки індивідуального плану розвитку та реалізації його на практиці.

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Тобто система адаптується до потреб дитини. Девіз інклюзії: «Рівні можливості для кожного».

Досить часто інтеграцію ототожнюють з інклюзією, яка має дещо розширений контекст: інтеграція відображає спробу залучити учнів з особливими потребами до загальноосвітніх шкіл, а інклюзія передбачає пристосування шкіл та їх загальної освітньої філософії та політики до потреб усіх учнів — як обдарованих дітей, так і тих, котрі мають особливі потреби. Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти.

Суспільство повинно враховувати індивідуальні потреби людей і пристосовуватися до них, а не навпаки.

Вправа «Картопля»

Мета: показати на практиці, що всі люди є рівні і водночас унікальні.

Хід вправи:

Ведучий. Часто буває так, що ми сприймаємо яку-небудь групу, наприклад етнічну, як ціле і не замислюємося про те, що кожний її представник – зовсім унікальний і неповторний. Наприклад, нам може здаватися, що «всі китайці на одне лице», що всі німці страшні педанти, а фіни – мовчазні. Однак якщо ми ближче познайомимося з конкретною людиною з цієї групи, більше дізнаємось про неї, то її індивідуальність, неповторність будуть очевидними.

Давайте спробуємо проілюструвати унікальність всього існуючого на практиці. Навряд чи хто-небудь вважає, що кілограм картоплі наповнений індивідуальністю. Візьміть кожний собі по картоплині. Роздивіться її якомога уважніше, з'ясуйте «особливі прикмети». На це дається 1 хвилина. Потім картопля змішується. Кожний повинен знайти свою картоплину й описати її.

Вправа «За» і «Проти»

Мета: за допомогою тверджень (нижче наведених) сформувати толерантне ставлення до дітей з ООП.

Хід вправи: Учасникам пропонуються твердження, з якими вони мають погодитися або не погодитися. Тренер роздає кожному учасникові 2 картки різного кольору. Тренер зачитує твердження. Якщо учасник погоджується з твердженням, він має підняти картку одного кольору. Якщо не погоджується – картку іншого кольору. Всі учасники піднімають картки разом. Після озвучення кожного твердження тренер може пропонувати учасникам обговорити їхні відповіді, а пізніше озвучити правильну відповідь.

Запитання для обговорення в групі після завершення вправи:

1. Чи почули ви думки або позиції, які вас здивували?

2. Чому так важливо з’ясувати усі ці питання?

ТВЕРДЖЕННЯ

1. Діти з особливими освітніми потребами (дальше ООП), мають бути ізольовані від інших дітей під час навчання.

2. Дитина з ООП має право навчатися у звичайній загальноосвітній школі.

3. Статус дитини з ООП має бути відомий лише медичному працівнику школи.

4. Вчитель має право відмовитися від навчання дитини з ООП.

5. Ставлення до дітей з ООП та інших дітей має бути однаковим.

6. Батьки дітей з ООП зобов’язані віддавати на навчання свою дитину у спеціалізований навчальний заклад.

7. Діти з ООП обмежені у спілкування зі своїми ровесниками.

8. Вчителі і учні мають право знати про статус дитини з ООП.

Вправа « Історія з життя »

Мета: поповнити знання та допомогти сприйняттю педагогів впровадження інклюзії в загальноосвітній навчальний процес.

Хід вправи: учасників тренінгу ділять на три групи.

Кожній групі роздається комплект фотографій, за допомогою цих фотографій учасники повинні скласти історію, яка б пов’язувала цих людей.

Після розповіді історії учасники оглядають зворотну сторону аркуша. Хто знайшов букву «В» - це людина інвалід.

Далі учасникам тренінгу пропонується пов’язати попередньо складену історію з людиною, яка є інвалідом.

1 група. Дитина з ООП, навчання у звичайному класі школи.

2 група. Дитина з ООП у класі, де впроваджене інклюзивне навчання.

3 група. Дитина з ООП у спеціалізованій школі.

Питання для обговорення:

Що було важкого і незрозумілого у виконанні даної вправи?

Що вам сподобалося у даній вправі?

Підсумок.

Мета: провести загальну оцінку; з’ясувати враження учасників від роботи тренінгу.

Притча.

Міні-лекція психолога

Отже, поняття «толерантність» є синонімом слова «терпимість», саме так воно звучить латиною. Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім'ї, колективі та суспільстві. Адже соціальні взаємовідносини постійно змінюються, породжуючи то гармонію, то однобічну перевагу, а то й зіткнення безпосередніх інтересів. У різних людей – різні погляди на життя, працю, кохання тощо. Чи завжди ми поважаємо думки, погляди інших? Як треба поважати інших? Чи треба прагнути, щоб інша людина сприйняла ваші погляди? Проявляти нетерпимість чи бути толерантним?

