Презентації до модульних уроків

Тема уроку Життєвий і творчий шлях французького поета Гійома Аполлінера Шлях Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму

Мета уроку Познайомитися з основними етапами життя і творчості поета, його естетичними поглядами, розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних текстів, познайомити учнів із сутністю поетичної реформи Аполлінера. З'ясувати основні риси кубофутуризму, розвивати усне і писемне мовлення, мислення, навички компаративного аналізу, виховувати гуманістичний світогляд , повагу до творів мистецтва

Епіграф Поезія і творчість тотожні, поетом слід називати лише того, хто творить,- адже людина взагалі здатна творити. Поет – це той, хто знаходить нові радощі, нехай навіть болісні Г. Аполлінер Не треба шукати суму в моїй поезії, а лише саме життя

Диктант- речення Неоромантизм (від грец. (новий, старий, новітній) і романтизм) – умовна назва естетичних (тенденцій, принципів, методів), що виникли в літературі на межі (ХVІІІ-ХІХ ст., ХІХ-ХХ ст., ХХ-ХХІ ст.) реалістичне зображення життя з романтизмом. Імпресіонізм – (із фр. (враження, втілення, вираження)) художній (метод, прийом, стиль), який сформувався в ( Україні, Америці, Франції) наприкінці ХІХ, ХХ ст., ХХІ ст.), як своєрідний «культ вражень» з притаманною йому самоцінністю безпосередніх мінливих (відчуттів, явищ, подій). Символізм – (із фр. (символ, ескіз, начерк)) (художні стиль, напрям прийом) у (американській, східній, європейській) (літературі, мистецтві, живописі) кінця (ХVІІІ-ХІХ ст., ХІХ-поч. ХХ, ХХ-ХХІ ст.) основним принципом якого було художнє відтворення сутності предметів з використанням (ліній, символу, арифметичних знаків).

Словникова робота Містика – віра в існування надприродних, таємничих сил і здатність спілкування з ними людини Містифікація – витівка, вигадка з метою ввести кого-небудь в оману жартома або зі злісним наміром Містифікувати – вводити в оману

Містифікації “ Містифікації” почалися від народження поета 26.08.1880 року в Римі. Хлопець був зареєстрований під умовним прізвищем Дульчині як дитина невідомих батьків. Пізніше він був визнаний матір’ю- полькою Анжелікою Костровицькою, “ викраденою” за кілька років до його народження італійським офіцером Франческо д’Еспермоном. Як позашлюбна дитина хлопчик успадкував прізвище матері

Дата народження: 26 серпня 1880 року Дата смерті: 9 листопада 1918 (38 років) Рід заняття: французький поет польського походження Guillaume Apollinaire Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький

Громадянство Країною, підданим якої Аполлінер хотів стати була Франція. Як нащадок революційних емігрантів по материнській лінії , він не мав шансів стати підданим Росії. У 1899 році в офіційній картці реєстрації для іноземців у Аполлінера в графі “ національність” було зазначено: “ Італієць. Росіянин”

Продовження містифікацій У 17 років разом із із ліцеїстськими товаришами готував рукописний часопис, до якого увійшли вірші, статті на політичні теми . Вже тоді він вигадав свій перший псевдонім – “ Гійом Макабр”. Аполлінер і надалі вдавався до літературних містифікацій. У 1909 році під псевдонімом “ Луїза Лаланн” він випустив низку віршів і статей. Літературне ім'я Г. Аполлінер з'явилося у 1902 році, коли було надруковано його оповідання ” Єресіарх”. Воно було утворено із французької форми першого ( “ Вільгельм”) та останнього ( “ Аполлінарій”) імен поета

Париж, перше кохання В 1899 році родина Костровицьких оселилася в Парижі, де йому було запропоновано посаду вчителя французької мови в заможній родині Міло. Цей період (1901-1902) став яскравою сторінкою життя поета. Та головною подією було перше кохання до англійки Анні Плейден, яка служила гувернанткою у родині Міло. Так виник цикл віршів “ Рейнські вірші”

