Презентації PowerPoint "Емоційне вигорання", "РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я"
Емоційне вигорання. Підготувала:практичний психолог. ДНЗ «ХПТУ ім. Й. П. Станька» Мирослава Покрищук
Пандемія COVID-19 стала серйозним випробуванням не лише для українського суспільства, а й для всього людства. Під час карантину ми почали життя в зовсім нових умовах. Відбуваються зміни як на рівні психіки окремої особистості, так й на макросоціальному рівні. Наш час можна назвати ще й «віком дистанційності»: дистанційного навчання, дистанційного спілкування, дистанційних розваг.
Складна соціально-економічна ситуація в країні негативно позначається на психологічному здоров’ї населення і насамперед на підростаючому поколінні. Повсякденне життя змінилося кардинально, до того ж на нашу голову звалилося безліч питань, з якими раніше ми не стикалися. Як впоратися з новим стресом?
У ранньому юнацькому віці людина піддається таким стресогенним факторам: негативне сімейне спілкування;соціальна оцінка;конфлікти/непорозуміння з дорослими (батьки, педагоги);невизначеність у майбутній професії/працевлаштуванні; повсякденна одноманітність; перенавантаження учнів, особливо під час дистанційного навчання;постійна критика та оцінка,тощо. Саме спілкуючись з батьками, у підлітків формується потреба та реалізація дружніх міжособистісних стосунків,самооцінка, накопичуються емоції. Досвід у спілкуванні з дорослими закріплюєтьсяне тільки у процесі навчання, але і у сім’ї. Емоційно напружена атмосфера, розбалансованість сімейного спілкування неминуче приводять до емоційного вигорання.
У Міжнародній класифікації хвороб емоційне вигорання визначається як «перевтома, виснаження життєвих сил». Можна сказати, що це захисна реакція організму на постійну дію стресу.
Можна сказати, що це захисна реакція організму на постійну дію стресу. Емоційне вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій, без відповідної «розрядки» або «звільнення» від них. Емоційне вигорання – це синдром, що розвивається на тлі безперервного впливу на людину стресових ситуацій і призводить до інтелектуальної, душевної і фізичної перевтоми та виснаження.
потужне психоемоційне(іноді психофізичне) виснаження; відмежування відінших (друзів, однолітків) і навчання; відчуття неефективності й недостатності своїх досягнень. Традиційно можна виділити три ключові ознаки синдрому емоційного вигорання: Психологічні особливості підлітків з емоційним вигоранням: високий рівень розбалансованості афективної сфери (емоції, почуття), висока тривожність, невротизація, емоційна напруга, почуття самотності та інші депресивні стани.
Яким же чином ми можемо допомогти собі уникнути вигорання? Кожен має вирішити для себе сам, що йому допомагає. Головне в запобіганні вигоранню - це не виснажувати себе будь-якою діяльністю. Не варто вимагати від себе зараз більше, ніж зазвичай, навіть, якщо у вас і з'явився вільний час. Піклуйтеся краще про своє здоров'я.
Природні способи регуляції організму. Багато з них використовуються інтуїтивно. Це довготривалий сон, смачна їжа, відпочинок на природі, серед тварин, сауна, масаж, спорт, танці, музика та багато чого іншого. Саморегуляція – це керування своїм психоемоційним станом, що досягається шляхом впливу людини на себе за допомогою слів, образів, управління м’язовою системою (напругою) і диханням.
Рекомендації щодо подолання «синдрому емоційного вигорання».1. Учіться планувати. 2. Ставте досяжні цілі. 3. Уникайте нездорової конкуренції.4. Робіть фізичні вправи. 5. Учіться методам розслаблення. 6. Мисліть позитивно.
10. Вийдіть із власної шкаралупи!
Багато людей все життя культивують у собі гірке переконання в тому, що їх недооцінили, відсунули в тінь і т.п.
Але ж часто це вони самі забираються у свою шкаралупу.
«Під лежачий камінь вода не тече» говорить прислів'я. Потрібно самому підходити до людей, відповідно до обставин. Кожна ініціатива дає якийсь результат, потрібно тільки зважитися виявити цю ініціативу.
Підготувала: практичний психолог ДНЗ «ХПТУ ім. Й.П.Станька» Мирослава Покрищук
Не залишайтеся наодинці зі своїми неприємностями. Добре, якщо є кому поплакатися в жилетку. Виберіть для цього людину розважливу, врівноважену. Це може бути батько або мати, близький родич або подруга і навіть ... просто випадковий супутник.
2. Умійте відволіктися від своїх турбот. Змусьте себе хоча б ненадовго скинути тягар неприємностей. Кіно, гарна книга, прогулянка, улюблене заняття, зустріч із друзями допоможуть вам це зробити. Але будьте готові до життєвої боротьби, коли будете знову у формі.
3. Не впадайте в гнів. Відомо, що після кожного вибуху гніву наступає почуття невдоволення собою. Вам анітрошки не стало краще, а навпаки, начебто ще гірше. Постарайтеся відкласти вирішення конфлікту до ранку, коли напад гніву пройде.
4. Іноді потрібно поступитися. Уперто наполягаючи на своєму, ми часто буваємо схожі на примхливих дітей. Зберігайте свою точку зору, але робіть це спокійно. Зрештою, і ви можете помилятися, і нічого не трапиться, якщо ви іноді й поступитеся.
5. Робіть що-небудь гарне для інших. Припиніть на якийсь час «пережовувати» свої неприємності. Спробуйте допомогти кому-небудь у його важку хвилину. Сам факт, що ви комусь знадобилися, підніме вас у власних очах.
6. Не все відразу! Людям нервовим майже кожна звичайна справа уявляється такою складною, що вони не знають, з якого боку за неї братися. Отже, починайте звичайно з найважливішого, не думаючи поки про менш важливі справи. Не можна думати, що справу потрібно виконати неодмінно ідеальним чином.
7. Не можна бути досконалістю абсолютно у всьому. Деякі люди знаходяться в постійному страху, що вони гірші за інших. Намагайтеся насамперед відмінно виконувати свою головну роботу й те, до чого ви дійсно маєте покликання. Досить мати успіхи в одній або двох галузях, а інше виконувати сумлінно й із середнім результатом.
8. Дозвольте й іншим бути самим собою. Той, хто занадто багато очікує від оточуючих, постійно почуває себе роздратованим. Не намагайтеся переробити брата/сестру, коханого/кохану, сусідку, подругу, приятеля на свій «фасон». Не критикуйте інших на кожному кроці.
9. Усіх не переженеш. Деякі люди поводяться так, немов беруть участь у безперервному змаганні з бігу. В оточуючих вони постійно вбачають або конкурентів, або супротивників. Але той, хто постійно «женеться» за кимось, ризикує зрештою спіткнутися.
10. Вийдіть із власної шкаралупи! Багато людей все життя культивують у собі гірке переконання в тому, що їх недооцінили, відсунули в тінь і т.п. Але ж часто це вони самі забираються у свою шкаралупу. «Під лежачий камінь вода не тече» - говорить прислів'я. Потрібно самому підходити до людей, відповідно до обставин. Кожна ініціатива дає якийсь результат, потрібно тільки зважитися виявити цю ініціативу.
Людині, щоб вижити, не залишається нічого іншого, як найшвидше наблизитися до наступної фази свого розвитку, – тієї, де вона поєднує свою могутність з мудрістю, навчається підтримувати усі справи людські в гармонії та рівновазі... Ауреліо Печчеї (італійський вчений, менеджер і громадський діяч)
про публікацію авторської розробки
Додати розробку