Притча про аксакала

Помирає в одному поселенні старий аксакал. Прийшли до нього люди попрощатися, та й говорять: «Скажи нам, мудрий старий, як вдалося тобі створити такий порядок у сім'ї, що усі сини й невістки, дочки й зяті жили разом у мирі й злагоді». Не може вже говорити старий – подають йому папір і олівець, і він довго пише. І коли випадає з рук вмираючого аркуш, дуже здивувалися усі – там 100 разів було написане одне слово. Не здогадуєтесь яке? 100 разів було написане слово – ТЕРПИМІСТЬ!!!

Рефлексія тренінгу (обговорення):

1. Чи познайомилися Ви, сьогодні з поняттям «інклюзія» та особливостями впровадження його у ЗНЗ.

2. Чи справдилися ваші очікування?

3. Що би ви хотіли ще додати по даній темі?

Додаток Р

Тренінг для учнів 7-9 класів

Згуртування колективу

Мета: формування сприятливого психологічного клімату в класі; покращення взаємодії між ними; первісна діагностика психологічної атмосфери в групі; усвідомлення кожним учасником своєї ролі, функцій у групі; розвиток уміння працювати в команді.

Умови проведення: Необхідно простір, що дозволяє забезпечити безпеку дітей, наприклад, спортивний зал. Для ведучого необхідно приділяти особливу увагу емоційної підтримки групи, створенню доброзичливої атмосфери.

Хід заняття

Перш, ніж ми почнемо наш тренінг, давайте обговоримо правила тренінгу:

1. «Правила групи»

Обладнання: ватман з уже написаними правилами.

Правила роботи в тренінговій групі.

Ухвалення.

• розпочинати і завершувати заняття, вправи вчасно

• спілкування на «ти» (візитка)

• «бути тут і зараз»

• немає спостерігачів, всі активні учасники.

• один каже, інші слухають.

• виконувати всі правила гри або вправи.

• говорити від себе особисто.

• не оцінювати інших.

• не пліткувати.

• неприпустимо виходити з групи під час заняття.

Вправа «Ім'я та позитивна якість»

Мета: дати можливість учасникам підкреслити свою індивідуальність.

Обладнвння: нарізані листочки паперу, фломастери, бейджи.

Хід вправи: Ведучий пропонує познайомитися: всім учасникам групи необхідно зробити візитні картки зі своїм тренінговим ім'ям. Кожен може взяти собі будь-яке ім'я, яким він хоче, щоб його називали в класі: своє справжнє, ігрове, ім'я літературного героя, ім'я-образ. Потім, коли візитки готові, всім по черзі пропонується назвати своє ім'я, а потім розповісти історію його походження яку небудь інформацію про себе.

Притча.

Мета: занурення в тему заняття, актуалізація мотивації участі.

Спочатку згадаємо притчу: У джунглях жила зграя вовків. Вожак зграї був дуже старий. І коли зграї треба було виходити на полювання, вожак сказав, що не в змозі вести її. Зі зграї вийшов молодий, міцний вовк, підійшов до вожака і попросив, щоб той дозволив вести зграю йому. Старий вовк погодився, і зграя відправилася на пошуки їжі.

Через добу зграя повернулася з полювання з здобиччю . Молодий вовк розповів ватажкові, що вони напали на сімох мисливців і без зусиль одержали над ними перемогу.

Прийшов час зграї знову йти на полювання, і повів її знову молодий вовк. Зграї довго не було. І ось старий вовк побачив повертається ледве живий молодий вовк. Він розповів вожаку, що зграя напала на трьох мисливців, і в живих залишився тільки він один. Старий вовк здивовано запитав: Але ж у перше полювання зграя з легкістю взяла верх над сімома збройними мисливцями, і всі повернулися цілими і з здобиччю? На це молодий вовк відповів:Тоді було просто сім мисливців, а цього разу були три кращих друга.Сьогодні на тренінгу ми подивимося, наскільки вам вдасться діяти разом. Починаємо.

Вправа «Розмовляючі руки»

Мета: емоційно-психологічне зближення учасників.

Час: 5-7 хвилин.

Хід вправи:

Ведучий дає команди, які учасники виконують мовчки в парах.

Варіанти інструкцій створеним парам:

• Привітатися за допомогою рук.

• Помиритися руками.