Під золотим сонцем Повернувшись до Парижа , Аполлінер опинився в епіцентрі бурхливого культурного життя. В одній із кав'ярень під назвою “ Під золотим сонцем” Аполлінер зустрівся із талановитим письменником і скандалістом Альфредом Жаррі, чия творчість спрямована проти міщанства й буржуазності французького суспільства. Знайомство з творами Жаррі вплинуло на мистецький розвиток Аполлінера: воно спонукало поета повертатися обличчям до життя, яким нехтували тоді ще молоді символісти, демонструвало ефективність гротескного руйнування художніх форм

П.Пікассо і Г.Аполлінер Великою подією в житті Аполлінера стало знайомство з художником-авангардистом Пабло Пікассо. Пікассо практикував у своїй творчості розсікання образів на геометричні сегменти, розклад великих об'ємів на безліч менших, завдяки чому глядач отримував можливість побачити із чого утворюється форма, побачити один предмет “ крізь” інший. Крім картин створив серію колажів, продемонструвавши, що уривки газет , візитні картки можуть бути повноцінними елементами сучасного твору

Пабло Пікассо Pablo Picasso Дата народження 25 жовтня 1881 Місце народження Малага, Іспанія Дата смерті 8 квітня 1973 (91 ) Місце смерті Мужен, Франція Національність іспанець Громадянство  Іспанія Жанр художник, скульптор, графік, кераміст і дизайнер Навчання Мадридська Академія мистецтв Напрямок кубізм, сюрреалізм

Па́бло Ру́їс Піка́ссо́ (повне ім'я — Па́бло Діє́го Хосе́ Франсі́ско де Па́ула Хуа́н Непомусе́но Марі́я де лос Реме́діос Сіпріа́но де ла Сантісі́ма Трініда́д Клі́то Ру́їс-і-Піка́ссо, ісп. Pablo Diego Josй Francisco de Paula Juan Nepomuceno Marнa de los Remedios Cipriano de la Santнsima Trinidad Clito Ruiz y Picasso; *25 жовтня 1881, Малага, Іспанія —8 квітня 1973, Мужен, Франція) — іспанський і французький художник, працював в основному у Франції, один із найвидатніших митців XX століття. У «блакитний» (1901 — 1904) і «рожевий» (1905 — 1906) періоди творчості створив загострено виразні твори («Дівчинка на кулі», 1905). 1907 року став засновником кубізму, із середини 1910-х створював роботи в стилі неокласицизму, з початку 1920-х рр. став лідером сюрреалізму. У 1930-х роках створював скульптури з металу, ілюстрував книги, займався монументальним живописом («Герніка», 1937, написана після бомбардування цивільних районів однойменного міста). Працював до кінця життя. Експерти називають Пікассо «найдорожчим» художником у світі — 4 травня 2010 року картину митця «Оголена на тлі бюста і зеленого листя» було продано на аукціоні Christie's за 106.482 млн. доларів США, що стало рекордом, тобто найдорожчим шедевром мистецтва, будь-коли проданим у світі.

Будинок на площі Мерсед в іспанському місті Малага, у якому народився Пабло Пікассо

«Жінка з віялом», 1909 зразок «сезанівського» кубізму Картина "Авіньйонські панянки "

Портрет Канвайлера, 1910 зразок «аналітичного» кубізму «Скрипка та гітара», 1913 зразок «синтетичного» кубізму

