Прект з української мови 4 клас на тему " У зимовому лісі".

Про матеріал

Метод проектів дійсно є засобом ефективного та якісного навчання молодших школярів.

Учні застосовують знання, здобуті під час проектної діяльності, на уроках, у всеукраїнських інтерактивних конкурсах, олімпіадах. Крім того, вони вчаться відстоювати свою власну думку, водночас знаходячи компроміс, підтримувати інших під час виступу. Поліпшуються відносини у колективі.

Метод проектів дає змогу дитині та її вчителеві піднятися на вищий рівень розвитку і повірити у свої можливості.

Якщо до вогника натхнення вчителя додати іскорку бажання дитини, то отримаємо спільне багаття творчості і фантазії.

Зміст архіву

зимовому лісі docx

Перегляд файлу

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0960.jpg$

ПРОЕКТ «ЗИМА»

УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ: УЧНІ 4 КЛАСУ

КЕРІВНИК КУШНІР НАТАЛЯ ІВАНІВНА

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0959.jpg$

ПРОЕКТ «ЗИМА»

Тип за характером контактів: внутрішній.

Тип за складом учасників: груповий.

Тип за мірою реалізації міжпредметних зв’язків: міжпредметний.

Тип за тривалістю виконання: середньостроковий.

Тип за результатом діяльності: пошуковий та творчий.

Мета:

розвивати вміння працювати у групах;
підвищувати рівень зацікавленості школярів навчально-екскурсійною діяльністю;
сприяти формуванню навичок спостереження та дослідження зимових явищ природи;
активізувати пізнавальну діяльність молодших школярів;
розширювати світогляд учнів;
розвивати зв’язне мовлення;
збагачувати словниковий запас;
вчити учнів самостійно складати текст за власним спостереженням;
розвивати увагу, уяву, фантазію, образне мислення, кмітливість;
виховувати бережливе ставлення до природи;
активізувати творчу ініціативу учнів;

Хід виконання проекту

Організація проекту. Обирання теми.
Планування проекту.

Пошук віршів, прикмет зими, загадок, приказок, цікавих пейзажів про зиму. (Листопад, грудень)
Свято біля ялинки. Весела зустріч Нового року. (Грудень)
Екскурсія до зимового лісу. Фото. (Січень)
Малювання композицій «Зимова казка». (Січень)
Урок розвитку зв’язного мовлення. Письмовий твір «У зимовому лісі». Малювання композицій «У зимовому лісі». (Січень)

Реалізація проекту. Пошук, аналіз, добирання та структурування інформації.
Технологія виконання.
Оформлення.
Презентація.
Підсумок проекту. Рефлексія.

Урок розвитку зв'язного мовлення

Тема. Написання твору за власними спостереженнями

«У зимовому лісі»

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A1082.jpg$

Урок розвитку зв'язного мовлення

Тема. Написання твору за власними спостереженнями «У зимовому лісі»

Мета: формувати вміння вживати іменники і прикметники в різних відмінках; розвивати зв'язне мовлення, мислення, спостережливість; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: зошити учнів з віршами про природу, цікаві пейзажі, фото дітей «Екскурсія до лісу».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності

— Діти, сьогодні на уроці ми працюватимемо під девізом:

Помилуйсь на кожну гілку,

Полюби і ліс, і гай,

А сокиру, ножик, пилку

Краще вдома забувай!

— До чого нас закликає девіз? (Берегти ліс, не рубати дерева) Як же його можна вирубувати, коли він чарує нас своєю красою у різні пори року?!

Сьогодні на уроці ми будемо писати твір за спостереженнями «У зимовому лісі», використовуючи іменники і прикметники у різних відмінках.

Ш. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

Зачарувала все навкруги красуня-зима... Подивимося у вікно.
Що ми бачимо?
Чим вона відрізняється від інших пір року?
Які дерева взимку?
А що ви знаєте про птахів — зимуючих і перелітніх?
А чим займаються взимку звірі?
Хто ж їм допомагає взимку?

2. Гра «Добери кінцівку»

Прийшла до нас біловолоса чарівниця... (зима — Н. в.).
Вона вкрила все білим пухнастим... (снігом — О. в.).
Сніжинки виблискують сріблом на сонних... (деревах — М. в.).
У лісі не чути пташиних... (пісень — Р. в.).
Можна побачити лише прудку руду... (білочку — 3. в.).
Допомагайте взимку маленьким... (птахам — Д. в.).

— З'ясуйте відмінок, у якому вжиті словосполучення «іменник + прикметник».

3. Читання 2-3 вірша про зиму.

(Діти презентували свої зошити з віршами про зиму)

Що поети розповідають про сніг, дерева, тварин взимку?

СІЧЕНЬ

Ліс під інеєм дріма.

По землі іде зима.

Входить, пишна і велична,

В крижану господу січня.

Усміхається з-під вій:

—Як живеш, сердитий мій?

Як снігами ти січеш?

Як морозами печеш? —

Місяць січень очі мружить:

—Я сердитий, та не дуже.

Землю пухом укриваю,

Щоб не мерзнуть урожаю.

Поробив для дітвори

Гарні ковзани з гори.