• Висловити підтримку за допомогою рук.

• Пожаліти руками.

• Висловити радість.

• Побажати удачі.

• Попрощатися руками.

Обговорення:

Що було легко, що складно?

Кому було складно мовчки передавати інформацію?

Кому легко?

Чи звертали увагу на інформацію від однокласника або більше думали, як передати інформацію самим?

Як Ви думаєте, на що було спрямовано цю вправу?

Вправа «Побудова кола»

Мета: розвиток навичок координації спільних дій, згуртування групи.

Опис вправи: Учасники закривають очі і починають хаотично переміщатися по приміщенню (можна при цьому видавати гудіння, як потривожені бджоли; це дозволяє уникнути розмов, що створюють перешкоди у виконанні вправи). По умовному сигналу ( свистка) ведучого всі зупиняються в тих положеннях, де їх застав сигнал, після чого намагаються стати в коло, не відкриваючи очей і не розмовляти, можна тільки чіпати один одного руками. Коли всі займають свої місця і зупиняються, ведучий подає повторний умовний сигнал, за яким учасники відкривають очі. Як правило, побудувати ідеально рівне коло не вдається.

Дана вправа створює дуже хороші умови для спостереження ведучого за стилями поведінки учасників. Крім того, його можна використовувати для експрес-діагностику групової згуртованості.

Обговорення по колу:

Що дає ця гра?

Чому ідеальне коло не виходить відразу?

Потрібно дати зрозуміти учасникам, що в цій вправі важлива загальна узгодженість їх дій.

Вправа «Букви».

Мета: розвиток навичок координації спільних дій, невербального спілкування.

Інструкція: Я прошу вас побудуватися так, щоб якщо я подивилася зверху (з стелі), то побачила літери. Наприклад, побудуйте букву «О», потім Д, Р, У, Ж, Б, А. А хто устежив, яке слово ми написали?

«Розташування по зросту»

Мета: подолання бар'єрів у спілкуванні між учасниками та їх розкріпачення.

Матеріали не потрібні.

Учасники стають щільним колом, закривають очі. Їх за¬дача полягає в тому, щоб побудуватися із закритими очима по росту. Після того як всі учасники знайдуть своє місце, дати команду відкрити очі і подивитися, що вийшло. Після вправи можна обсу¬діть, чи складно було виконати це завдання (як себе почували учасники) чи ні.

Примітка: ця гра має декілька варіацій. Можна предло¬жіть побудуватися за кольором очей, за кольором волосся.

Вправа «Будинок»

Мета: усвідомлення своєї ролі в групі, стилю поведінки.

Хід вправи: Ведучий дає інструкцію: «Ви як клас повинні стати повноцінним будинком! Кожен учень повинний вибрати, ким він буде в цьому будинку - дверима, стіною, а може бути шпалерами або предметом меблів, квіткою або телевізором? Вибір за Вами! Але не забувайте, що Ви повинні бути повноцінним і функціональним будинком! Побудуйте свій будинок! Можна спілкуватися між собою ».

Обговорення: Як проходило обговорення?

Відразу Ви змогли визначити свою роль в «домі»?

Чому Ви вибрали саме цю роль?

Я думаю, Ви все зрозуміли, що кожна частина Вашого «дому» важлива і потрібна в ньому, кожна несе свою певну функцію, без якої будинок не може бути повноцінним!

Вправа «Розкрита долоня»

Мета: підтримка кожного члена колективу, розвиток вміння висловлювати позитивні побажання письмово.

Хід вправи: На вирізаному з паперу зображенні розкритої долоні кожному учаснику пропонується написати побажання однокласнику кожному (невідомо, кому воно потрапить). Напис може містити те, що б ти хотів по відношенню до себе і те, що б ти міг зробити для іншого. Наприклад: «Поваги!»

Ритуал завершення заняття.

Рефлексія:

Які почуття відчували?

Що нового дізналися про себе, про клас?

Як будете використовувати ці знання?

Чого навчилися?

Як це знадобитися в майбутньому?

Що було важливим?

Над чим ви задумалися?

Що відбувалося з вами?

Що потрібно розвивати на майбутнє?

Спасибі, за увагу та активну участь!