Гола на тлі бюста і зеленого листя” Маєток Броді

Найдорожчим витвором мистецтва до вівторка 4 травня 2010 року вважалася скульптура Альберто Джакометті “Крокуюча людина”. Але саме у вівторок відбувся аукціон торгового дому Christie’s в Нью-Йорку, де картина знаменитого іспанського художника Пабло Пікассо “Гола на тлі бюста і зеленого листя”, написана ним в 1932 році, була продана  більш ніж за 106 мільйонів доларів, встановивши, таким чином, новий світовий рекорд по вартості витвору мистецтва. Полотно Пікассо було частиною знаменитої колекції Сінді Броуді, виставленої у вівторок на торги аукціону Christie’s в Нью-Йорку. До торгів картина прикрашала стіни маєтку Броді близько 60-ти років.  “Гола на тлі бюста і зеленого листя” оцінювалася експертами в 70-90 мільйонів доларів. Війна ставок продовжувалася майже 10 хвилин серед 8 покупців, проте після того, як ціна досягла відмітки в 88 мільйонів доларів, залишилося тільки двоє претендентів. Картина пішла з молотка за 95 мільйонів доларів, що з урахуванням торгової премії перевищило 106 мільйонів. Точна ціна, яку виклали за картину складає 106 мільйонів 482 тисячі 500 доларів. Ім’я володаря найдорожчої в світі картини невідоме. Картина не виставлялася вже близько 50 років і лише перед аукціоном була представлена в музеї Метрополітен на найповнішій виставці робіт великого іспанця. Дана картина Пікассо, на думку експертів, не була найкращою його роботою, проте ціни на його твори неухильно йдуть вгору. На цій картині, написаній за один день 8 березня 1932 року, зображена коханка художника – блондинка Марі-Терез Вальтер в зовнішності міфічної Дафни. Їх відносини продовжилися близько десяти років і були одними з найяскравіших для Пікассо. Для самої Марі-Терез випадкове вуличне знайомство у галереї Лафайет обернулося любов’ю всього життя. Вона наклала на себе руки через чотири роки після смерті художника.

«Голубка Пікассо»   Білий голуб миру, намальований Пабло Пікассо в 1949 році Виникла в якості емблеми Всесвітнього конгресу, який проходив з 20 по 25 квітня 1949 року в Парижі і Празі

Джорджо де Кіріко Портрет Аполлінера Марк Шагал Присвячується Аполлінеру Пікассо Аполлінер

Бесіда Як зображували світ кубісти? Сама тематика картин Пікассо фантастична,романтична , реалістична? Як митець намагався зобразити предмети? Хто відзначив картину Пікассо Авіньйонські панянки?

Елементи кубістичної естетики Деякі елементи кубістичної естетики спостерігаються і у Аполлінера. Пікассо збагачував живопис ліричною стихією, підкоряв мову образотворчого мистецтва завданню самовираження ліричного “ я”, а Аполлінер наближав поезію до авангардного образотворчого мистецтва з його колажністю, технікою зображення одного предмета через інший. Це вірші у вигляді малюнків. Поет мав намір видати їх окремою збіркою під назвою: “ І я теж живописець”

Каліграми Давній друг поета, Рауль Дюфі створював гравюри («Павич», «Верблюд», «Кіт»). Потім сам Г.Аполлінер вирішує об’єднати вірш і малюнок. Так виникли каліграми – зорові вірші (колаж – монтаж). Збірка «Каліграми. Вірші Миру і Війни»( 1918), присвячена пам’яті друга Рене Даліза, що загинув на фронті.

З’явився дієз

Точка прицілу

Каліграма Ейфелева вежа Каліграма Гійома Аполлінера (1880–1918), форма якої нагадує Ейфелеву вежу. фр. «Salut monde dont je suis la langue йloquente que sa bouche Ф Paris tire et tirera toujours aux allemands»

Порівнює вежу із пастушкою, що випасає “стадо паризьких мостів”

Дождь женских голосов льет в памяти моей как из небытия То каплями летишь из прошлого ты волшебство далеких встреч И вздыбленные облака стыдят вселенную всех раковин ушных Прислушайся к дождю быть может это старой музыкою плачет презрение и скорбь Прислушайся то рвутся узы что тебя удерживают на земле и небесах Переклад М. Яснова

Марі Лорансен Вони познайомились З легкої руки Пікассо в 1907 році, Їй — двадцять два, йому — двадцять сім Вона художниця і трошки поет За його плечами — крах любові, значний досвід Роботи журналістом і критиком , перші серйозні публікації віршів і прози