Лиш недбальців-неслухнянців,

Хто загаявсь на гулянці,

Розстіба свого кожуха,

Виставля з-під шапки вуха –

Тих снігами я січу!

Тих морозами печу!

Тамара Коломієць

СЛІДИ

На галяві серед гаю

Де в снігу пеньки старі,

Я сліди щодня читаю,

Як слова у букварі.

Тут ось ямочок мережка:

Дві, одна і знову дві...

Так і знай:

Це зайця стежка

Через хащі лісові.

А он там пройшла лисиця

Обережно, крадькома.

Слід її ледь-ледь іскриться

Бо лисиця-витівниця

Замела його сама.

Поруч мишка-сіроспинка

Від нори шмигнула вбік.

В неї слід, як павутинка,

Непомітний віддалік.

А в кущах сліди глибокі.

Видно, лосі йшли гуртом.

Біля них прудка сорока

Розписалася хвостом.

Вадим Скомаровський

Сніг

Сніг надворі падає

Біло, біло.

Ковдрою пухнатою

Землю вкрило.

Притулилось в лісі

Оленя до нені,

Одяглися в шуби

Сосонки зелені.

Біле простирадло

На кущі злетіло,

Сніг на землю падає

Біло, біло.

Ганна Світлична

— Тож і ми сьогодні спробуємо побути письменниками й опишемо зимовий ліс.

IV. Робота над написанням твору

Колективне складання плану

План

Настала зима.
Життя лісових звірів узимку.
Зимові клопоти птахів.
Краса зимового лісу.

Складання твору за планом (усно, декілька учнів)
Ознайомлення із зразком твору (читає вчитель)

У ЗИМОВОМУ ЛІСІ

Прийшла зима біловолоса. Одягла ліси у теплі шуби і шапки, накрила ковдрою зимової краси. Дрімає ліс.

Холод скував сонні дерева і запорошив їх блискучим снігом. Застигли стрункі берізки, могутні дуби. Немов наречені, стоять ялини і сосни.

Тільки іноді у зимовому лісі пролунає дрібне стукотіння дятла. Ось полохливий зайчик сховався під кущиком. А там руда білочка скаче з гілочки на гілочку.

На горобину прилетіла зграйка веселих горобців — поласувати її червоними ягідками-коралами. До них приєдналися яскраві жовто-блакитні синички.

Все навкруги милує дивовижною красою!

Словникова робота

Пояснення значення, та правопису слів: біловолоса, вбрання, стукотіння, коралами, жовто-блакитні.

5. Фізкультхвилинка

V. Написання твору учнями

VI. Підсумок уроку

Слухання та аналіз 2-3 творів, обирання серед них найкращого.

VII. Домашнє завдання

— Проілюструйте свої твори та гарно оформіть їх на альбомних аркушах для майбутньої презентації «У зимовому лісі».

ПРИКМЕТИ ЗИМИ

Монотонно шумить зимовий ліс — на тепло.
Хмари йдуть низько — до відлиги.
Хоч і вітряно, але хмари йдуть навпроти, — вночі випаде сніг.
Удосвіта іній вкрив дерева — вдень не йтиме сніг.
Лунко потріскує лід — на міцний мороз.
Сухі ялинові гілки згинаються — на хуртовину, розпрямляються — на гожу днину.
У морозяний день вода виступає поверх льоду — невдовзі настане відлига.
Півні ввечері розкукурікалися — на переміну погоди.
Свійські свині згрібають барліг і ховаються в нього — перед великим морозом.
Голуби туркочуть — тепло віщують.
Якщо взимку ранкова зоря гасне — на холод, а коли вечірня раптово згоряє — на відлигу.
Дим без вітру стелиться по землі — випаде сніг або потепліє.
Починають «плакати» вікна — знизиться тиск і потепліє.
Снігурі прилітають у грудні — зима очікується сувора.
Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева й каркає, — бути хурделиці.
Ворони купаються — до негоди, каркають — на мороз, гуртами літають — на снігопад, сідають на землю—до відлиги.
Снігур заспівав, а сорока під дах заховалася — бути хуртовині.
Тетеруки зариваються в сніг — похолодає, а коли перелітають з полів у глиб лісу — на завірюху.
Гусак стоїть на одній лапці та ще й ховає голову в крило — на мороз.
Якщо миші вилазять з-під снігової ковдри і бігають по снігу — незабаром потеплішає.
Кінь лягає на землю й перекидається з одного боку на інший — на хуртовину.
Місяць на небі яскравий — до ясної погоди, блідий і ледь покритий туманцем — на сніг.
Йде лапатий сніг — на тривалу негоду й сльоту.
Дрова в печі займаються з кутка й погано горять — на відлигу.
Придивіться до візерунків на шибі: якщо їхні пагони спрямовані вгору — морози триватимуть, а коли вниз — бути відлизі.
Півень волочить хвоста — буде снігопад.
Сильний сніг уночі та на світанку при слабкому вітрі віщує сонячну погоду вдень.
Сніг сіється, мов крупа, — чекай морозу протягом тижня.
Багато інею взимку — влітку багато роси.
Глибокий сніг узимку — на дощове літо.
Свиня рохкає, хоч і сита, — на мороз.
Пес лежить на снігу — невдовзі потеплішає, качається — буде завірюха.
Якщо розсолу у діжці із квашеною капустою стає менше, — на мороз, прибавляється—до відлиги.
Великі бурулі на піддашках — буде добрий урожай кукурудзи.
Якщо зайці чутливо сплять і здалеку чують мисливців, стоятиме суха морозяна погода, а коли вибігають з-під ніг на тривалу відлигу.
Не скинув листя дуб — буде люта зима.
Сонце ховається за обрій червоне — завтра день буде холодний.
Снігурі туляться до оселі — на великий снігопад.
Рипить під ногами сніг, далеко чути голоси — на мороз.
Іній на деревах — перед морозом, а туман — перед відлигою.
Зорі перед морозами світяться ясно.
Ворони та галки сідають на верхівках дерев — буде мороз.
Горобці розцвірінькалися — на відлигу.
За ніч усі дерева вкрив іній, отже, вдень сніг не випаде.
Віконниці або журавель взимку скриплять — буде відлига.
Якщо спекотним був липень, то грудень буде морозним.
Горобці ховаються в затишок — на мороз і заметіль.
Галки збираються великими зграями і сильно кричать — на мороз.
Пізно ввечері голосно співає хатній цвіркун — завтра буде тихий, безвітряний день, а мороз послабшає.
Кіт шкрябає підлогу — на вітер і завірюху, дере стіну — на негоду, лежить черевцем догори — на відлигу, згорнувся в клубочок і вткнувся писком в лапки — на мороз.
Чистий блакитний колір неба взимку—ознака стійкої ясної погоди.
Перший сніг щільний і мокрий — на вологе літо, сухий і легкий — на сухе.
Якщо снігопад припиниться після полудня або ввечері без прояснення неба — назавтра знову чекай снігопаду.

