Презентації до уроку "Карпатські Ромео і Джульєтта, або Вічна таїна кохання. Образи Івана й Марічки в повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків"+Презентації

Фільм за однойменною повістю Михайла Коцюбинського знімався в 1963-64 рр. Київською кіностудією ім. О. Довженка. Була «відлига» 60-х рр., друге українське відродження. Над фільмом працював потужний творчий колектив, «люди великої творчої міри»

Режисер фільму "Тіні забутих предків"Сергій Параджанов

Оператор фільму "Тіні забутих предків"Юрій Іллєнко

Художник — Георгій Якутович. Працював у техніках книжної і станкової графіки, а також у сфері кіномистецтва. Брав участь у створенні фільму «Тіні забутих предків» (режисер С. Параджанов, 1965)Помер 21 листопада 2000 року в Києві, де і похований на Байковому кладовищі.

Композитор Мирослав Скорик Походить з інтелігентної родини - видатна українська оперна співачка Соломія Крушельницька є родичкою Мирослава Скорика (його бабця була рідною сестрою примадонни). Його твори регулярно виконуються в Україні, інших країнах, колишніх республіках СРСР, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Голландії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, а також у США, Канаді та Австралії.

Іван Миколайчуку ролі Івана Палійчука

Лариса Кадочникова у ролі Марічки“Тіні забутих предків”

Під час презентації у київському кінотеатрі «Україна» фільму «Тіні забутих предків» у вересні 1965 року з різкою критикою арештів серед інтелігенції, які відбулися влітку того ж року, виступили Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл. Під їхнім листом підписалося 140 присутніх. до 100-річчя М. Коцюбинського, що відзначалося 17 вересня 1964 р.

Шістдесятники.... В. Чорновола звільнили з редакції газети«Молода гвардія»Василя Стуса відрахували з Інституту літератури АН УРСР, девін був аспірантом.Івана Дзюбу звільнили з роботи у видавництві «Молодь»

Журнал "Екран" (Польща), 1966 рік : "Це один з найдивовижніших і найвитонченіших фільмів, які траплялося нам бачити протягом останніх років. Поетична повість на межі реальності і казки, дійсності і уяви, достовірності і фантазії... Уяві Параджанова, здається, немає меж… Параджанов відкриває у фольклорі, звичаях, обрядах самобутній культурний ритуал, у рамках якого дійсність реагує на турботу і трагедію особи".

Н А Г О Р О Д И Й В І Д З Н А К И- 1965 р., Міжнародний кінофестивал. Ь (МКФ) «Південний хрест» (Мар-Дель Плата, Аргентина) - золота медаль та приз ФІПРЕССІ за колір, світло й спецефекти. - Кубок Фестивалю фестивалів у Римі (1965) - Премія Британської кіноакадемії за кращий зарубіжний фільм (1966) - Золота медаль за режисуру МКФ у Салоніках, Греція (1966) - У 1991 р. Державної премії України ім. Т. Шевченка удостоєно С. Параджанова (посмертно), Ю. Іллєнка, Л. Кадочникову, Г. Якутовича.

Десятки років ворогували два гуцульських роди — Палійчуки та Гутенюки. Але сталось так, що покохав Іван Палійчук красуню із ворожого роду — Марічку, якій судилося прожити коротке, але щасливе життя… Не міг без неї бути щасливим Іванко. Але він жив далі. Одружився. Був коханим. Дітей не було. Господарював. І шукав смерть, яка забрала в нього кохану.

Тема уроку: Карпатські Ромео і Джульєтта, або Вічна таїна кохання. Образи Івана й Марічки в повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

«Любов і краса - це ті діаманти, які він (Коцюбинський)вишліфовував із непоказних камінчиків та зараховував у вічний скарб нашої культури»Володимир Гнатюк

Коломийки

Коломийки це художні словесні мініатюри, малий жанр української народної пісні. Вони відзначаються незвичайною гнучкістю, багатством змісту й широким діапазоном реалістичного відтворення дійсності

 Найпоширенішими є коломийки, у яких висловлені внутрішні почуття людини. Навіть коли йшлося про побут, коломийки краще передавали душевний стан їхніх творців: Ой як будуть вівчарики Білі вівці пасти, Будуть мої співаночки За крисаню класти...

Цикл коломийок про кохання являє собою зворушливу поему, наповнену глибоким ліризмом. Тому звернувся до коломийок і Михайло Коцюбинський у своїй повісті, використавши їх в основному для розкриття теми поетичного кохання Івана з Марічкою,— головних героїв твору: Ой прибігла з полонини Білая овечка — Люблю тебе, файно, люблю, Та й твої словечка.

Марічка зверталася до Івана співанками, показуючи усю свою любов до нього: Ізгадай мні, мій миленький, два рази на днину, А я тебе ізгадаю сім раз на годину.

Марічка ніби-то живе співанками, вони відіграють дуже важливу роль у її житті: Співаночки мої милі, де я вас подію? Хіба я вас, співаночки, горами посію. Ой, як буде добра доля, я вас позбираю, А як буде лиха доля, я вас занехаю...

Співанки також надихають Марічку, надають їй сил жити: Ой, співанко, співаночко, коломийко крила, Коли тебе десь почую, велика в мя сила

Своїми співанками Марічка дає надію кожній людині на щось добре: Заспіваю співаночку, голосом постелю, Та не одне засмучене серце розвеселю

Висновки: Коломийки допомагають ще раз переконатися в поетичній обдарованості, духовній красі, людяності, у здоровій, чистій душі гуцулів.

Коломийки