ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ.

Предмет, завдання та методологічні основи історії психології.

Психологія - це одна з найдавніших наук і одночасно одна з наймолодших: «Психологія як наука має тривалу передісторію й коротку історію» (Г. Еббінгауз). Тривалий час психологія розвивалась у межах філософії. Значний вплив на психологію здійснило також природознавство.Історія психології досліджує не саму психологічну реальність, а уявлення про неї, що складалися на різних етапах історичного розвитку.

Об'єкт історії психології - уявлення про психічну реальність на різних етапах історичного розвитку. Предмет історії психології - закономірності процесу становлення психологічного знання.

Історія психології вивчає закономірності формування і розвитку поглядів на психіку на основі аналізу різних підходів до розуміння її природи, функцій та генезису.Історія психології дозволяє зрозуміти логіку становлення психології, причини зміни її предмету, методів, провідну проблематику. Логіка розвитку психологічної науки - зміна предмету і методів психології, розвиток основних принципів і категорій психології.

Категорії психології відтворюють різні сторони психологічної реальності. Це постійні компоненти психології, але їх зміст змінюється у процесі історичного розвитку. Категорії, що були основою психологічної науки протягом майже всієї її історії:- мотив;- образ;- дія;- особистість;- спілкування;- переживання.

Принципи історії психології (принципи історико-психологічного аналізу)1. Принцип історизму Порушення принципу історизму - презентизм і антикваризм.2. Принцип єдності логічного та історичного. У досліджуваному явищі необхідно виявити загальну закономірність.3. Принцип детермінізму. Йому належить ключова роль у становленні наукової картини психічного життя. За М. Г. Ярошевським, в історії психології представлені такі типи детермінізму:- передмеханічний,- механічний,- біодетермінізм,- психодетермінізм,- соціодетермінізм.

Завдання історії психології (за М. Г. Ярошевським):1. дослідити закономірності розвитку знань про психіку;2. розкрити взаємозв'язок психології з іншими науками, від яких залежать її досягнення;3. з'ясувати залежність зародження й сприймання знань від соціокультурного контексту, від ідеологічних впливів на наукову творчість, тобто від запитів суспільства (тому що наука покликана відповідати на ці запити);4. дослідити роль особистості, її індивідуального шляху в становленні самої науки.

Методи історії психології:- теоретична реконструкція - вивчення наукових шкіл - вивчення архівних матеріалів - метод інтерв'ювання- біографічний та автобіографічний методи - аналіз наукових посилань.

Періодизація історії психологіїМожна розглядати історію психології як процес становлення її предмету. Предмет психології історично змінювався таким чином:1) психологія як наука про душу (Стародавній світ, Середні Віки, початок епохи Відродження);2) психологія як наука про свідомість (кінець епохи Відродження, Новий час, Просвітництво, XIX ст., XX ст.).3) психологія як наука про поведінку (кінець XIX ст., XX ст.).4) психологія як наука про особистість (XX ст.).

Є два великих періоди історії психології:1. перший, коли психологічні знання розвивалися в надрах філософії, а також інших наук, насамперед природознавства;2. другий — коли психологія розвивалася як самостійна наука.

Дякую за увагу!!!