Тема: Правопис префіксів. Правопис суфіксів.

Ø  Префікс прі- вживаємо у трьох словах: прірва, прізвище, прізвисько.

Ø  Префікси пере- і пред- треба писати з літерою е: переносити, представник.

Треба мати на увазі, що пре- виступає також на початку ряду іншомовних слів, у яких в українській мові префікс не виділяється: :президент, президія, прелюдія, преамбула, превентивний, прем’єра, препарат, прерогатива, пресвітер, престиж, претендент, претензія, префект, преферанс, прецедент.

Префікси без-, від-, між-, над-, од-, об-, перед-, під-, понад-, роз-, через-

§   У префіксах від-, од-, об-, над-, між-, роз-, без-, через-, перед-, під- кінцевий приголосний дзвінкий не змінюється перед глухими:

§   Приклад: відкинути, відзначити, одтиснути, одразу, розстелити, безкомпромісний, черезплічник, обплести, оббивати, надкусити, надзвуковий, підземелля, передплата.

§   Коли корінь слова починається двома приголосними, у префіксах може з'являтися голосний і: відібрати, одіслати, обібрати, надірвати, розігнати, підім'яти.

Правопис іменникових суфіксів § Е пишемо

§ -у суфіксах -ечк-, -єчк-, -ечок, -еньк- зі зменшено-пестливим значенням: ручечка, Софієчка, краєчок, горщечок, доленька;

-у суфіксах -ець, -ень, -тель, -еро: молодець, велетень, святитель, восьмеро;

-у суфіксах -ен(я), -єн(я), які вживаємо в іменниках середнього роду на позначення малих істот: вовченя, гусеня, совеня, чаєня.

§ И пишемо

§   -у суфіксах -ичк-, -ичок- у словах, що утворені від іменників із суфіксами -ик-, иц(я): поличка (від полиця), кошичок (від кошик);

-у суфіксі -ив(о) для вираження збірних понять, що означають матеріал, продукт праці: морозиво, добриво, печиво, § але -ев(о) у словах, що не означають матеріал або продукт праці: марево, зарево, сяєво;

-у суфіксі -ин- в іменниках: городина, садовина, чужина;

-у суфіксах -ир, -ист, -изм після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (Де ти з’їси цю чашу жиру?): командир, хорист, парашутист, кар'єрист, класицизм.

§   -Після решти приголосних пишемо -ір, -іст, -ізм: ювелір, журналіст, реалізм;

-у суфіксах -ик, -ник, -івник, -льник: столик, ведмедик; мандрівник, бунтівник, працівник; полірувальник, регулювальник.

§   За допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я), -ес(а) від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі: тренерка, співачка, директорка, порадниця, учениця, філологиня, майстриня, кравчиня; патронеса, поетеса, стюардеса.

§   За допомогою суфіксів -иськ(о), -їськ(о), -ищ(е), -їщ(е) утворюємо слова переважно з емоційнонегативним забарвленням: вовчисько, гноїсько, хмарище, побоїще.

§   Суфікси -енн(я), -инн(я), -інн(я), -анн(я), -янн(я) пишемо з двома буквами н: звернення, огудиння, горіння, читання, гуляння.

Правопис прикметникових і дієприкметникових суфіксів

§   Ненаголошений суфікс -ен- пишемо в дієприкметниках: пряжений, полагоджений, непро́шений, незді́йснений.

§   Наголошений суфікс -енн- пишемо в прикметниках: здоровенний, страшенний, непроще́нний, нездійсне́нний.

§   Суфікси -елезн-, -еньк-, -есеньк-, -юсіньк-, -ісіньк- пишемо в прикметниках, що виражають ознаку в більшій або меншій мірі: довжелезний, смачненький, тонесенький, гарнюсінький, добрісінький

§   За допомогою суфікса -н(ий) утворено більшість якісних і відносних прикметників: порядний, дружний (клас), злісний, природний, річний, гармонійний, традиційний, потужний.

§   Суфікс -н(ій) вживається в небагатьох прикметниках, переважно відносних: літній, столітній, городній, давній, вчорашній, домашній, дорожній, дружній (погляд).

§   Після букв д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р у прикметниках, утворених від слів іншомовного походження, пишемо суфіксичн(ий): категоричний, музичний, класичний, романтичний.

§   Після решти приголосних — -ічн(ий): академічний, епічний, ідилічний, хімічний; § Після голосних — -їчн(ий): архаїчний, мозаїчний, прозаїчний, стоїчний.

§   Суфікси -ин, -їн, -ин(ий), -їн(ий) пишемо у присвійних прикметниках та в прикметниках, утворених від назв тварин (після приголосних, крім й, пишемо и, після голосних та апострофа — ї): бабин, сестрин, свекрушин, Катрин, Марусин, Маріїн, Софіїн, орлиний, совиний, зміїний, солов'їний.