ПОЕТИЧНІ ВІЗЕРУНКИ

ГРУДЕНЬ

Найперший сніг упав на землю,

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\SP_A1097.jpg$ завис нечутно на гілках,

і забіліла сосон зелень

у неполоханих гайках.

Вже влаштувавсь ведмідь на зиму

в барлозі темнім і зручнім —

лежить і згадує ожину,

і посміхається у сні.

А змерзлі клени та берези

ховають ноги в теплий сніг

і затихають обережно

аж до далекої весни.

Анатолій Костецький

ГРУДЕНЬ

Ходить грудень по грудках,

носить короб у руках.

Сам од хуґи крижаніє,

сніг на землю хрустко сіє.

Мерзло слова проказує,

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\SP_A1098.jpg$ мов замети зав'язує:

— Кожній балці та долині —

по м'якій пухкій перині,

в узголов'я — чагарі,

щоб водились снігурі.

І на схили гір сніжати —

хай видзвонюють санчата,

сани, лижі та ґринджоли

від домівок аж до школи.

Сію, вію, повіваю,

рідну землю сповиваю...

Ходить грудень по грудках,

носить короб у руках.

А назустріч звіддалік

поспішає Новий рік.

Леонід Горлач

СІЧЕНЬ

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\Копия SP_A1020.jpg$ Ліс під інеєм дріма.

По землі іде зима.

Входить, пишна і велична,

В крижану господу січня.

Усміхається з-під вій:

—Як живеш, сердитий мій?

Як снігами ти січеш?

Як морозами печеш? —

Місяць січень очі мружить:

—Я сердитий, та не дуже.

Землю пухом укриваю,

Щоб не мерзнуть урожаю.

Поробив для дітвори

Гарні ковзани з гори.

Лиш недбальців-неслухнянців,

Хто загаявсь на гулянці,

Розстіба свого кожуха,

Виставля з-під шапки вуха –

Тих снігами я січу!

Тих морозами печу!

Тамара Коломієць

Лютий в гості…

Лютий в гості на гостину

кличе всю свою родину.

Та родина — не мала,

суне й суне без числа:

морозища, морозеньки —

і великі, і маленькі;

завірюхи капловухі,

і сніжинки-балеринки,

і вітренко, і вітрисько —

вже вони близенько, близько.

Ще до ночі в темнім борі

вся родина буде в зборі.

Запита родину Лютий,

чи то кожний добре взутий?.. Гей, у танець!.. і зі сну збудять танцями весну!

ЛЮТИЙ

Другий місяць зветься лютий,

а лютує він тому,

що на світі довго бути

не доводиться йому.

Хоче лютий, щоб на світі

панувала вік зима.

Та поволі сонце гріти

починає крадькома.

Наталя Забіла

ДОБРИМ РАНКОМ!

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0969.jpg$ Донечко, з добрим ранком!

Глянь за вікно, маленька.

Котик на нашім ґанку

з чорного став біленький.

Сніг йому в очі диха,

котик кумедно чмиха.

Вуха сховавши в іній,

диба трамвайчик синій.

З неба летять троянди,

щічки дітей квітчають.

Мама прасує банти,

поки співає чайник.

Тато вмиває доню,

доня сміється: — Тату!

Треба купити поні —

в саночки запрягати.

