Уживання великої літери. Правила перенесення слів із рядка в рядок.

Усіслова в назві(крімродових) з великоїлітери

Імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська: Примітка: імена, які вживаються як загальні назви людей, пишуть з малої букви:

Примітка: правопис прізвищ, що вживаються як загальні, залежіть від емоційного забарвлення:

Тарас Григорович Шевченко, Кобзар, Марко Вовчок; меценат, робінзон, донжуан;

Корольови (позитивне), плюшкіни (негативне)

Назви дійових осіб байок, казок, драматичних творів:

Дід Мороз, Івасик-Телесик, Мавка, Вовчик-Братик;

Імена божеств, міфологічних істот, релігійних понять, культових книг:

Ісус Христос, Різдво, Біблія, Венера,Різдвяний

піст (родові назви міфологічних істот — з

малої: мавка, русалка, демон);

Клички свійських тварин:

Мурчик, Кирик, Сірко;

Назви найвищих державних установ і міжнародних організацій:

Конституційний Суд України, Рада Європи, Всесвітня

Рада Миру, Міжнародний комітет Червоного Хреста;

Назви держав та автономних одиниць:

Арабська Республіка Єгипет, Князівство Монако,

Китайська Народна Республіка;

Назви сторін світу в значенні країв і народів

Західна Україна, Далекий Схід, країни Заходу, Північна

Буковина, народи Півночі;

У назвах премій перше слово і власні назви в них пишемо з великої букви.

Нобелівська премія, Національна премія України імені Тараса

Шевченка, Державна премія України імені Олександра Довженка.

У назвах найвищих органів влади і державних установ України, у повних офіційних найменуваннях глав церков із великої букви пишемо всі слова:

Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Папа Римський.

У назвах політичних партій і рухів, назвах церков, офіційних складених назвах органів влади, установ і організацій, товариств і об’єднань, назв ікон, монастирів із великої букви пишемо перше слово і всі власні назви.

Республіканська партія США, Соціал-демократична партія України, Міністерство освіти і науки України, Національний банк України, Володимирський собор, храм Христа Спасителя.

У назвах історичних подій, епох, календарних періодів і свят з великої букви пишемо перше слово і власні назви.

Велика французька революція, Руїна, Столітня війна, Паризька комуна, епоха Відродження, Друга світова війна.

Пишемо з великої літери та в лапках:

назви художніх та мистецьких творів, наукових праць, періодичних видань:

повість «Зачарована Десна», картина «Таємна вечеря», скульптура «Мислитель», журнал «Дивослово»

АЛЕ назви релігійних книг — без лапок: Біблія,

Євангеліє, Коран, Тора);

назви сайтів з родовим словом:

мережа «Фейсбук», енциклопедія «Вікіпедія»;

назви аеропортів, станцій метро, санаторіїв, готелів, кав’ярень тощо

аеропорт «Хитроу», станція метро «Колізей», готель

«Дніпро»

(АЛЕ залізничні вокзали й станції — без лапок: Львівський вокзал, станція Жмеринка)

назви продуктових, парфумерних, промислових товарів, напоїв:

цукерки «Ромашка», сир «Гауда», ковбаса «Шинкова», мінеральна вода «Поляна Квасова», кросівки «Адідас»;

назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів):

автомобіль «Фольксваген»), літак «Боїнг 777».

Але назви самих виробів беремо в лапки і пишемо

з малої букви: «фольксваген», «боїнг»;

назви орденів, відзнак:

орден «Мати-героїня», медаль «За відвагу» (узгоджені

найменування з родовою назвою — без лапок: орден

(кого?) Княгині Ольги, орден (чого?) Дружби народів);

у неспеціальних текстах назви сортів рослин:

пшениця «золотоколоса», груша «дюшес», малина «геракл»

Пишемо з малої літери:

присвійні прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), инськ- (-їнськ-)

бальзаківські традиції, франківські сонети, шевченківський стиль, довженківські фільми (бо не імені автора та не на честь нього). Але:Тичинине слово, Грінченків словник, Шевченкові поезії( означають належність чогось даній особі);

назви народів, племен, а також людей за національною ознакою або за місцем проживання:

ацтеки, вірмени, румуни, американці, полтавці, кияни, маорі, неандертальці;

присвійні прикметники у складі стійких фразеологічних сполучень або наукових термінів:

гордіїв вузол, прокрустове ложе, базедова хвороба, бертолетова сіль;

назви порід і видів тварин:

вівчарка, мустанг, меринос, какаду, горила;

утворені від географічних найменувань назви тварин, птахів, страв, напоїв, тканин тощо:

бостон(тканина), йоркшир(порода свиней), сенбернар (порода собак);

назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними:

греко-перські війни, громадянська війна, хрестові походи, трипільська культура.

Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку й не переносимо в наступний.

Можна: Ма-рія, пла-ваю.

НЕ можна: Ма-рі-я, пла-ва-ю.

Не розриваємо сполучення літер дж, дз, які позначають один звук [дж], [дз], [дз'].

Можна: про-во-джу, пі-джак, ро-дзин-ка.

НЕ можна: про-вод-жу, під-жак, род-зин-ка.

Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх можна розривати.

Можна: під-за-хис-ний, від-жи-ти.

НЕ можна: пі-дза-хис-ний, ві-джи-ти.

Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюємо від попередньої літери.

Можна:куль-ба-ба, ка-в'яр-ня, буль-йон.

НЕ можна: кул-ьба-ба, кав-'яр-ня, бул-ьйон.

Не розриваємо буквосполучення ьо, йо.

Можна:ко-льо-ро-вий, ра-йон.

НЕ можна: коль-оро- вий, рай-он.

Не відриваємо скорочення від слів, яких вони стосуються. Так само не відриваємо ініціали від прізвища.

Можна:15 км, ХХ ст., Т. Г. Шев-чен-ко, ООН.

НЕ можна:15-км, ХХ-ст., Т. Г.- Шевченко, ОО-Н.

При переносі складних слів не залишаємо в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу.

Можна: од-но-но-гий, ба-га-то-рів-не-вий. НЕ можна: од-нон-огий, ба-га-тор-ів-не-вий.