Жертва містифікації Разом з Пікассо Аполлінер пережив неприємну пригоду , внаслідок якої потрапив до в'язниці. Цього разу поет стає сам жертвою “ містифікації”. Ось як розповідає цю історію російський літературознавець М. Балашов: “ 7 вересня 1911 року його зненацька заарештували за звинуваченням у викраденні із Лувра картини Леонардо да Вінчі “ Джоконда”, до відповідальності було притягнуто і П.Пікассо

Анрі Руссо “ Муза, яка надихає поета”

Не просто печальная А скорбящая Не просто скорбящая А несчастная Не просто несчастная А страдающая Не просто страдающая А покинутая Не просто покинутая А сирая Не просто сирая А изгнанная Не просто изгнанная А мертвая Не просто мертвая А забытая У вірші «Міст Мірабо» поет пише про кохання, що минає. Тисячі закоханих стояли на мосту Мірабо і дивилися на плин Сени, та для кожної людини кохання неповторне, як неповторне воно для ліричного героя вірша Аполлінера. Сум від втраченої любові викликає в нього роздуми про час і про життя взагалі. Тому можна зазначити, що автор не обмежується темою кохання. У творі порушуються філософські проблеми: життя і смерті, тлінності і вічності, існування особистості. Одним із центральних є образ Сени, що невпинно котить свої хвилі. Це уособлення життя і часу, в якому, зрештою, все минає — і надії, і кохання, і розчарування. Категорія часу знаходить вираження і в інших образах твору — годинника, зміни дня й ночі. Поезія, присвячена Марі Лорансен, із якою поет познайомився 1907 року. Марі — художниця, трохи писала вірші. А він тільки шукав свій шлях у літературі. Позаду лишилися нещасливе кохання до англійки Анні Плейден і виснажлива праця в столичних журналах. Гійом Аполлінер і Марі Лорансен любили одне одного протягом п'яти років — років, які, за словами митця, «можливо, були найважливішими» для нього. Однак їм не судилося бути разом усе життя. Сум розлуки втілений у вірші "Міст Мірабо», що увібрав у себе не тільки пам'ять про інших коханих Аполлінера, а й роздуми про саме життя, про плин часу, про те, що все минає в цьому світі. Марі Лорансен теж написала вірш з приводу розлуки з Аполлінером

МІСТ МІРАБО Під мостом Мірабо струмує Сена Так і любов Біжить у тебе в мене Журба і втіха крутнява шалена Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є   Рука в руці постіймо очі в очі Під мостом рук Вода тече хлюпоче Од вічних поглядів спочити хоче    Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є   Любов сплива як та вода бігуча Любов сплива Життя хода тягуча Надія ж невгамовано жагуча   Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є   Минають дні години і хвилини Мине любов  і знову не прилине Над мостом Мірабо хай Сена плине Переклад М.Лукаша

Міст Мірабо (фр. Pont Mirabeau) — міст через річку Сену в Парижі, побудований в 1895—1897 роках. З 29 квітня 1975 року має статус історичної пам'ятки. Міст поєднує XV (Лівий берег) та XVI (Правий берег) муніципальні округи Парижа. Він з'єднує вулицю Рю Конвансьйон на Лівому березі з вулицею Рю Ремюза на Правому. На лівому березі знаходиться станція RER, лінія C «Вокзал Жавель», поряд станція метро «Жавель-Андре Сітроен». Рішення про будівництво мосту було прийняте президентом Республіки Саді Карно 12 січня 1893 року. Міст спроектував інженер Поль Рабель (Paul Rabel) за участі інженерів Жана Резаля та Амаде Альбі. Міст названо на честь французького політика Оноре Габріеля Мірабо. Міст має довжину 173 м та ширину 20 м. Головна арка мосту має довжину 93 м, дві бічні арки — 32,4 м. Два пілони мосту споруджені у вигляді кораблів, прикрашених алегоричними статуями роботи скульптора Жана-Антуана Енжальбера (Jean-Antoine Injalbert) Міст Мірабо відомий насамперед завдяки однойменному віршеві Гійома Аполлінера з його поетичної збірки «Алкоголі». Міст Мірабо згадує в одній зі своїх пісень Жорж Брассанс. У 2001 році з'явилася пісня” Міст Мірабо” Марка Лавуана на слова Аполлінера. Існує припущення, що саме на цьому мосту у ніч з 19 на 20 квітня 1970 року покінчив життя самогубством, стрибнувши в Сену, поет Пауль Целан. В Україні міст Мірабо відомий завдяки популярній пісні гурту Мертвий півень «Ми помрем не в Парижі» за однойменною поезією Наталки Білоцерківець, в якій є ремінісценція з вірша Аполлінера.