Сонце прийшло до ґанку,

котику в очі диха...

Донечко, з добрим ранком!

Донечко, з першим снігом!

Ірина Жиленко

МОРОЗЕЦЬ

— Морозець, морозець,

Не щипай за щічки.

Теплі валянки у нас

Шубки й рукавички.

Морозець, морозець! —

Плещемо в долоні.

У дівчаток і хлоп'ят

Носики червоні.

Грицько Бойко

ЛІСІ

Гей, у лісі на горісі

Листячка не стало —

Гей, у лісі на горісі

Пташенятко спало.

Зима вколо, доокола

Сніг і метелиця —

А пташині-небожині

Яр-веснонька сниться.

Богдан Лепкий

ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО

Літо краснее минуло,

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0964.jpg$ Сніг лежить на полі;

Діти з хати виглядають

В вікна... шкода волі!

Діти нудяться в хатині,

Нудять, нарікають:

І нащо зима та люта?

Все вони питають. —

Он все поле сніг завіяв,

Хоч не йди із хати!

У замкнуті дивись вікна,

Ніде й погуляти!

Сніг з морозом поморозив

Всі на полі квіти...

Десь зима та не скінчиться! —

Нарікають діти.

Ждіте, ждіте, любі діти!

Літо знов прилине,

Прийде мила годинонька,

Як зима та згине;

І заквітне ваше поле,

І зазеленіє. —

Знов його весна прекрасна

Квіточками вкриє.

Леся Українка

БІЛА ШУБКА

Має киця шубку білу.

—Де, кицюню, ти купила?

— Не купляла шубку цю –

Біла я від морозцю,

Що й від снігу, од завії

Білі вуха й білі вії.

Леся Мовчун

ПЕРШИЙ СНІГ

Падає тихесенько сніг,

сніг-сніжок...

Скільки буде радості

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\Копия SP_A1028.jpg$ у діток.

Буде у них ковзанка

льодова;

Буде і бабусенька

снігова.

Застилає полечко

і поріг

Білий та пухнастенький —

перший сніг.

Осінь заховалася,

та й нема...

З добрим ранком,

сніженьку і зима!

Валентина Чорна

СНІГУ, ОЙ СНІГУ ЯКОГО!..

Снігу, ой снігу якого!..

В білих снігах потонули

Гори, степи і долини...

Наче чекаючи любого гостя якогось,

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0958.jpg$ Радий господар

Свитку свою розіслав по дорозі,

Свитку свою з найбілішої вовни,

Свитку свою, не надівану й разу.

Наче тут паслися гуси уранці,

Скублись, кричали

І пух свій розкидали білий.

Наче тут віяли тихо вітри,

Віяли тихо й несли

Хвилі вишневого цвіту.

Олександр Олесь

МАМО, СТАЛО ХОЛОДНО

Мамо, стало холодно,

Надворі зима,

а в Кота Котовича

рукавиць нема.

—Мамо, стало холодно,

надворі зима,

а в Кота Котовича

валянок нема.

—Мамо, стало холодно,

пада білий сніг,

а в Кота Котовича

лиш сумні пісні.

—У Кота Котовича

став червоний ніс,

у Кота Котовича

повні очі сліз.

— Тож Коту Котовичу

гірко цілий день...

Хай в мої озується

і надвір іде.

Євген Гуцало

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0967.jpg$ Сніг

Сніг надворі падає

Біло, біло.

Ковдрою пухнатою

Землю вкрило.

Притулилось в лісі

Оленя до нені,

Одяглися в шуби

Сосонки зелені.

Біле простирадло

На кущі злетіло,

Сніг на землю падає

Біло, біло.

Ганна Світлична

НА ЛЬОДУ

Гуска плавати схотіла,

На ставок біжить щосили.

Розігналася як слід.

«Ге-ге-ге! Ге-ге! Біда!

Та це ж крига — не вода!

І так ковзько — просто жах!

Я не встою на ногах...»

З двору песик тут прибіг,

Потягнув її на сніг...

Ледве гуска підвелась

І до двору доплелась.

Катерина Перелісна

ВЕСЕЛИЙ СНІГ

Падав сніг,

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0961.jpg$ падав сніг — для усіх, усіх, усіх:

і дорослих, і малих,

і веселих, і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,

він тихцем сідав на ніс.

А роззяві, як на сміх,

залетів до рота сніг.

Вереді за комір вліз

і довів його до сліз.

А веселі грали в сніжки

сніг сідав їм на усмішки

і сміявся з усіма:

— Ой зима, зима,зима!

Оксана Сенатович

СНІЖИНКИ

Тоненькі сніжинки

На мене сідають,

Мене

За ялинку,

Напевне, вважають.

Не знають сніжин

Смішинки тоненькі,

Що я — не ЯЛИНКа,

А просто — Оленка!

Анатолій Костецький

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\SP_A1025.jpg$

* * *

Засміялися ялинки—

Розлетілися сніжинки.

А було їх так багато —

Не злічили я і тато.

Де ж тепер живуть вони?

Може, в хатці у весни?

Ірина Шевель

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\SP_A1027.jpg$ ЗИМА

Крислата тінь.