Додаток Т

$G:\фото школа\Изображение 037.jpg$

$G:\фотопроект\PA190235.JPG$

Корекційна робота

$C:\Users\User\Desktop\заказ2\IMG_0910.JPG$

$C:\Users\User\Desktop\заказ2\IMG_0830.JPG$

Тренінгове заняття «Планета Толерантності»

$C:\Users\User\Desktop\заказ2\IMG_0838.JPG$ $C:\Users\User\Desktop\заказ2\IMG_0841.JPG$

Урок – тренінг « уміння працювати в команді»

$C:\Users\User\Desktop\c.y 22\IMG_0976.JPG$

$C:\Users\User\Desktop\c.y 22\IMG_0973.JPG$

Тренінгове заняття «День толерантності»

$G:\фото\Новая папка\Изображение 1044.jpg$

$C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\IMG_1807.jpg$

Діагностична робота

$C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\IMG_2003.jpg$

Акція «Допоможи ближньому»

$G:\104PHOTO\SAM_0920.JPG$

$G:\104PHOTO\SAM_0894.JPG$

$G:\104PHOTO\SAM_0915.JPG$

Тренінг «Згуртування колективу»

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Іноземцева С.В. Використання педагогічних ідей В.О. Сухомлинського в роботі з дітьми з особливими потребами. / Іноземцева С.В. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu_ttmniv/2008_21/11.html –

2. «Обережно: дитина»: В.О. Сухомлинський про важких дітей: Темат. зб. / упор. Т.В.Філімонова; за наук. ред. проф. О.В. Сухомлинської. – Луганськ: Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2008. – 264 с.

3.Майковська О. Є. Рекомендації щодо роботи з дітьми, які мають порушення інтелектуальної сфери / О. Є. Майковська // Психологічний та соціально-педагогічний супровід навчання і виховання «особливої дитини» у школі : метод. посібн. // [за ред. Д. Д. Романовської, С. І. Собкової]. – Чернівці : Технодрук, 2009. – С. 11-12.

4.Мастюкова Е. М. Семейное воспитание детей с отклонениями в развитии : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е. М. Мастюкова ; [под ред. В. И. Селиверстова, Е. М. Мастюкова, А. Г. Московкина]. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 408 с.

5.Науково-методичні засади діяльності психологічної служби: навчально-методичний посібник/ в 2 т. Т.1/ [за ред. В. Г. Панка, І. І. Цушко]. – К. : Ніка-Центр, 2005. – 328 с.

6.Психологическое и социальное сопровождение больных детей и инвалидов: учеб. пособие / [под ред. С. М. Безух, С. С. Лебедевой]. – СПб. : Речь, 2006. – 112 с.

7.Психологічний та соціально-педагогічний супровід навчання і виховання «особливої дитини» у школі: метод. посібник / за ред. Д. Д. Романовської, С. І. Собкової. – Чернівці : Технодрук, 2009. – 196 с.

8.Романовська Д. Д. Психологічний супровід процесу інтеграції у суспільство дітей з особливими потребами / Д. Д. Романовська // Психологічний та соціально-педагогічний супровід навчання і виховання «особливої дитини» у школі: метод. посібник / за ред. Д. Д. Романовської, С. І. Собкової. – Чернівці: Технодрук, 2009. – С. 104-109.

9.Ткачева В. В. Технологии психологической помощи семьям детей с отклонениями в развитии: учеб. пособие / В. В. Ткачева. – М. : АСТ ; Астрель, 2007. – 318 с.

10.Ілляшенко Т. Чому їм важко вчитися? Діагностика і корекція труднощів у навчанні молодших школярів / Т. Ілляшенко. – К. : Початкова школа,2003. 127 с.

11.Єфімова С.М. Налагодження партнерських стосунків з родинами / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с.

12.Інклюзивна школа: особливості організації та управління: навч.-метод. посіб. / Кол. авторів: А. А. Колупаєва, Н. З. Софій, Ю. М. Найда та ін.За заг. ред. Л. І. Даниленко. — 2-ге вид., стереотип. — К. : ФО-П І. С.Парашин, 2010. — 128 с.

13.Слободенюк Л.І. Психологічний супровід у школі: мета, завдання, функції.// Шкільному психологу – 2009.- №10.-С.2-5.

14.Софій Н.З., Найда Ю.М. Концептуальні аспекти інклюзивної освіти / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с.

15.Таранченко О.М., Найда Ю.М. Врахування відмінностей розвитку та навчальної діяльності дітей з особливостями психофізичного розвитку в процесі навчання. / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с.

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 5

Оцінки та відгуки

Пятигорец Олена Юріївна 29.10.2019 в 16:49

Корисно

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0
Полякова Наталія Анатоліївна 15.09.2019 в 10:12

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0
Івасюк Марія Святославівна 19.04.2019 в 00:56

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0
Пивоварова Валентина 19.03.2019 в 14:18

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0
алисименко людмила 31.01.2019 в 10:50

Дуже інформативно

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0