Новаторство поета Зображувальні засоби вірша, підкорені виявленню думки — життя триває, лине, змінюється. Аполлінер вживає велику кількість дієслів, що передають саме рух, зміну станів. А от форма вірша — старовинна пісня ткаль, яку співали сотні років дівчата. Це поєднання руху і сталості наче утворює місток між вічністю і теперішнім часом, дарує надію на майбутнє. Гійом Аполлінер заклав підвалини нового сюрреалістичного мистецтва. У його творах реальність зображується у своєрідному синтезі, нерозривному зв'язку і взаємовпливу внутрішнього світу людини і реальності, а почуття передаються через ознаки реальності. Автор відмовляється від пунктуації, вважаючи важливішою за неї мелодію вірша, що створюється завдяки ритму, алітераціям, асонансам, паузам. У вірші немовби співає сама душа, яка не знає жодних розділових знаків у нескінченному вирі подій і почуттів. «Міст Мірабо» став своєрідною візитною карткою любовної лірики XXст. Це — щемливий твір про кохання, що без вороття спливає, немов води річки Сени, і про надію, яка, попри сум і розчарування, залишається «невгамовно жагучою». Але і в цьому шедеврі світової інтимної лірики Аполлінером залишився поетом великого міста — улюбленого Парижа. Лірична сповідь героя розгортається на тлі урбаністичного пейзажу й обертається навколо своєрідних емблем столиці Франції — річки Сени та мосту Мірабо. Ці образи, зберігаючи свою конкретність, увиразнюють ідею єдності плинності буття (річка) й непо¬рушності його духовних опор (міст). Аполлінер, спираючись на нові естетичні засади, повернув у поезію реально-чуттєве начало. Ліричний герой творів поета сприймає світ через образ дитини урбаністичної цивілізації. Реальність зображується у своєрідному синтезі, нерозривному зв'язку і взаємовпливі внутрішнього світу людини і реальності.

Художні засоби Ліричний герой сприймає життя як поєднання різних начал, тому вірш побудований на антитезах, майстерно відтворених перекладачем: Основний художній прийом, який застосовує поет, — психологічний і синтаксичний паралелізм Почуття людини порівнюються з природними явищами (ріка, ніч, рух, день тощо). Попри елегійну тональність вірша, твір не є песимістичним. Це підкреслюється у рефрені: Хай б'є годинник ніч настає Минають дні а я ще є Усе минає в цьому світі, та якщо залишається людина, якщо вона живе, то є й очікування нового дня і нових почуттів. На противагу швидкоплинному автор утверджує вічне — життя і цінність людського «я». Міст Мірабо — сталий образ, що не змінюється на відміну від інших, плинних образів цього вірша. Його можна сприймати і як символ кохання (бо це улюблене місце зустрічі закоханих у Парижі), однак він є ще й узагальненим символом вічного, нетлінного, непідвладного часу.

Евристична бесіда – Про що йдеться у поезії – про річку, про міст? – Який настрій? – Чому «Міст Мірабо»? Символами чого можуть бути міст, годинник, вода? – Які події зображені у поезії (фантастичні, романтичні, реалістичні)? – Визначте у поезії образи, які накладаються одні на одних, зображені одночасно.