Майнула — і нема...

— Ой мамо, мамо!

Там щось ходить біле!

— Чого ж ти налякався?

То зима

Пливе до нас

На крилах заметілей.

Борис Мозолевський

ЗИМОВА ПІСЕНЬКА ДЛЯ ДІТЕЙ

Взяв мороз в долоні

кетяги червоні, здивувався:

звідки ягідки-блискітки?

Взимку я неначе

отаких не бачив...

Чи вони на схилах

У снігах вродили?

Підліта синиця,

пташечка-хитриця,

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\SP_A1026.jpg$ та й морозу каже:

— То цукерки наші.

Володимир Панченко

МЕТЕЛИКИ

Журавлики-веселики

Одлинули й нема.

Із рукава метелики

Витрушує зима.

Метеликів ми ловимо,

Стрибаєм, біжимо,

По килиму пуховому

До хати несемо.

Василь Діденко

ЗАЙЧИК ЗАБЛУДИВСЯ

Заблудився зайчик в хуртовину,

Не знайшов дороги до хатини.

Добре, що в ялини довгі віти,

Тож могла вуханчика пригріти.

Марія Пономаренко

СЛІДИ

На галяві серед гаю

Де в снігу пеньки старі,

Я сліди щодня читаю,

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\SP_A1024.jpg$ Як слова у букварі.

Тут ось ямочок мережка:

Дві, одна і знову дві...

Так і знай:

Це зайця стежка

Через хащі лісові.

А он там пройшла лисиця

Обережно, крадькома.

Слід її ледь-ледь іскриться

Бо лисиця-витівниця

Замела його сама.

Поруч мишка-сіроспинка

Від нори шмигнула вбік.

В неї слід, як павутинка,

Непомітний віддалік.

А в кущах сліди глибокі.

Видно, лосі йшли гуртом.

Біля них прудка сорока

Розписалася хвостом.

Вадим Скомаровський

КОВАЛІ-КОВАЛИКИ

Ковалі-ковалики по ковадлу б'ють,

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0965.jpg$ Ковалі-ковалики лемеші кують,

Борони клепають,

Нас застегірають:

— Стій, дивись, не заважай —

Ми працюєм на врожай!

Ще надворі холодно,

Бо зимові дні.

Бризкають з-під молота

Блискітки рясні:

Блискітки-зірниці —

Зернятка пшениці.

Ковалі-ковалики по ковадлу б'ють,

Ковалі-ковалики весноньку кують.

Кость Михеїв

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\SP_A1014.jpg$ ПЕРЕГУКИ

Хмаро, хмаро, що несеш?
Грім.
Ой не дуже гуркоти,

Бо розвалиш дім.

—Хмаро, хмаро, що несеш?

Дощ.
Подаруй мені води

На зелений борщ.

—Хмаро, хмаро, що несеш?

Град.
Ой вернися, бо поб'єш

Виноград.

—Хмаро, хмаро, що несеш?

Сніг.
Завертай же посівать

І на наш поріг.

Анатолій Качан

СИНИЧКИ

Завітали дві синички

До маленької Аннички:

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0987.jpg$ — Ой, як холодно надворі,

Сніг летить у лісі, в полі,

Мерзнуть лапки,

Мерзнуть крильця,

І нема чим поживиться!..

Як почула це Анничка,

Змайструвала годівничку.

— Гей, злітайтесь з лісу, з поля,

Буде зерен вам доволі! —

Прив'язала кусник сала,

Всіх пташок нагодувала.

Віталій Близнюк

ЗИМОВІ ДНІ

Вже променем рожевий ранок

Сніги забарвив лебедині.

Покрився памороззю ґанок,

І біле срібло в душу лине.

Юрій Клен

* * *

Саночки свої беру

І катаюсь у бору!

З неба сніг, як пух, летить

І розтануть не спішить.

Віталій Федченко

МОРОЗЕНКО

Морозенко бородатий

Ходить-бродить біля хати

Та й у вікна загляда.

Ми запрошуєм погріться,

— він не хоче, — він боїться,

Що розтане борода.

Петро Бондарчук

ЗИМОВИЙ БІР

Забрав і сніг, втомився, ліг

та й спить пухкими снами —

зимовий бір,

мов чорний звір

зі срібними рогами...

Володимир Підпалий

ОБНОВА

Пролітає сніг,

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0966.jpg$ Падає до ніг,

Синіми перлинками

На шляху цвіте:

Ще поміж стеблинками,

Ще тремтить між гілками

Листя золоте.

Проліта сніжок

На поля й лісок;

Це до нас дорогою

В гості йде сама;

Хвалиться обновою

Срібною, шовковою

Радісна зима.

Микола Шпак

УРАНЦІ БІЛЯ ХАТИ

Уранці біля хати Стояло біля хати,

Малесенькі сліди — Ступило на поріг —

Зайчаточко вухате Хотіло нам сказати,

Приходило сюди. Що випав перший сніг.