§   Суфікс -ев(ий) пишемо, якщо перед цим суфіксом є м'який або шиплячий приголосний і наголос падає переважно на основу слова: липневий, грушевий, овочевий, крицевий.

§   Якщо перед суфіксом стоять м'які н, т, й, то пишемо -єв(ий): алюмінієвий, життєвий, дієвий, калієвий.

§   Суфікс -ов(ий) незалежно від наголосу пишемо в прикметниках, що мають перед цим суфіксом твердий приголосний, шиплячі (вартовий, казковий, кварцовий, палацовий, святковий, дощовий, грошовий, біржовий, речовий), а також м'які приголосні або й (у такому разі наголос падає на закінчення): польовий, кульовий; бойовий, гайовий, крайовий.

                           Вправа 1. Запишіть подані слова у дві колонки: зі вставленою буквою з; зі вставленою буквою с.

..творив, ..сох, ро..питав, ..ховане, нав..кіс, ..чавити, ..помин, ро..діл, ..чинити, ро..чин, бе..помічна, ..просоння, ..прадавен, ..добич, ..фотографувала, ..далеку, ..хлип, ро..клад, ..тривожено, ..тер, бе..причинно, ..чистив, ..корила, ..шила.

Вправа 2. Запишіть подані словосполучення у дві колонки: із вставленою буквою и; із вставленою буквою е-

Пр..в’язав до воріт, пр..старий дід, пр..крашена ялинка, пр..страшенне місце, пр..кумедний острів, пр..дивно завмер, пр..мудрився сам, пр..глибоке озеро, пр..солоджений обман, пр..швидшена хода, пр..забутий звичай, пр..зирливий погляд, пр..вокзальний квітник, пр..швидкі кроки, пр..старкуватий кавалер, пр..мудрість віків, пр..густий ліс, пр..надна усмішка, пр..сумна пісня, пр..дорожній кущ, пр..чудовий світ, пр..білена стіна, пр..білі сніги.

Вправа 3. Перепишіть, вставляючи букви; виділіть префікси, поясніть їх правопис і значення.

Пр..хороший — пр..хорошити, пр..глухий — пр..глушений, пр..малий — пр..меншений, пр..добрий — пр..добрити, пр..білий — пр..білити, пр..тихий — пр..тихлий, пр..гіркий — пр..гірклий, пр..мудрий — пр..мудрість, пр..світлий — пр..світити.

Вправа 4. У ліву колонку випишіть слова зі вставленою у суфіксах буквою и, у праву—зі вставленою буквою е.

Станов..ще, мереж..во, стеж..чка, дал..ч, вдесят..ро, велет..нь, ровесн..ця, промов..стий, враж..ння, віконн..ця, няньч..н, щебетуш..чка, вдумл..вий, звелич..ний, довж..лезний, пряд..во, рушн..чок, вжал..ний, велич..на, виховат..ль, старш..нький, стривож..ний, хмар..ще, п’ят..ро, вінн..чанин, озелен..ння, незнайом.ць, плюш..вий, лелеч..ня, вірмен..н, книж..чка, дал..на, перепел..ня.

Вправа 5. Спишіть, розкриваючи дужки.

1.Пр(е,и)пало літо до землі грудьми, (з,с)томившись бігти вслід оста(н,нн)ій птиці (М. Боровко). 2. Верби, (з,с)хилившись над тихим Дінцем, ро(з,с)чісують коси зелені (В. Сосюра). 3. І нехай промі(н,нн)я те не гріє, що послала зірка (с,з)далека та до неї лине й лине мрія ніби світло тиха і ле(г,х)ка (В. Симоненко). 4. Місяць срібними пучками торкається шибок, ніжне їхнє мере(г,х)ті(н,нн)я пр(е,и)ковує зір (Є. Гуцало). 5. Я ніжним сном пр(е,и)йду до тебе, зі(л,лл)юсь з твоїм душі тремті(н,нн)ям, я стану над тобою небом, я пр(е,и)горнусь до тебе ті(н,нн)ю (О. Довгоп'ят). 6. Блаже(н,нн)им бе(з,с)турботн(і,и)м малюком я всмоктував у сер(д)це рідну мову з цілющим мат(е,и)рин(ь)ським молоком (Д. Луценко). 7. Випрошу у сонця аж чотири дні, забр(е,и)ду у (з,с)покій, мов у хвилі жита. І мене обійме стріч(е,и)чка блакитна волошкових радіс(т)них вогнів (М. Боровко). 8. Ми підемо, де трави похилі, де зорі в ясній дал(е,и)ні, і карії очі, і руч(е,и)ньки білі ночами насняться мені (В. Сосюра). 9. Мріють у тр(и,е)мтячому мар(е,и)ві далекі села (Григорій Тютюнник). 10. Пр(и,е)тихлі явори стоять бе(з,с)шелес(т)но (Л.Костенко).