Фронт і невдала спроба кохання Аполлінер вирушив добровольцем на фронт. До такого рішення його підштовхнула і надія “ заслужити “ французьке громадянство, і чергова невдала спроба знайти щастя у коханні. Цього разу сплеск любовних почуттів був викликаний вродливою аристократкою Луїзою де Коліньї-Шатійон. Останнє побачення 29.03.1915 року. Аполлінер написав 76 поетичних “ Послань до Лу”, опублікованих після смерті автора у книжці “ Тінь мого кохання” ( 1947)

Учасник І Світової війни Если я там погибну в бою у переднего края Целый день ты проплачешь Лулу о моя дорогая Быстро память моя улетучится дай только срок И снаряд разорвавшийся там у переднего края Тот красивый снаряд превратится в непрочный цветок

Оригінал Автор Гійом Аполлінер Мова французька Написаний 1913- 1918 Виданий 1918 «Каліграми. Вірші Миру і Війни» Калігра́ми. Вірші́ Ми́ру і Війни́ — збірка Гійома Аполлінера, в якій осмислюються події Першої світової війни та порушуються важливі проблеми духовного й історичного буття людства. Збірка вийшла друком у 1918 році. Вона поділяється на дві частини: до першої увійшли поезії, написані Аполлінером у 1913 р. і першій половині 1914 р., до другої — фронтові поезії. Збірка Гійома Аполлінера «Каліграми. Вірші Миру і Війни» написана під враженням від подій Першої світової війни і видана 1918 року. До неї увійшли поезії 1913—1916 років — трагічних для Європи років початку століття. Книга, присвячена пам'яті друга поета, літератора Рене Даліза, який загинув на фронті. Смерть друга, як і інші тяжкі втрати, надзвичайно вразила письменника. Гійом Аполлінер поставив собі за мету відтворити в поетичній формі логіку розвитку своєї епохи, показати загальні тенденції драматичного часу. Цій меті підпорядкована композиція збірки, що складається із шести розділів, кожен з яких відповідає певному періоду чи характерним особливостям початку віку. Отже, Аполлінер поєднав у своїй збірці поезію і час, зробив лірику своєрідним вираженням доби. У листі до Андре Бійї він зазначав: Це — книга воєнного часу і містить у собі життя; якщо доля буде більше сприяти моїй поетичній репутації, вона більше, ніж «Алкоголі», схвилює читачів... Щодо закиду, начебто я руйнівник, то я не сприймаю це категорично, бо я ніколи не руйнував, навпаки, намагався будувати…

Словникова робота Кубофутуризм – мистецька течія, що означає зображення в одній площині різноманітних об’єктів, не пов’язаних між с обою мотивів, образів, переживань. Визначна риса – симультанеїзм . Саме ж слово «футуризм» походить від латинського і означає «майбутнє». Верлібр - система віршування без рими, суворого поділу на строфи, сталого ритму Симультанеїзм (франц. одночасний) — зображення в одній площині різноманітних об’єктів, віддалених, не пов’язаних між собою образів, мотивів, вражень. Каліграми- вірші написані так, що їхні рядки утворюють певний малюнок. Рефрен - повтор рядків після кожної строфи

Компаративний аналіз поезії Г.Гейне “ Лорелей” та Г.Аполлінера “ Лорелея” Слово учителя: Лорелей  —саме слово походить від німецького „lureln“  (на місцевому діалекті — «шептання») и „ley“ («скеля»). Таким чином , «Лорелей» колись перекладалась як «скеля, що шепче». Ефект шептання відбувався при допомозі водоспаду, який існував в цій місцевості аж до початку XIX ст. Неподалік від міста Бахараха на березі Рейну нависла над водою висока, крута скеля. З усіх боків вона неприступна. Ні тріщини, ні виступу. Якщо немає крил, не досягти її вершини. Біля самої води розкинулося рибальське село. А на краю села в старій хатині з почорнілим від дощів солом'яним дахом живее рибалка з дочкою Лорою…

Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона   І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу   О Лорелеє очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг   Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя нема   У них не самоцвіти пекельнії вогні В огні огні спаліте ті чари навісні   В тім полум’ї шаленім і я старий горю Хай судить тебе інший а я програв цю гру   Не смійся превелебний молися небесам Спали мене благаю рятуйсь як можеш сам   Поїхав мій коханий у чужодальний світ Спали мене благаю мені не милий світ   Болить у мене серце то мабуть не к добру Сама на себе гляну вже знаю що помру   Болить у мене серце відколи я сама Болить у мене серце бо милого нема   Призвав тоді єпископ трьох лицарів як стій Ведіть цю божевільну в дівочий монастир   О Лоро тужна Лоро в очах у тебе шал Іди іди в черниці забудеш мирний жаль   І рушили в дорогу вони учотирьох І плакалась небога до провожатих трьох   Пустіть мене молю вас на верх тії скали Нехай ще раз спогляну на замок мій згори   Нехай ще раз побачу свій образ у воді А потім прилучуся до дів святих і вдів   Вже коси золотаві на вітрі розплелись Вернися Лорелеє гукали їй вернись   Ви бачили по Рейну там човничок пливе А в човні тім мій милий і він мене зове   Вертається мій милий у мене серце мре Не стямилась причинна шубовснула у Рейн   Побачила свій образ та і сама вмирай Ті сонячнії коси ті очі як смарагд Переклад М. Лукаша

Не знаю, що стало зо мною, Сумує серце моє, - Мені ні сну, ні спокою Казка стара не дає. Повітря свіже – смеркає, Привітний Рейн затих; Вечірній промінь грає Ген на шпилях гірських. Незнана красуня на кручі Сидить у самоті, Упали на шати блискучі Коси її золоті. Із золота гребінь має, І косу розчісує ним, І дикої пісні співає, Не співаної ніким. У човні рибалка в цю пору Поймає нестерпний біль, Він дивиться тільки вгору – Не бачить ні скель, ні хвиль. Зникають в потоці бурхливім І човен, і хлопець з очей. І все це своїм співом Зробила Лорелей.  Переклад Л. Первомайського

Монумент Лорелей у Бронксі Нью-Йорк

"Лорелей"  работы Мариано Венченца на вершине скалы. "Лорелей"  работы Мариано Венченца на вершине скалы. "Лорелей"  работы Мариано Венченца на вершине скалы. "Лорелей“   робота Маріанно Венченца

Бесіда – У чому подібність і чим відрізняється від попередниці Лорелея Аполлінера? – Що переважає у вчинках героїнь: мораль чи любов? – Яка роль священика? (В.Шекспір «Ромео і Джульєтта».) – Яке світосприйняття домінує у творі – романтичне чи реалістичне? Думку обґрунтуйте. – Яка стильова течія модернізму містить у собі поєднання реалістичного зображення життя з романтизмом? Висновок: – Отож, як бачимо, рання поезія Г.Аполлінера неоромантичного спрямування. Прослідкуємо, що , чи хто ж стали переворотом поглядів та думок поета. Хто автор першої поезії? Який її мотив? Чому?

«Зарізана голубка й водограй» О постаті убиті любі О дорогі розквітлі губи Міє Маріє Отто Лорі Анні і ти Маріє Де ви дівчата Я вас питаю Та біля водограю Що плаче й кличе Голубка маревіє Душа моя в тремкій напрузі Де ви солдати мої друзі Де ви Бійї Даліз Регаль Печальні ваші імена Як у церквах ходи луна Б’ють відгомоном до небес Ви в сонну воду глядитесь І погляд ваш вмирає десь Де Брак де Макс Жакоб Дерен Що в нього очі як той Рейн Де милий Кремніц волонтер Вже може їх нема тепер Душа ятриться в непокою І водограй рида зі мною А як вони іще живі Десь б’ються на Північнім фронті Тим олеандри всі в крові І сонце ранене в траві На багрянистім горизонті  Переклад М.Лукаша

Компаративний аналіз поезій «Зарізана голубка й водограй» та Л.Костенко “ Пастораль ХХ ст.” Визначте головні образи у віршах Г.Аполлінера та Ліни Костенко, охарактеризуйте їх Назвіть основні художні засоби, використані в поезіях Г.Аполлінера і Ліни Костенко