Леонід Куліш-Зіньків

ЗАГАДКИ ПРО ЗИМУ

Ой за лісом, за пралісом біле плаття висить. (Сніг)

Стало біло навкруги —

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Воду сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма,

Здогадались? Я —... (Зима)

Куди ступиш — всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря)

Сивий віл через стіну переліз. (Мороз )

Тихо приходить, м'яко лягає,

І білим килимом все покриває. (Сніг)

У нас зимою білим цвітом сад зацвів неначе літом. (Іній)

Крута гора — що не крок, то й нора. (Замет)

Виріс ліс, білий весь: пішки в нього не ввійти, на коні не в'їхати. (Мороз на шибці)

Що то, що то за маляр,

Неабиякий штукар?

Попід вікнами мандрує,

Сріблом шибки малює,

А минеться зима —

Глянь, — і маляра нема! (Мороз)

В новій стіні, в круглім вікні вибито шибку, а вночі вставлено. (Ополонка)

Зимою спить, а літом шумить. (Річка)

Сірі гуси летіли — біле пір'я погубили. (Хмари, сніг)

Що за гостя в нас така —

І зелена,і струнка,

сяє зірка угорі,

на гіллячках — ліхтарі,

і ростуть на ній не шишки,

а цукерки та горішки? (Ялинка)

Біле, як сорочка,

пухнате, як квочка,

крил не має, а гарно літає.

Що то за птиця,

що сонця боїться? (Сніг)

Що росте догори коренем? (Бурулька)

Біла морква зимою росте. (Бурулька)

Текло, текло —

та й лягло під скло. (Вода і лід)

Прозорий, мов скло,

А не вставиш у вікно. (Лід)

Мчуся вперед я — хоч я не в авті,

Не на ровері та й не на возі,

Не на коні і не на санях,

Та — на гладкій все, ковзькій дорозі. (Лід, ковзани)

Два вовки біжать, обидва в небо глядять. (Полозки саней)

Шумить, гуде і все горою йде. (Завірюха)

Він так морозить,

Так старається,

Що сам від холоду

Зд-р-ригається. (Холодильник)

Вата з хмари летіла,

Сріблом-золотом мигтіла —

На холодне упала,

Цілу зиму лежала,

А на тепле упала —

Крапелиною стала. (Сніг)

Сніг на полях,

Лід на річках,

Хуґа гуляє,

Коли це буває? (Взимку)

Скатертина біла весь світ укрила. (Сніг)
Що це? Що це? — всі кричать.

Білі мухи он летять. (Сніг)

На подвір'ї — біло-біло,

Ні стежиночки нема.

Завихрило, засвистіло –

Знов до нас прийшла . (Зима)

Ніжна зірка сніжно-біла

На рукав мені злетіла,

Поки ніс її сюди, —

Стала краплею води. (Сніжинка)

Прив'яжи — йдуть, одв'яжи — стануть. (Лижі)

Вчора за хмари падало,

Річкою текло,

А сьогодні ствердло

І блищить, мов скло. (Дощ,сніг, лід)

Стало біло навкруги –

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я… (Зима)

Іде, їде віз,

Хоч нема коліс —

Із горба без коней лине

І без пари й без бензину.

І не авто, й не літак,

А снігами мчиться так,

Що як піде викрутасом,

То і цапки стане часом,

А вельможних

Подорожніх

Поскидає в рів у сніг —

Не на лихо, а на сміх!

—Діточки, не відкладайте,

Що за віз це, відгадайте! (Санки)

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ

Прийшов грудень — приніс студень.
Грудень холодний та сніжний — хліб буде буйний та пишний.
Грудень не брат, а морознеча не сестра.
Сніг у грудні глибокий — урожай високий.
Заступи грудня дверима, а він тобі вікном влізе.
Грудень землю трудить, хату студить.
Грудень снігом замете — буде літо золоте.
Грудень — кінець року, а початок зими.
Сумний грудень у свято і в будень.
Січень рік починає, а грудень кінчає.
У січні вночі панують сови та сичі.
Хвали січень сніговий, травень дощовий, а серпень на хліб рясний.
Січень не так січе, як вуха пече.
Січень з груднем прощається, а на лютий косує
Січень снігом січе, а мороз вогнем пече.
Січень січе та морозить, а ґазда з лісу дрова возить
Січень без снігу — літо без хліба.
В січневу холодну добу пам'ятай про худобу.
В січні сніг січе з вітрами, а пияк трясе зубами.
Січень наступає — мороз людей обнімає.
Січень січиться, а ти до печі тулися.
Січню морози, а лютому— хурделиці.
В лютім сонце йде на літо, а зима на мороз.
Питає лютий, чи добре взутий, бо прийде марець і вхопить за палець.
Зимовий деньок, як комарів носок.
Зимова днина така: сюди тень, туди тень — та й минув день.
Хоч мороз припікає, зате комарів немає.
Зима біла, та снігу не їсть, а тільки сіно.
Якби не зима, то літо б було довше.
То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
Мороз невелик, та стоять не велить.
Той взимку голодує, хто літо гайнує.
Важко влітку без корови, а в грудні без кожушка.
Весна була суха — зима буде на сніг глуха.
Зима літо годує.
Зима без трьох підзимків не буває.
Не так зима, як призимки.
Із-за доброї години дожидай лихої днини.
Як зазиміє, то жаба оніміє.
Зимове сонце, як мачушине серце: світить та не гріє.
На Новий рік прибавилося дня на заячий скік.
Не той сніг, що мете, а той, що згори іде.
Більше снігу — більше хліба.
Де сніг, там і слід.
Сніг надворі — зерно в коморі.
Багато інею зимою — на врожай.
На полях сніг хвилястий — будуть хліба рясні.
Новий рік —до весни відлік.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Мороз не вітчим, а холод не мачуха.
Якби не зима, то й літо було б довше.
Сичи не сичи, коли я на печі.
Синиця пищить — зиму віщить.
На Михайла зима саньми приїхала.

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0834.jpg$

БОРИС ІВАННА

ТВІР

«У зимовому лісі»

Настала зима. Все навкруги біле-біле. Дерева покриті сріблястим інеєм. І вже відчувається сильний норов королеви зими. Сміється, веселиться хуртелиця, кружляють хороводи сніжинки.

У лісі з гілки на гілку стрибає маленька чепурненька білочка. Вона веселиться, бо запасів їй вистачить аж до весни. А ось білому зайчику треба довго відшуківати сухенької травички та ще й ховатися від хижих тварин. Бурий ведмідь спить у своїй теплій барлозі.

Птахи зграями літають по лісу та відшукують чим би поласуватися. Горобці, червоногруді снігурі та синички летять до людських осель, відшукуючи бодай одну зернинку.

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\зима\зима 002.jpg$ У зимовому чарівному лісі все блищить. Дерева немов намальовані. Вічнозелені ялинки повдягали яскраві, пухнасті, біленькі шубки та шапки. Як гарно, казково у зимовому лісі!

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0833.jpg$

ТРУНОВА ВІТА

ТВІР

«У зимовому лісі»

Настала зима. Одного разу ми пішли до лісу. В лісі все навкруги засипала зимонька білим, м’яким, пухнастим снігом.

Я багато дізналася про життя тварин узимку. Білочка стрибала з гілки на гілку. Вона була весела, бо запасла багато припасів. Ведмідь спокійнісенько буде спати аж до весни. От зайчику не щастить, треба постійно відшукувати їжу.

Пташкам важко взимку, холодно та голодно. Вони літають від дерева до дерева, шукають ягоди, насіння з шишок. Ми насипали їм зерна.

Все навкруги було таким красивим, чарівним. Мені дуже сподобався зимовий ліс.

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\зима\зима.jpg$

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0835.jpg$

КАСЬОНКІНА КАТЕРИНА

ТВІР

«У зимовому лісі»

Настала зима. Вона вдягла ліс у теплі шуби і пухнасті шапки. Холод скував сонні дерева та кущі. Тихо навкруги, наче все дрімає. Тільки вічнозелені ялинки весело посміхаються. Зима присипала їх блискучим снігом.

Тваринкам взимку важко відшукувати їжу. Добре ведмедю, він буде спати у барлозі аж до весни. Тай білка радіє. У неї у дуплі багато припасів. Тяжко зайчику відшукувати травичку. Він все більше гризе кору дерев. Лисичці та вовкові все трудніше на полюванні.

Пташки зграями літають від дерева до дерева, шукають чим би поласуватися. Чути як стукає по дереву дятел, торохтить сорока.

Ось такий дивовижний, цікавий та дуже красивий ліс узимку.

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\зима\зима 014.jpg$

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0832.jpg$

ПОЛЯКОВ ЄВГЕН

ТВІР

«У зимовому лісі»

Настала зима. Випав пухнастий сніг. Дерева вкрилися інеєм. Замело дороги та стежинки.

Прутка та весела білка носиться з гілки на гілку. Їй весело, бо сухих грибів та горіхів в неї багато в дуплі. Тихо і мирно спить у теплій барлозі ведмідь. Вовки та лисиці бігають по лісу, відшукують їжу. Кажуть, що вовки – це санітари лісу. Вони їдять померлих тварин. Заєць змінив сіру шубку на білу, це допоможе йому ховатися від хижих тварин.

Важкувато в зимовому лісі пташкам. Хіба легко шукати під снігом ягідки та насіння. Тому і летять до сільських осель.

Мене чарує зимовий ліс своєю неповторною красою.

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\зима\зима 013.jpg$

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0831.jpg$

ТРЕТЯКОВ ДМИТРО

ТВІР

«У зимовому лісі»

Прийшла білосніжна зима. Одягла ліси у білі шуби і шарфи. Покрила пухнастою ковдрою землю. Ліс спить. Холод скував сонні дерева і запорошив їх блискучим снігом. Немов наречені стоять ялинки і сосни.

Тільки іноді у зимовому лісі чутно стукотіння дятла. Ось білий зайчик сховався за маленьким кущиком. А там руда білочка скаче з гілочки на гілочку.

Ось зграя веселих горобців прилетіли поласувати ягідками. До них приєдналася зграя жовто-блакитних синичок та червоногрудих снігурів.

Яка навкруги дивовижна краса!