Словникова робота Пастораль – ( лат. – пастуший) –різновид буколіки, невеликий за обсягом художній твір, в якому йдеться про переваги сільського життя на лоні природи, підкреслюється стилізація простоти. Класичним взірцем пасторалі вважається античний роман Лонга (ІІІ ст. н.е.) “ Дафніс і Хлоя”. Пасторальна література поширилась за доби Відродження та класицизму і мала різні жанрові форми. Відлуння пасторальних мотивів у літературі України відчувається у творчості Г.С.Сковороди

Пастораль ХХ сторіччя Як їх зносили з поля! Набрякли від крові рядна. Троє їх, пастушків. Павло, Сашко і Степан. Розбирали гармату. І ніяка в житті Аріадна Вже не виведе з горя отих матерів.  А степам Будуть груди пекти ті залишені в полі гранати, Те покиддю війни на грузьких слідах череди. Отакі вони хлопці, кирпаті сільські аргонавти, Голуб’ята, анциболи, хоч не роди! Їх рвонуло навідліг. І бризнуло кров’ю в багаття. І несли їх діди, яким не хотілося жить. Під горою стояла вагітна, як поле, мати. І кричала та мати: - Хоч личко його покажіть! Личка вже не було. Кісточками, омитими кров’ю, Осміхалася шия з худеньких дитячих ключиць. Гарні діти були. Козацького доброго крою Коли зносили їх, навіть  сонце упало ниць. Вечір був. І цвіли під вікнами мальви. Попід руки держала отих матерів рідня. А одна розродилась, і стала ушосте - мати. А один був живий. Він умер наступного дня. Ліна Костенко

Заповітна мрія 9 березня 1916 року Г. Аполлінер отримав французьке громадянство. Мрія його здійснилася. Прийшло до нього і омріяне взаємне кохання в особі Жаклін Кольб, з якою Аполлінер у 1918 році одружився. Через тиждень після отримання французького громадянства він був поранений у голову осколком снаряда, що пробив шолом. Знесилений повернувся до Парижа, захворів на “ іспанку” і помер 9 листопада 1918 року

Кладовище Пер-Лашез Pиre Lachaise Країна Франція Місто Париж

Могила АполлІнера на кладовищі Пер-Лашез

Акродиктант Імпресія – це … Відомий француз, символіст … Одноіменні поезії Г.Аполлінера і Г.Гейне … Цей метод відчутний у поезіях Г.Аполлінера… Річка, оспівана у поезіях Г.Аполлінера …

1. Де народився поет? (У Римі, Варшаві, Парижі.) 2. Картина Леонардо да Вінчі, з якою пов’язані біографічні сторінки поета? («Джоконда», «Мадонна Бенуа», «Вітрувіанська людина».) 3. Перша поетична збірка Аполлінера. («Бестіарій», «Каліграми», «Алкоголі».) 4. Що відбулося у 1911 році в житті поета? (Арешт, одруження, вступив на навчання до школи.) 5. Визначте митців, з якими підтримував зв'язки Г.Аполлінер. (П.Пікассо, А.Матісс, Ж.Брак, І.Рєпін.) 6. Чи бере участь Гійом Аполлінер у Першій світовій війні? (Так, ні.) Підсумок уроку, тести

Домашнє завдання Вивчити біографію Г. Аполлінера Вивчити напам'ять вірш “ Міст Мірабо”

Використані джерела https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4227; https://dovidka.biz.ua/apolliner-biografiya-skorocheno/; https://moyaosvita.com.ua/mustectvo/%E2%9C%85pablo-pikasso-biografiya-tvorchist-fakti/; https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1044; https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8._%D0%92%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96_%D0%9C%D0%B8%D1%80%D1%83_%D1%96_%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8; https://www.dw.com/ru/nimfa-s-zolotymi-volosami-triumfalnaa-istoria-kolduni-lorelej/a-5779116