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\зима\зима 007.jpg$

УРОК

ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

$C:\Documents and Settings\1\Мои документы\Мои рисунки\4клас\SP_A0960.jpg$

Тема. Малювання композиції "Зимова казка"

Малювання композиції "Зимова казка"

Мета.

Систематизувати уявлення дітей про зиму.
В бесіді про зиму звернути увагу дітей на те, як художники в своїх роботах зображують зимовий пейзаж і його елементи.
Розвивати у дітей зорову пам'ять, асоціативно-образне мислення, композиційні навички, уяву, фантазію.
Поглиблювати поняття про теплу і холодну гаму кольорів.
Виховувати охайність, акуратність, самостійність в роботі, бажання створювати прекрасне навколо себе.

Обладнання. сніжинки, святкові новорічні прикраси, цікаві пейзажі, фото дітей на екскурсії.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

II. Робота над темою уроку.

1. Літературна композиція.

(Клас прикрашений сніжинками, святковими новорічними прикрасами. На дошці розвішані репродукції картин, малюнки із зображенням зими, ілюстрації,)

— Сьогодні до нас на урок завітала чарівна гостя. Відгадайте загадку, тоді дізнаєтесь, хто вона.

Стало біло навкруги

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я ... (зима).

(На дошці зявляється малюнок на якому зображена Зима.)

Вчитель. Здрастуй, чарівна Зимо! Ти з'явилася зненацька, неначе злий
чарівник довго тримав тебе у своєму північному царстві, а потім раптом
зжалився і відпустив. Ти прийшла і заворожила все довкола. Ще вчора
земля була сірою, одноманітною, а сьогодні кожна суха травинка, кожна гілочка прибралася в біле мереживо і сріблястий бісер.

Учениця.

Ой ти, зимонько-зима.

В тебе жалощів нема:

Снігом вкрила наш садок,

Розігнала всіх пташок.

Вітер твій гуде, шумить,

За вікном мороз тріщить,

А та віхола не раз

Заганяє в хату нас.

Зима.

Не лякайтесь, любі діти.

Буду я вас веселити.

Принесла ж я вам, малята,

Сніг біленький і лапатий,

Лижі, ковзани і санки

Для Івасика й Оксанки.

А ще свята різдвяні

я дарую дітворі.

(Розгляд фото дітей на екскурсії «У зимовому лісі», на святі у ялинки.)

— Дітки, розкажіть які у вас враження та почуття після прогулянки в лісі.

А тепер я хочу пограти з вами в гру "Додай слівце" і переконатися в тому, як ви любите зиму.

(Проводиться гра "Додай слівце").

Зима! Зима! Усякий знає —

Вона холодною буває,

Летять, кружляють, як пушинки,

Легкі білесенькі ... (сніжинки).

От впав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така ... (чудова).

Міста чистенькі, білі села —

Зима і радісна, й ... (весела).

Вона тоді усім хороша,

Коли мете легка ... (пороша).

Мороз у лід озера кута —

Зима тоді всі кажуть ... (люта).

Вона буває і серйозна:

Суха, і вітряна, й ... (морозна).

А як насуне хмара сива,

Зима по-своєму... (красива).

І особлива, і чарівна,

Як королівна, чи... (царівна).

А вранці іній — от обнова!

Яка зима у нас... (казкова).

Гілок під інеєм не видно,

Тоді вона, звичайно,... (срібна).

Зима, скажу вам, дуже гарна,

То сонячна, то часом ... (хмарна).

Насунуть хмари звідусіль,

І закружляє ... (заметіль).

І не завадило б кожуха,

Така буває ... (завірюха).

А іноді така напруга!

Завіє віхола і ... (хуга).

І чорна хмара довго висне,

Мороз пече, мороз аж... (тисне).

А вітер свище, вітер виє,

По кучугурах сніг ... (біліє).

І горнуться всі до тепла,

Така зима буває ... (зла).

Синичка змерзла і голодна,

Бо видалась зима ... (холодна).

А блисне сонечко згори

Ото краса для … (дітвори).

Тоді зима і біла, й чиста,

Вся сріблом сяє...(промениста)

І для дітей тепер така

Вже не холодна, а ... (жарка).

Та все одно зима прекрасна,

Вся біла, срібна, світла, ... (ясна).

Яка ж зима? Яка вона? Вона весела і... (сумна).

— Молодці, всі добре впорались із завданням.

Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

Поети, художники, музиканти, фотохудожники оспівують у своїх творах чарівність зимової природи.

(На фоні музики діти переглядають малюнки, ілюстрації, репродукції картин.)

Подивіться на репродукції картин. Скільки відтінків снігу помітили художники? І рожевий, і блакитний, і фіолетовий, і ясно-зелений, і синій. І все це не заважає нам бачити, що на картинах зображена зима, сонячний день, а на землі лежить сніг.
Які відтінки ви вибрали б для зображення снігу — теплі чи холодні? (Холодні.)
Правильно, холодні, ті, що знаходяться ближче до білого кольору. Тому, малюючи сніг, ми використовуватимемо блакитні, синьо-зелені, світло-фіолетові кольори.
Зверніть увагу на небо. Яке воно? (Яскраве, синьо-голубе, з ледь помітними білими хмарками.)